Вирок № 99289592, 30.08.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/1141/21

Справа № 643/11835/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2021 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Власенка М. В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Насирової М. М., Свєшнікової О. О.,

прокурорів - Шкоркіної І. О., Карнаух О. М.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

обвинуваченої - ОСОБА_2 ,

захисника - адвоката Смородського О. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Московського районного суду м. Харкова обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12021221170000803 від 09 травня 2021 року, по обвинуваченню:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м. Сніжне Донецької області, з середньою освітою, заміжньої, має неповнолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштованої, засудженої вироком Московського районного суду м. Харкова від 19 липня 2021 року за ч. 1 ст. 121 КК України до п`яти років позбавлення волі, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично перебуваючої в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» за адресою: м. Харків, вул. Полтавський шлях, 99,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , 08 травня 2021 року близько 18:00 год. (більш точного часу у ході проведення досудового розслідування не встановлено) перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння за адресою: АДРЕСА_2 , де вона проживала за місцем мешкання свого співмешканця ОСОБА_1 , виник злочинний намір, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з метою спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 , з мотивів раптово виниклих особистих неприязних відносин, ОСОБА_2 знаходячись біля потерпілого, який лежав на ліжку, продовжуючи реалізовувати свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, тримаючи у правій руці кухонний ніж, знаходячись у безпосередній близькості до потерпілого, усвідомлюючи протиправність своїх дій та небезпеку для життя і здоров`я потерпілого ОСОБА_1 , передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків та бажаючи діяти таким чином, умисно, знаходячись позаду потерпілого, який лежав на ліжку у горизонтальному положенні животом до низу, зі значною силою завдала один удар клинком кухонного ножа у грудну клітину зліва потерпілого ОСОБА_1 .

Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 , потерпілому ОСОБА_1 заподіяно проникаюче колото-різане поранення грудної клітини зліва по лопатковій лінії, що супроводжувалося лівобічним гемопневмотораксом (скупчення крові та повітря у лівій плевральній порожнині), яке утворилося внаслідок одноразової травматичної дії колото-ріжучого предмета, та згідно висновку судово-медичної експертизи № 12-14/278-А/21 від 01 червня 2021 року відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за критерієм небезпеки для життя.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 винною себе за ч. 1 ст. 121 КК України визнала у повному обсязі та не заперечувала обставин вказаних в обвинувальному акті. Пояснила, що дійсно мала конфлікт з потерпілим через її фотографії, що були у телефоні останнього. 08 травня 2021 року, точного часу не пам`ятає, після того, як потерпілий ліг спати вона взяла кухонний ніж та вдарила його у спину, внаслідок чого ОСОБА_1 підскочив з ліжка і повз неї вибіг з квартири та почав просити допомоги у сусідів, які викликали швидку допомогу. Зазначила, що вона не могла викликати швидку допомогу через несправність телефону, проте хотіла це зробити. У вчиненому щиро розкаялася.

Покази обвинуваченої ОСОБА_2 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченою змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності її позиції.

Показання ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового провадження розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці фактичні обставини в апеляційному порядку.

ОСОБА_2 погодилася на скорочений порядок судового розгляду, без дослідження будь-яких доказів, окрім її особистого допиту та вивчення матеріалів кримінального провадження, які характеризують її як особу, пояснивши, що рішення її є добровільним і наслідки, передбачені ч. 3 ст. 349 КПК України їй зрозумілі.

Відтак, суд розглянув провадження за правилами, передбаченими ч. 3 ст. 349 КПК України.

За таких обставин, суд вважає вину ОСОБА_2 доведеною повністю, кваліфікацію її дій за ч. 1 ст. 121 КК України вірною, оскільки вона вчинила умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Дослідженням даних про особу ОСОБА_2 встановлено, що вона заміжня, має неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, має зареєстроване місце проживання, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченої ОСОБА_2 .

З досудової доповіді, складеної Московським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 28 липня 2021 року слідує, що ОСОБА_2 має зареєстроване місце проживання, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря психіатра не перебуває, має середньо-спеціальну освіту, не працює, одружена, має неповнолітню доньку. Фактори, які підвищують ризик вчинення кримінального правопорушення: вживання алкоголю, відсутність місця роботи. Наявність у обвинуваченої мотивації до позитивних змін: є найближчі плани на майбутнє, а саме займатися вихованням дитини та працевлаштуватися. Ризик вчинення повторного кримінального правопорушення є середнім. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, оцінюється також як високий. Орган пробації зазначив, що виправлення ОСОБА_2 з позбавленням волі на певний строк може становити небезпеку для суспільства (у т. ч. окремих осіб). На думку органу пробації виконання покарання у громаді можливо за умови здійснення інтенсивного нагляду та участь у соціально-виховних заходах, що проводить уповноважений орган з питань пробації, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, участь у виховних заходах та проведення індивідуально-виховної роботи спільно з правоохоронними органами. У разі, якщо суд дійде висновку про можливість звільнення правопорушника від відбування покарання з випробуванням, орган пробації вважає доцільним покладання на правопорушника додаткових обов`язків, згідно ч. 3 ст. 76 КК України.

