Рішення № 99297694, 31.08.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2021 року м. Черкаси справа № 925/1007/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого - судді Г.М. Скиби, за правилами письмового провадження в приміщенні суду розглянув справу за позовом фізичної особи-підприємця Музики Юрія Богдановича, АДРЕСА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво», Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, буд. 65

про стягнення 30630,36 грн заборгованості,

без виклику представників сторін.

Фізична особа-підприємець Музика Юрій Богданович звернувся в господарський суд Черкаської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» про стягнення 30630,36 грн заборгованості за договором оренди транспортних засобів №30-03/21-О-01 від 30.03.2021, з яких:

- 30000,00 грн основної заборгованості,

- 179,58 грн – 3% річних,

- 450,78 грн інфляційних втрат,

та відшкодування судових витрат.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 03.08.2021 року відкрито провадження за позовною заявою та вирішено розглянути спір в порядку письмового провадження.

Відповідач відзиву на позов та жодних доказів суду не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому спір вирішується на підставі приписів ст. 165 ГПК України за наявними доказами та матеріалами.

Адреси сторін в позовній заяві та місце проведення господарської діяльності сторонами відповідає адресам, що вказані в реєстраційних документах сторін та у витягах з ЄДРПОУ.

Позивач надав суду для огляду оригінали документів. Позивач не змінив підставу чи предмет спору. Позивач не збільшував і не зменшував розмір позовних вимог. Доказів повного погашення боргу не представив.

Сторони не змогли вирішити спір в позасудовому порядку.

Інших доказів сторонами не надано.

31.08.2021 було складено рішення суду без його проголошення – відповідно до приписів ст. 240 ГПК України.

Судом встановлено та перевірено доказами такі взаємовідносини сторін та обставини:

30.03.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво» (Замовник) та фізичною особою-підприємцем Музикою Юрієм Богдановичем (Виконавець) було укладено договір оренди транспортних засобів №30-03/21-О-01 (а.с. 11-12).

На виконання умов Договору (п.п. 1.1 і 6.1) Позивачем згідно акту від 30 квітня 2021 року приймання-передачі в оренду передано, а Відповідачем прийнято в платне користування транспортний засіб (а.с. 14) - вантажний автомобіль КамАЗ 5511, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Розмір орендної плати за користування даним автомобілем становить 500,00 грн. машино/година (без ПДВ), що узгоджено у специфікації додатку №1 до Договору оренди транспортних засобів №30-03/21-О-01 від 30.03.2021.

Відповідно до п.4.1, 4.2, 4.4, 2.1.7 пункту 2 Договору, розмір орендної плати визначається сторонами у Акті приймання-передачі наданих послуг, з урахуванням цін, зазначених у Специфікації (Додаток №1 до Договору). Загальна ціна Договору складається з суми орендної плати (суми всіх підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг) протягом строку дії Договору. Всі первинні документи, що оформлюються на виконання цього Договору, повинні бути складені з дотриманням вимог Податкового Кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджене Наказом Мінфіну від 24.05.1995 №88) та інших нормативно правових актів чинних на території України.

Відповідно до пункту 4.6 договору орендна плата здійснюється орендарем в безготівковій формі протягом 10 робочих днів після підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач свої зобов`язання по договору оренди транспортних засобів №30-03/21-О-01 від 30.03.2021 виконав повністю та належним чином, передавши Відповідачу в оренду транспортний засіб на загальну суму 30000,00 грн, що підтверджується підписаним та завіреним печаткою обома сторонами актом здачі-приймання робіт №1 від 30 квітня 2021.

Відповідач після повернення майна орендні платежі не сплатив, у зв`язку з чим утворилась заборгованість по договору оренди транспортних засобів №30-03/21-О-01 від 30.03.2021 в сумі 30000,00 грн.

Сторонами складено, підписано та скріплено печатками акт взаємних розрахунків по стану за період: 1 півріччя 2021 року на суму 30000,00 грн (а.с. 16).

Доказів належної сплати орендної плати відповідач суду не надав.

Невиконання відповідачем умов договору, непогашення орендної плати стали причиною звернення позивача до суду за захистом порушеного права та примусового стягнення боргу.

Інших доказів не подано.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності та за своїм внутрішнім переконанням, дослідивши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог з таких правових підстав та мотивів.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012 №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Відповідно до приписів ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Позивач та відповідач є самостійними юридичними особами з присвоєнням ідентифікаційних кодів та внесенням реєстраційних даних в ЄДРПОУ.

