Рішення № 99302730, 30.08.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2021 року № 320/551/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами загального позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до Головного управління ДПС у Київській області (правонаступника Головного управління ДФС у Київській області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Дочірнє підприємство «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул. Київська, 8, код ЄДРПОУ 32710871) (далі – Позивач) з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (правонаступника Головного управління ДФС у Київській області) (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 39393260) (далі – Відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 01.10.2018 № 0002165705.

Свої вимоги обґрунтовує тим, Відповідачем неправомірно за результатами камеральної перевірки було зроблено висновок про неправомірне завищення Позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування на загальну суму 22 003 386,00 грн., у тому числі за 2015 рік - на суму 2 161 538,00 грн., 2016 рік - на суму 4 960 437,00 грн., 2017 рік – на суму 4 960 437,00 грн., 1 квартал 2018 року – на суму 4 960 437,00 грн. та 1 півріччя 2018 року – на суму 4 960 437,00 грн.

Позивач не погоджується із вказаним вище висновками Відповідача, за результатами яких Головним управлінням ДФС у Київській області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.10.2018 № 0002165705 (далі – оскаржуване рішення), оскільки на його переконання не порушував порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток підприємства, включивши витрати на оплату резерву відпусток та ј частину збитків у податкові декларації за відповідні періоди.

Правовою підставою для звернення до суду для Позивача є вимоги пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України (далі – ПК України) щодо розрахунку об`єкта оподаткування в редакції, що діяла станом на 01 січня 2015 року (пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень ПК України), що передбачала щорічне включення протягом чотирьох років у податкові декларації за 2012-2015 роки 1\4 частини збитків 2011 року; норми пункту 24 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідних положень» ПК України щодо включення до складу витрат на оплату резерву відпусток в пункт 4.2.12 додатку РІ до Податкової декларації податку на прибуток підприємств за 2015 рік.

Ухвалою від 11 лютого 2019 року суд залишив позовну заяву без руху (а.с.131-132).

Ухвалою від 25 лютого 2019 року суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 25 березня 2019 року (а.с.1-2).

Ухвалою від 21 жовтня 2019 року суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду справи по суті, призначив судове засідання на 21 листопада 2019 року (а.с.235-236).

У зв`язку із наявністю клопотання позивача від 21.10.2019 про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження та враховуючи положення частини дев`ятої статті 205 КАС України відповідно до якої якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта, судом прийнято рішення про здійснення розгляду справи у порядку письмового провадження.

25 березня 2019 року Відповідач надіслав до Київського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву (а.с.143-145), у якому заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши, що під час камеральної перевірки Позивача було виявлено, що в декларації з податку на прибуток за 2015 рік неправильно відображено від`ємне значення об`єкту оподаткування з урахуванням того, що в рядку 3.2.4 додатку РІ декларується сума від`ємного значення об`єкту оподаткування минулих податкових (звітних) років, а в декларації за минулий 2014 рік сума від`ємного значення об`єкту оподаткування склала суму, що призвело до завищення рядка 03 РІ та рядка 04 («об`єкт оподаткування») декларації за 2015 рік.

Крім того, Відповідач вважає, що Позивачем порушено порядок заповнення форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, оскільки суму витрат на оплату резерву відпусток за 2016 рік – 1 півріччя 2018 року не внесено до рядка 4.2.12 (4.2.11) додатку РІ до декларації з податку на прибуток підприємств.

24 травня 2019 року Позивач надіслав до Київського окружного адміністративного суду відповідь на відзив (а.с.170-172), у якому звернув увагу суду на обґрунтованість своїх вимог з огляду на норми пунктів 3 та 24 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України

10 липня 2019 року Позивач надіслав до Київського окружного адміністративного суду додаткові пояснення до адміністративного позову (а.с.207-208), що стосуються відображення в оборотно-сальдовій відомості (рахунок 471) по використанню резерву відпусток за 2015 рік.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Позивач – Дочірнє підприємство «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», ДП «Науканафтогаз» - зареєстрований 09.10.2003 року, основним видом діяльності якого є: 72.19- Дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.119-121).

Згідно з пунктом 3.1 Статуту ДП «Науканафтогаз», затвердженого Правлінням публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (а.с.122-129), Позивач є самостійним суб`єктом господарювання з правами юридичної особи, заснованої та зареєстрованої відповідно до чинного законодавства України (а.с.125).

