Рішення № 99298981, 01.09.2021, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/6415/21

2/212/3322/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 вересня 2021 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого – судді: Чорного І.Я.,

з участю секретаря с/з: Кушнарьової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" про відшкодування моральної шкоди працівнику, отриманою у зв`язку з професійним захворюванням, -

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди працівнику, отриманою у зв`язку з професійним захворюванням.

В обґрунтування позовних вимог, позивач вказав, що з 07.02.2000 року по 14.04.2003 року працював підземним машиністом бурової установки на ш. "Ювілейна" ВАТ "Суха Балка", правонаступником якого є ПрАТ "Суха Балка".

31 серпня 2000 року об 10-30 год. на підприємстві відповідача стався нещасний випадок з ОСОБА_1 під час виконання ним службових обов`язків при виконанні отриманого наряду начальника дільниці №21 виданого на ІІ зміну 31.08.2020 року щодо установки бурового верстату НКР-100МПА в штрекі буровом №1 блока 25-31 поклади «Головна» горизонту 1002 метра року. В ході виконання робіт ОСОБА_1 увімкнув станок на обертання бурового става при цьому пнвевмоударник наматував на себе стальний канат, а верстат з незатягнутим рукавом, рухався верх по колонці. Під час чергового включення верстата на обертання бурвого става, відбувся розрив канату, при цьому верстат з колонкою впали у бік пульта управління, травмувавши тулуб ОСОБА_1 . Обставини нещасного випадку, що мав місце 31.08.2000 року, встановлено в ході проведення розслідування комісією, що підтверджується актом проведення розслідування нещасного випадку №29 від 31.08.2000 року.

Відповідно до довідки КЗ «2 міська лікарня» у період з 31.08.200 року по 18.09.2000 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні та в результаті отриманої на виробництві отримав ТТЖ без пошкодження внутрішніх органів, ЗТГ, забій грудної клітини, рвана рана правого стегна, забій костей тазу.

04.06.2013 року ДУ "Український науково-дослідний інститут промислової медицини" йому було встановлено професійні захворювання - радикулопатія шийна С6, С7 і попереково-крижова L4, L5,S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язові-тонічним синдромами, виражений нейросудинний синдром, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді: двобічного плечолопаткового пері артрозу (ПФС другого ст..), остеоартрозу ліктьових та колінних суглобів (ПФС першого-другого ст.). М54.1. Хронічний бронхіт. ЛН першого ст. J44.

03.04.2014 року МСЕК позивачу первинно було встановлено 35% втрати професійної працездатності, з яких 25% радикулопатія, 10% хронічний бронхіт. При подальших переоглядах процент втрати працездатності змінювався та 22.04.2021 року МСЕК йому безтроково було встановлено 80% втрати професійної працездатності, з яких 15% радикулопатія, 65% ХОЗЛ, друга група інвалідності.

У зв`язку із ушкодженням здоров`я через професійні захворювання та травмування на виробництві йому заподіяна моральна шкода, яка полягає у фізичному болі та стражданнях яких він зазнав та продовжує зазнавати, в зв`язку з професійним захворюванням змінилися його образ та якість життя, розмір моральної шкоди він оцінює в розмірі 162 000,00 грн., яку просить стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 липня 2021 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач, який належним чином повідомлений про відкриття провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, скористався своїм правом та направив до суду відзив на позовну заяву, в якому просив суд у задоволені позовних вимог позивача відмовити.

Позивач, у встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження, строк своїм правом подати відповідь на відзив не скористався.

Згідно ст. 279 ЦПК України суд проводить розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_1 з 07.02.2000 року по 14.04.2003 року працював підземним машиністом бурової установки на ш. "Ювілейна" ВАТ "Суха Балка", правонаступником якого є ПрАТ "Суха Балка", що підтверджуються копією трудової книжки серія НОМЕР_1 .

В період роботи в ПрАТ "Суха Балка" 31 серпня 2000 року з позивачем стався нещасний випадок.

31 серпня 2000 року об 10-30 год. під час виконання службових обов`язків, ОСОБА_1 при виконанні отриманого наряду начальника дільниці №21 виданого на ІІ зміну 31.08.2020 року щодо установки бурового верстату НКР-100МПА в штрекі буровом №1 блока 25-31 поклади «Головна» горизонту 1002 метра року. В ході виконання робіт ОСОБА_1 увімкнув станок на обертання бурового става при цьому пнвевмоударник наматував на себе стальний канат, а верстат з незатягнутим рукавом, рухався верх по колонці. Під час чергового включення верстата на обертання бурвого става, відбувся розрив канату, при цьому верстат з колонкою впали у бік пульта управління, травмувавши тулуб ОСОБА_1 . Обставини нещасного випадку, що мав місце 31.08.2000 року, встановлено в ході проведення розслідування комісією, що підтверджується актом проведення розслідування нещасного випадку №29 від 31.08.2000 року.

