Рішення № 99304898, 18.08.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 серпня 2021 року м. Київ № 640/10695/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Смолія І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Військового інституту телекомунікації та інформації імені Героїв Крут (01011, м.Київ, вул.Московська, 45/1, код ЄДРПОУ 24978555) до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся Військовий інститут телекомунікації та інформації імені Героїв Крут (надалі також - позивач, ВІТІ) до Головного управління Державної податкової служби у м.Києві (надалі також - відповідач, контролюючий орган), в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС від 20.02.2020 №0102193308 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску по грошовому забезпеченню військовослужбовців та заробітній платі працівників. Також просить стягнути з ГУ ДПС у м. Києві на користь ВІТІ у відшкодування 20251,2 грн. безспірно списаного штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем своєчасно та в повному обсязі здійснено сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до бюджету. Проте, при здійсненні перерахування коштів в рахунок сплати ЄСВ позивачем помилково було перераховано єдиний внесок із помилковим визначенням коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні. Проте, відповідач цих обставин не врахував та прийняв оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені. Позивач зауважив, що така помилка при оплаті ЄСВ не призвело до ненадходження відповідної суми до бюджету та не вплинуло на виконання позивачем свого обов`язку щодо своєчасної сплати єдиного соціального внеску.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.05.2020 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач, у письмовому відзиві, позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки мав всі законодавчо визначені повноваження та підстави для винесення відносно позивача спірного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату чинного законодавства, у порядку та у спосіб, ним передбачений.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

20.02.2020 Головним управлінням ДПС у м.Києві було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №0102193308, яким позивачу нарахований штраф у розмірі 19588,24 грн. за період прострочення з 21.09.2018 по 27.09.2018 та пеню у розмірі 662,96 грн.

Позивач, не погоджуючись з правомірністю прийняття контролюючим органом рішення №0102193308 від 20.02.2020, звернувся зі скаргою №190/551 від 03.03.2020, у якій повідомив, що ВІТІ були перераховані кошти платіжними дорученнями №1726, №1936 в рахунок сплати Єдиного внеску 22% на заробітну плату за першу половину липня 2018 року, та першу половину вересня відповідно 2018 року, та помилково вказано було рахунок, передбачений для сплати податку на доходи, що сплачується податковими агентами із доходів платка податку у вигляді заробітної плати.

Тобто, недоїмка, яка виникла за платежем №707101000000 (заробітна плата), відповідно до спірного рішення, виникла у зв`язку з помилковим перерахуванням ЄСВ на платіж №707102000000 (грошове забезпечення), що підтверджується платіжними дорученнями №1726, №1936 від 10.07.2018 та від 11.09.2018 відповідно.

Рішенням Головним управлінням ДПС у м.Києві від 06.04.2020 №12415/6/99-00-08-06-01-06 зазначена скарга позивача залишена без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Також позивачем зазначено, що з рахунків ВІТІ без попередження були зняті штраф у розмірі 19588,24 грн. та пеня у сумі 662,96 грн.

Не погоджуючись із такими рішеннями позивач звернувся з даним позовом до суду.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступних висновків.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 2464-VI).

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 2 ст. 6 Закону № 2464-VI встановлено обов`язок платника єдиного внеску своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до вимог ч.ч. 5, 6, 7 ст. 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску.

Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Платники, зазначені в абзацах 3 та 4 пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв`язку.

Згідно з вимогами абз.3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Днем сплати єдиного внеску вважається: 1) у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; 2) у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі (ч.10 ст.9 Закону № 2464-VI).

Відповідно до вимог ч. 11 ст. 9 Закону № 2464-VI у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

За змістом п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена органом доходів і зборів у випадках, передбачених цим Згоном

Частиною 10 статті 25 Закону № 2464-VI передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до вимог пункту 1 розділу VII Інструкції "Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 р. № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 7 травня 2015 р. за № 508/26953 (далі - Інструкція № 449), за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов`язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.

Підпунктом 2 пункту 2 розділу VII Інструкції № 449 передбачено, що відповідно до частини одинадцятої статті 25 Закону № 2464 до платників, визначених підпунктами 1-4 пункту 1 розділу ІІ цієї Інструкції, фіскальні органи застосовують штрафні санкції у таких розмірах, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 1 січня 2015 роту, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 1 січня 2015 року та надалі, накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи фіскального органу.