На підставі пп.20.1.4 п.20.1 статті 20 ПК України та п.75.1 статті 75 ПК України посадовою особою Відповідача проведено камеральну перевірку за звітний податковий період – 2015 р., 2016 р., 2017 р., І квартал та 1 півріччя 2018 року податкових декларацій з податку на прибуток підприємств (звітна, уточнююча) Дочірнього підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (Позивача), за результатами якої 07 вересня 2018 року складено Акт камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на прибуток Дочірнього підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (код ЄДРПОУ 32710871 за 2015р, 2016р., 2017 р., 1 квартал та 1 півріччя 2018 року № 1174/10-26-54-01/32710871 (далі – Акт перевірки) (а.с.9-12).

В Акті перевірки (а.с.11) зазначено про порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток підприємства, а саме: в порушення пункту 54.1 статті 54, пункту 57.1 статті 57, пункту 138.1 статті 138, підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України, а також в порушення Порядку заповнення форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 року № 897 (далі – Порядок), Позивачем в результаті неправильного відображення від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих періодів у податкових деклараціях з податку на прибуток за 2015-2017 роки, 1 квартал та 1 півріччя 2018 року завищено від`ємне значення об`єкта оподаткування рядка 04 на загальну суму 22 003 286,00 грн., в тому числі: 2015 рік – 2 161 538,00 грн., 2016 рік – 4 960 437,00 грн., 2017 рік - 4 960 437,00 грн., 1 квартал 2018 року - 4 960 437,00 грн., 1 півріччя 2018 року - 4 960 437,00 грн.

Листом від 23 вересня 2018 року Позивач надав Відповідачу заперечення до Акту перевірки (а.с.15), за результатами розгляду якого Відповідач листом «Про результати розгляду заперечення» від 01 жовтня 2018 року № 17024/10/10-36-12-04 повідомив про те, що у зв`язку із порушенням термінів, визначених пунктом 86.7 статті 86 ПК України, заперечення не підлягає розгляду (а.с.16-17).

На підставі Акту перевірки 01 жовтня 2018 року було складено податкове повідомлення-рішення № 0002165705 (оскаржуване рішення) про завищення від`ємного значення об`єктів оподаткування податком на прибуток за вказаний вище період на загальну суму 22 003 286,00 грн. (а.с.14).

12 жовтня 2018 року Позивач звернувся до Відповідача зі скаргою № 57-08-943, в якій просив скасувати оскаржуване рішення (а.с.18-19). За результатами розгляду цієї скарги Відповідач листом від 29 жовтня 2018 року № 18689/10/10-36-10-01 повідомив Позивача, що залишає його скаргу без розгляду, оскільки вона надійшла до контролюючого органу, який не уповноважений її розглядати (а.с.22-23).

18 листопада 2018 року Позивач звернувся до Державної фіскальної служби України зі скаргою № 57-08-1046, в якій просив скасувати оскаржуване рішення (а.с.24-27). Листом «Про розгляд листа» від 27 грудня 2018 року № 41885/6199-99-11-04-01-25 Державна фіскальна служба України залишила без розгляду подану Позивачем скаргу (а.с.31-32).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Вказані правовідносини регулюються статтею 19 Конституції України, Податковим кодексом України (ПК України), Порядком заповнення форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 року № 897 (Порядок) (тут і надалі - у редакції на дату виникнення спірних правовідносин).

Основні засади справляння податків в України урегульовано Податковим кодексом України (ПК України).

Крім того, форма Податкової декларації з податку на прибуток підприємств затверджена наказом Міністерства фінансів України 20.10.2015 № 897 (далі – Податкова декларація).

Відповідно до підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Положення зазначеного пункту застосовуються з урахуванням пункту 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що пункт 150.1 статті 150 ПК України у редакції, що діяла до 01 січня 2015 року, застосовується у 2012-2015 роках з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об`єкта оподаткування платників податку з числа резидентів – платників з доходом за 2011 рік 1 мільйон гривень та більше станом на 01 січня 2012 року є від`ємне значення ( з урахуванням від`ємного значення об`єкта оподаткування станом на 01 січня 2011 року), то сума цього значення підлягає включенню до витрат у 2012-2014 роках та зменшенню фінансового результату до оподаткування у 2015 році:

