Рішення № 99297709, 30.08.2021, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

30 серпня 2021 року Справа № 926/2507/21

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М., за участю секретаря судового засідання Циганчук І.В. розглянувши справу №926/2507/21

За позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі її Регіональної філії "Львівська залізниця" (79007, м. Львів, вул. Гоголя, буд.1)

До Спільно українсько – німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Буковест" (58007, м.Чернівці, вул. Коломийська, 13)

Про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання смуги відведення залізниці в сумі 8747,87 грн

За участю представників:

Від позивача: Мацюк В.В. – юрисконсульт (довіреність від 09.06.2021 року)

Від відповідача: Купіна В.Ю. - адвокат (ордер СЕ № 1027781)

СУТЬ СПОРУ: Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі її Регіональної філії "Львівська залізниця" звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Спільно українсько – німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Буковест" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання смуги відведення залізниці в сумі 8747,87 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 05.05.2016 року між Акціонерним товариством "Українська залізниця" та Спільним українсько – німецьким підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Буковест" укладено договір про подачу та зберігання вагонів № Л/ДН-4/16/656/м/п по станції Чернівці – Північна РФ "Львівська залізниця". Проте, в порушення умов договору, відповідач не відшкодовував витрати на утримання смуги відведення залізниці у період з 01.12.2020 року по 24.05.2021 року, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 8747,87 грн.

05.04.2021 року позовні матеріали зареєстровані відділом документального забезпечення та аналітичної роботи господарського суду Чернівецької області за вх.№1329.

15.06.2021 року матеріали позовної заяви зареєстровані відділом документального та інформаційного забезпечення за вх.№2507.

Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2021 року позовну заяву за вх.№2507 передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 16.06.2021 року позовну заяву Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі її Регіональної філії "Львівська залізниця" залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків.

30.06.2021 року позивачем через відділ документального та інформаційного подано клопотання про усунення недоліків позовної заяви (вх.№2696).

Ухвалою суду від 01.07.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 22.07.2021 року.

За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 22.07.2021 року розгляд справи по суті відкладено на 02.08.2021 року про, що повідомлено відповідача шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справі на офіційному веб-сайті судової влади України.

За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 28.07.2021 року судове засідання призначене на 02.08.2021 року ухвалено провести в режимі відеконференції, поза межами приміщення суду в системі відеоконференцзв`язку "EasyCom".

02.08.2021 року позивачем через відділ документального та інформаційного забезпечення суду подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх.№3211).

Ухвалою суду від 02.08.2021 року розгляд справи по суті відкладено на 25.08.2021 року та ухвалено судове засідання провести в режимі відеоконференції за участю представника позивача, повідомлено відповідача про відкладення розгляду справи по суті шляхом офіційного оприлюднення оголошення у справі на офіційному веб-сайті судової влади України.

16.08.2021 року відповідачем через відділ документального та інформаційного забезпечення суду подано відзив на позовну заяву (вх.№ 3382), згідно якого відповідач позов не визнає та просить відмовити повністю у задоволені позовних вимог посилаючись на те, що у ТзОВ "Буковест" відсутній будь-який борг за договором про подачу та зберігання вагонів № Л/ДН-4/16/656/м/п. Відповідно до до абз. 3 п. 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів (ст. 62 Статуту) затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 864/5082 усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, збирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику. Однак, у період з грудня 2020 року по травень 2021 року позивач не надавав СУНП у формі ТОВ "Буковест" накопичувальних карток, оформлених та пред`явлених залізницею для оплати нарахованої суми за утримання смуги відведення під під`їзною колією, відповідно СУНП у формі ТОВ "Буковест" не отримувало, не погоджувало та не підписувало таких накопичувальних карток.

Враховуючи той факт, що у період з грудня 2020 року по травень 2021 року включно позивачем не здійснювалася подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під`їзної колії, яка належить СУНП у формі ТОВ "Буковест" то, відповідно жодного утримання, тобто виконання будь-яких дій спрямованих на підтримання в належному функціональному стані смуги відведення під під`їзною колією СУНП у формі ТОВ "Буковест" в період з грудня 2020 року по травень 2021 року включно з боку позивача не проводилося, відповідно позивач й не поніс жодних витрат, пов`язаних із виконанням неіснуючих робіт.

