Ухвала суду № 99300291, 27.08.2021, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/5060/21

Провадження № 1-кп/645/637/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2021 року м. Харків Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді – Ульяніч І.В.,

за участю секретаря – Кривченко Т.В.,

прокурора – Гудзь В.В.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

захисників – Бідило Т.О., Едель В.Ю., Іванової Н.О.

розглянувши в підготовчому засіданні у залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 209, ст. 257 КК України,-

в с т а н о в и в:

В провадженні Фрунзенського районного суду м. Харкова знаходиться вищевказане кримінальне провадження.

Відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 03 вересня 2021 року.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з посиланням на те, що ризики, які існували під час обрання обвинуваченим запобіжного заходу, не зникли, останні можуть вчинити інше кримінальне правопорушення, переховуватись від суду, можуть незаконно впливати на потерпілих та свідків.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 . У задоволенні прокурора просив відмовити. Вважає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, прокурором не доведено можливість настання ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки чинним законодавством не заборонено можливість визначення домашнього або цілодобового арешту як альтернативного запобіжного заходу. Також звертає увагу, що він є людиною похилого віку, пенсіонером, має тяжкі хронічні захворювання.

Захисник обвинуваченого – адвокат Едель В.Ю. підтримав позицію обвинуваченого, вважав, що ризики, зазначені в клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурором не доведені.

Обвинувачений ОСОБА_2 в підготовчому судовому засіданні зазначив, що ризики, зазначені в клопотанні про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні. Також зазначив, що відносно нього було обрано раніше запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , який в подальшому був безпідставно змінений.

Захисник обвинуваченого Іванова Н.О. в судовому засіданні просила змінити ОСОБА_2 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт з використанням електронних засобів контролю, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_2 обов`язків, передбачених КПК України. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.04.2021 року продовжено строк застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_2 у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , із застосуванням електронного засобу контроля, в межах строку досудового розслідування до 04.06.2021 року включно. У зв`язку з чим на ОСОБА_2 було покладено обов`язки: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за кожною вимогою; не відлучатися з місця постійного проживання за адресою: АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду; не залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 - цілодобово; утриматись від будь якого спілкування з потерпілими у кримінальному провадженні та свідками; носити електронний засіб контролю. Відповідно до відомостей наданих ВП №3 ЗРУП ГУНП ОСОБА_2 належним чином виконував обов`язки покладені на нього судом, жодного порушення не зафіксовано. А тому не зрозуміло на якій підставі йому змінено запобіжний захід на більш суворий. Подане прокурором клопотання є необґрунтованим, а ризики не доведеними належними та достатніми доказами. Зазначає, що ОСОБА_2 не має бажання ухилятись від суду, оскільки не вважає себе винуватим та навпаки бажає об`єктивного та всебічного розслідування, яке б доказало його невинуватість. ОСОБА_2 належним чином виконував обов`язки покладені на нього Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 29.04.2021 року при обранні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контроля. Жодного порушення зафіксовано не було. Вказує, що кваліфікація дій підозрюваного не тягне за собою автоматичне визнання його вини у вчиненні кримінального правопорушення, в якому він обвинувачується, він до винесення вироку вважається таким, який не винуватий у вчиненні злочину, який йому інкримінується, а тому сам лише розмір санкції статті, по якій пред`явлене обвинувачення, не є достатнім чинником для тримання обвинуваченого під вартою. Всі докази, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні про обрання запобіжного заходу не відповідають поняттю належних, допустимих та достовірних, та жоден з них не підтверджує причетність ОСОБА_2 до правопорушення. При вирішенні питання про доцільність продовження строку тримання під вартою повинні бути надані додаткові вагомі докази того, що є наявна доцільність продовження такого строку і шо інші більш м`які запобіжні заходи не можуть бути застосовані. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (п. 79 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» віл 10 лютого 2011 року, п. 60 рішення у справі «Слоев проти України»). При розгляді питання про застосування запобіжних заходів необхідно враховувати вимоги ст. 178 КПК України, якою встановлено перелік обставин, що мають бути оцінені при обранні запобіжного заходу. Наголошувала, шо в матеріалах справи не міститься жодного належного доказу на підтвердження причетності ОСОБА_2 до інкримінованих йому правопорушень. Стан здоров`я підозрюваного погіршився впродовж тримання його під вартою, та є таким, шо вимагає постійного професійного лікарняного догляду, наразі він перебуває на стадії реабілітації після хірургічного втручання. Крім того, ОСОБА_2 має міцні соціальні зв`язки, позитивно характеризується за місцем мешкання. Таким чином, враховуючи вищевикладене, немає підстав в даний час стверджувати, про існування всіх зазначених ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, на запобігання яким спрямоване застосування виняткового запобіжного заходу - тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_3 в підготовчому судовому засіданні щодо клопотання прокурора заперечував, просив змінити запобіжний захід на не пов`язаний з триманням під вартою. Також зазначив, що він працював, є фізичною особою підприємцем, має дитину, розлучений, вважає, що йому неправомірно було вручено повідомлення про підозру.

