Ухвала суду № 99294298, 01.09.2021, Черкаський районний суд Черкаської області

707/1208/21

1-кп/707/240/21

У Х В А Л А

про призначення справи до судового розгляду

та продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби

01 вересня 2021 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючої судді - Миколаєнко Т.А.,

за участі:

секретаря судового засідання - Костроміної Л.В.,

прокурора - Цапка А.А.,

захисника обвинуваченого - Починка О.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглядаючи у відкритому підготовчому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021250310001112 від 01.05.2021, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Зелене Петрівського району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, непрацюючого, неодруженого, утриманців у розумінні закону не маючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше судимого;

- у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Черкаського районного суду Черкаської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Миколаєнко Т.А. від 04 червня 2021 року за цим провадженням було призначено підготовче судове засідання на 23 червня 2021 року.

23 червня 2021 року за клопотанням захисника обвинуваченого – адвоката Починка О.І. оголошено перерву в судовому засіданні до 29 червня 2021 року.

29 червня 2021 року у зв`язку з неявкою учасників судового провадження проведення підготовчого розгляду справи відкладено до 21 липня 2021 року.

21 липня 2021 року за клопотанням захисника обвинуваченого – адвоката Починка О.І. оголошено перерву в судовому засіданні до 01 вересня 2021 року.

У підготовчому судовому засіданні, яке відбулося 01 вересня 2021 року, прокурор, захисник та обвинувачений висловили думку про можливість призначення справи до розгляду.

Потерпіла ОСОБА_2 у підготовче судове засідання не з`явилася, подала до канцелярії суду письмову заяву, у якій просила суд провести підготовчий розгляд справи у її відсутності.

Суд, заслухавши думки учасників судового провадження, вивчивши обвинувальний акт, вважає, що кримінальне провадження підлягає призначенню до судового розгляду з наступних підстав.

Дане кримінальне провадження підсудне Черкаському районному суду Черкаської області. При проведенні підготовчих дій підстав для прийняття рішень, передбачених п.п. 1-4 частини третьої статті 314 КПК України, судом не встановлено, перешкоди для призначення провадження до судового розгляду відсутні, підстав для закриття провадження, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 КПК України, немає. Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468 - 475 КПК України до суду не надходило. Обвинувальний акт за формою і змістом відповідає вимогам статті 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, не виявлено. Підстав для повернення обвинувального акта прокурору не вбачається. Підстав для направлення обвинувального акта для визначення підсудності не встановлено. Будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, у підготовчому судовому засіданні не заявлено. З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про можливість призначення судового розгляду по даному кримінальному провадженню.

Відповідно до ст. 27 КПК України, з урахуванням думки сторін кримінального провадження, суд вважає, що дане кримінальне провадження не потребує закритого судового засідання, а тому повинно бути розглянуте у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

Водночас, у підготовчому судовому засіданні прокурор, відповідно до ст. 331 КПК України, заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

В обґрунтування вказаного клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_1 є раніше судимим, неодруженим, непрацюючим, утриманців у розумінні закону не має, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, що єтяжким злочином, покарання за який передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, а тому, перебуваючи на волі, може продовжити злочинну діяльність, переховуватися від суду, чинити тиск на недопитаних у судовому засіданні свідків та потерпілу.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Починок О.І. заперечень проти задоволення клопотання прокурора не висловили.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши обвинувальний акт, вважає необхідним зазначити наступне:

Статтею 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно з частиною першою статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вичерпний перелік підстав застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту визначено у частині другій ст. 181 КПК України та розширеному тлумаченню він не підлягає.

Так, за приписами частини першої, другої та шостої статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до частини першої статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Судом установлено, що строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у нічний час доби відносно обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується 19 вересня 2021 року.

Разом із цим, завершити судове провадження до спливу строку дії даного запобіжного заходу не можливо.

Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначені в законі (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення № 10-рп/2011 від 11 жовтня 2011 року).

Суд погоджується з висновком прокурора про існування обґрунтованої підозри щодо можливого вчинення саме цією особою інкримінованого йому кримінального правопорушення (злочину).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, суд виходить з практики Європейського суду з прав людини, а саме: рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) від 21 квітня 2011 року, п. 175; яке вказує на те, що термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.

До обґрунтувань, які згідно з практикою Суду вважаються «відповідними» та «достатніми» доводами (окрім наявності обґрунтованої підозри), належать такі підстави, як небезпека переховування від слідства, ризик чинення тиску на свідків або фальсифікації доказів, ризик змови, ризик повторного вчинення злочину, ризик спричинення порушення громадського порядку, а також необхідність захисту затриманого (рішення у справі «Корбан проти України» (заява № 26744/16) від 04 липня 2019 року, п. 155).

Вирішуючи клопотання прокурора, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку запобіжного заходу, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, та зважає на те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, покарання за який передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Тяжкість покарання, характер та обставини вчинення злочину дають суду достатні підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може, з метою уникнення покарання, здійснювати психічний або фізичний вплив на свідків та потерпілу, які на сьогодні не допитані судом.

Крім того, тяжкість покарання збільшує ймовірність ризику переховування обвинуваченого від суду.

Так, у рішенні у справі "Ілійков проти Болгарії" (заява № 33977/96) від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини вказав, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".