Крім цього, нараховані суми витрат на утримання смуги відведення під під`їзною колією позивач обґрунтовує введенням в дію з 01.04.2020 року розрахунком відшкодування витрат на утримання смуги відведення залізниці по ВП "Івано-Фраківська дирекція залізничних перевезень", проте вказаний розрахунок не є додатком до договору та не узгоджувався з відповідачем.

Також, відповідач зазначає, що вказаний вище розрахунок складається з суми податку на землю під смугою відведення, на якій знаходиться під`їзна колія, що перебуває в його власності. Оскільки державним актом на право постійного користування земельною ділянкою підтверджено, що частина під`їзної колії знаходиться на ділянці, яка перебуває у постійному користуванні СУНА у формі ТОВ "Буковест", саме у відповідача виникає обов`язок щодо сплати земельного податку. Позивачем не подано жодних доказів, які б містили відомості про нарахування саме позивачем податку на землю за смугу відведення, які б визначали нормативно грошову оцінку такої земельної ділянки, ставки відповідного земельного збору.

25.08.2021 року позивачем через відділ документального та інформаційного забезпечення суду подано додаткові пояснення (вх.№ 1602), згідно яких позивач зазначає, що відповідно до Земельного Кодексу України, Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт" до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення під залізничним полотном та його облаштуваннями. Також, позивач зазначає, що розрахунок суми податку на землю, яка була сплачена позивачем, за земельну ділянку, що знаходиться під під`їзною колією був здійсненний з урахуванням нормативної грошової оцінки та ставки податку 1% від нормативної грошової оцінки. Згідно з податковою декларацією позивачем у грудні 2020 року сплачено 1262,64 грн. земельного податку, у період з січня по травень 2021 року – 6361,19 грн.

В судовому засіданні 25.08.2021 року за клопотанням відповідача оголошено перерву до 30.08.2021 року.

27.08.2021 року відповідачем через відділ документального та інформаційного забезпечення суду подано заперечення на додаткові пояснення (вх.№ 3507), в яких він зазначає, що подані позивачем податкова декларація з плати за землю та розрахунок плати за землю не містить відомостей про нарахування та оплату податку на землю саме за земельну ділянку на якій знаходиться вищезазначена під`їзна колія. Також позивачем не подано будь-які документи які б підтверджували право власності та право користування земельною ділянкою під смугою відведення.

30.08.2021 року позивачем через відділ документального та інформаційного забезпечення суду подано відповідь на відзив (вх.№ 3514), згідно якого останній зазначає, що відповідно до норм чинного законодавства до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення, які призначенні для виконання покладених на підприємства і організації залізничного транспорту завдань, щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення, забезпечення безпеки руху і розвиток об`єктів залізничного транспорту, а тому позивач сплачує податок на землю за смугу відведення. Крім того, позивач зазначає, що твердження відповідача, що смуга відведення залізниці перебуває в його власності, спростовується технічним паспортом під`їзної залізничної колії.

Представник позивача в судовому засіданні, 30.08.2021 року підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у позовній заяві, додаткових поясненнях та відповіді на відзив. А також зазначив, що відповідно до технічного паспортну під`їзної залізничної колії смуга відведення не належить відповідачу на підставі права власності чи права користування, при цьому у позивача відсутні документи на право власності чи право користування земельною ділянкою під смугою відведення, оскільки вони перебувають на стадії виготовлення.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у своєму відзиві та додаткових поясненнях.

Відповідно до частини 3 статті 216 ГПК України якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву.

Частиною 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.05.2016 року між Публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі начальника підрозділу Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень регіональної філії "Львівська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" Лучка Ярослава Степановича та першого заступника начальника підрозділу Івано-Франківська дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Львівська залізниця» Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" Герасимчука Юрія Валерійовича (далі – позивач, АТ "Українська залізниця") та Спільним українсько – німецьким підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Буковест" (далі – СУНП у формі ТОВ "Буковест", відповідач) укладено договір про подачу та зберігання вагонів № Л/ДН-4/16/656/м/п по станції Чернівці – Північна РФ "Львівська залізниця" (далі - договір).

Згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів, та на умовах договору здійснюється подача, розставлення на місця навантаження, вивантаження і забирання вагонів з під`їзної колії, яка належить відповідачу та примикає до під`їзної колії ТОВ "Укр - метал - Чернівці" станції Чернівці Північна Львівської залізниці через стрілку № 201 і обслуговується локомотивом залізниці (п.1 договору).

Пунктом 3 договору встановлено, що в межах смуги відведення залізниці під`їзною колією і спорудами користувача, контрагента зайнято земельну ділянку землі площею 2954,5 кв.м.

Пунктом 14 договору визначено, що Користувач сплачу Залізниці плату з врахуванням коефіцієнту збільшення на момент розрахунку: за подачу, забирання вагонів по ставках Тарифного керівництва № 1 табл.1 - 2,296км табл. № 2 0,704 км.

Пунктом 14.5 договору, встановлено, що відповідач зобов`язався відшкодовувати витрати на утримання смуги відведення під під`їзною колією за 2954,5 кв.м. згідно розрахунку витрат на утримання 1 кв.м. смуги відведення ВП "Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень", діючого на момент розрахунку.

Сторони узгодили, що відшкодування витрат на утримання смуги відведення під під`їзною колією здійснюється по накопичувальній карточці, до 10-го числа за поточний місяць (підп. 14.5 п. 14 договору).

Пунктом 20 договору визначено, що цей договір укладається терміном з 25.05.2016 року по 24.05.2021 року. Договір підписаний сторонами та скріплений печатками.

Відповідно до розрахунку введеного в дію 01.04.2020 року, розмір суми відшкодування витрат на місяць у період з грудня 2020 року по травень 2021 року становить 1515,17 грн з ПДВ.

Відповідно до Правил розрахунків та перевезення вантажів нараховані суми були включені до накопичувальних карток № 11129001, № 11019001, № 11029001, № 11039001, № 11049001, № 11059001.

У зв`язку із тим, що відповідач не з`явився для підписання накопичувальних карток позивачем були складені відповідні акти № 264 від 11.12.2020 року, № 15 від 11.01.2021 року, № 37 від 11.02.2021 року, № 25 від 11.03.2021 року, № 15 від 11.04.202 року, № 115 від 11.05.2021 року.

Позивачем, також були надіслані на адресу відповідача листи в яких зазначалось необхідність проведення відшкодування витрат на утримання смуги відведення.

У період з 01.12.2020 року по 24.05.2021 року відповідач не здійснював відшкодування витрат на утримання смуги відведення залізниці, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 8747,87 грн.

Позивачем, також були надіслані на адресу відповідача листи, якими зазначалась необхідність проведення відшкодування витрат на утримання смуги відведення.

У відповідності до п. 2 Статуту залізниць України (далі - Статут) зазначено, що Статут залізниць України визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під`їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Статтею 71 Статуту визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок та умови експлуатації залізничних під`їзних колій визначається договором.

Так, у відповідності до пунктів 1.1, 2.1, 2.2 розділу 12 Правил перевезень вантажів (далі - Правила) передбачено, що до залізничних під`їзних колій належать колії, що з`єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією і належать підприємствам, підприємцям, організаціям, установам, незалежно від форм власності, а також громадянам суб`єктам підприємницької діяльності.

Залізничні під`їзні колії призначено для транспортного обслуговування одного або кількох підприємств у взаємодії із залізничним, транспортом загального користування.

Під`їзні колії з усіма спорудами і пристроями, локомотиви і вагони повинні утримуватись в повній справності згідно з чинними Правилами технічної експлуатації залізниць України.

Взаємовідносини залізниці з підприємствами, які виконують вантажні роботи на під`їзних коліях, визначаються договорами про експлуатацію під`їзних колій або договорами про подачу та забирання вагонів.