Місце здійснення ними господарської діяльності відповідає записам в ЄДРПОУ – приписи ст. 93 ЦК України.

Правові основи діяльності позивача та відповідача врегульовані положеннями Конституції України, нормами ЦК та ГК України.

Відносини між сторонами слід розцінювати як змішані відносини оренди рухомого майна, що врегульовано вимогами гл. 58 ЦК України, положеннями ГК України про господарський договір. Суд вважає, що сторонами договору оренди індивідуально визначеного рухомого майна від 30.03.2021 досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Суд враховує також презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку - є господарським зобов`язанням.

Згідно з частиною 1 статті 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 759 ЦК України, ст. 283 ГК України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування об`єктом незалежно від результату господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Відповідно до ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином у відповідача виникло зобов`язання щодо внесення орендної плати за оренду транспортних засобів на умовах договору оренди № 30-03/21-О-01 від 30.03.2021.

Наявність заборгованості по грошовому зобов`язанню відповідача підтверджується поданими документами в справу. Відповідач не заперечив використання майна позивача за плату.

На час звернення Позивача до суду заборгованість сплачена не була. Орендоване майно після закінчення строку договору було повернуто орендодавцю і спору в цій частині немає.

Відповідач не спростував належними доказами вимоги позивача та не надав доказів повного погашення боргу перед позивачем по оренді транспортних засобів.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Позивачем доведено право на стягнення з боржника на свою користь 30000,00 грн. боргу по оренді транспортних засобів за період з 30 березня по 30 квітня 2021 року, що не спростовано в належний спосіб відповідачем.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно п.6.1 Договору сторони визнали, що за невиконання або неналежне виконання умов договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України.

Відповідно п.4.6 Договору орендна плата вноситься орендарем в безготівковій формі протягом 10 робочих днів після підписання сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг.

Акт здачі-приймання робіт складено та підписано обома сторонами 30 квітня 2021 року. Таким чином для відповідача днем прострочення/виконання здійснення взятого на себе грошового зобов`язання (оплати) за отримані послуги є 11 травня 2021 року.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу:

179,58 грн – 3% річних за період з 25.05.2021 по 23.07.2021

450,78 грн інфляційних втрат за період з травня 2021 по червень 2021 на прострочений розмір грошового зобов`язання.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон».

Суд вважає доведеними вимоги позивача щодо стягнення 179,58 грн – 3% річних, 450,78 грн інфляційних втрат з відповідача за невиконання грошвого зобов`язання, які підлягають до задоволення.

Суд вважає, що позивачем використано належний спосіб захисту свого порушеного права відповідно до приписів ст.ст. 15,16 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд при прийнятті рішення враховує правові позиції та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, згоду на застосування якого надано Верховною Радою України (п. 4 ст. 11 ГПК України):

- принцип правової певності та юридичної визначеності – в тому числі недопустимість ревізування рішень судів, які набрали законної сили – з підстав бажання зацікавленої особи в переоцінці доказів (рішення «Агрокомплекс проти України» №23465/03 від 08.03.2012);

- принцип загальної оцінки судом відносин сторін та відсутності обов`язку суду давати оцінку кожній вимозі сторін: (рішення «Серявін проти України» №4909/04 від 10.02.2010, рішення «Трофімчук проти України» № 4241/03 від 28.10.2010);

- принцип повноти та межі обгрунтування рішення судом в залежності від характеру рішення (рішення «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія А, №303-А, п. 29);

- принцип поваги до права на володіння своїм майном (рішення «Желтяков проти України» №4994/04 від 09.09.2011).

Заборгованість по орендній платі в розмірі 30630,36 грн. (з урахуванням інфляційних втрат та плати за користування грошовими коштами) за оплатне використання автомобілів за період березня – липня 2021 року - підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати належить покласти на відповідача повністю та стягнути на користь позивача 2270,00 грн судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергетично-дорожнє будівництво», Черкаська область, м. Канів, вул. Енергетиків, буд. 65 ідентифікаційний код ЄДРПОУ 33757711, п/р НОМЕР_2 в АТ «Укрбудінвестбанк» у м. Київ

на користь позивача: фізичної особи-підприємця Музики Юрія Богдановича, АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер ЄДРПОУ НОМЕР_3 , номер рахунку в банку невідомий

30000,00 грн основного боргу, 179,58 грн – 3% річних, 450,78 грн інфляційних втрат, 2270 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 31.08.2021.

Суддя Г.М.Скиба