Ухвала суду № 99305242, 30.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 серпня 2021 року м. Київ № 320/9210/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П., розглянувши у місті Києві позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 01.10.2020 № 608 про звільнення зі служби в поліції старшого сержанта поліції ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Київській області в особі відповідних уповноважених осіб не вносити до службової картки ОСОБА_1 запис про звільнення зі служби в поліції або анулювати таких запис, якщо його вчинено.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.07.2021 адміністративну справу № 320/9210/21 передано за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Питання про відкриття провадження у справі Київським окружним адміністративним судом не вирішувалось.

За результатами автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Балась Т.П.

Частиною 2 статті 30 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана. Цією ж статтею встановлено, що спори між адміністративним судами щодо підсудності не допускаються.

Таким чином, за наведених підстав справа підлягає прийняттю до провадження.

Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до пункту 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Таким чином, оскільки спір у цій справі пов`язаний з проходженням позивачем публічної служби, у даному випадку застосуванню підлягає місячний строк звернення до суду, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як убачається з прохальної частини позовної заяви, позивач, зокрема оспорює пункт 1 наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 01.10.2020 № 608 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Києво-Святошинського ВП», яким за порушення службової дисципліни наказано звільнити старшого сержанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції.

До суду з даним позовом позивач звернувся лише 15.07.2021, що підтверджується відміткою на поштовому конверті, у якому надійшла до Київського окружного адміністративного суду позовна заява ОСОБА_1 .

При цьому, позивач не зазначив в тексті позовної заяви, коли саме він ознайомився із наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 01.10.2020 № 608 та не надав доказів на підтвердження зазначених обставин.

Отже, звернувшись 15.07.2021 до суду з позовною заявою, позивачем було пропущено встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України місячний строк для звернення до суду з відповідною позовною заявою.

Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку звернення до суду, позивач вказав на те, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARSCoV-2» (з усіма змінами та доповненнями до неї) позивач був обмежений в можливості оскаржити наказ від 01.10.2020 № 608, також в період з 01.10.2020 по 15.07.2020 включно діють карантинні обмеження, під час яких значною мірою обмежено громадянській права. Крім того, наголошує, що з оскаржуваним наказом позивача не ознайомлювали. Зважаючи на це, просить визнати поважними причини пропуску звернення до суду та поновити такий строку.

Вказані покликання позивача на запровадження карантинних обмежень, як на підставу для поновлення строку звернення до суду, суд оцінює критично з огляду на наступне.

Пункт 3 розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України, який визначає, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Таким чином, строк звернення до суду, який закінчився у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України та під час дії пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України підлягає поновленню лише за наявності двох умов: 1) якщо причини його пропуску є поважними; 2) вказані причини є такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

З наведеного слідує, що право учасника справи на продовження процесуального строку з підстав, передбачених цим Законом, не є абсолютним, і особа, яка звертається до суду з відповідним клопотанням, повинна належним чином обґрунтувати наявність цих підстав. При цьому, заява про поновлення процесуального строку з підстав, встановлених Законом України №731-IX, має містити обґрунтування щодо того, які саме карантинні обмеження унеможливлюють вчинення учасником справи певної процесуальної дії.

Суд вважає, що лише зазначення обставини про дію карантинних заходів не є достатнім доводом щодо об`єктивної неможливості звернення до суду в межах строку звернення.

При цьому, необхідно відмітити, що у період дії карантинних заходів Окружним адміністративним судом міста Києва забезпечено для учасників справи процесуальну можливість доступу до цього суду, в тому числі шляхом надіслання необхідних процесуальних документів, пов`язаних з розглядом справи, як засобами поштового, так і електронного зв`язку, про що повідомлено на офіційному сайті суду. Більше того, суд враховує факт безперебійної роботи підприємств поштового зв`язку, що дозволяло позивачу безперешкодно звернутися до суду, надіславши матеріали поштою.

Крім того, діяльність Окружного адміністративного суду міста Києва під час дії карантинних заходів припинена не була, а тому позивач не був позбавлений процесуальної можливості звертатись до суду із заявами, клопотаннями, документами у визначеному процесуальним законом порядку.

Поряд з цим, безпідставним є посилання на запровадження на території міста Києва у період з 17.03.2020 по 30.04.2020 та з 20.03.2021 до 09.04.2021 «червоного рівня епідеміологічної небезпеки», оскільки ця обставина ніяким чином не вказує на поважність причин, які б об`єктивно перешкоджали позивачу звернутися до суду у період з 01.10.2020 до 02.11.2020.

Таким чином, позивачем не зазначено обставин та не надано доказів, які б доводили, що запровадження карантинних заходів не дозволило позивачу скористатись судовим захистом у визначені строки. Позивач посилаючись на запровадження в Україні карантинних заходів не надав суду доказів того, що пропуск строку звернення до суду зумовлений обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви позивача про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду із даним адміністративним позовом.

Відповідно до частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У зв`язку з викладеним, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку.

Частиною третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI, за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Таким чином, під час звернення до суду позивачеві належало сплатити судовий збір у розмірі 1816,00 грн.

У якості доказів сплати судового збору позивач приєднав до матеріалів справи копію квитанції від 15.07.2021 № 80 на суму 1816,00 грн., сплачений на реквізити Київського окружного адміністративного суду: отримувач - ГУК у Київ. обл/м. Київ/24030101, рахунок - UA 718999980313151206084010001.

Статтею 9 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Проте, у суду відсутні, а позивачем не було надано докази зарахування вказаних коштів до спеціального фонду Державного бюджету України. Ця інформацію відсутня також і у Реєстрі підтверджень оплат із Казначейства КП «ДСС» за пошуковими реквізитами згаданої квитанції.

Частиною 10 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України. Правила цієї частини не застосовуються до заяв про забезпечення доказів або позову.

Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду:

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших підстав для поновлення строку;

- оригінал документу про сплату судового збору на суму доказів зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України за квитанцією, долученим до позову.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху.

2. Позивачеві десятиденний строк з дня завершення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби, встановленого Кабінетом Міністрів України усунути наведені у ній недоліки у вказаний у ній спосіб.

3. Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

4. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачеві за адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Т.П. Балась