Ухвала суду № 99303413, 31.08.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

31 серпня 2021 р. № 400/6957/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Біоносенко В. В., розглянувши позовну заяву

за адміністративним позовомОСОБА_1 , , до відповідача:Держава України в особі Міністерства внутрішніх справ України, , про:визнання протиправними та скасування наказів від 16.02.2010 №24, від 28.07.2010 №145, від 27.09.2010 №120 о/с; поновлення на посаді; стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди 55 000,00 грн.,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Держави України в особі Міністерства внутрішніх справ України з вимогами визнати протиправним та скасувати наказ №24 Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 16.02.2010 «Про покарання співробітників Заводського РВ» складений відносно лейтенанта міліції ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ №145 Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 28.01.2010 «Про покарання співробітників Заводського РВ» складений відносно лейтенанта міліції ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ №120 о/с УМВС України в Миколаївській області від 27.09.2010 «По особовому складу» складений щодо звільнення лейтенанта міліції ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді дільничного інспектора міліції СДІМ, в Миколаївському районному управлінні поліції ГУНП в Миколаївській області Головного управління Національної поліції у Миколаївській області з 28.09.2010 року з невикористаною щорічною основною відпусткою за період із 04.08.2008 по 27.09.2010; стягнути із Держави Україна в особі Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату (грошового забезпечення) та компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати за період служби, а саме із 04.08.2008 по 27.09.2010, із відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів; стягнути із Держави України в особі Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу, починаючи із 01.02.2010 по день ухвалення судового рішення, суму якого належить встановити, з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів; стягнути із Держави України в особі Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 відшкодування завданою моральної шкоди в сумі 55000 гривень.

Одночасно з позовом, ОСОБА_1 заявив клопотання про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та поновити строк для звернення до суду, а також звільнити позивача від сплати судового збору.

Клопотання про поновлення строку звернення до суду обґрунтовано тим, що відповідно до низькі рішень Європейського суду з прав людини, суворе трактування національним законодавством процесуальних правил (надмірний формалізм) можуть позбавити заявника право на доступ до правосуддя. Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним аде і реальним. Норми щодо встановленого законодавством терміну не повинні бути незрозумілими та непередбачуваними.

З метою уникнення надмірного формалізму та неправомірного обмеження доступу до суду, позивач вважає, що строк для звернення до суду пропущений ним з поважних причин. Також, позивач зазначив, що ознайомився з документами лише 02.08.2021.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч.5 ст.122 Кодексу, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З моменту звільнення позивача з Заводського РВ ММУ УМВС в Миколаївській області пройшло вже майже 11 років. Тобто, позивач безумовно пропустив строки звернення до суду передбачені ч.5 ст.122 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Тобто, для ухвалення судом рішення про поновлення строку звернення до суду, необхідно навести реальні фактичні обставини, які перешкоджали позивача своєчасно звернутися до суду.

Позивач жодної такої обставини, яка йому перешкоджала звернутися до суду протягом 11 років, не наводить.

Щодо того, що УМВС України в Миколаївській області відмовляло у наданні наказу та видало його лише 02.08.2021, то це жодним чином не доводить тієї обставини, що ОСОБА_1 не було відомо про обставини звільнення раніше.

Позивач лише наводить посилання на своє листування з УМВС в 2021 році, коли він намагався отримати копію наказу та особовою справи, але це не означає, що йому не вручався наказ про звільнення раніше.

З матеріалів особової справи, копії якої долучено до позову, вбачається, що трудову книжку ОСОБА_1 отримав 09.10.2010 через 9 днів після звільнення з органів внутрішніх справ.

Також, в матеріалах особової справи містяться копії звернення ОСОБА_1 датовані жовтнем та листопадом 2014 року до відповідача про витребування документів про заробітну плату. Зі змісту звернень чітко вбачається про обізнаність ОСОБА_1 про причини свого звільнення з органів внутрішніх справ.

Крім того, ОСОБА_1 вже двічі в 2015 році звертався до Миколаївського окружного адміністративного суду з вказаними позовними вимогами справа № 814/239/15 (заяву залишено без розгляду) та справа №814/584/15 (заяву повернуто).

Тобто, немає ніяких підстав вважати, що ОСОБА_1 дізнався про причини свого звільнення лише з відповіді від 02.08.2021.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Олександр Волков проти України» (Заява № 21722/11) зазначив, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними.

Тобто, строки давності (звернення до суду) слугують забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними. При цьому, інститут строку давності, необхідно використовувати з урахуванням конкретних обставин справи, так щоб він не перешкоджав наявним у позивача засобами захисту своїх прав.

