Ухвала суду № 99302080, 01.09.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

01 вересня 2021 р. Справа №200/6327/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Аканова О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області (місцезнаходження: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86, код ЄДРПОУ 40109058) про зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з дати звільнення (02.06.2020) до моменту фактичної виплати грошової компенсації (до 28.10.2020 включно) із розрахунку 875,79 грн. за кожен день,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що він проходив службу в лавах Національної поліції з 15.08.2005, звільнений зі служби 01.06.2020 відповідно до наказу №221 о/с від 29.05.2020 року.

Зазначив, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 20.10.2020 по справі №200/7923/20-а встановлено, що він, отримавши грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової відпустки, має право звернутись із відповідним позовом до суду про зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні з 02.06.2020 до моменту фактичної виплати компенсації.

Позивач просить нарахувати та виплатити середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з дати звільнення (02.06.2020) до моменту фактичної виплати грошової компенсації (до 28.10.2020 включно) із розрахунку 875,79 грн. за кожен день.

Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 29.10.2020 Головним управлінням рішення суду від 11.03.2021 у справі №200/7923/20-а виконано в повному обсязі. Зазначили, що з листопада 2020 позивачу було достовірно відомо про проведення з ним розрахунку. Вважають, що позивачем без поважних причин пропущено місячний строк звернення до суду із вимогою про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, також вказали, що заявлений позивачем розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку значно перевищує розмір грошової компенсації за невикористані дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій. Просили відмовити в задоволенні позову.

03 серпня 2021 року на виконання вимог ухвали суду позивачем до суду надано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з посиланням на запровадження на всій території України карантину. Просив визнати поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, поновити строк звернення до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом.

Згідно наказу Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2021 №192/В-г суддя Аканов О.О. перебував у відпустці з 26 липня 2021 по 28 серпня 2021 року.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши клопотання позивача про поновлення строку на звернення до суду, посилання відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 72-74 КАС України, суд дійшов про наступне.

Позивач в позовній заяві просить нарахувати та виплатити середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з дати звільнення (02.06.2020) до моменту фактичної виплати грошової компенсації (до 28.10.2020 включно) із розрахунку 875,79 грн. за кожен день.

Згідно з частинами першою та другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п`ята статті 122 КАС України).

Частиною шостою статті 161 КАС України визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини першої, шостої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Кодекс адміністративного судочинства України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинно містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Головного управління Національної поліції України в Донецькій області від 29.05.2020 №221 о/с відповідно до розділу VІІ Закону України “Про національну поліцію” звільнено зі служби в поліції за п.7 ч.1 ст.77 (за власним бажанням) капітана поліції ОСОБА_1 .

Позивачем до суду надано виписку по картці про виплату 29.10.2020 суми 45370,48грн.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 березня 2020 року визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо не нарахування та невиплати грошової компенсації ОСОБА_1 за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2020 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 01 червня 2020 року.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Донецькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій за період з 2015 по 2020 роки, виходячи з грошового забезпечення станом на день звільнення з військової служби 01 червня 2020 року.

Факт виплати грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, тобто здійснення остаточного розрахунку, 29.10.2020 сторонами не заперечується.

В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду позивач посилається на запровадження на території України карантину а тому вважає, що строки звернення до адміністративного суду продовжуються на строк дії такого карантину.

Суд критично ставиться до таких доводів позивача, зважаючи на наступне.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України від 22.02.2012 № 4-рп/2012 у справі № 1-5/2012 щодо офіційного тлумачення положень статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 117, 237-1 цього кодексу встановлено наступне.

За статтею 47 Кодексу роботодавець зобов`язаний виплатити працівникові при звільненні всі суми, що належать йому від підприємства, установи, організації, у строки, зазначені в статті 116 Кодексу, а саме в день звільнення або не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Непроведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку.

Таким чином, для встановлення початку перебігу строку звернення працівника до суду з вимогою про стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Невиплата власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум і вимога звільненого працівника щодо їх виплати є трудовим спором між цими учасниками трудових правовідносин.

Згідно з частиною першою статті 233 Кодексу працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

В аспекті конституційного звернення положення частини першої статті 233 Кодексу законів про працю України у взаємозв`язку з положеннями статей 116, 117, 237-1 цього кодексу слід розуміти так, що для звернення працівника до суду з заявою про вирішення трудового спору щодо стягнення середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку при звільненні та про відшкодування завданої при цьому моральної шкоди встановлено тримісячний строк, перебіг якого розпочинається з дня, коли звільнений працівник дізнався або повинен був дізнатися про те, що власник або уповноважений ним орган, з вини якого сталася затримка виплати всіх належних при звільненні сум, фактично з ним розрахувався.

Позивача звільнено з військової служби з 01.06.2020 року.

Розрахунок з позивачем та отримання ним компенсації відпустки як учаснику бойових дій на виконання рішення, було здійснено 29.10.2020 року.

До суду з вказаним позов про стягнення з військової частини середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, позивач звернувся – 20.05.2021 (згідно відбитку штампу на поштовому відправленні), тобто поза межами строку трьох місяців від дати здійснення розрахунку.

Посилання позивача на поважність пропуску з причини запровадження на території України карантинних заходів, суд не приймає з огляду на наступне.

Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від18.06.2020№731-IX (далі Закон №731-IX), який набув чинності з 17.07.2020, п. 3 розділу VI “Прикінцеві положення” КАС України викладено в такій редакції:

“ 3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цьогоКодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином”.

Суд зауважує, що у заяві про поновлення строку звернення позивач не навів жодних обґрунтувань та не долучив до заяви відповідних доказів того, що причини пропуску строку звернення до суду зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином, а лише обмежився посиланням на встановлений карантин.

Суд звертає увагу позивача, що Закон України № 731-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)” від 18 червня 2020 року набрав чинності 17.07.2020 року, 20-денний строк подачі заяви про продовження процесуальних строків закінчився 07 серпня 2020 року.

Таким чином, наведені в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду причини пропуску такого строку з причини запровадження карнатину не можуть бути прийняті до уваги як такі, що підтверджують поважність причин пропуску строку звернення до суду з наведених вище мотивів, а тому такі причини мають бути визнані неповажними.

Таким чином, позивачем не надано жодних доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду після проведення із ним фактичного розрахунку.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини у справах Стаббігс та інші проти Великобританії, Девеер про Бельгії виходить з того, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків звернення до суду за захистом порушених прав.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із її заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення таких строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, а після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Вказаної правової позиції дотримується і Верховний Суд, зокрема, у постановах від 06.03.2019 по справі № 820/394/17, від 06.03.2019 по справі № 805/1985/18-а.

Відповідно до вимог частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно із пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, зокрема, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

На підставі викладеного, суд у відповідності до вимог статті 123 КАС України вважає, що підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, є неповажними.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 122, 123, 183, 240, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції України в Донецькій області (місцезнаходження: 87517, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Нахімова, 86, код ЄДРПОУ 40109058) про зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період з дати звільнення (02.06.2020) до моменту фактичної виплати грошової компенсації (до 28.10.2020 включно) із розрахунку 875,79 грн. за кожен день - залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляду справи було здійснено в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Аканов