Постанова № 9928848, 10.06.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 червня 2010 р. № 2-а- 4612/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Зінченко А.В.,

при секретарі Король Д.О.

за участі представників сторін:

Позивача Савві Л.Є.

Відповідача Онопрієнко Л.М., Богданової М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Валор»до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Валор», звернувся до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення №0003932302/0 від 19.11.2009року на суму 61380 грн., № 0003932302/1 від 22.01.2010 року на суму 61380 грн., № 0003932302/2 від 24.03.2010 року на суму 61380,0 грн., № 0000742302/1 від 17.03.2010 року на суму 30690 грн., № 0000742302/2 від 16.04.2010 року на суму 30690,0 грн., які винесені на підставі акту перевірки № 7225/23-506/21196289 від 06.11.2009 року ДПІ у Київському районі м. Харкова .

Свій позов від обґрунтував тим, що за результатами перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія «Валор»ДПІ у Київському районі м. Харкова було складено акт №7225/23-506/21196289 від 06.11.2009 року «Про результати виїзної документальної перевірки ТОВ «ТК «Валор»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року»та зроблені висновки, що позивачем не нараховано податок на здійсненні виплати доходу нерезиденту в розмірі 10% від загальної суми надходжень, у розмірі 20460,0 грн.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення №0003932302/0 від 19.11.2009 року на суму 61380,0 грн., № 0003932302/1 від 22.01.2010 року на суму 61380,0 грн., №0003932302/2 від 24.03.2010 року на суму 61380,0 грн.

Крім того, відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення №0000742302/1 від 17.03.2010 року на суму 30690,0 грн., № 0000742302/2 від 16.04.2010 року на суму 30690,0 грн. з посиланням на акт перевірки, однак в акті цих сум заниження податку на здійсненні виплати доходу нерезиденту в розмірі 10% від загальної суми надходжень у розмірі 10230,0 грн. не було встановлено.

Позивачем були оскаржені вказані податкові повідомлення-рішення, за результатами розгляду скарги залишені без задоволення, а податкові повідомлення рішення - без змін.

В Акті перевірки відповідачем встановлено порушення п. 2 ст.12 Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та походження податкових ухилень від 11.03.1994 року та порушення пп. 13-1-в, п.13, ст. 13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств ” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями зі сторони ТОВ „ТК ВАЛОР”, та вважає, що ТОВ „ТК ВАЛОР” не нарахувало податок на здійснення виплати доходу нерезиденту в розмірі 10 % від загальної суми надходжень.

Позивач вважає, що відповідачем не вірно визначено оплату послуг нерезидента, як роялті відповідно до п.30 ст. 1 Закону України і тому безпідставно застосовано п.1 ст. 13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28. 12.1994 р. № 334/94-ВР.

Позивач не згоден з висновками акту перевірки та винесеними на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями, а тому просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в письмових запереченнях та представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечували, посилаючись на той факт, що оскаржувані повідомлення-рішення винесені цілком законно та правомірно, оскільки послуги з забезпеченням глобальних та регіональних користувачів безперебійними наскрізними телекомунікаційними послугами щодо передачі даних за допомогою MPLS & SDH, IP-транзит, прямі послуги через Інтернет, які отримувало ТОВ ТК «Валор», підпадають під визначення поняття «роялті»п.1.30 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” , і тому позивач зобовязаний був у відповідності із п.13.2 ст.. 13 Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств” утримувати податок з таких доходів за ставкою 15% від їх вартості, оскільки на момент перевірки ним не надана довідка, у відповідності до п.4 Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом походження з України згідно із міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування, затвердженого постановою кабінету міністрів України від 06.05.2001 р., яка підтверджує що нерезидент є резидентом країни з якою укладено міжнародний договір про уникнення подвійного оподаткування .

В судовому засіданні представником відповідача додатково зазначено, що оплата послуг, які надані нерезидентом позивачу відноситься до роялті, оскільки для їх надання необхідно застосування певних компютерних програм.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

За результатами перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Телекомунікаційна компанія «Валор»ДПІ у Київському районі м. Харкова було складено акт №7225/23-506/21196289 від 06.11.2009 року «Про результати виїзної документальної перевірки ТОВ «ТК «Валор»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.06.2009 року».