Захисник Бідило Т.О. просив змінити запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою або визначити розмір застави. Також зазначив, що жодний ризик прокурором не доведений. ОСОБА_3 немає сенсу переховуватись від органів слідства, безпідставно та необґрунтовано зазначено про неможливість визначення застави. За час досудового розслідування, а це 1 рік, слідство так і не надало доказів того, що ОСОБА_3 якимось чином причетний до скоєння цього кримінального правопорушення.

Потерпілі в підготовче судове засідання не з`явились.

Від представників потерпілих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - адвокатів Юшко Т.Г. та Куца Ю.В. надійшло клопотання про відкладення підготовчого судового засідання, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримують та просять задовольнити.

Суд, вислухавши думку сторін кримінального провадження, приходить до наступного.

Частиною третьою ст. 315 КПК України, в редакції згідно Рішення Конституційного Суду України від 23.11.2017 року, передбачено, що під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Виходячи з положень розділу ІІ КПК України, зокрема ст. 131, 176 вказаного Кодексу, запобіжні заходи, в тому числі тримання під вартою, є одними з видів заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно ч. 1 ст. 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як вбачається з структури розділу IV КПК України, судове провадження у першій інстанції в якості однієї із стадій включає підготовче провадження.

Таким чином, застосування запобіжних заходів під час підготовчого провадження, в тому числі вирішення питання щодо продовження тримання обвинуваченого під вартою на стадії підготовчого провадження, здійснюється згідно з положеннями розділу ІІ КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України, розгляд клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Відповідно до ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практикою Європейського суду з прав людини закріплено, що обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

З огляду на те, що ризики, які були підставою для обрання обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 запобіжного заходу, на теперішній час не зникли та жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки останніх.

Враховуючи, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, поєднаного із застосуванням насильства, з метою запобігання спробам обвинуваченого незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватися від суду, вчиняти кримінальні правопорушення, з урахуванням особи обвинуваченого, який раніше є несудимий, не має постійного місця роботи та джерела доходів, немає стійких соціальних зв`язків, та зареєстрованого в установленому законному порядку місця мешкання в м. Харкові, обвинувачується у кримінальному правопорушенні, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна, а також враховує, що більш м`які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав подальшого тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою на строк, який не може перевищувати шістдесяти днів. Надані обвинуваченим виписки із історії хвороби не містять відомостей щодо неможливості за станом здоров"я утримуватись в умовах СІЗО.

Оскільки, ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні умисного особливо тяжкого злочину, із застосуванням насильства, раніше судимий, з місць позбавлення волі звільнився лише в 2019 році, не має постійного місця мешкання в м. Харкові, 27.05.2021 року переніс оперативне втручання, відомості про стан здоров"я на даний час не надані, обвинувачується у кримінальному правопорушенні, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна, суд приходить до висновку про наявність правових підстав подальшого тримання обвинуваченого ОСОБА_2 під вартою на строк, який не може перевищувати шістдесяти днів.

Враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, не має постійного законного джерела доходів, раніше був неодноразово судимий, з місць позбавлення волі звільнився тільки в 2019 році, обвинувачується у кримінальному правопорушенні, за яке передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк від восьми до п`ятнадцяти років із конфіскацією майна, суд приходить до висновку про наявність правових підстав подальшого тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою на строк, який не може перевищувати шістдесяти днів.

Доказів про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України для застосування стосовно обвинувачених більш м`яких запобіжних заходів суду не надано, а наявність ризиків, що стали підставою для обрання такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою, продовжують існувати.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, суд –

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника – адвоката Едель Віктора Юзефовича – відмовити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_2 та його захисника – адвоката Іванової Наталі Олексіївни – відмовити.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та його захисника – адвоката Бідило Тараса Олександровича – відмовити.

Клопотання прокурора - задовольнити.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» на строк, який не може перевищувати шістдесяти днів, тобто до 25 жовтня 2021 року включно.

Копію ухвали надіслати до Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» для відома.

Ухвала в частині продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд міста Харкова протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим - в той же строк з моменту вручення копії ухвали.

Суддя - І.В. Ульяніч