Рішення № 99308812, 31.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2021 року м. Київ № 640/16427/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Київопорядкомплект»

до Головного управління Держгеокадастру у Київській області

про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправними дій, скасування протоколу,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Київопорядкомплект» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Київській області (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Київській області про здійснення державного нагляду (контролю) за дотримання земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності від 18 червня 2020 року №777-ДК; визнати протиправними дії щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства та обстеження земельної ділянки, оформленої актом від 26 червня 2020 року №777-ДК/584/НП/09/01-20; визнати протиправним та скасувати протокол Головного управління Держгеокадастру у Київській області про адміністративне правопорушення від 26 червня 2020 року №777-ДК/0059П/07/01/-20.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 26 червня 2020 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель - головним спеціалістом відділу державного контролю за використанням та охороною земель в Баришівському, Бориспільському, Броварському, Згурівському, Переяслав-Хмельницькому, Яготинському районах та м. Броварах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київські області Шмиголем Б.І., відповідно до вимог статей 6 та 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" на підставі листа Бориспільської місцевої прокуратури Київської області №40-1888вих-20 від 03 червня 2020 року та наказу Головного управління Держгеокадастру у Київській області №777-ДК від 18 червня 2020 року проведена перевірка з питань дотримання вимог земельного законодавства при відведені та використанні земельної ділянки за кадастровим номером 3220882600:03:003:0009, що розташована на території Гнідинської сільської ради Бориспільського району Київської області. Відповідно до акту перевірки №777-ДК/584/НП/09/01-20 від 26 червня 2020 року встановлено, що на земельній ділянці здійснено зняття та перенесення поверхневого шару ґрунту та фактично розташований кар`єр для видобутку піску. Крім того, 26 червня 2020 року державним інспектором складено протокол про адміністративне правопорушення №777-ДК/0059П/07/01/-20 про порушення вимог Земельного кодексу України. Не погоджуючись з наказом, актом перевірки та протоколом про адміністративне правопорушення позивач звернувся з позовною заявою до суду за захистом своїх прав, вказуючи на те що, усі висновки, викладені в акті перевірки, - домисли відповідача, які не підтверджуються жодним доказом. Також позивач вказує на відсутність будь-яких доказів, що на час виникнення права на земельну ділянку, на ній був присутній ґрунтовий покрив (родючий шар ґрунту). При цьому, як вказує позивач, відповідач не встановив склад адміністративного правопорушення, а обмежився тільки фіксуванням самого факту правопорушення без належного з`ясування усіх істотних обставин справи.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 липня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить у задоволенні позовних вимог відмовити з огляду на те, що на адресу Головного управлінню Держгеокадастру у Київській області надійшло звернення Бориспільської місцевої прокуратури Київської області №40-1888вих-20 від 03 червня 2020 року з проханням провести перевірку дотримання вимог земельного законодавства під час використання земельної ділянки за кадастровим номером 3220882600:03:003:0009. На підставі зазначеного звернення Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області було видано наказ №777-ДК від 18 червня 2020 року, яким наказано здійснити державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки за кадастровим номером 3220882600:03:003:0009. Відповідач посилається на те, що здійснення державного контролю за дотриманням земельного законодавства стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 3220882600:03:003:0009 чітко відповідає вимогам чинного законодавства щодо повноважень відповідача на проведення подібного роду заходів, а дія Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» не розповсюджується на спірні правовідносини.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Київській області №777-ДК від 18 червня 2020 року «Про здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності» призначено здійснити державний контроль за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів шляхом проведення перевірки стосовно земельної ділянки за кадастровим номерам: 3220882600:03:003:0009.

Судом встановлено, що вказаний наказ прийнято на підставі листа Бориспільської місцевої прокуратури Київської області від 03 червня 2020 року №40-1888вих-20 щодо проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства України під час використання земельної ділянки згідно цільового призначення визначеного договором оренди з кадастровим номером 3220882600:03:003:0009, яким доручено провести захід державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності головному спеціалісту відділу державного контролю за використанням та охороною земель в Баришівському, Бориспільському, Броварському, Згурівському, Переяслав-Хмельницькому, Яготинському районах та м. Броварах.

26 червня 2020 року державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель - головним спеціалістом відділу державного контролю за використанням та охороною земель в Баришівському, Бориспільському, Броварському, Згурівському, Переяслав-Хмельницькому, Яготинському районах та м. Броварах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Київські області Шмиголем Богданом Івановичем проведено перевірку, за результатом якої складено акт №777-ДК/584/НП/09/01-20 від 26 червня 2020 року (далі - акт перевірки) та протокол про адміністративне правопорушення №777-ДК/0059П/07/01/-20 від 26 червня 2020 року.

