Ухвала суду № 99302135, 31.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

31 серпня 2021 р. Справа №200/7909/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Ушенка С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (ЄДРПОУ 40109058; 87517, Донецька обл., м. Маріуполь, пр-т Нахімова, буд. 86) про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Донецького окружного адміністративного суду знаходиться дана адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу з наступного дня після звільнення – 01.10.2020 по дату фактичної виплати – 16.04.2021, розрахувавши її розмір за методикою, відповідно до ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Позивач при зверненні до суду в обґрунтування позову зазначив, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.03.2021 по справі № 200/903/21-а ГУНП в Донецькій області нараховано та 16.04.2021 виплачено грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової соціальної відпустки, як учаснику бойових дій, за період з 2015 по 2019 роки у сумі 32 951,20 грн. Вважає, що відповідач відповідно до ст. 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» має компенсувати йому втрату частини доходу з 01.10.2020, тобто з дати звільнення зі служби, по 16.04.2021 – дату фактичної виплати.

Ухвалою суду від 23 липня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

17 серпня 2021 року від представника відповідача на адресу суду надійшов відзив, в якому зазначено, що оскільки спірні правовідносини стосуються проходження і звільнення позивача з публічної служби, а звернення до суду надійшло у червні 2021 року, то позов до суду подано з пропущенням місячного строку звернення, визначеного ч. 5 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Частиною шостою статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Судом встановлено, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у частині шостій статті 161 КАС України.

Так, визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За статтею 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити неоспорювану ним суму.

Згідно зі статтею 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Суд зазначає, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать.

Предметом даного адміністративного спору є зобов`язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу з наступного дня після звільнення – 01.10.2020 по дату фактичної виплати – 16.04.2021.

Відповідно до частини першої статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

За змістом частини другої статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

За правилами частини першої статті 122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини третьої статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 цього Кодексу).

Отже, КАС України визначено місячний строк звернення до суду у справах щодо проходження публічної служби.

Як свідчать матеріали справи, наказом ГУНП в Донецькій області від 25 вересня 2020 року № 406 о/с позивача звільнено зі служби в поліції з 30 вересня 2020 року (а.с. 8).

На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 11.03.2021 по справі № 200/903/21-а відповідачем 16.04.2021 виплачено позивачу грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової соціальної відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2019 роки у сумі 32 951,20 грн., що підтверджується випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 з АТ Комерційний Банк «Приватбанк» (а.с 9).

Отже перебіг місячного строку для звернення позивача до суду з даним позовом розпочався 16 квітня 2021 року.

Я вбачається з матеріалів справи, згідно відбитку штампу на поштовому конверті, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 19 червня 2021 року (а.с. 13), тобто з порушенням місячного строку, оскільки позовні вимоги заявлені щодо порядку звільнення з публічної служби.

Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

Заяву про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду з даним адміністративним позовом позивачем до позовної заяви не додано.

Таким чином, позивачеві слід надати до суду письмову заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням підстав поважності його пропуску та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

За таких обставин зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для усунення зазначених недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 169, 171, 205 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про зобов`язання вчинити певні дії залишити без руху і встановити позивачеві п`ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви.

Позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку звернення до суду із даним адміністративним позовом із зазначенням причин поважності його пропуску та долученням відповідних доказів на підтвердження їх поважності.

Роз`яснити позивачеві, що при невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С.В. Ушенко