Ухвала суду № 99299413, 31.08.2021, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/13601/21

Провадження № 1-кс/344/5346/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2021 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Домбровська Г.В., з участю секретаря Лукинів І.І., прокурора Чижовського С.Б., слідчого Медвідь Н.П., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Крамаренко К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021091010000421, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернулась з вказаним клопотанням, яке погоджено з прокурором, в обгрунтування якого покликався на те, що досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , маючи не зняту та непогашену у встановленому законом порядку судимість за вчинення умисного корисливого злочину, на шлях виправлення та перевиховання не став та вчинив новий умисний корисливий злочин за наступних обставин.

Так, близько 22 год 37 хв 02.06.2021 року, ОСОБА_1 знаходився на площадці сходової клітки першого поверху, житлового будинку АДРЕСА_1 . Перебуваючи у вказаному будинку, ОСОБА_1 побачив електричний самокат марки «Electric Scooter Pro 2 Black», який належить потерпілій ОСОБА_2 . У цей час у ОСОБА_1 виник протиправний умисел на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій неправомірний умисел, ОСОБА_1 , діючи умисно та протиправно з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно небезпечний характер своїх дій, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно викрав електричний самокат марки «Electric Scooter Pro 2 Black», вартістю якого, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/109-21/6451-ТВ від 30.06.2021 становить 11 666 гривень.

Після вчинення крадіжки ОСОБА_1 покинув місце вчинення злочину та в подальшому розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на вищевказану суму.

Також встановлено, що близько 00 год 08 хв 01.08.2021,

ОСОБА_1 перебуваючи у під`їзді житлового будинку

АДРЕСА_2 , побачив камеру відео -спостереження, яка була прикріплена у лівому верхньому куті над входом до приміщення квартири АДРЕСА_3 вищевказаного будинку.

Після чого ОСОБА_3 , діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки і свідомо бажаючи настання таких наслідків, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігав, таємно викрав камеру відеоспостереження марки «Xiaomi» серії «YI Home» моделі «YHS-113-IR», вартість якої, відповідно до висновку експерта

№ СЕ-19/109-21/8592-ТВ від 06.08.2021 року становить 465 гривень.

Після вчинення крадіжки ОСОБА_1 покинув місце вчинення злочину та в подальшому викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 майнову шкоду на вказану вище суму.

Окрім того встановлено, що близько 05 год 32 хв 01 серпня 2021 року ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою:

АДРЕСА_4 , побачив приміщення салону краси «Velvet beaty studio», після чого у останнього виник умисел на таємне викрадення чужого майна, яке знаходилось всередині зазначеного приміщення.

Реалізуючи свій протиправний умисел, ОСОБА_1 діючи умисно та повторно, з корисливих спонукань, шляхом віджиму металопластикового вікна, незаконно проник в середину приміщення вказаного вище салону краси.

В подальшому ОСОБА_1 , перебуваючи у приміщенні салону краси «Velvet beaty studio», з метою доведення свого протиправного умислу почав оглядати кімнати зазначеного приміщення та проникати до візуально недоступних місць, з метою вчинення крадіжки особистого майна потерпілої ОСОБА_5 , однак, з причин, що не залежали від його волі, не вчинив усіх дій, які вважав необхідним для доведення злочину до кінця, так як був виявлений працівниками охоронної фірми «Імперія».

13 липня 2021 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України в рамках кримінального провадження №12021091010000421 від 03.06.2021.

17 серпня 2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному із проникненням у інше приміщення, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185,

ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України в рамках кримінального провадження №12021091010000741 від 01.08.2021.

20 серпня 2021 процесуальним керівником у кримінальному провадженні, прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківська Чижовським С.Б. об`єднано у одне кримінальне провадження матеріали кримінальних проваджень №12021091010000421 від 03.06.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та №12021091010000741 від 01.08.2021 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України. Об`єднані кримінальні провадження в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровані за №12021091010000421 від 03.06.2021.

30 серпня 2021 року ОСОБА_1 , в порядку ст. 277-279 КПК України повідомлено про зміну підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

У вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_5 , українець, громадянин України, непрацюючий, неодружений, із середньою освітою, раніше судимий: 17.08.2005 року вироком Івано-Франківського міського суду за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання в виді позбавлення волі строком на 4 роки ( на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком 2 роки); 11.04.2007 року вироком Івано-Франківського міського суду за ч. 3 ст. 185, ст. 69 КК України до покарання в виді позбавлення волі строком на 2 роки; 04.02.2015 вироком Івано-Франківського міського суду за ч. 3 ст. 307, ст. 69, ч. 2 ст. 307, ст. 60, ст. 70 КК України до покарання в виді позбавлення волі строком на 5 років з конфіскацією майна; 05.12.2016 року вироком Івано-Франківського міського суду за ч. 2 ст. 309 КК України до покарання в виді позбавлення волі строком на 1 рік та 6 місяців; 10.11.2017 вироком Івано-Франківського міського суду за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки та 6 місяців; 25.03.2020 обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 за

ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, скеровано на розгляд до Івано-Франківського міського суду

Підозра ОСОБА_1 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень обґрунтовано підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме відомостями, що містяться у протоколах: огляду предметів, пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, огляду місця події, допиту свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , висновком експертизи та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 відповідно до

ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких та нетяжких злочинів, санкція статті передбачає максимальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

В ході досудового розслідування у даному кримінальному провадженні встановлено наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені у п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду (вказаний ризик існує, оскільки покарання за злочин, в якому підозрюється ОСОБА_1 (ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України), передбачено у вигляді безальтернативного покарання - позбавлення волі на строк від трьох до шести років, що свідчить про можливість підозрюваного, здійснити спроби уникнути покарання, шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду).