Відповідно до довідки КЗ «2 міська лікарня» у період з 31.08.200 року по 18.09.2000 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні та в результаті отриманої на виробництві отримав ТТЖ без пошкодження внутрішніх органів, ЗТГ, забій грудної клітини, рвана рана правого стегна, забій костей тазу.

Відповідно до акту про нещасний випадок № 29 від 31.08.2000 року, складеного комісією з розслідування нещасного випадку на виробництві, встановлено, що нещасний випадок з ОСОБА_1 є таким, що пов`язаний з виробництвом, відповідно до підпункту 2 пункту 15, пункту 24 «порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві складено акт за формою Н-1, при цьому особами, які допустили порушення законодавства про охорону праці є машиніст бурової установки дільниці №21 ОСОБА_1 – порушення п.п. 3.1, 3.18 «Інструкції по охороні праці для машиніста бурової установки», «Інструкції по експлуатації НКР-100 МПА, «Організації робіт на монтаж-демонтаж бурових установок типу НКР-100МПА, п. 3.1 (г, д, е) «Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників в ВАТ «Сха Балка»; начальник дільниці №21 ОСОБА_2 – порушення п.п. 2.2, 3.9, 3.16 «Посадової інструкції начальника дільниці бурових установок», п.п. 1.4, 3.4 «Стандарт підприємства 363-19-87», п. 4.16 «Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників ВАТ «Суха Балка».

Як вбачається Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 12.07.2013 року, Українським науково-дослідного інституту промислової медицини 04.06.2013 року ОСОБА_1 були встановлені професійні захворювання за діагнозами - радикулопатія шийна С6, С7 і попереково-крижова L4, L5,S1 з вираженим порушенням біомеханіки хребта, стійким больовим і м`язові-тонічним синдромами, виражений нейросудинний синдром, часто рецидивуючий перебіг з нейродистрофічними проявами у вигляді: двобічного плечолопаткового пері артрозу (ПФС другого ст..), остеоартрозу ліктьових та колінних суглобів (ПФС першого-другого ст.). М54.1. Хронічний бронхіт. ЛН першого ст. J44.

Відповідно до п.16, 17 акту Форми П-4, хронічне професійне захворювання виникло за наступних обставин: ОСОБА_1 працюючи підземним машиністом бурової установки виконував роботи з керуваннями буровими станкам під час буріння свердловини, монтував, демонтував, переміщав, готував до роботи, установлював і регулював бурове обладнання. При цьому внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень систем вентиляції та режимів експлуатації гірничого обладнання підпадав під вплив підвищених параметрів аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони. Згідно медичного висновку лікарсько-експертної комісії Українського науково-дослідного інституту промислової медицини від 04.06.2013 року №987 підставою для встановлення професійного захворювання також послужив профмаршрут , зокрема 07.02.2000 – 14.04.2003 ВАТ «Суха Балка» , шахта «Ювілейна». Причиною виникнення захворювання є перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.: умови праці підземного машиніста бурової установки по аерозолю переважно фібро генної дії у повітрі робочої зони відноситься до 3 класу 2 ступеня шкідливості, за важкістю праці – до 3 класу 2 ступеня шкідливості (дослідження проводились на підприємстві для атестації робочих місць за умовами праці Українським науково-дослідним інститутом промислової медицини в 2010 році). Аерозоль переважно фібро генної дії у повітрі робочої зони, концентрація в мг/м3 : з вмістом кристалічного кремнію діоксину (SiO2) пилу від 10% до 70% - при гранично допустимій до 2,0. Важкість праці: маса вантажу, що підіймається та переміщується вручну, кг: підіймання та переміщення (разове) вантажів, чергуючи з іншою роботою (до 2 разів на годину) – 50 при гранично допустимій до 30. Робоча поза, знаходження у нахиленому положенні до 30о / понад 30 о, % зміни: 43,5/4,1 при гранично допустимій до 25/0. Нахили корпуса (вимушені, більше 30о ), кількість за зміну : 176 при гранично допустимих до 100.

