Ухвала суду № 99301839, 31.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

31 серпня 2021 р. Справа № 160/14804/21 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Юрков Едуард Олегович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Потапенко Віри Вікторівни Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанови, зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

26 серпня 2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Потапенко Віри Вікторівни Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) з вимогами:

- скасувати постанову про виправлення помилки у процесуальному документі від 08 липня 2021 року за ВП №33706488 як незаконну;

- зобов`язати старшого державного виконавця Потапенко В.В. провести стягнення штрафу за постановою про накладення штрафу від 16 січня 2021 року в розмірі 31495,81 грн. на користь стягувача ОСОБА_1 ;

- визнати бездіяльність старшого державного виконавця Потапенко Віри Вікторівни з приводу не визначення розміру заборгованості зі сплати аліментів з інформацією про розмір всіх доходів (усіх ознак доходу) боржника з 2015-2021 роки за даними Державної Фіскальної служби України та даними Пенсійного фонду України протиправною;

- зобов`язати старшого державного виконавця Потапенко В.В. провести розрахунок заборгованості зі сплати аліментів з інформацією про розмір всіх доходів (усіх ознак доходу) боржника з 2015-2021 роки за даними Державної фіскальної служби України, даними Пенсійного фонду України, Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;

- визнати незаконними дії старшого державного виконавця Потапенко В.В. щодо зняття арешту з усіх рахунків боржника за постановою від 24.12.2020 року при наявності заборгованості за аліментами та відсутності постанови про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документу, скасувати постанову від 24.12.2020 р. про зняття арешту з коштів боржника, зобов`язати прийняти заходи щодо реалізації постанови від 15.12.2020 р. про арешт коштів боржника.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Особливості провадження у справах з приводу оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначено статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, за правилом частини першої статті 287 цього Кодексу учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім цього, право оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби передбачено розділом Х Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно вимог частини першої статті 74 вказаного Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Таким чином, критерієм визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ та статус позивача, як сторони у виконавчому провадженні.

Отже, розгляд судом вимог про оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби є за своєю правовою суттю формою судового контролю за виконанням постановленого судового акта, а відтак, має здійснюватись саме тим судом, котрий постановив рішення у справі та видав виконавчий документ.

На противагу переконанню позивача про підвідомчість даного спору адміністративним судам суд вказує, що частина перша статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає можливість оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Такий порядок передбачає, зокрема, норма статті 447 Цивільного процесуального кодексу України, за змістом якої сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Таким чином, спір, який виник між позивачами та органом державної виконавчої служби (у тому числі із її посадовими і службовими особами), з приводу скасування постанови державного виконавця про накладення штрафу не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має розглядатися судами загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства, тому що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ.

Аналогічний правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 22 серпня 2018 року у справі № 658/715/16-ц (провадження № 14-299цс18), у постанові від 13 березня 2019 року у справі № 815/615/16-ц (провадження № 11-01037апп18).

Як свідчать матеріали позовної заяви, спірна в даному постанова про виправлення помилки у процесуальному документі від 08 липня 2021 року відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) прийнята у виконавчому провадженні № 33706488, відкритого з примусового виконання виконавчого листа № 2-3350, виданого Київським районним судом м.Харкова.

Таким чином, за наявності спеціального порядку оскарження рішення відповідача, визначеного статтею 447 Цивільного процесуального кодексу України, та відсутності обставин, необхідних для віднесення даного спору до категорії адміністративних, заявник наразі позбавлений можливості звернутися до адміністративного суду за його вирішенням.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене, суд проходить до висновку про те, що у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Потапенко Віри Вікторівни Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанови, зобов`язати вчинити певні дії належить відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтею 19, пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Потапенко Віри Вікторівни Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про скасування постанови, зобов`язати вчинити певні дії.

Копію ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 5 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.

Відповідно до частини 6 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснити позивачу, що розгляд даної позовної заяви відноситься до юрисдикції місцевого суду, в порядку та у строки передбачені Цивільним процесуальним кодексом України.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Е.О. Юрков