- незаконно впливати на свідків та потерпілу, підтверджується тим, що перебуваючи на волі, може змусити або будь-яким іншим шляхом незаконно впливати на свідків або ж потерпілу, оскільки йому відомі їх анкетні дані, щоб останні змінили свідчення на його користь, що може вплинути на подальший хід досудового розслідування;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- може вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки ОСОБА_1 будучи раніше судимим за корисливі злочини, на шлях виправлення не став, правильних висновків для себе не зробив, вчинив нові умисні корисливі кримінальні правопорушення. Не менш важливим є той факт, що ОСОБА_1 офіційно не працює, не має постійного джерела доходу, підозрюється у вчиненні двох нетяжких та одного тяжкого корисливих злочинів, а тому з метою отримання засобів для існування може продовжити свою злочинну діяльність.

Шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо підозрюваного неможливо запобігти ризикам, передбаченими п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки не має міцних соціальних зв`язків, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходу не має, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисного корисливого злочину, що характеризує вказану особу як таку, яка на шлях виправлення та перевиховання не стає, вчиняє нові злочини.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали з підстав, викладених в ньому, просили клопотання задовольнити.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення даного клопотання, просили обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Згідно з вимогами п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практикою Європейського суду з прав людини обмеження права на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Ч. 2 ст. 183 КПК України визначено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Кримінальні правопорушення, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжкого та тяжкого злочину.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

У п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).

При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об`єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».

В справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Отже, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю матеріалів кримінального провадження, а саме відомостями, що містяться у протоколах: огляду предметів, пред`явлення особи для впізнання за фотознімками, огляду місця події, допиту свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , висновком експертизи та іншими зібраними матеріалами кримінального провадження в їх сукупності, поясненнями самого підозрюваного.

Крім цього, прокурором доведено наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки йому відомі їхні анкетні дані, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику, або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тримання під вартою є винятковим видом запобіжного заходу та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе відвернути ризики, зазначені у ст. 177 КПК. При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

В ході розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу прокурором та слідчим доведено, що в даному кримінальному провадженні, враховуючи конкретні його обставини та інкриміновану ОСОБА_1 участь у кримінальному правопорушенні, неможливим є застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання тим ризикам, існування яких доведено в судовому засіданні.

На думку слідчого судді, застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу, як цілодобовий домашній арешт, як про це клопотали підозрюваний та його захисник, не зможе в повній мірі запобігти встановленим в ході розгляду клопотання ризикам та не сприятиме на даному етапі досудового розслідування виконанню завдань кримінального провадження.

На підтвердження посилань в судовому засіданні на факт наявності серйозних проблем зі здоров`ям у підозрюваного як на підставу відмови у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчому судді не надано підтверджуючих доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Частиною 4 ст. 183 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Вирішуючи питання щодо визначення чи не визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя враховує відношення самого підозрюваного до інкримінованих йому дій, його вік, стан здоров`я, відсутність соціальних зв`язків, а також повторність вчинення майнових злочинів.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

При визначенні розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, крім наведеного вище, враховую практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, а також тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 за інкримінований злочин, характер та обставини його вчинення.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, мотив кримінального правопорушення, тяжкість злочину, який інкримінується підозрюваному ОСОБА_1 , вважаю за необхідне визначити заставу в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі – 45 400 (сорок пять тися чотириста) гривень 00 коп., оскільки внесення застави саме в такому розмірі, за висновком слідчого судді, може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, слідчий суддя відповідно до ч.3 ст.183 КПК України вважає за необхідне, у разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов`язки, визначені ч.5 ст.194 КПК України.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, тому клопотання слід задовольнити та застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави – в межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України додаткових обов`язків, необхідність покладення яких встановлена з наведеного слідчим обґрунтування клопотання, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження.

На підставі ст.ст. 29, 55, 62, 63, 129 Конституції України, керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 309, 376, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк до 13 вересня 2021 року включно.

Взяти підозрюваного ОСОБА_1 під варту в залі суду, а тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 здійснювати в Івано-Франківській установі виконання покарань № 12.

Розмір застави визначити в межах 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі – 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень, яка може бути внесена, як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду (одержувач: ТУ ДСА України в Івано-Франківській області, код: 26289647, банк: ДКСУ України, м. Київ, МФО: 820172, р/р: UA158 201 720 355 259 002 000 002 265).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи – слідчого, прокурора або суду, із визначеною періодичністю;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або місця роботи;

4) утримуватись від спілкування з свідками та потерпілими у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення, про прийняте рішення повідомити заінтересованих осіб.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора окружної прокуратури м. Івано-Франківська Чижовського С.Б.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Г.В. Домбровська

Повний текст ухвали складено і підписано 31.08.2021 року.