Згідно висновків перевіряючих Позивачем крім іншого було порушено п. 2 ст.12 Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та походження податкових ухилень від 11.03.1994 року та порушення пп. 13-1-в, п.13, ст. 13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств ” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями зі сторони ТОВ „ТК ВАЛОР”, та вважає, що ТОВ „ТК ВАЛОР” не нарахувало податок на здійснення виплати доходу нерезиденту в розмірі 10 % від загальної суми надходжень. Сума заниженого податку складає 20460 грн.

На підставі висновків акту Відповідачем винесено податкове повідомлення рішення № 0003932302/0 від 19.11.2009 року на суму 61380 грн., а також ДПІ прийнято рішення № 4808/10/25-020 від 16.03.2010 р. про внесення змін до рішення за результатами розгляду скарги, яка була подана позивачем, відповідно до якого ДПІ збільшено на 10230,0 грн. суму податкового зобовязання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб та на суму 20460,0 грн. застосовано штрафну санкцію, визначену у податковому повідомленні-рішенні № 0003932302/0 від 19.11.09 р.

Позивачем були оскаржені вказані податкові повідомлення-рішення, за результатами розгляду скарги залишені без задоволення, а податкові повідомлення рішення - без змін.

Так за результатами рішення № 4808/10/25-020 від 16.03.2010 р. винесено податкове повідомлення-рішення № 0000742302/1 від 17.03.2010 р на суму 30690 грн.

Також судом в судовому засіданні встановлено, що між АТ «Валор», правонаступником якого є ТОВ «ТК «Валор»було укладено договір з GTS Energis Sp.z o. o. (Польща) про надання послуг. Відповідно до п.п.1.1. договору GTS Energis Sp.z o. o. зобовязалось надати позивачу послуги по передачі даних за допомогою MPLS & SDH, IP-транзит, розміщення, прямі послуги через Інтернет, DSL та інші послуги з доступу, послуги Етернет та інші послуги такого роду, які сторони можуть узгодити в письмовий формі в той чи інший час.

До матеріалів справи надані Акти прийняття наданих послуг на загальну суму 31910,38 євро, які підписані сторонами договору. Позивач отримав від GTS Energis Sp.z o.o. послуги: по передачі даних за допомогою MPLS & SDH, IP-транзит, розміщення, прямі послуги через Інтернет, DSL та інші послуги з доступу, послуги Езернет.

П.1.30 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначає роялті як платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудиокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Не вважаються роялті платежі за отримання об'єктів власності, визначених у частині першій цього пункту, у володіння або розпорядження чи власність особи або якщо умови користування такими об'єктами власності надають право користувачу продати або відчужити іншим способом такий об'єкт власності або оприлюднити (розголосити) секретні креслення, моделі, формули, процеси, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау), за винятком випадків, коли таке оприлюднення (розголошування) є обов'язковим згідно із законодавством України.

З аналізу отриманих позивачем від нерезидента послуг за договором, слідує, що їх оплату неможливо визначати як роялті, ні на підставі п.1.30 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ні на підставі п. 3 ст. 12 Конвенції між Урядом України та Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів і майна та походження податкових ухилень від 11.03.1994 року, оскільки позивачу надані послуги з передачі даних за допомогою різних механізмів MPLS (мультіпротокольная комутація по меткам) і технологій SDH (технологія транспортних телекомунікаційних мереж), єтернет (пакетная технология компютерних мереж, переважно локальних). IP-транзит-передача даних між двома точками підключення клієнта к магістральної ІР-мережі. Однак при цьому ніякого користування авторськими правами, надання права користування будь-яким авторським правом у тому числі компютерними програмами позивачу за договором не передавалось.

Позивачем до матеріалів справи надані документи, які підтверджують, що необхідне обладнання і програмне забезпечення для отримання послуг по передачі даних у нього є у власності: видаткова накладна № 654 від 30.11.2006 р., яка підтверджує придбання маршрутизатора та відповідної операційної системи у іншого контрагента; інвентаризаційна картка та виписка з балансу, які підтверджують наявність у позивача цих основних засобів.

Відповідно до п.п. 13.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3-13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.