Договори про подачу та забирання вагонів укладаються між залізницею і підприємствами, у разі обслуговування локомотивом залізниці під`їзних колій або окремих вантажних фронтів.

Договір про експлуатацію під`їзної колії і договір про подачу та забирання вагонів укладається терміном на п`ять років.

Згідно з ст. 77 Статуту залізниць України зазначено, що термін дії договору про експлуатацію залізничної під`їзної колії і договору на подачу та забирання вагонів визначається сторонами. У випадку зміни технологічного устаткування або технології роботи станції чи залізничної під`їзної колії окремі пункти договору або увесь договір за вимогами однієї із сторін можуть бути переглянуті до закінчення терміну його дії.

Перелік робіт (послуг) за вільними тарифами встановлюється відповідно до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги (далі - Збірник тарифів) та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов`язані з ними послуги, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 26.03.2009 № 317 (далі Збірник тарифів) та Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 21.11.2000 № 644 (далі Правила).

Пункт 32 Збірника тарифів встановлює перелік видів перевезень, робіт і послуг, які виконуються залізничним транспортом за вільними тарифами (на підставі окремих договорів).

Розрахунки за роботи й послуги, пов`язані з перевезенням вантажів, щодо яких не здійснюється державне регулювання тарифів, провадяться за вільними тарифами, які визначаються суб`єктами господарювання за згодою сторін у порядку, що не суперечить законодавству про захист економічної конкуренції.

Вільні тарифи визначаються виходячи з кон`юнктури ринку, якості і споживчих властивостей робіт і послуг.

При реалізації послуг за вільними тарифами сторони визначають методи погодження тарифу: підписання протоколу за допомогою засобів зв`язку тощо виходячи з умов реалізації (терміновості реалізації та ін.).

Таким чином, враховуючи загальні вимоги законодавства щодо договірних відносин та норми Збірника тарифів залізницею в пункті 3 договору зазначено, що у межах смуги відведення залізниці під`їзною колією і спорудами користувача, контрагента зайнято земельну ділянку землі площею 2954,5 кв.м., оскільки від розміру земельної ділянки залежить плата за примикання під`їзної колії.

Згідно підп. 14.5 п. 14 договору відповідач зобов`язався відшкодовувати витрати на утримання смуги відведення під під`їзною колією за 2954,5 кв.м. згідно розрахунку витрат на утримання 1 кв.м. смуги відведення, діючого на момент розрахунку до 10-го числа за поточний місяць.

Дані умови договору погоджені сторонами шляхом підписання договору.

Отже, плата за примикання під`їзної колії у смузі відведення залізниці визначається окремим розрахунком, а не додатковою угодою.

Відповідно до підп. 14.5 п. 14 позивачем затверджено Розрахунок відшкодування витрат на утримання смуги відведення залізниці за місяць у період 01.12.2020 по 24.05.2021 року.

Відповідно до п.1 розділу 58 Інструкції з ведення станційної комерційної звітності (далі - Інструкція) накопичувальна картка є документом на підставі якого справляються платежі за надані додаткові послуги з платників.

Пунктом 2.6 Правил, визначено, що облік витрачених коштів здійснюється на підставі перевізних документів, накопичувальних карток (додаток 3), відомостей плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, які можуть бути оформлені в електронному вигляді (з накладенням електронного цифрового підпису).

Згідно п.п. 4.5 розділу 58 Інструкції всі примірники накопичувальних карток підписуються товарним касиром станції та уповноваженим представником платника. На право підпису у представника повинно бути доручення, один примірник накопичувальної картки надається платнику під розписку на примірнику, що залишається на станції.

Усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику (п. 2.6 Правил).

У випадках, визначених чинним законодавством, на суми платежів і зборів, що підлягають сплаті, залізниця нараховує податок на додану вартість, сума якого відображається в особовому рахунку платника.

Долучені до матеріалів справи копії накопичувальних карток за період з грудня 2020 року по травень 2021 року містять підпис працівника станції. Підписи працівника вантажовласника на вказаних актах відсутні, про що складено відповідні акти.

