Ухвала суду № 99300078, 31.08.2021, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

31.08.2021

Справа № 642/5801/21

Провадження № 1-кс/642/3094/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Гомада В.А., за участю секретаря Нікіфорової К.В., прокурора Халявіна С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури Халявіна С.В. про арешт майна, у кримінальному провадженні № 62021170020000399 від 21.08.2021, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

встановив:

До Ленінського районного суду м. Харкова звернувся прокурор відділу Харківської обласної прокуратури Халявін С.В. із клопотанням про накладення арешту на майно.

В обґрунтування зазначив, що в У провадженні другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021170020000399 від 21.08.2021 за ч. 3 ст. 368 КК України.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Харківська обласна прокуратура.

Досудовим розслідуванням встановлено, що згідно наказу Головного Управління Національної поліції в Харківській області від 05.03.2021 № 472 старшого дільничного офіцера поліції відділу превенції Харківського районного управління № 2 капітана поліції ОСОБА_1 уповноважено в межах компетенції, передбаченої кримінально процесуальним кодексом України на здійснення досудового розслідування кримінальних проступків поліцейського територіального підрозділу ГУНП в Харківській області.

Таким чином, ОСОБА_1 перебуваючи на посаді в.о. старшого дізнавача сектору дізнання Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області, відповідно до примітки ст. 364 КК України є службовою особою, яка згідно покладених на неї обов`язків на постійній основі здійснює функції представника влади та відповідно до примітки ст. 368 КК України є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

У відповідності до ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду та працівників правоохоронних органів» ОСОБА_1 , займаючи вказану посаду в правоохоронній системі, є представником влади – службовою особою правоохоронного органу, яка має владні повноваження та виконує службові обов`язки, визначені Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом на яких поширюється закон є поліцейські.

Крім того, ОСОБА_1 , відповідно до ч. 1 ст. 3, ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» обіймаючи вказану посаду є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення і їй забороняється використовувати свої службові повноваження або службове становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

Проте, ОСОБА_1 , у порушення вимог вказаних нормативно-правових актів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою незаконного збагачення, стала на шлях злочинної діяльності та вчинила умисне, корисливе корупційне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Встановлено, що 28.07.2021 приблизно о 15.30 за адресою:

АДРЕСА_1 , відбувся конфлікт між ОСОБА_2 та її неповнолітнім сусідом ОСОБА_3 в ході якого останній спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_2 .

Враховуючи, що ОСОБА_2 не вчиняла незаконних дій, не розуміла, що робити далі, оскільки жодного разу не була у подібних ситуаціях, вона звернулась до знайомої працівниці поліції – дізнавача ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_1 з метою допомоги у написані заяви до поліції щодо вказаної події, а також фахової консультації у вказаному питанні.

Цього ж дня, ОСОБА_2 написала до відділу поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області заяву про спричинення їй тілесних ушкоджень неповнолітнім сусідом ОСОБА_3 .

Разом з цим, 03.08.2021 відділом поліції № 1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021226210000345 за ч. 1 ст. 125 КК України за заявою ОСОБА_4 за фактом спричинення ОСОБА_2 тілесних ушкоджень її малолітньому сину ОСОБА_3 .

У подальшому, ОСОБА_1 в силу своїх службових повноважень стало відомо від невстановленої в ході досудового розслідування особи про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12021226210000345 за заявою ОСОБА_4 за фактом нанесення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_3 за

ч. 1 ст. 125 КК України

В цей час, у ОСОБА_1 та невстановленої в ході досудового розслідування особи виник злочинний умисел спрямований на вимагання та отримання неправомірної вигоди від ОСОБА_2 , після чого всупереч вимогам Конституції України, Закону України «Про запобігання корупції», Закону України «Про Національну поліцію», ОСОБА_1 вступила у позаслужбові відносини з раніше знайомою ОСОБА_2 .

