Ухвала суду № 99296741, 01.09.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

01.09.2021м. ДніпроСправа № 904/4528/21

За позовом Керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м. Новомосковськ Дніпропетровської області в інтересах держави в особі

позивача-1: Державного агентства рибного господарства України, м. Київ

позивача-2: Державного підприємства "Укрриба", м. Київ

до відповідача-1: ОСОБА_1 , м. Дніпро

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ВВ", м. Дніпро

відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сармат Інвест Буд", м. Дніпро

про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів, визнання недійсним актів приймання-передачі, витребування об`єкта нерухомого майна на користь власника

Суддя Крижний О.М.

Представники:

Від позивачів-1, 2: не з`явилися

Від відповідачів-1,2,3: не з`явилися

Від прокуратури: Лейченко О.В., прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури

В засіданні присутні: ОСОБА_2 , директор ТОВ "Самарський рибгосп"; Курт П.П., представник ТОВ "Самарський рибгосп".

СУТЬ СПОРУ:

Керівник Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України та Державного підприємства "Укрриба", в якому просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ВВ" від 20.02.2019, оформлене протоколом №19/02 від 20.02.2019;

- визнати недійсним акт прийому-передачі нерухомого майна від 20.02.2019, підписаний між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма ВВ" в особі директора Фролова В.В. та ОСОБА_1 , в зв`язку із виходом останнього зі складу учасників товариства;

- визнати недійсним акт прийому-передачі нерухомого майна від 16.04.2019, підписаний між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сармат Інвест Буд" з одночасним припиненням речових прав ТОВ "Сармат Інвест Буд" на будівлі та споруди, що розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Піщанська сільська рада, 10+100 км автодороги С 041030 Піщанка-Новоселівка-Соколово, земельна ділянка 2, кадастровий номер 1223285500:01:602:0003 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 944772912232) на вказане нерухоме майно;

- витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сармат Інвест Буд" на користь Державного агентства рибного господарства насосну станцію № 1 інв. № 411, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Новомосковський район, Піщанська сільська рада, 10+100 км автодороги С 041030 Піщанка-Новоселівка-Соколово, земельна ділянка 2, кадастровий номер 1223285500:01:602:0003.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-2 незаконно заволодів та здійснив відчуження державного майна, у зв`язку з чим спірне майно вибуло із володіння держави без достатніх правових підстав.

Позивач-1 у письмових поясненнях підтримує позовні вимоги та просить їх задовольнити.

Представники позивача-2 та відповідачів-1,2,3 у судове засідання не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, письмових пояснень та відзивів на позов не подали.

Від відповідача-1 надійшло клопотання про продовження процесуального строку для подачі відзиву на позовну заяву та відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позовної зави без розгляду в частині позову в інтересах держави в особі Державного підприємства "Укрриба".

Відповідно до частини третьої статті 3 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із частиною третьою статті 41 Господарського процесуального кодексу України у господарських справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Стаття 53 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Відповідно до частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає в цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками. Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції. Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, цивільних правовідносинах. Тому у відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в пунктах 6.21, 6.22 постанови від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, в пунктах 4.19, 4.20 постанови від 26.02.2019 у справі № 915/478/18, пункт 26 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через її відповідний орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах (див. пункт 35 постанови від 27.02.2019 у справі № 761/3884/18). Тобто під час розгляду справи в суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. пункт 27 постанови від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон), який набрав чинності 15.07.2015. Частина перша цієї статті визначає, що представництво прокурором держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з абзацами першим та другим частини третьої статті 23 Закону Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Абзац третій частини третьої цієї статті передбачає заборону здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, а також у правовідносинах, пов`язаних із виборчим процесом, проведенням референдумів, діяльністю Верховної Ради України, Президента України, створенням та діяльністю засобів масової інформації, а також політичних партій, релігійних організацій, організацій, що здійснюють професійне самоврядування, та інших громадських об`єднань.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що заборона на здійснення прокурором представництва в суді інтересів держави в особі державних компаній, передбачена абзацом третім частини третьої статті 23 Закону, має застосовуватись з урахуванням положень абзацу першого частини третьої цієї статті, який передбачає, що суб`єкт, в особі якого прокурор може звертатись із позовом в інтересах держави, має бути суб`єктом владних повноважень, незалежно від наявності статусу юридичної особи.

Суд звертає увагу на положення частини другої статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У контексті цього засадничого положення відсутність у Законі інших окремо визначених заборон на здійснення представництва прокурором, окрім спеціальної заборони на представництво державних компаній, не слід розуміти як таку, що розширює встановлені в абзаці першому частини третьої статті 23 Закону межі для здійснення представництва прокурором законних інтересів держави.

Цим висновком Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі №911/2169/20 відступає від висновку щодо застосування частини третьої статті 23 Закону в подібних правовідносинах, викладеного в постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.04.2020 у справі №363/4656/16-ц, який зводиться до необхідності визначення організаційно-правової форми суб`єкта, в особі якого звертається прокурор, з метою підтвердження підстав для представництва інтересів держави в суді в особі державного підприємства.

Між тим, позов у даній справі прокурор подав в інтересах держави в особі Державного агентства рибного господарства України та Державного підприємства "Укрриба" з посиланням на їх бездіяльність щодо захисту інтересів держави, які полягають в забезпеченні реалізації принципів регулювання щодо незаконного відчуження державного майна, у зв`язку з чим спірне майно вибуло із володіння держави без достатніх правових підстав.

Беручи до уваги наведене, суд доходить висновку про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в особі Державного підприємства "Укрриба" та вважає необхідним залишити позов без розгляду в цій частині.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 06.07.2021 у справі №911/2169/20.

Керуючись ст.ст. 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Керівника Новомосковської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі позивача-1: Державного агентства рибного господарства України, позивача-2: Державного підприємства "Укрриба" до відповідача-1: ОСОБА_1 , відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма ВВ", відповідача-3: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сармат Інвест Буд" про визнання незаконним та скасування рішення загальних зборів, визнання недійсним актів приймання-передачі, витребування об`єкта нерухомого майна на користь власника - залишити без розгляду в частині позовних вимог, заявлених в інтересах позивача-2: Державного підприємства "Укрриба".

Роз`яснити Державному підприємству "Укрриба" про можливість самостійного звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений - 01.09.2021.

Суддя О.М. Крижний