Відповідно до п.1 ст. 13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР, будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Для цілей цієї статті під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти:

а) проценти, дисконтні доходи, що сплачуються на користь нерезидента, у тому числі проценти за борговими зобов'язаннями, випущеними (виданими) резидентом;

б) дивіденди, які сплачуються (нараховуються) резидентом;

в) роялті, фрахту та доходи від послуг типу "інжиніринг";

г) лізингова (орендна) плата, що сплачується (нараховується) резидентами або постійними представництвами на користь нерезидента-лізингодавця (орендодавця);

д) доходи від продажу нерухомого майна, розташованого на території України, яке належить нерезиденту, у тому числі майна постійного представництва нерезидента;

е) прибуток від здійснення операцій з торгівлі цінними паперами або іншими корпоративними правами, визначений відповідно до норм цього Закону;

є) доходи, отримані від здійснення спільної діяльності на території України, доходи від здійснення довгострокових контрактів на території України;

ж) винагорода за здійснення культурної, освітньої, релігійної, спортивної, розважальної діяльності нерезидентів (або уповноважених ними осіб) на території України;

з) брокерська, комісійна або агентська винагорода, отримана від резидентів або постійних представництв інших нерезидентів стосовно брокерських, комісійних або агентських послуг, наданих нерезидентом або його постійним представництвом на території України на користь резидентів;

и) внески та премії на страхування або перестрахування ризиків в Україні (включаючи страхування ризиків життя) або страхування резидентів від ризиків за межами України;

і) доходи у вигляді виграшів (призів) в лотерею (крім державної), від казино, інших гральних місць (домів), розташованих на території України, доходи від організації та проведення грального бізнесу, лотерей (крім державних);

ї) доходи у вигляді благодійних внесків та пожертв на користь нерезидентів;

й) інші доходи від здійснення нерезидентом (постійним представництвом цього або іншого нерезидента) господарської діяльності на території України, за винятком доходів у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості товарів (робіт, послуг), переданих (виконаних, наданих) резиденту від такого нерезидента (постійного представництва), у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення.

Тобто, відповідно до п. й) ст.13 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості послуг, наданих резиденту від такого нерезидента, у тому числі вартості послуг з міжнародного зв'язку чи міжнародного інформаційного забезпечення не оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею, оскільки не підпадають під визначення доходів, отриманих нерезидентом із джерелом їх походження з України.

Крім того, суд вважає, що надані фірмою-нерезидентом GTS Energis Sp.z o. o. позивачу послуги по передачі даних по суті є послугами з міжнародного зв'язку, оскільки відповідно до ст.1012 Статуту Міжнародного союзу електрозв'язку (Статут ратифіковано Законом N 116/94-ВР від 15.07.94, Дата підписання Україною: 22.12.1992 Дата набуття чинності для України: 04.08.1994), електрозв'язок, це будь-яка передача, випромінювання або прийом знаків, сигналів, письмового тексту, зображень і звуків чи будь-яких повідомлень по проводовій, радіо, оптичній чи інших електромагнітних системах.

Враховуючи викладене, суд вважає, що винесені державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова на підставі акту перевірки № 7225/23-506/21196289 від 06.11.2009 року податкові повідомлення-рішення № 0003932302/0 від 19.11.2009 року на суму 61380 грн., № 0003932302/1 від 22.01.2010 року на суму 61380 грн., № 0003932302/2 від 24.03.2010 року на суму 61380 грн. , а також повідомлення-рішення № 0000742302/1 від 17.03.2010 р на суму 30690 грн., № 0000742302/2 від 16.04.2010 на суму 30690 грн., які винесені на підставі Акту перевірки та рішення відповідача № 4808/10/25-020 від 16.03.2010 р. є необґрунтованими, незаконними та підлягають скасуванню.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 4, 7, 11, 70-71, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Валор»до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення № 0003932302/0 від 19.11.2009 року, № 0003932302/1 від 22.01.2010 року, № 0003932302/2 від 24.03.2010 року, № 0000742302/1 від 17.03.2010, № 0000742302/2 від 16.04.2010, які винесені на підставі акту перевірки № 7225/23-506/21196289 від 06.11.2009 року ДПІ у Київському районі м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова в повному обсязі виготовлена 14 червня 2010 року.

Суддя А.В. Зінченко