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на вимагання та одержання неправомірної вигоди, 19.08.2021 приблизно о 20.30, ОСОБА_1 , під час зустрічі з ОСОБА_2 , яка відбулася поряд з будинком за місцем проживання останньої за адресою: АДРЕСА_1 , повідомила їй, що наразі проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021226210000345 за ч. 1 ст. 125 КК України, однак ОСОБА_2 буде притягнуто до кримінальної відповідальності за фактом хуліганства за ч. 1 ст. 296 КК України.

Також, ОСОБА_1 повідомила ОСОБА_2 , що їй необхідно надати ОСОБА_1 неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 1000 (одна тисяча) доларів США за залишення кваліфікації у кримінальному провадженні № 12021226210000345 за ст. 125 КК України та притягненні до кримінальної відповідальності лише за цією статтею Кримінального кодексу України.

Разом із цим, ОСОБА_2 повідомила, що не вчиняла жодних незаконних дій, проте ОСОБА_1 сказала, що питання про притягнення її до кримінальної відповідальності вже вирішено та у разі ненадання на її вимогу грошових коштів у розмірі 1000 доларів США, ОСОБА_2 притягнуть до кримінальної відповідальності за більш тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України.

Розуміючи владні повноваження ОСОБА_1 , будучи поставленою в умови за яких відмова від надання неправомірної може привести до порушення її законних прав та інтересів, ОСОБА_2 погодилась на її вимогу.

Водночас, усвідомлюючи протиправність наведених вище вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 при першій можливості, 21.08.2021 з метою викриття злочинної діяльності ОСОБА_1 , звернулась до правоохоронних органів із відповідною заявою.

Продовжуючи реалізацію злочинного умислу, спрямованого на одержання неправомірної вигоди, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення, діючи умисно, з використанням наданої їй службового становища, 29.08.2021 приблизно о 16.32 більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_1 під час особистої зустрічі з ОСОБА_2 у під`їзді № 2 будинку за місцем проживання останньої за адресою: АДРЕСА_1 , отримала від неї заздалегідь обумовлену неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США за залишення кваліфікації у кримінальному провадженні № 12021226210000345 за ст. 125 КК України, непритягнення її до кримінальної відповідальності за більш тяжке кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 296 КК України, після чого була затримана співробітниками правоохоронних органів.

29.08.2021 після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_1 була затримана працівниками правоохоронних органів у порядку ст. 208 КПК України.

30.08.2021 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

В ході затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України було виявлено та вилучено:

1.Службове посвідчення капітана поліції старшого інспектора Руденко Айнуре Алісафтарівна №ХКП018939 від 07.08.2020 дійсний до 07.08.2024

2.Грошові кошти у сумі 3 100(три тисячі сто) гривень, а саме 4 купюри номіналом 500 гривень, 4 купюри номіналом 200 гривень, 4 купюри номіналом 50 гривень, 2 купюри номіналом 20 гривень, 4 купюри номіналом 10 гривень, 3 купюри номіналом 5 гривень, 5 купюр номіналом 1 гривня

3.Аркуш паперу у клітинку, на якому мається рукописний текст, виконаний чорнилами синього кольору наступного змісту: «Я, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отдала долг в сумме 1000 долларов, которые ранее занимала у ОСОБА_1 29.08.2021(підпис ОСОБА_2 )»

4.Мобільний телефон ТМ «Xiaomi Redmi» moden М2003 Y15SG imei1 – НОМЕР_1 imei 2 – НОМЕР_2 .

Вилучені 29.08.2021 під час затримання ОСОБА_1 предмети та документи були опечатані та направлені до приміщення Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.

Так, під час досудового розслідування в ході затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України були вилучені предмети та документи, які є речовими доказами по провадженню, а саме аркуш паперу (розписка), який є знаряддям вчинення злочину та використовувалась для прикриття своєї злочинної діяльності.

Крім того, вилучений мобільний телефон може містити інформацію щодо відправлення смс-повідомлень та здійснені дзвінки між підозрюваною та заявником, а також можливими співучасниками злочину, тому також є речовими доказами, і необхідні для призначення відповідних судових експертиз, зокрема комп`ютерно - технічної.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримала, просив задовольнити, посилаючись на викладені в ньому обставини.

