Рішення № 99308775, 31.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2021 року м. Київ № 640/9054/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Балась Т.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Національного банку України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо Солюшнс» про стягнення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся Національний банк України далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо Солюшнс» (далі - відповідач) про стягнення штрафу в сумі 17 000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем у добровільному порядку не сплачено штрафні санкції, застосовані до нього постановою про накладення штрафу за правопорушення, вчинені за порушення законодавства про фінансові послуги.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.04.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вказаною ухвалою запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву у разі невизнання позову.

Відповідачем відзиву на позовну заяву подано не було.

Ухвала про відкриття провадження у справі від 12.04.2021 направлялась на адресу відповідача, однак поштова кореспонденція повернулася на адресу суду не врученою з відміткою Укрпошти «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відповідно до частини 4 статті 124 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються:

1) юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

У разі відсутності учасників справи за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручено їм належним чином.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо Солюшнс» (код ЄДРПОУ: 38150327) не перебуває в процесі припинення, адреса місцезнаходження юридичної особи відповідає адресі, на яку судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 11 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Пунктом 5 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, виходячи з положень частини 4 статті 124, частини 1 статті 127 та частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення або повістку, що були направлені за зареєстрованим місцезнаходженням юридичної особи, неможливо вручити учаснику справи з незалежних від суду причин (у зв`язку з відмовою від одержання, відсутністю за повідомленою адресою, зазначенням невірної адреси тощо) вважається, що судове рішення або повістка вручена належним чином.

Датою вручення судового рішення або повістки, у такому випадку, є день проставлення відділенням поштового зв`язку відповідної відмітки із зазначенням причин не вручення на поштовому відправленні.

Беручи до уваги, що ухвалу суду про відкриття провадження у справі було надіслано відповідачеві за зареєстрованим місцем проживання, суд дійшов висновку, що ухвала суду про відкриття провадження у справі була вручена відповідачеві належним чином. При цьому датою вручення ухвали суду про відкриття провадження у справі з огляду на викладені положення, суд вважає дату проставлення на конверті відмітки про причини невручення.

При цьому, судом враховується, що ухвала розміщена в Єдиному державної реєстрі судових рішень, до якого всі зацікавлені особи мають вільний та безкоштовний доступ.

Станом на час розгляду справи до суду будь-які відомості про зміну місцезнаходження відповідача не надходили.

Згідно з частиною четвертою статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Враховуючи неподання відповідачем заперечень проти позовних вимог та доказів на їх підтвердження, суд відповідно до частини шостої статті 162 КАС України розглядає справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі-Нацкомфінпослуг) відносно відповідача складено акт від 07.08.2019 № 1255/16-2/13 про правопорушення, вчинені на ринку фінансових послуг.

В даному акті зафіксовано, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредо Солюшнс» не надано звітні дані за II квартал 2019 року, що свідчить про порушення Товариством вимог чинного законодавства у сфері надання фінансових послуг, а саме: підпункту 1 пункту 2, підпункту 2 пункту 4 розділу II Порядку надання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами - юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб`єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно-правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 26.09.2017 № 3840, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.10.2017 за № 1294/31162, в частині неподання звітних даних за II квартал 2019 року до Нацкомфінпослуг.

Акт Нацкомфінпослуг від 07.08.2019 № 1255/16-2/13 про накладення на відповідача штрафу за порушення, вчинені на ринку фінансових послуг, була направлена відповідачу 16.08.2019 на його юридичну адресу рекомендованим листом №0100111411446, відповідно до Списку №18541 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих за формою 103, який було прийнято Укрпоштою до відправлення шляхом проставлення відповідного штампу.

За результатами розгляду акту про правопорушення, вчинені Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредо Солюшнс» на ринку фінансових послуг від 07.08.2019 № 1255/16-2/13 директором департаменту регулювання та нагляду за фінансовими компаніями Нацкомфінпослуг 28.08.2019 винесено постанову №712/1255/16-2/13-П, якою до відповідача застосовано штрафну санкцію у розмірі 17 000,00 грн.

Постанова Нацкомфінпослуг №712/1255/16-2/13-П від 28.08.2019 про накладення на відповідача штрафу за порушення, вчинені на ринку фінансових послуг, була направлена відповідачу 29.08.2019 на його юридичну адресу рекомендованим листом №0100172143541 відповідно до Списку №20071 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих за формою 103, який було прийнято Укрпоштою до відправлення шляхом проставлення відповідного штампу.