звітних (податкових) періодів починаючи з I півріччя і наступних звітних періодів 2012 року у розмірі 25 відсотків суми такого від`ємного значення. У разі якщо 25 відсотків суми від`ємного значення об`єкта оподаткування не погашається протягом цього і за наслідками наступних податкових періодів 2012 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов`язань у наступних податкових періодах;

звітних (податкових) періодів 2013 року у розмірі 25 відсотків суми такого від`ємного значення та сум від`ємного значення, не погашених за 2012 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від`ємного значення об`єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2013 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов`язань у наступних періодах;

звітних (податкових) періодів 2014 року у розмірі 25 відсотків суми такого від`ємного значення та сум від`ємного значення, не погашених за 2013 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від`ємного значення об`єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2014 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов`язань у наступних періодах;

звітних (податкових) періодів 2015 року у розмірі 25 відсотків суми такого від`ємного значення та сум від`ємного значення, не погашених за 2014 податковий рік. У разі якщо 25 відсотків суми від`ємного значення об`єкта оподаткування не погашається протягом відповідних звітних (податкових) періодів 2015 року, то непогашена сума підлягає врахуванню при визначенні податкових зобов`язань у наступних періодах до повного погашення такого від`ємного значення.

При цьому платники податку на прибуток ведуть окремий облік показника від`ємного значення об`єкта оподаткування, що склався станом на 1 січня 2012 року та включається до витрат наступних податкових періодів або зменшує фінансовий результат до оподаткування наступних податкових періодів і сум, не погашених протягом 2012-2015 років. Таке від`ємне значення погашається в першу чергу. В другу чергу погашається від`ємне значення об`єкта оподаткування, що виникло після 31 грудня 2011 року.

Пунктом 24 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України передбачено, що до складу витрат включаються витрати на оплату відпусток працівникам та інші виплати, пов`язані з оплатою праці, які відшкодовані після 1 січня 2015 року за рахунок резервів та забезпечень, сформованих до 1 січня 2015 року відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у випадку, якщо такі витрати не були враховані при визначенні об`єкта оподаткування до 1 січня 2015 року.

Додаток РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.10.2015 № 897 (далі – Податкова декларація) в пункті «Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу ХХ Податкового кодексу України» включає підпункт 4.2.11, визначає витрати на оплату відпусток працівникам та інші виплати, пов`язані з оплатою праці, які відшкодовані після 01 січня 2015 року за рахунок резервів та забезпечень, сформованих до 01 січня 2015 року відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у випадку, якщо такі витрати не були враховані при визначенні об`єкта оподаткування до 01 січня 2015 року.

Щодо щорічного включення в Податкові декларації за 2012-2015 роки 1/4частини збитків 2011 року.

Позивач стверджує, що на виконання вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України включав до витрат у 2012 - 2014 роках та зменшував фінансовий результат до оподаткування у 2015 році по 1/4частини збитків 2011 року.

Відповідач, заперечуючи зазначає, що Позивач в Податковій декларації за 2015 рік неправильно зазначив від`ємне значення об`єкту оподаткування з урахуванням того, що в рядку 3.2.4 додатку РІ декларується сума від`ємного значення об`єкту оподаткування минулих податкових (звітних) років, а в декларації за минулий 2014 рік сума від`ємного значення об`єкту оподаткування склала 33 828 036 грн., що призвело до завищення рядка 03 РІ та рядка 04 («Об`єкт оподаткування») декларації за 2015 рік на суму 2 161 538 грн.

Суд, оцінюючи докази, що містяться у справі, чинне законодавство України із вказаного спірного питання, дійшов наступних висновків.

З огляду на зміст підпункту 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 ПК України та пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України умовами включення 25 відсотків суми від`ємного значення та суми від`ємного значення, не погашених за попередній податковий рік витрат щорічно до витрат у 2012 - 2014 роках та зменшенню фінансового результату до оподаткування у 2015 році є: по-перше, дохід за 2011 рік резидента – платника 01 мільйон гривень та більше станом на 01 січня 2012 року, по-друге, наявність від`ємного значення (з урахуванням від`ємного значення об`єкта оподаткування станом на 01 січня 2011 року)

Як вбачається із матеріалів справи, 21 лютого 2021 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області отримала від Позивача Податкову декларацію за 2011 рік (а.с.33-47). Код рядка 01 «Доходи, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування (рядок 02+рядок 03) містить суму 78 641 628 грн. Отже Позивач підпадає під категорію платників податків, дохід яких за 2011 рік складає 01 мільйон гривень та більше станом на 01 січня 2012 року.

