Рішення № 99300301, 01.09.2021, Харківський районний суд Харківської області

01.09.21

Справа № 635/3041/21

Провадження № 2-а/635/57/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

01 вересня 2021 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Шинкарчука Я.А.,

за участю секретаря судового засідання - Желізової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні суду в смт Покотилівка Харківського району Харківської області адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області про визнання дій посадової особи незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, -

в с т а н о в и в:

23 квітня 2021 року до суду звернулась ОСОБА_2 з позовною заявою до Управління патрульної поліції в Харківській області в якій просить з урахуванням уточнень визнати дії інспектора УПП в Харківській області щодо складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3962382 про притягнення до адміністративного відповідальності за частиною 6 статті 121 КУпАП незаконними та скасувати дану постанову.

На обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що 24 березня 2021 року приблизно о 01 годині 00 хвилин позивач разом з чоловіком – ОСОБА_3 , пересувалась на автомобілі Toyota Tundra номерний знак НОМЕР_1 , який належить сину – ОСОБА_4 , по пр. Московському в м. Харкові в сторону с. Докучаєве (колишня назва Комуніст) Харківського району Харківської області. На виїзд з міста Харків в сторону м. Чугуїв Харківської області на стаціонарному посту автомобіль був зупинений працівником патрульної поліції, який навіть не представився, на питання про причини зупинки пояснень не надав, натомість вимагав надати документи які дають право керування автомобілем, а саме свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія та поліс ОСЦПВВНТЗ. Зазначені документи були надані поліцейському та повідомлено, що на ім`я позивача оформлений електронний поліс наявність якого можливо перевірити за інформаційними базами. Однак, поліцейський повідомив, що поліс має бути в паперовому вигляді, а електрона форма полісу взагалі не існує. Поліцейський утримував позивача та її чоловіка близько години без наявності на то підстав, в зв`язку з чим чоловік викликав наряд поліції та подав останньому пояснення. Тільки після приїзду поліції і написання пояснень позивач та її чоловік поїхали додому. Наступного дня, 25 березня 2021 року, чоловік позивача зателефонував до управління патрульної поліції в Харківській області та дізнався що на нього складено Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАН № 3962382 за частиною 6 статті 121 КУпАП, а саме за те, що в автомобілі нібито не працювало підсвічування заднього номерного знаку. Про те, що відносно позивача буде складено постанову їй ніхто не повідомив, ознайомитись з нею не дали, та взагалі в її присутності жодних документів не складалось, права не роз`яснювались, а саму постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі вона навіть не бачила. Лише 18 квітня 2021 року в поштовій скриньці за місцем реєстрації позивач отримала оскаржувану постанову. З урахуванням зазначеного, вважає дії інспектора УПП в Харківській області по накладенню на неї штрафу є незаконним, а тому постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 27 квітня 2021 року поновлено ОСОБА_5 строк звернення до суду з адміністративним позовом до Управління патрульної поліції в Харківській області про визнання дій посадової особи незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення правил дорожнього руху України, відкрити провадження та призначений розгляд справи в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача ОСОБА_5 – адвокат Горлач А.С. надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином і в установленому законом порядку, відзиву на позовну заяву та будь – яких клопотань до суду не подали

Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Судом встановлено, що постановою інспектора батальйону № 3 роти № 4 УПП в Харківській області лейтенантом поліції Буряковським Артемом Вікторовичем про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 3962382 від 24 березня 2021, ОСОБА_6 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн.

Фактичною підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності було те, що остання 24 березня 2021 року о 01 годині 01 хвилина в м. Харкові по пр. Московському, 307 керувала транспортним засобом Toyota Tundra номерний знак НОМЕР_1 в темну пору доби на якому був не освітлений задній державний номерний знак, чим порушив п. 2.9 в ПДР а саме керування водієм т / з номерним знаком, що перевернутий та неосвітлений.

Підпункт «в» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306 «Про правила дорожнього руху», забороняє водієві керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що: не належить цьому засобу; не відповідає вимогам стандартів; закріплений не в установленому для цього місці; закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м; неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Частина 6 статті 121 КУпАП передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Порядок оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення врегульований статтею 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Згідно зі статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ч. 1 ст.7 КУпАП).

Частина 1 статті 9 КУпАП, визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі статтями 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Відповідно до статей 75, 76 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи,суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень в порушення зазначених вимог закону щодо обов`язку доказування правомірності своїх дій з приводу складання постанови у справі про адміністративне правопорушення, не було надано суду будь-яких доказів на підтвердження законності складеної постанови, не доведено факту наявності в діях позивача складу правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 6 статті 121 КУпАП, не було надано суду доказів, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною 6 статті 121 КУпАП.

Таким чином, судом встановлено, що при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення.

Статтею 280 КУпАП, передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тобто, з урахуванням наведених обставин, суд вважає, що доводи позивача не були спростовані, про факт вчинення адміністративного правопорушення свідчить лише постанова, яка фактично не містить в собі опису вчиненого правопорушення, а лише констатує факт порушення.

Відповідно до статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1)залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін,а позовну заяву без задоволення; 2)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу(посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Стаття 55 Конституції України передбачає, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до частини 1, 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють,чи прийняті(вчинені)вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом,запобігаючи всім формам дискримінації; 8)пропорційно,зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав,свобод та інтересів особи і цілями,на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особина участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАН № 3962382 від 24 березня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 6 статті 121 КУпАП, а провадження у справі закриттю.

Що стосується позовної вимоги позивача, про визнання дій посадової особи незаконними, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову в цій частині виходячи з наступного.

Так, згідно частини 3 статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Ефективним способом захисту в даній справі є заявлені позивачем вимоги щодо скасування оскаржуваної постанови, що відповідає положенням частини 3 статті 286 КАС України, і додаткові вимоги щодо визнання дій незаконними охоплюються вимогами щодо скасування постанови, а тому задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимог частини 1 статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 73-77, 90, 205, 241-246, 255,2 68, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Харківській області про визнання дій посадової особи незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити частково.

Скасувати постанову серії ЕАН № 3962382 від 24 березня 2021 року про накладення на ОСОБА_6 адміністративного стягнення за частиною 6 статті 121 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 850 гривень.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення за частиною 6 статті 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні.

Відповідно до частини 4 статті 286 КАС України рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

позивач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

відповідач - Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, адреса: 61033, м.Харків, вул. Шевченка, 315 – А, код ЄДРПОУ – 40108599.

Суддя – Я.А. Шинкарчук