Постанова № 9928915, 15.06.2010, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2708/10/2570

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2010 р.м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої-судді Падій В.В., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства Смяцької сільської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

В С Т А Н О В И В :

25.05.2010 року Чернігівське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства Смяцької сільської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 1244,45 грн. та пені в розмірі 14,80 грн., на загальну суму 1259,25 грн. Свої вимоги обґрунтовує тим, що в комунальному підприємстві Смяцької сільської ради середньооблікова кількість штатних працівників в 2009 році складала 9 осіб, а тому, відповідно Інструкції щодо заповнення форми звітності № 10-ПІ, норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце. Відповідно до поданого відповідачем звіту у комунальному підприємстві Смяцької сільської ради не працювало жодної особи, якій встановлена інвалідність, таким чином, невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 робоче місце.

В судове засідання представник позивача не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження та додатково зазначив, що позовні вимоги Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів не визнає в повному обсязі.

Враховуючи, що сторони надіслали заяви про розгляд справи без їх участі, суд, відповідно до ч. 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглянути справи в порядку письмового провадження на основі наявних в справі матеріалів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 19 Закону України від 21.03.1991 року № 875 XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі Закон № 875 XII) для підприємств (обєднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік у кількості одного робочого місця.

Частиною 2 статті 19 Закону № 875 XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу за рік визначається відповідно до Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 28.09.2005 року № 286 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 листопада 2005 р. за № 1442/11722.

Крім того, відповідно до ч. 3 та ч. 5 ст. 19 Закону № 875 XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 Закону № 875 XII. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Згідно ст. 20 Закону № 875 XII підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 Закону 875 XII, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Частинами 9, 10 статті 19 Закону № 875 XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, в яких за основним місцем роботи працює 8 і більше осіб, реєструються у відповідних відділеннях Фонду соціального захисту інвалідів за своїм місцезнаходженням і щороку подають цим відділенням звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.

Згідно підпункту 2.1. пункту 2 Інструкції щодо заповнення форми № 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів" затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 р. № 42 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України13 лютого 2007 р. за № 117/13384, звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

Судом встановлено, що згідно звіту від 22 лютого 2010 року про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу на підприємстві відповідача в 2009 році становила 9 осіб та відповідно норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 особа. Відповідно до поданого відповідачем звіту у комунальному підприємстві Смяцької сільської ради в 2009 році не працювало жодної особи, якій встановлена інвалідність.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не виділялося і не створювалося робоче місце для працевлаштування інвалідів, не надавались до державної служби зайнятості звіти та інформація, необхідна для працевлаштування інвалідів. Отже, відповідачем не вжито жодних заходів, передбачених законодавством по забезпеченню працевлаштування інвалідів і на нього може бути накладена відповідальність за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Таким чином, невиконання нормативу робочих місць відповідачем становить 1 робоче місце.

Річний фонд оплати праці, зазначений в звіті за 2009 рік на підприємстві відповідача складає 22,40 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 2488,89 грн. Таким чином за одне нестворене робоче місце штрафні санкції становлять 1244,45 грн.

Зважаючи на те, що відповідачем несвоєчасно сплачено адміністративно-господарські санкції, то згідно ч. 2 ст. 20 Закону 875 XII порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120% річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Відповідно до пункту 3.7 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року № 223 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 року за № 552/13819 у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування інвалідів до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання.

Постановою правління Національного банку України від 10.08.2009 року № 468 встановлена з 12.08.2009 року облікова ставка у розмірі 10,25 % річних, а тому розмір пені, розрахованої відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області, становить 14,52 грн.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем не надано жодних належних доказів, які б підтверджували виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів як і доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства Смяцької сільської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю, а адміністративно-господарські санкції та пеня стягненню з відповідача.

Оскільки, спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведення судових експертиз, судові витрати(судовий збір) згідно ч.4 ст.94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги Чернігівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до комунального підприємства Смяцької сільської ради про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства Смяцької сільської ради (р/р 2600530124, Ощадбанк № 3048, МФО 343143, код ЄДРПОУ 32715652) в дохід Державного бюджету України (Отримувач: Державний бюджет Новгород Сіверського району, банк отримувача: ГУДКУ у Чернігівській області, рахунок: 31213230700334, МФО 853592, код ЄДРПОУ 22824537) 1244 (одна тисяча двісті сорок чотири) грн. 45 коп. адміністративно-господарських санкцій та 14 (чотирнадцять) грн.80 коп. - пені.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

<Поле для вводу тексту >

Суддя Падій В.В.