Код рядка 07 «Об`єкт оподаткування від усіх видів діяльності (рядок 01 – рядок 04) (+-) Податкової декларації за 2011 рік містить від`ємне значення, а саме: «-8 646 151 грн»(а.с.33). Таким чином, Позивачем дотримання друга умова, передбачена пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а 25 відсотків суми від`ємного значення об`єкта оподаткування, що підлягає щорічному включенню до витрат у 2012 - 2014 роках та зменшенню фінансового результату до оподаткування у 2015 році, складає: 8 646 151 / 4 = 2 161 537,75 грн. тобто 2 161 538 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, в коді рядка 06.5 «Від`ємне значення об`єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) року (від`ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) рік)» Позивач у Податковій декларації за 2012 рік відобразив суму 2 161 538 грн.(а.с.175); у Податковій декларації за 2013 рік – 8 148 549 грн. (а.с.180, зворотна сторона). У Податковій декларації за 2014 рік – у коді рядка 07 «Об`єкт оподаткування усіх видів діяльності (рядок 01-рядок 04 (+-)» при зазначеній сумі 33 828 036 грн. Позивачем записано суму 2 161 538 грн. (написано від руки) (а.с.187, зворотна сторона).

У коді рядку 03 РІ «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+-)» Податкової декларації за 2015 рік Позивачем зазначено суму 38 788 473 грн. (а.с.49). При цьому, вказана сума складається із сум, зазначених у додатку РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації (а.с.53-59), серед яких: 35 989 574 грн. – у пункті 3.2.4 «Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України» (а.с.55).

Отже, враховуючи, що Позивачем у коді рядка 07 «Об`єкт оподаткування усіх видів діяльності (рядок 01-рядок 04 (+-)» Податкової декларації за 2014 рік зазначено від`ємне значення у сумі 33 828 036 грн., а зменшення фінансового результату до оподаткування Податковій декларації за 2015 рік має складати 2 161 538 грн. (відповідно до вимог пункту 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України), суд дійшов висновку про правомірне зазначення Позивачем у Податковій декларації за 2015 рік у коді рядку 03 РІ «Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України (+-)» суми 38 788 473 грн., оскільки: у пункті 3.2.4 «Сума від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років (підпункт 140.4.2 пункту 140.4 статті 140 розділу ІІІ Податкового кодексу України» розрахунок суми наступний: 33 828 036 грн. (сума, зазначена у Податковій декларації за 2014 рік) + 2 161 538 грн. (щорічне зазначення 25 відсотків від`ємного значення протягом 2012-2015 років) = 35 989 574 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність факту завищення Позивачем рядка 03 РІ та рядка 04 («Об`єкт оподаткування») Податкової декларації за 2015 рік на суму 2 161 538 грн., а тому погоджується із доводами Позивача та не бере до уваги доводи Відповідача з цього питання.

Щодо порушення порядку заповнення Податкової декларації в частині витрат на оплату резерву відпусток за 2016 рік – І півріччя 2018 року, що призвело до завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток.

Позивач стверджує, що враховуючи вимоги пункту 24 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, у Податкову декларацію за 2015 рік було внесено резерв відпусток, сформований станом на 01.01.2015 року. В подальшому, протягом 2015 року цей резерв був відшкодований, у зв`язку з чим у Податкові декларації за 2016 рік – І півріччя 2018 року він (резерв відпусток) не вносився.

Відповідач, заперечуючи зазначає, що Позивачем не було внесено суму витрат на оплату резерву відпусток за 2016 рік – І півріччя 2018 року до рядка 4.2.12 (4.2.11) додатку РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації, а відображено у складі від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) періодів (пп.140.4.2 п.140.4 статті 140 ПК України) в сумі 2 798 899 грн. щорічно, що призвело до завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток на суму 8 396 697 грн.

Суд, оцінюючи докази, що містяться у справі, чинне законодавство України із вказаного спірного питання, дійшов наступних висновків.

З аналізу вимог пункту 24 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України вбачається, що до складу витрат включаються витрати на оплату відпусток працівникам та інші виплати, пов`язані з оплатою праці, які відшкодовані після 1 січня 2015 року за рахунок резервів та забезпечень, сформованих до 1 січня 2015 року відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, у випадку, якщо такі витрати не були враховані при визначенні об`єкта оподаткування до 1 січня 2015 року.