Отже, умовами договору та чинним законодавством не передбачено обов`язку залізниці надсилати накопичувальні картки платнику.

При цьому, всі ставки зборів за вільними тарифами, перелік цін на виконання робіт (послуг), які надаються за вільними тарифами АТ "Укрзалізниця" оприлюднюються до відома власників під`їзних колій, в т.ч. і відповідача на офіційному веб-порталі АТ "Українська залізниця" в мережі Інтернет за посиланням www.uz.gov.ua.

Відповідачем не було вчинено будь-яких дій щодо оскарження розміру плати за примикання під`їзної колії чи умов договору щодо відшкодування цих витрат. При цьому, в матеріалах справи відсутні докази про визнання договору недійсним або його розірвання.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та ст. 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України ) зобов`язання можуть виникати, зокрема, з договорів, інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать; безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта.

Згідно ч.1 ст.193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 68 Земельного Кодексу України до земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Статтею 11 Закону України "Про транспорт" визначено, що землями транспорту визнаються землі, надані в користування підприємствам і організаціям транспорту згідно із Земельним кодексом України, для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту, вдосконалення і розвитку об`єктів транспорту.

Статтею 6 Закону України "Про залізничний транспорт" визначено, що землі, що надаються в користування для потреб залізничного транспорту, визначаються відповідно до Земельного кодексу України та Закону України "Про транспорт". До земель залізничного транспорту належать землі смуг відведення залізниць під залізничним полотном та його облаштуванням, станціями з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв`язку, водопостачання, каналізації; під захисними та укріплювальними насадженнями, службовими, культурно-побутовими будівлями та іншими спорудами, необхідними для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Отже, обслуговування смуги відведення є обов`язком залізниці згідно Закону.

Заперечення відповідача щодо відсутності доказів про сплату позивачем коштів по відшкодуванню витрат на утримання смуги відведення залізниці у вигляді земельного податку спростовуються положеннями вищевказаних законів.

Що ж стосується твердження відповідача стосовно того, що у позивача відсутні докази права власності чи користування земельною ділянкою, та те, що смуга відведення залізниці перебуває у власності відповідача на підставі Державного акту зазначене спростовується Технічним паспортом під`їзної залізничної колії та Схемою залізничного землекористування з якої вбачається, що смуга відведення залізниці знаходиться між стрілочним переводом № 201 та стрілочним переводом №1 і перебуває на значній відстані від земельної ділянки площею 1,9668 га, що перебуває у власності відповідача і зареєстрована за адресою м. Чернівці, вул. Коломийська 13-А.

Позивачем належним чином доведено та обґрунтовано позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання смуги відведення залізниці в сумі 8747,87 грн.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином та в установлений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь – які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на наведене та на переконання суду, представником відповідача не обґрунтовано належним чином ті обставини, які б могли бути підставою для відмови в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно із статтею 129 ГПК України судовий збір належить стягнути з відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду у судовому порядку.

Керуючись статтями 2, 4, 5, 12, 13, 20, 73, 74, 76 – 79, 86, 91, 123, 129, 194, 219, 222, 232, 233, 238, 240 – 241, 247 – 252 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш ИВ :

1.Позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі її Регіональної філії "Львівська залізниця" (79007, м. Львів, вул. Гоголя, буд.1) до Спільно українсько – німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Буковест" (58007, м.Чернівці, вул. Коломийська, 13) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання смуги відведення залізниці в сумі 8747,87 грн задовольнити в повному обсязі.

2.Стягнути з Спільно українсько – німецького підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "Буковест" (58007, м.Чернівці, вул. Коломийська, 13) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі її Регіональної філії "Львівська залізниця" (79007, м. Львів, вул. Гоголя, буд.1) заборгованість в сумі в сумі 8747,87 грн (вісім тисяч сорок сім гривень вісімдесят сім копійок) та 2270 грн судового збору.

Відповідно до статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб – порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб – адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Повний текст рішення складено та підписано 01.09.2021 року

Суддя С.М. Гушилик