Рішення № 99295079, 31.08.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/5753/21

2/214/3220/21

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 серпня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:

головуючого судді Гриня Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Кушнерук Ю.А.

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, в залі суду м. Кривого Рогу, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Криворізька універсальна товарна біржа про визнання договору міни нерухомого майна дійсним,-

ВСТАНОВИВ:

19 липня 2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою в якій просить суд: визнати договір міни нерухомого майна від 18 липня 2001 року трикімнатної квартири загальною площею 74,50 кв.м., житловою площею 49,00 кв.м, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на двокімнатну квартиру загальною площею 50,90 кв.м., житловою площею 29,40 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , що укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , яка діяла від свого імені та від імені неповнолітньої на момент укладання договору доньки ОСОБА_4 , зареєстрований 18 липня 2001 року на Криворізькій універсальній товарній біржі за № 001/728-Н- дійсним.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказує на те, що 18.07.2001 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та її неповнолітньою на той час донькою ОСОБА_5 , від імені якої діяла позивач, як законний представник було укладено Договір міни нерухомого майна двокімнатної квартири, загальною площею 50,90 кв.м., житловою площею 29,40 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 на трикімнатну квартиру, загальною площею 74,50 кв.м., житловою площею 49,00 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Даний Договір було укладено на виконання біржевої угоди, зареєстрованої Криворізькою універсальною товарною біржею, 18.01.2001 року за № 001/728-Н.

Ухвалою суду від 02.08.2021 року прийнято до розгляду цивільну справу та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Ратушна О.І. поза межами судового засідання надала заяву відповідно до якої вона просила суд розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та не заперечує проти їх задоволення.

Відповідач надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечувала проти задоволення позову.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час, місце слухання справи повідомлявся належним чином. Про поважність причини неявки суд не повідомив.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснювався, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до висновку про задоволення позову за таких підстав.

Частиною 1 ст.16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За змістом ст.ст. 128, 153 ЦК УРСР, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором. Договір вважається укладеним, коли між сторонами в повній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 241 ЦК УРСР за договором міни між сторонами проводиться обмін одного майна на інше.

Кожен з тих, хто бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке він дає в обмін, і покупцем майна, яке він одержує.

Отже, відповідно до п.4 Прикінцевих та перехідних положень, в даному випадку підлягають застосуванню положення Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року.

У відповідності до ч.1,2 ст. 4 Закону України «Про власність», що діяв на час виникнення спірних правовідносин, власник на свій розсуд, користується і розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої, не забороненої законом діяльності, зокрема передавати його безоплатно або за плату у володіння і користування іншим особам.

Згідно ч. 1 ст.13 Закону України «Про власність» об`єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки ,насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення.

Судом встановлено, що 18.07.2001 року між позивачем та її неповнолітньою донькою на той час ОСОБА_5 , від імені якої діяла позивач, як законний представник, співвласникам квартири двокімнатної квартири, загальною площею 50,90 кв.м., житловою площею 29,40 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 було укладено договір міни нерухомого майна з ОСОБА_3 , яка на момент укладання договору була власником трикімнатної квартири, загальною площею 74,50 кв.м., житловою площею 49,00 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13).

Договір міни зареєстрований Криворізькою універсальною товарною біржею 18.07.2001 року за № 001-728-Н, а також його зареєстровано 27.08.2001 року в Криворізькому бюро технічної інвентаризації за реєстровим № 167п сторінка №394 запис №394 (а.с.14).

Так, після укладання договору міни позивач ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_6 проживали у трикімнатній квартирі, загальною площею 74,50 кв.м., житловою площею 49,00 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 . В свою чергу ОСОБА_3 , була зареєстрована та проживала у двокімнатній квартирі, загальною площею 50,90 кв.м., житловою площею 29,40 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , яка наразі входить до спадкового майна.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 07.10.2020 року Саксаганським районним у місті Кривому Розі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 640.

Тим, що померла була матір`ю позивача підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 09.06.2021 року повторно Саксаганським районним у місті Кривому Розі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), актовий запис № 2119 від 12.11.1968 р. (а.с.8).

Враховуючи зазначене, позивач звернулась до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Русавської Тамари Василівни, щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Приватним нотаріусом Русавською Т.В. було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв`язку з тим, що документ, який посвідчує право власності на двокімнатну квартиру загальною площею 50,90 кв.м., житловою площею 29,40 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , не відповідає вимогам чинного законодавства – Договір міни нерухомого майна, на підставі якого набуте право власності на вказану квартиру, зареєстрований 18.07.2001 року на Криворізькій універсальній товарній біржі, реєстраційний № 001/728-Н (а.с.16).

З огляду на наведене, судом встановлено, що 18.07.2001 року сторони по справі дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору міни, уклали договір в письмовій формі, зареєстрували на товарній біржі та виконали усі умови договору міни. Нотаріально договір між сторонами посвідчений не був, тому як відповідно до ч. 2 ст.15 Закону України «Про товарну біржу» угоди, зареєстровані на біржі не підлягали нотаріальному посвідченню. Окрім того, надалі, пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про врегулювання сплати державного мита при відчуженні об`єктів нерухомого майна»№1030 від 13.08.1996 року було визначено «будь-які угоди про відчуження об`єктів нерухомого майна, укладені на біржах, в агентствах нерухомості тощо, прирівнюються до нотаріального посвідчення цих договорів».

На теперішній час позивач не має можливості реалізувати свої спадкові права після смерті матері ОСОБА_3 , оскільки договір міни не пройшов нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 року) - якщо сторони домовилися про всі істотні умови договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, - суд може визнати такий договір дійсним. У такому випадку наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Статтями 391, 392 ЦК України (в редакції 2003 року) встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном. Власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Враховуючи вищевикладене, та те, що між сторонами відбулося повне виконання договору, що не оспорюється сторонами, всі істотні його умови погоджені, загальних договірних засад та прав і свобод сторін договору не порушують, угода міни фактично відбулася з обміном одного нерухомого майна на інше, право власності на нерухоме майно належним чином зареєстроване за позивачем, тому суд вважає необхідним позовні вимоги задовольнити, а договір міни від 18.07.2001 року за № 001/728-Н - визнати дійсним.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача, проте позивачем не заявлено відповідної позовної вимоги, тому суд вважає понесені позивачем судові витрати віднести на рахунок позивача.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», ст.ст. 4, 13, 48 Закону України «Про власність» та у відповідності до ст. ст. 12, 81, 141, 258, 259,263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Криворізька універсальна товарна біржа про визнання договору міни нерухомого майна дійсним - задовольнити в повному обсязі.

Визнати договір міни нерухомого майна від 18 липня 2001 року трикімнатної квартири загальною площею 74,50 кв.м., житловою площею 49,00 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 на двокімнатну квартиру загальною площею 50,90 кв.м., житловою площею 29,40 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , що укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , яка діяла від свого імені та від імені неповнолітньої на момент укладання договору доньки ОСОБА_4 , зареєстрований 18 липня 2001 оку на Криворізькій універсальній товарній біржі за № 001/728-Н – дійсним.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу протягом 30 днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 31 серпня 2021 року.

Суддя Н.Г. Гринь