У пункті 3 постанови про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, вказано про необхідність письмово повідомити Нацкомфінпослуг у термін до 18.09.2019 про виконання або про відмову від добровільного виконання постанови.

09 червня 2020 року Нацкомфінпослуг звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредо Солюшнс" про стягнення штрафних санкцій в розмірі 17 000, 00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 вересня 2020 року у справі №640/12518/20, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 грудня 2020 року, позовну заяву повернуто позивачеві.

Шостий апеляційний адміністративний суд при перегляді оскаржуваної ухвали, зокрема, встановив, що як зазначено Відповідачем у Відзиві на апеляційну скаргу, про Постанову Позивача він дізнався після отримання позовної заяви 06 липня 2020 року. Отже, день виникнення підстав, які дають право суб`єкту владних повноважень на звернення до адміністративного суду із позовом про стягнення грошових коштів, у даній справі ще не настав, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для про повернення позовної заяви.

Відтак, про наявність оскаржуваної постанови та строками її добровільного виконання відповідач ознайомлений 06 липня 2020 року.

Станом на час розгляду справи доказів сплати штрафних санкцій та/або оскарження постанови про застосування штрафної санкції не надано.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг встановлює Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 №2664-ІІІ.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 12-1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові установи повинні розкривати звітні дані (інші, ніж фінансова та консолідована фінансова звітність), що складаються та подаються відповідно до вимог законів з питань регулювання ринків фінансових послуг та прийнятих згідно з такими законами нормативно-правових актів органів, які здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 розділу ІІ Порядку складання звітних даних страховиків, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 03.02.2004 №39, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 23.04.2004 за №517/9116, проміжна та річна звітність страховика подаються до Нацкомфінпослуг у терміни, визначені пунктами 5, 11 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 №419.

Пунктом 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 №419 передбачено, що проміжна фінансова звітність (I квартал, перше півріччя, дев`ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у пункті 2 (крім органів Казначейства), не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 28 лютого наступного за звітним року.

Згідно підпункту 1 пункту 6 розділу ІІ Порядку складання звітних даних страховиків, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 03.02.2004 №39, разом із річною звітністю до Нацкомфінпослуг страховики подають інформацію щодо ключових ризиків та результатів проведеного стрес-тестування за формою, встановленою Вимогами щодо регулярного проведення стрес-тестування страховиками та розкриття інформації щодо ключових ризиків та результатів проведених стрес-тестів, затвердженими розпорядженням Нацкомфінпослуг від 13.02.2014 №484, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 12.03.2014 за №352/25129, у паперовій або електронній формі.

Господарським кодексом України передбачено притягнення до господарсько-правової відповідальності учасників господарських відносин за правопорушення у сфері господарювання. Зокрема, статтею 217 Господарського кодексу України до виду господарсько-правової відповідальності законодавцем віднесено застосування адміністративно-господарських санкцій відповідно до встановленого законом порядку уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Стаття 218 Господарського кодексу України встановлює підстави господарсько-правової відповідальності. Так, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків (стаття 238 Господарського кодексу України).

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 28 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у межах своєї компетенції, у разі порушення законодавства про фінансові послуги, нормативно-правових актів національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу та накладає адміністративні стягнення.

Відповідно до частин першої, другої статті 39 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг, національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує заходи впливу відповідно до закону.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, обирає та застосовує заходи впливу на основі аналізу даних та інформації стосовно порушення, враховуючи наслідки порушення та наслідки застосування таких заходів.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, може накладати штрафи в розмірах, передбачених статями 41 і 43 цього Закону.

Пунктом 2 частини першої статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» визначено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, застосовує до учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг) штрафні санкції за: неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації - у розмірі від 100 до 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно з частиною першою статті 42 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» штрафи, передбачені статті 41 цього Закону, накладаються Головою, іншими членами національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також уповноваженими комісією посадовими особами після розгляду матеріалів, що засвідчують факт правопорушення.

Про вчинення правопорушення, зазначеного у статті 41 цього Закону, уповноваженою особою, яка його виявила, складається акт, який разом з поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи чи фізичної особи - підприємця та документами, що стосуються справи, протягом трьох днів надсилається посадовій особі, яка має право накладати штраф.