Обставиною, яка, відповідно до ст. 66 КК України, пом`якшує покарання обвинуваченої суд визнає щире каяття, оскільки вона критично оцінює свою протиправну поведінку і висловлює готовність бути покараною за вчинене.

Обставинами, які, відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченої суд визнає вчинення кримінального правопорушення повторно, щодо особи похилого віку, у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з положеннями ст. 65 КК України при призначенні обвинуваченій ОСОБА_2 покарання суд враховує дані про її особу, наведені обставини, наявність пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, досудову доповідь, складену Московським районним відділом філії Державної установи «Центр пробації» в Харківській області від 28 липня 2021 року, та вважає необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню обвинуваченою нових злочинів, що відповідатиме вимогам ст. 50, 65 КК України, призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті кримінального закону.

Разом з цим, суд приймає до уваги, що ОСОБА_2 судима 19 липня 2021 року вироком Московського районного суду м. Харкова за ч. 1 ст. 121 КК України до 5 років позбавлення волі, строк відбування покарання за цим вироком обчислюється з 19 липня 2021 року, тому з урахуванням положень ч. 4 ст. 70 КК України при призначенні обвинуваченій остаточного покарання за сукупністю злочинів, враховуючи покарання, призначене ОСОБА_2 у виді позбавлення волі за вироком Московського районного суду м. Харкова від 19 липня 2021 року, який набрав законної сили 19 серпня 2021 року, шляхом часткового складання призначених покарань у виді позбавлення волі.

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова 12 травня 2021 року відносно ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк тримання під вартою ухвалено рахувати з моменту взяття під варту, тобто з 14:15 год. 12 травня 2021 року.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 72 КК України суд вважає за необхідне зарахувати обвинуваченій ОСОБА_2 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з моменту фактичного затримання, який рахується з 12 травня 2021 року, виходячи із співвідношення, згідно якого одному дню тримання під вартою (попереднього ув`язнення) відповідає один день позбавлення волі.

Запобіжний захід, раніше застосований до обвинуваченої ОСОБА_2 , у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Витрати на проведення експертизи № СЕ-19/121/21/11012-БД від 15 червня 2021 року, що проводилась Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України, у розмірі 9031,10 грн., суд відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України стягує з обвинуваченої на користь держави.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 13 травня 2021 року у справі № 643/8289/21 накладено арешт на майно, яке вилучене під час обшуку 08 травня 2021 року, а саме: предмет схожий на ніж з нашаруванням речовини бурого кольору.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Враховуючи, що підстави, передбачені ч. 4 ст. 174 КПК України для продовження існування арешту відсутні, то накладений арешт підлягає скасуванню.

Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.

Керуючись ст. 349, 368, 370, 374, 376 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_2 винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначеного покарання за цим вироком у виді позбавлення волі та покарання призначеного 19 липня 2021 року вироком Московським районним судом м. Харкова за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі, визначити остаточне покарання ОСОБА_2 за сукупністю злочинів у виді 5 (п`ять) років 6 (шість) місяців.

Початок строку відбуття призначеного ОСОБА_2 покарання рахувати з моменту її фактичного затримання, тобто починаючи з 12 травня 2021 року.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 , у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судові витрати за проведення експертизи у розмірі 9031,10 грн. (дев`ять тисяч тридцять одна гривня десять копійок).

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 13 травня 2021 року у справі № 643/8289/21, яке вилучене під час обшуку 08 травня 2021 року, а саме: предмет схожий на ніж з нашаруванням речовини бурого кольору.

Речові докази, а саме: предмет схожий на кухонний ніж та зразки букального епітелію, які визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 12021221170000803 від 09 травня 2021 року та перебувають на зберіганні в камері схову ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області, відповідно до квитанції № 01719 від 22 червня 2021 року, після набрання вироком законної сили - знищити.

Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним в порядку ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Московський районний суд м. Харкова.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя М. В. Власенко