Згідно з висновком МСЕК від 03.04.2014 року серія АБ № 0009050 позивачу первинно встановлено 35% втрати професійної працездатності, з яких 25% радикулопатія, 10% хронічний бронхіт. При подальших переоглядах процент втрати працездатності змінювався та 22.04.2021 року висновком МСЕК позивачу безтроково було встановлено 80% втрати професійної працездатності, з яких 15% радикулопатія, 65% ХОЗЛ, друга група інвалідності, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12 ААБ №627676. Згідно рекомендацій МСЕК позивач потребує «ВМП, забезпечення лікарськими засобами, санаторно-курортне лікування».

Відповідно до Закону України "Про охорону праці, на підприємство покладено обов`язок забезпечити якісні та безпечні умови праці, а в даному випадку показники мікроклімату інші показники умов праці відхиляються від встановлених нормативних показників, що стали причиною профзахворювання позивача.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що при виконанні трудових обов`язків здоров`ю позивача була заподіяна шкода у зв`язку із нещасним випадком на виробництві під час виконання ним трудових обов`язків, також професійним захворюванням, у зв`язку з роботою позивача на підприємстві відповідача в умовах перевищення гранично допустимого рівня небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу.

Як встановлено із медичних документів, позивач внаслідок каліцтва та професійного захворювання втратив професійну працездатність, не має змоги вести звичне життя, тому що змушений постійно перебувати на обліку у ЛПЗ, приймати ліки, бо без них його стан погіршується і він взагалі не може вести нормальне життя. Працювати позивач не може, навіть допомогти по господарству своїй родині він також не має змоги, так як має задишку при незначному фізичному навантаженні та ходьбі, сильний сухий кашель , біль та важкість у грудях, головний біль. Запаморочення, біль та обмеження рухів у шийному та поперековому відділах хребта, постійно відчуває стійкий біль у суглобах, слабкість у руках та ногах, утруднення ходьби, часті судоми пальців кистей та стоп, загальну слабкість, швидку втому.

При цьому суд враховує, що моральні страждання позивача мають постійний характер, незважаючи на регулярні курси лікування, стан здоров`я позивача покращується тимчасово. Постійний характер фізичних страждань через постійні болі позивача знаходить також підтвердження в медичних документах, з яких убачається, що позивач має необхідність проходити регулярне стаціонарне лікування з приводу професійного захворювання. Фізичний стан, самопочуття з часом не покращується, лікування в медичних установах приносить тимчасовий результат, періодично відбуваються загострення - рецидив хвороби. Зазначені обставини викликають відчуття неповноцінності у позивача, через що він переживає моральні страждання. Такі обставини вносять суттєві зміни в життєвих стосунках, він вимушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, змінити спосіб життя.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08.11.2005 року "Кечко проти України" у випадках, коли з набуттям чинності певного закону його нормами призупиняється дія положень закону, що був прийнятий раніше, до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права. При цьому рішенням Конституційного суду України № 20-рп/2008 від 08.10.2008, абз. 9 п. 5 встановлено, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 Цивільного кодексу України та статтею 237-1 Кодексу законів про працю України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Враховуючи встановлені судом обставини, які знайшли підтвердження в наданих доказах, встановлений факт завдання моральної шкоди позивачу підприємством, суд вважає, що причинена моральна шкода підлягає компенсації.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства власником або уповноваженим ним органом відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, спричиненого негативними виробничими факторами під час виконання позивачем трудових обов`язків, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.

Як роз`яснено у п.9 постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" №4 від 31 березня 1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках та ін. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Таким чином, суд дійшов висновку, про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, настання негативних змін у його житті, неможливість відновлення стану, який мав потерпілий до отримання каліцтва та професійного захворювання, з урахуванням ступеню вини відповідача, час роботи на підприємствах відповідача в умовах шкідливих факторів, постійний характер страждань позивача, який переносить постійний фізичний біль, обмежений в можливості роботи в домашньому господарстві, звичайних повсякденних заняттях та активному спілкуванні з сім`єю, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, виходячи із засад розумності та справедливості, і вважає необхідним призначити позивачу компенсацію в розмірі 162 000,00 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Судом встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода.

На підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1620,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 76, 83, 95, 133, 141, 259, 265 – 268 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" про відшкодування моральної шкоди працівнику, отриманою у зв`язку з професійним захворюванням - задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на користь ОСОБА_1 компенсацію за спричинену моральну шкоду, в зв`язку з ушкодженням здоров`я в розмірі 162 000 (сто шістдесят дві тисячі) гривень, без утримання податку з доходів з фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Суха Балка" на користь держави – судовий збір в розмірі 1620,00 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з часу його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , проживає АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Суха Балка» (50029 Дніпропетровська область м. Кривий Ріг вул. Конституційна, 5 ідентифікаційний код 00191329).

Повне рішення виготовлено 01 вересня 2021 року.

Суддя: І. Я. Чорний