Вказана вище інформація відображається в пункті «Різниці, передбачені підрозділом 4 розділу ХХ Податкового кодексу України» включає підпункт 4.2.11додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації.

З огляду на вказану вище норми ПК України фінансовий результат зменшується на нарахований до 01.01.2015 резерв відпусток, який відшкодований у 2015 році.

Згідно з Оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 471 за 2015 рік ДП «Науканафтогаз» (а.с.210-219) в стовпчику «Дебет. Обороти за період» щодо витрат на оплату відпусток працівникам та інших виплат, пов`язаних з оплатою праці», зазначено суму 2 700 076, 36 грн. (а.с.219).

При цьому, бухгалтерська довідка Позивача від 18.04.2019 містить інформацію про те, що у 2015 році використано нарахований резерв відпусток у сумі 2 798 899,00 грн., включеного до Податкової декларації за 2015 рік, а саме: ДП «Науканафтогаз» (головне підприємство) - 2 700 076,36 грн., відокремлений підрозділ «Карпатський центр» - 93 440,93 грн., Філія АСУтрансгаз – 5 381,52 грн. (а.с.174).

Отже, суд дійшов висновку, що у 2015 році Позивачем було повністю використано нарахований до 01.01.2015 року резерв відпусток. У зв`язку з цим, ураховуючи вимоги вимог пункту 24 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, Позивач мав включати до рядка 4.2.12 (4.2.11) додатка РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Податкової декларації за 2015 рік (а.с.59) та сумарно з рядком 3.2.4 додатка РІ «Різниці» до рядка 03 РІ Податкової декларації за 2015 рік (38 788 473,00 грн.) суму (2 798 899,00 грн. – загальний обсяг залишку сум нарахованого резерву).

Таким чином суд дійшов висновку, що Позивач правомірно не включав до рядків 4.2.12 (4.2.11) Податкових декларацій за 2016рік –І квартал та І півріччя 2018 року резерв відпусток, оскільки він був повністю використаний ще в 2015 році та зазначено у Податковій декларації за 2015 рік.

Отже, суд погоджується із позицією Позивача, що Відповідач неправомірно збільшив суму від`ємного значення об`єкту оподаткування на 8 396 697,00 грн., а саме: 2016 рік - 2 798 899,00 грн., 2017 рік - 2 798 899,00 грн., І квартал 2018 року - 2 798 899,00 грн., І півріччя 2018 року.

Враховуючи вищевикладене суд в цілому переконаний, що висновок Відповідача про неправомірне завищення Позивачем від`ємного значення об`єкта оподаткування на загальну суму 22 003 386,00 грн., у тому числі за 2015 рік - на суму 2 161 538,00 грн., 2016 рік - на суму 4 960 437,00 грн., 2017 рік – на суму 4 960 437,00 грн., 1 квартал 2018 року – на суму 4 960 437,00 грн. та 1 півріччя 2018 року – на суму 4 960 437,00 грн., відображений в Акті перевірки та оскаржуваному рішенні, є таким, що не узгоджується із вимогами податкового законодавства України, чинного на дату виникнення спірних правовідносин, а також не відповідає дійсним обставинам справи.

За вказаного вище правового врегулювання, повно і всебічно з`ясувавши обставини, на які посилався Позивач як на підставу своїх вимог, а Відповідач – заперечуючи проти них, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, надавши оцінку всім аргументам Позивача та Відповідача та доказам, що це підтверджують, суд дійшов висновку, що заявлена Позивачем вимога підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до частини першої ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із матеріалів справи, Позивач сплатив судовий збір за подання адміністративного позову у сумі 19 210,00 грн. (а.с.3),

У зв`язку з цим із Відповідача на користь Позивача слід стягнути судовий збір у сумі 19 210,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 01.10.2018 № 0002165705.

Стягнути з Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 39393260) на користь Дочірнього підприємства «Науково-дослідний інститут нафтогазової промисловості» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м.Вишневе, вул. Київська, 8, код ЄДРПОУ 32710871) судовий збір у сумі 19 210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а, код ЄДРПОУ 39393260).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

дата складення рішення у повному обсязі 30.08.2021

Суддя Панченко Н.Д.