Посадові особи Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, визначені у частині першій цієї статті, приймають рішення про накладення штрафу протягом 30 днів після надходження документів, зазначених у частинах другій і третій цієї статті. Рішення про накладення штрафу оформляється постановою, що надсилається учаснику ринків фінансових послуг.

Відповідно до статті 14 цього Закону передбачено, що фінансова установа зобов`язана вести облік своїх операцій та надавати звітність відповідно до вимог законів та нормативно-правових актів державних органів з питань регулювання діяльності фінансових установ та ринків фінансових послуг.

Як підтверджується матеріалами справи, станом на час складання акту від 07.08.2019 № 1255/16-2/13 Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредо Солюшнс» не надано звітні дані за II квартал 2019 року, що свідчить про порушення Товариством вимог чинного законодавства у сфері надання фінансових послуг, а саме: підпункту 1 пункту 2, підпункту 2 пункту 4 розділу II Порядку надання звітності фінансовими компаніями, фінансовими установами - юридичними особами публічного права, довірчими товариствами, а також юридичними особами - суб`єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але мають визначену законами та нормативно- правовими актами Держфінпослуг або Нацкомфінпослуг можливість надавати послуги з фінансового лізингу, затвердженого розпорядженням Нацкомфінпослуг від 26.09.2017 № 3840, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24.10.2017 за№ 1294/31162, в частині неподання звітних даних за II квартал 2019 року до Нацкомфінпослуг.

Як вбачається з матеріалів справи, Нацкомфінпослуг дотримано передбачених законодавством вимог при накладенні на відповідача штрафу за порушення правил діяльності на ринку фінансових послуг.

Таким чином, Нацкомфінпослуг в межах своїх повноважень винесено постанову №712/1255/16-2/13-П від 28.08.2019 про застосування штрафу за порушення, вчинені на ринках фінансових послуг.

Постанова №712/1255/16-2/13-П від 28.08.2019 про застосування штрафної санкції за правопорушення, вчинені на ринках фінансових послуг, згідно з якою до відповідача застосована штрафна санкція у розмірі 17 000,00 грн., відповідачем у встановленому законодавством порядку не оскаржувалась, а отже сума штрафу є узгодженою та у добровільному порядку не сплачена.

Відповідно до частини третьої статті 41 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» штрафи, накладені Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, стягуються у судовому порядку.

12 вересня 2019 року Верховною Радою України прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» № 79-ІX.

Зі змісту вказаного закону вбачається, що метою його ухвалення є скорочення кількості регуляторних та контролюючих органів на ринках небанківських фінансових послуг шляхом розподілу функцій Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, між іншими органами, що здійснюють державне регулювання ринків фінансових послуг.

Прийнятим Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» здійснено законодавче закріплення перерозподілу та консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг та внесено зміни до законодавчих актів.

Зміни до зазначених вище законодавчих актів передбачають передачу повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, у частині регулювання та нагляду у системі накопичувального пенсійного забезпечення, регулювання та нагляду за функціонуванням фінансово-кредитних механізмів і управлінні майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.

Решту повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, було передано до Національного банку України.

Зокрема, Національний банк України на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» стає регулятором страхових, лізингових, фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів та бюро кредитних історій, а Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку регулюватиме недержавні пенсійні фонди та фонди фінансування будівництва.

Відповідно до пункту 1 Розділу «II Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» перехідний період, упродовж якого відбуватиметься передача функцій від Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг до НБУ та НКЦПФР триватиме до 01 липня 2020 року.

Тобто, з 01 липня 2020 року функції які належали Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг виконує Національний банк України.

На виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг» Президент України в Указі від 30 червня 2020 року № 259/2020, постановив, зокрема: припинити Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, шляхом ліквідації та визнати таким, що втратив чинність указ Президента України від 23 листопада 2011 року № 1070 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг».

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

За таких обставин, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що штраф у розмірі 17 000,00 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вимоги частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, за відсутності доказів понесення позивачем витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Національного банку України (01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9, код ЄДРПОУ 00032106) задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредо Солюшнс» (04073, м. Київ, пр-к. Балтійський, буд. 20, код ЄДРПОУ - 38150327) до Державного бюджету України (на рахунок територіального управління Державної казначейської служби України за місцем знаходження платника (код бюджетної класифікації за доходами 21081100 «Адміністративні штрафи та інші санкції») штраф у сумі 17 000,00 грн. (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Т.П. Балась