Також, на обґрунтування ризику можливого переховування обвинуваченого від правосуддя, суд надає оцінку особі обвинуваченого ОСОБА_1 , який має молодий вік; тяжкими захворюваннями не страждає; є неодруженим; не працевлаштованим; утриманців у розумінні закону не має.

У зв`язку з вказаними обставинами можливо зробити висновок про те, що обвинувачений не має міцних соціальних зв`язків, які були б засобом превенції від можливої подальшої негативної і девіантної поведінки та ухилення від явки до суду.

Водночас, наявність у обвинуваченого постійного місця проживання не гарантує усунення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Таким чином, суд переконаний, що наразі продовжують існувати ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені обвинуваченим інкримінованого кримінального правопорушення (злочину) та продовження існування ризиків, передбачених частиною першою статті 177 КПК України, дають підстави суду для продовження строку дії запобіжного заходу щодо нього.

Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , а також запобігти встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим частиною першою статті 177 КПК України.

Будь-яких обставин, які є перешкодою для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, а також фактів, які б свідчили про те, що вказаний запобіжний захід, з урахуванням наявності ризиків, не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, суд на теперішній час не встановив.

Відтак, враховуючи, що судове провадження у даній справі Черкаським районним судом Черкаської області не закінчено, учасники провадження та свідки не допитані, не досліджені інші докази у справі, беручи до уваги необхідність виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, з метою запобігти спробам переховування від суду, а також зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених частиною першою статті 194 КПК України, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у нічний час доби є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, оскільки наразі не змінилися та продовжують існувати ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України.

Згідно з частиною шостої статті 181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.

Відтак, суд дійшов висновку, що підстав для зміни чи скасування міри запобіжного заходу немає, а тому обвинуваченому ОСОБА_1 слід продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною залишати місце проживання у нічний час доби на 60 (шістдесят) діб.

Крім того, відповідно до частин першої, другої та шостої статті 314-1 КПК України з метою забезпечення суду інформацією, що характеризує обвинуваченого, а також прийняття судового рішення про міру покарання представник уповноваженого органу з питань пробації складає досудову доповідь за ухвалою суду; досудова доповідь складається щодо особи, обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, або тяжкого злочину, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі; досудова доповідь долучається до матеріалів кримінального провадження.

Згідно з частиною п`ятою статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд у випадках, передбачених цим Кодексом, за власною ініціативою або за клопотанням обвинуваченого, його захисника чи законного представника, чи за клопотанням прокурора і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини вирішує питання щодо складання досудової доповіді, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку підготовки такої доповіді.

Враховуючи вищевикладене, а також відсутність випадків, передбачених частиною четвертою статті 314-1 КПК України, за яких досудова доповідь не складається, суд вважає необхідним доручити представнику персоналу органу пробації – Черкаського районного відділу філії Державної установи “Центр пробації” в Черкаській області – скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого.

З`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, а також питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, розглянувши клопотання учасників судового провадження, вчинивши всі дії, необхідні для підготовки до судового розгляду, суд завершує підготовку до судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 27, 181, 194, 196, 314-316, 331 КПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Призначити судовий розгляд обвинувального акта в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021250310001112 від 01.05.2021, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, та провести його одноособово у відкритому судовому засіданні у приміщенні Черкаського районного суду Черкаської області у залі судових засідань о 15 годині 40 хвилин 07 вересня 2021 року.

Визначити резервну дату судового засідання на 11 годину 30 хвилин 20 жовтня 2021 року.

Клопотання прокурора Черкаської обласної прокуратури Цапка Артема Анатолійовича про продовження обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби – задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 залишити попередній – домашній арешт із забороною залишати місце проживання у нічний час доби та продовжити його дію на 60 (шістдесят) діб, до 31 жовтня 2021 року, включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України:

- не залишати житло за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , в період часу з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. на період дії ухвали, а саме до 31 жовтня 2021 року, включно, без дозволу суду;

- з`являтися на виклики до Черкаського районного суду Черкаської області за першою вимогою у встановлений ним час;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з потерпілою та свідками у кримінальному провадженні за винятком їх участі в суді.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 положення ч. 5 ст. 181 КПК України, а саме, що працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, використовувати електронні засоби контролю.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження, направити начальнику Черкаського районного відділу поліції ГУНП України в Черкаській області - для виконання, а також прокурору – для контролю.

Строк дії ухвали складає шістдесят днів з дня її проголошення та до 31 жовтня 2021 року, включно.

Доручити представнику персоналу органу пробації – Черкаського районного відділу філії Державної установи “Центр пробації” в Черкаській області – у відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 72-1 КПК України скласти досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_1 та надіслати вказану доповідь до суду.

Визначити десятиденний строк для виконання ухвали суду щодо подання досудової доповіді.

Копію ухвали надіслати до Черкаського районного відділу філії Державної установи “Центр пробації” в Черкаській області – для виконання.

Роз`яснити обвинуваченому, що йому надається можливість брати участь у підготовці досудової доповіді; участь особи у підготовці досудової доповіді полягає у наданні персоналу органу пробації інформації, необхідної для підготовки такої доповіді. Обвинувачений зобов`язаний надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді (частина четверта статті 9 Закону України «Про пробацію», пункт 4 частини сьомої статті 42 КПК України).

У судове засідання викликати учасників судового провадження.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду в частині продовження обвинуваченому міри запобіжного заходу може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду у порядку та строки, встановлені законом.

В іншій частині ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя: Т. А. Миколаєнко