Ухвала суду № 99307385, 01.09.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.09.2021 Справа №607/90/21

місто Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сливка Л. М.,

секретаря судового засідання Хамелко О. Ю. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Тернопільської міської ради про відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про зміну способу та порядку виконання судового рішення, а саме просив змінити спосіб та порядок виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 березня 2021 року по справі № 607/90/21, постановивши ухвалу про зобов`язання виплатити ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 гривень.

В обґрунтування заяви зазначив, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 березня 2021 року у справі № 607/90/21 стягнуто з виконавчого комітету Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1000 грн. Однак, вказане рішення суду неможливо виконати, оскільки у виконавчого комітету Тернопільської міської ради відсутні рахунки у казначействі, зокрема це слідує з відповіді Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області від 24.03.2021 № 4–06–06/451: «Виконавчий комітет Тернопільської міської ради (04058344) не обслуговується в Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільській області та відповідно не має відкритих рахунків, що є підставою для повернення виконавчого документа. Також, рекомендовано звернутися до суду з клопотанням для заміни боржника».

Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надіслав на електронну адресу суду заяву, у якій просив проводити розгляд справи без його участі, заяву підтримав у повному обсязі.

Представник виконавчого комітету Тернопільської міської радиу судовому засіданні щодо задоволення заяви заперечив як необґрунтованої.

Суд, дослідивши та оцінивши докази по справі, приходить до висновку, що заява підлягає до задоволення з наступних підстав.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Террнопільської області від 09 березня 2021 року у справі № 607/90/21 стягнуто з Виконавчого комітету Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_1 1000 гривень на відшкодування моральної шкоди.

Згідно листа Управління Державної казначейської служби України у м. Тернополі Тернопільської області № 4–06–06/451 від 24 березня 2021 року - виконавчий комітет Тернопільської міської ради не обслуговується в цьому управлінні та відповідно не має відкритих рахунків, що є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу. Рекомендовано стягувачу звернутися з клопотанням до відповідного суду для заміни боржника.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Приписами статті 435 ЦПК України передбачено відстрочення і розстрочення виконання, зміна чи встановлення способу і порядку виконання.

Відповідно до вимог ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), – встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Отже, питання визначення порядку виконання рішення суду вирішується судом під час ухвалення рішення суду. Також, питання встановлення чи зміни способу або порядку його виконання може бути вирішено судом після ухвалення рішення під час його виконання, але на підставі заяви стягувача або виконавця.

Відповідно до ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим судом способом

Правила цієї статті повністю кореспондуються зі ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», яка зазначає, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Під встановленням або зміною способу чи порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленим судом.

Разом з тим, під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність виключних обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб, наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Водночас, суд, змінюючи або встановлюючи порядок чи спосіб виконання рішення, не змінює змісту резолютивної частини та не змінює спосіб захисту порушеного права, обраний судом при вирішенні справи.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення – це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого статтею 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Зміни способу та порядку виконання рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Зі змісту та призначення інституту зміни способу та порядку виконання рішення, ухвали, постанови вбачається, що він є ефективним процесуальним засобом, який спрямований на гарантування виконання судового рішення.

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Водночас, належне виконання рішення суду є важливим і невід`ємним елементом ефективного захисту прав і свобод людини.

Саме з метою забезпечення своєчасного захисту та відновлення порушеного права особи в ЦПК Україні закріплено інститут встановлення чи зміни способу або порядку виконання судового рішення.

Зокрема, відповідно до ст. 435 ЦПК України за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

При цьому, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.

Згідно ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» (Виконання рішень іншими органами та установами), рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» (ст.ст. 1, 2) встановлено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Рада є виборним представницьким органом місцевого самоврядування, який складається з депутатів, і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення. Виконавчі органи створюються радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 16 вказаного Закону органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів та інші кошти, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах. Місцеві бюджети є самостійними, вони не включаються до Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та інших місцевих бюджетів.

Статтею 1 Бюджетного кодексу України визначено, що місцевий бюджет – це нормативно–правовий акт відповідної місцевої ради, виданий в установленому порядку, що затверджує місцевий бюджет та визначає повноваження відповідно виконавчого органу місцевого самоврядування здійснювати виконання місцевого бюджету протягом бюджетного періоду.

Водночас, ст. 22 цього Кодексу до головних розпорядників бюджетних коштів віднесено виключно виконавчі органи та апарати місцевих рад, виконавчі органи місцевих рад в особі їх керівників. Також визначено, що у разі коли згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Відповідно до ст. ст. 129–1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

За приписами ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Відтак суд вважає, що заява ОСОБА_1 є підставною та підлягає до задоволення, а тому слід змінити спосіб і порядок виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 березня 2021 року у справі № 607/90/21 в частині стягнення з виконавчого комітету Тернопільської міської ради на користь позивача 1000 гривень на відшкодування моральної шкоди, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення суду, а саме: стягнути з виконавчого комітету Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_1 1000 гривень на відшкодування моральної шкоди шляхом списання коштів з місцевого бюджету Тернопільської міської територіальної громади.

Керуючись ст. ст. 258, 260, 353, 354, 435 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення задовольнити.

Змінити спосіб і порядок виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 09 березня 2021 року у справі № 607/90/21 в частині стягнення з виконавчого комітету Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_1 1000 гривень на відшкодування моральної шкоди, встановивши новий спосіб і порядок виконання рішення суду, а саме: стягнути з виконавчого комітету Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_1 1000 гривень на відшкодування моральної шкоди шляхом списання коштів з місцевого бюджету Тернопільської міської територіальної громади.

Ухвала суду набирає законної сили негайно з моменту її проголошення.

У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину ухвали суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду.

Ухвала суду складена та підписана 01 вересня 2021 року.

Головуючий суддяЛ. М. Сливка