При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.

Таким чином, за несплату платником податків єдиного внеску у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій, а також нарахування пені.

Судом встановлено, що суми єдиного соціального внеску сплачувалися позивачем до бюджету своєчасно та у повному обсязі, проте недоїмка, яка виникла за платежем №70 71010000 00 (заробітна плата) виникла у зв`язку з помилковим перерахуванням ЄСВ на платіж №70 71020000 00 (грошове забезпечення), тобто на єдиний казначейський рахунок з помилковим визначенням коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов`язання.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 45 Бюджетного кодексу України податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

Частиною 5 ст. 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що податки і збори (обов`язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Аналіз норм Бюджетного кодексу України дає підстави для висновку, що усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами державного бюджету, які визнаються зарахованими до бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Поняття "єдиний казначейський рахунок" закріплене в Положенні про єдиний казначейський рахунок, затверджене наказом Державного казначейства України від 26 червня 2002 р. № 122 (далі - Положення № 122), та визначається як консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

Пунктом 2.1 Положення № 122 встановлено, що єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

Тобто, зі змісту пунктів Положення № 122 слідує, що всі сплачені податки і збори (обов`язкові платежі), в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок.

Правовий аналіз наведених вище норм Бюджетного кодексу України та Положення №122 дає підстави для висновку про те, що допущення платником помилок під час перерахування сум єдиного внеску на невірний бюджетний казначейський рахунок, має кваліфікуватися як дія, хоч й помилкова.

Варто відмітити, що єдиний внесок належить до загальнодержавних податків та надходять до державного бюджету України.

Також суд відмічає, що для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов`язання необхідно встановити, що у визначений законодавством строк, платник податків не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання до державного бюджету.

Оскільки суми єдиного внеску сплачені позивачем на єдиний казначейський рахунок, то перерахування таких коштів із помилковим зазначенням рахунку для сплати ЄСВ не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми внеску у визначений відповідною нормою Закону № 2464-VI строк.

Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника при сплаті задекларованої суми єдиного внеску, не можуть бути підставою для застосування штрафів та нарахування пені, передбачених ч. 10 і п. 2 ч.11 ст. 25 Закону № 2464-VI.

Дані висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2018 року у справі № 816/591/16, від 21 лютого 2018 року у справі №813/1008/16, від 14 лютого 2018 року у справі № 816/1254/17, від 12 червня 2018 року у справі №826/1/16, від 14 листопада 2018 р. у справі № 805/3665/16-а, від 24 жовтня 2018 року у справі №760/6097/16-а (2а/760/590/16) та від 7 лютого 2019 року у справі № 820/3561/16.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем протиправно притягнуто позивача до відповідальності у вигляді штрафу та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. Отже, з наведених мотивів і підстав спірне рішення Головного управління ДПС від 20.02.2020 №0102193308 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне нарахування) єдиного внеску підлягає скасуванню.

При цьому, позивачем заявлена вимога про стягнення з ГУ ДПС у м. Києві на користь ВІТІ у відшкодування 20251,2 грн. безспірно списаного штрафу. Однак доказів на підтвердження списаного штрафу позивачем не надано, як і не надано підтвердження того, що останній звертався з відповідною заявою до відповідача з вимогою повернути зазначену суму списаного штрафу та пені.

Суд зазначає, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ураховуючи викладене, суд визнає, що рішення Головного управління ДПС від 20.02.2020 №0102193308 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску підлягає скасуванню, оскільки ним порушено права позивача та не дотримано вимог, передбачених частиною другою статті 2 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.139, 244-250, 255, 262, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов Військового інституту телекомунікації та інформації імені Героїв Крут (01011, м.Київ, вул.Московська, 45/1, код ЄДРПОУ 24978555) - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної податкової служби у м.Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) 20.02.2020 №0102193308 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне нарахування) єдиного внеску.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м.Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на користь Військового інституту телекомунікації та інформації імені Героїв Крут (01011, м.Київ, вул.Московська, 45/1, код ЄДРПОУ 24978555) судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

Позивач: Військовий інститут телекомунікації та інформації імені Героїв Крут (01011, м.Київ, вул.Московська, 45/1, код ЄДРПОУ 24978555);

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у м.Києві (04116, м.Київ, вул.Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішенням суду може бути оскаржено за правилами встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя І.В. Смолій