У цьому випадку, від звільнення позивача до звернення його до суду пройшло майже 11 років, позивачем перевищено строк звернення більше ніж у 130 разів. Жодних обставин, які б свідчили про об`єктивну неможливість звернення позивача з позовом раніше ним не наводиться.

Пропущений строк звернення до суду настільки значний, що його поновлення буде суперечить принципу юридичної визначеності, оскільки за давністю подій, суд вимушений був би спиратися на докази, які стали ненадійними та неповними.

Більш того, за цей час настільки змінились фактичні обставини, що УМВС України в Миколаївській області, де свого час проходив службу позивач, взагалі позбавлений виконання правоохоронної функції, та перебуває у стані ліквідації.

Відповідно до вимог Розділ XI ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ Закону України «Про Національну поліцію» всі працівники підлягали звільненню через скорочення штатів, а прийняття в поліцію здійснювалося лише на конкурсній основі.

Таким чином, пропущення позивачем строку звернення до суду було настільки значним, та положення учасників правовідносин за цей час настільки змінилось, що відновлення цього строку, не буде відповідати принципам юридичної визначеності, а також цілям та завданням адміністративного судочинства.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відсутні обставини, які свідчать про поважність пропуску позивачем строків звернення до суду з вимогами з правовідносин публічної служби: визнати протиправним та скасувати наказ №24 Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 16.02.2010 «Про покарання співробітників Заводського РВ» складений відносно лейтенанта міліції ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ №145 Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 28.01.2010 «Про покарання співробітників Заводського РВ» складений відносно лейтенанта міліції ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ №120 о/с УМВС України в Миколаївській області від 27.09.2010 «По особовому складу» складений щодо звільнення лейтенанта міліції ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді дільничного інспектора міліції СДІМ, в Миколаївському районному управлінні поліції ГУНП в Миколаївській області Головного управління Національної поліції у Миколаївській області з 28.09.2010 року з невикористаною щорічною основною відпусткою за період із 04.08.2008 по 27.09.2010; стягнути із Держави України в особі Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу, починаючи із 01.02.2010 по день ухвалення судового рішення, суму якого належить встановити, з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів, стягнути із Держава України в особі Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 відшкодування завданою моральної шкоди в сумі 55000 гривень.

В задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку до адміністративного суду, - відмовити.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Позовну заяву в частині позовних вимог: визнати протиправним та скасувати наказ №24 Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 16.02.2010 «Про покарання співробітників Заводського РВ» складений відносно лейтенанта міліції ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ №145 Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 28.01.2010 «Про покарання співробітників Заводського РВ» складений відносно лейтенанта міліції ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ №120 о/с УМВС України в Миколаївській області від 27.09.2010 «По особовому складу» складений щодо звільнення лейтенанта міліції ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді дільничного інспектора міліції СДІМ, в Миколаївському районному управлінні поліції ГУНП в Миколаївській області Головного управління Національної поліції у Миколаївській області з 28.09.2010 року з невикористаною щорічною основною відпусткою за період із 04.08.2008 по 27.09.2010; стягнути із Держави України в особі Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу, починаючи із 01.02.2010 по день ухвалення судового рішення; стягнути із Держава України в особі Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 відшкодування завданою моральної шкоди в сумі 55000 гривень, суму якого належить встановити, з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів, повернути позивачеві, з підстав передбачених ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.123, п.9 ч.4 ст.169 КАС України, -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про визнання поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлення цього строку, - відмовити.

2. Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Держави України в особі Міністерства внутрішніх справ України в частині позовних вимог: визнати протиправним та скасувати наказ №24 Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 16.02.2010 «Про покарання співробітників Заводського РВ» складений відносно лейтенанта міліції ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ №145 Заводського РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області від 28.01.2010 «Про покарання співробітників Заводського РВ» складений відносно лейтенанта міліції ОСОБА_1 ; визнати протиправним та скасувати наказ №120 о/с УМВС України в Миколаївській області від 27.09.2010 «По особовому складу» складений щодо звільнення лейтенанта міліції ОСОБА_1 ; поновити ОСОБА_1 на посаді, рівнозначній посаді дільничного інспектора міліції СДІМ, в Миколаївському районному управлінні поліції ГУНП в Миколаївській області Головного управління Національної поліції у Миколаївській області з 28.09.2010 року з невикористаною щорічною основною відпусткою за період із 04.08.2008 по 27.09.2010; стягнути із Держави України в особі Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 середній заробіток (грошове забезпечення) за час вимушеного прогулу, починаючи із 01.02.2010 по день ухвалення судового рішення; стягнути із Держава України в особі Міністерства внутрішніх справ України на користь ОСОБА_1 відшкодування завданою моральної шкоди в сумі 55000 гривень.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

4. Апеляційна скарга на цю ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України.

Суддя В. В. Біоносенко