Власник майна ОСОБА_1 подала заяву, в якій просила розгляд клопотання провести без її участі, щодо його задоволення не заперечувала.

Слідчий суддя, вислухавши прокурора, дослідивши матеріали клопотання, вважає його обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з наданих матеріалів, в другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62021170020000399 від 21.08.2021 за ч. 3 ст. 368 КК України.

29.08.2021 після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_1 була затримана працівниками правоохоронних органів у порядку ст. 208 КПК України.

30.08.2021 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а саме в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, за попередньою змовою групою осіб, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди.

В ході затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України було виявлено та вилучено:

1. Службове посвідчення капітана поліції старшого інспектора Руденко Айнуре Алісафтарівна №ХКП018939 від 07.08.2020 дійсний до 07.08.2024

2. Грошові кошти у сумі 3 100(три тисячі сто) гривень, а саме 4 купюри номіналом 500 гривень, 4 купюри номіналом 200 гривень, 4 купюри номіналом 50 гривень, 2 купюри номіналом 20 гривень, 4 купюри номіналом 10 гривень, 3 купюри номіналом 5 гривень, 5 купюр номіналом 1 гривня

3. Аркуш паперу у клітинку, на якому мається рукописний текст, виконаний чорнилами синього кольору наступного змісту: «Я, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отдала долг в сумме 1000 долларов, которые ранее занимала у ОСОБА_1 29.08.2021(підпис ОСОБА_2 )»

4. Мобільний телефон ТМ «Xiaomi Redmi» moden М2003 Y15SG imei1 – НОМЕР_1 imei 2 - НОМЕР_2

Вилучені 29.08.2021 під час затримання ОСОБА_1 предмети та документи були опечатані та направлені до приміщення Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.Згідно з ч. 7 ст. 237 КПК України вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном. Крім того, вилучений мобільний телефон може містити інформацію щодо відправлення смс-повідомлень та здійснені дзвінки між підозрюваною та заявником, а також можливими співучасниками злочину, тому також є речовими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів;2) спеціальної конфіскації;3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно з ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, яка його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Прокурором в судовому засіданні доведено, що зазначене вище вилучене майно, має суттєве значення для встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тому повернення вищевказаних речей може призвести до їх знищення, втрати, пошкодження або інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, з метою встановлення всіх обставин кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що слідчим надано достатньо доказів, що вказані речі мають доказове значення для даного кримінального провадження, а також під час досудового розслідування може виникнути необхідність у проведенні судових експертиз і незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може перешкодити кримінальному провадженню, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання на накладення арешту на вказані вилучені речі.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 131, 132, 167, 170, 171-173 КПК України, слідчий суддя –

ухвалив:

Клопотання прокурора відділу Харківської обласної прокуратури Халявіна С.В. про арешт майна, у кримінальному провадженні № 62021170020000399 від 21.08.2021, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України – задовольнити.

Накласти арешт на тимчасово вилучене 29.08.2021 в ході затримання ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України навпроти під`їзду № 2 будинку АДРЕСА_1 , майно, а саме на:

1. Грошові кошти у сумі 3 100(три тисячі сто) гривень, а саме 4 купюри номіналом 500 гривень, 4 купюри номіналом 200 гривень, 4 купюри номіналом 50 гривень, 2 купюри номіналом 20 гривень, 4 купюри номіналом 10 гривень, 3 купюри номіналом 5 гривень, 5 купюр номіналом 1 гривня

2. Аркуш паперу у клітинку, на якому мається рукописний текст, виконаний чорнилами синього кольору наступного змісту: «Я, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отдала долг в сумме 1000 долларов, которые ранее занимала у ОСОБА_1 29.08.2021(підпис ОСОБА_2 )»

3. Мобільний телефон ТМ «Xiaomi Redmi» moden М2003 Y15SG imei1 – НОМЕР_1 imei 2 – НОМЕР_2 .

Зазначені речові докази зберігати відповідно до діючого Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження до вирішення їх долі судом або прокурором.

Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Виконання ухвали суду доручити Другому слідчому відділу (з дислокацією у м. Харкові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя В.А. Гомада