Так, в ході проведення обстеження на місцевості встановлено, що на земельній ділянці з кадастровим номером 3220882600:03:003:0009 здійснено зняття та перенесення поверхневого шару ґрунту та фактично розташований кар`єр для видобутку піску. Межі зазначеної земельної ділянки не співпадають з межами, зазначеними у документації землеустрою.

Таким чином, позивачем не виконуються вимоги щодо використання земель земельної ділянки кадастровий номер 3220882600:03:003:0009 за цільовим призначенням, у зв`язку з чим встановлено факт нецільового використання земельної ділянки, що є порушенням пункту «а» частини 1 статі 96 Земельного кодексу України, а також вимоги статей 168 Земельного кодексу України, статті 52 Закону України «Про охорону земель», за що передбачена відповідальність пунктом «и» статті 211 Земельного кодексу України та статті 53 КУпАП. Крім того, встановлені порушення вимог частини 2 статті 149 Земельного кодексу України при передачі земельної ділянки у користування позивачу для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємства, що пов`язані з користуванням надрами.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Відповідно до статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19 червня 2003 року №963-IV, державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Згідно статті 168 Земельного кодексу України власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать: здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині виконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту під час проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов`язаних з порушенням ґрунтового покриву, своєчасного проведення рекультивації порушених земель в обсягах, передбачених робочим проектом землеустрою.

Отримання спеціальних дозволів регулюється пунктом "г" статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (у редакції яка була чинна на момент вчинення правопорушення), де вказано що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належить видача спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок відповідно до затверджених в установленому законом порядку проектів.

Так, наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 04 січня 2005 року № 1 "Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на знаття та перенесення грунтового покриву (родючого шару грунту) земельних ділянок" втратив чинність.

Однак, розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 року № 523-р «Про деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг» визначено перелік адміністративних послуг органів виконавчої влади, які надаються через центр надання адміністративних послуг, де зокрема пунктом 71 є "Видача дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок".

Суд звертає увагу позивача, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про отримання дозволу або розробку робочого проекту землеустрою щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки.

Відповідно до статті 53-3 КУпАП відповідальність настає за зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу. а також невиконання умов зняття, збереження і використання родючого шару ґрунту.

При цьому, в статті 53-3 КУпАП не визначено таку обов`язкову умову як родючість ґрунту.

Також, відповідно до статті 1 Закону України "Про охорону земель" ґрунт - природно-історичне органо-мінеральне тіло, що утворилося на поверхні земної кори і є осередком найбільшої концентрації поживних речовин, основою життя та розвитку людства завдяки найціннішій своїй властивості - родючості.

Отже, суд вважає, що усі ґрунти є родючими, а відповідні класифікації ДСТУ визначають їх родючість у більшій чи меншій мірі відносно встановлених стандартів.

Згідно довідки Бориспільського районного відділу земельних ресурсів від 15 вересня 1998 року №531 відведення земельної ділянки, до меж якої входить земельна ділянка, що використовується позивачем, було проведено в 1989 році розпорядженням Ради міністрів УССР від 28 грудня 1989 року №464-р, загальною площею 19.7 га, у тимчасове користування строком на 5 років.

Згідно листа Бориспільської місцевої прокуратури 18 липня 2016 року між Гніденською сільською радою та позивачем укладено договір оренди, відповідно до якого позивач приймає у короткострокове платне володіння і користування земельну ділянку для організації кар`єру яружного піску в с. Гнідин Бориспільського району Київської області, кадастровий номер 3220882600:03:003:0009 загальною площею 10,3251 га.

Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про розробку робочого проекту землеустрою щодо зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельної ділянки кадастровий номер 3220882600:03:003:0009 загальною площею 10,3251 га, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів відповідача про порушення позивачем пункту «а» частини 1 статі 96 Земельного кодексу України, а також вимоги статей 168 Земельного кодексу України, статті 52 Закону України «Про охорону земель», за що передбачена відповідальність пунктом «и» статті 211 Земельного кодексу України та статті 53 КУпАП, отже позов задоволенню не підлягає.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки судом встановлено правомірність дій відповідача щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) за дотриманням позивачем земельного законодавства та обґрунтованість висновків відповідача за результатом такого заходу.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення на користь позивача судового збору у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 139, 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Приватного акціонерного товариства «Київопорядкомплект» відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.І. Кузьменко