Ухвала суду № 99286261, 27.08.2021, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/9991/21

Провадження № 1-кп/234/1305/21

У Х В А Л А

про призначення справи до судового розгляду та обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

27 серпня 2021 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області

у складі головуючого судді Чернобай А.О.,

секретар судового засідання Максимова В.В.,

за участю прокурора Єресько В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Литвиненко В.І.,

потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження № 12021052390001291від 14 липня 2021 року за обвинувальним актом у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коммунарськ Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

раніше судимого: 31.10.2019 року Краматорським міським судом Донецької області за ч. 2 ст. 289, ч.2 ст. 186, 70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки,

який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Краматорського міського суду Донецької області надійшов обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою судді від 06 серпня 2021 року призначено підготовче судове засідання по розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_1 .

В підготовчому судовому засіданні прокурор просила призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту.

Обвинувачений та захисник проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту не заперечували.

Потерпіла у підготовчому засідання проти призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту не заперечувала.

Вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд приходить до наступного.

Обвинувальний акт, пред`явлений за ч. 3 ст. 185 КК України, що надійшов до суду, затверджений прокурором та відповідає вимогам ст. 291 КПК України і не підлягає поверненню прокурору.

Кримінальне провадження підсудне Краматорському міському суду Донецької області згідно правил підсудності, передбачених ст.ст. 32, 33 КПК України.

Підстав для закриття провадження на підставі п.п. 4-8 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України немає.

Судом проведено підготовче судове засідання, за результатом якого не було встановлено підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої статті 314 КПК України.

Порушень вимог кримінального процесуального закону України, які б унеможливлювали призначення судового розгляду не встановлено.

За таких обставин, суд приходить до висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному проваджені по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

У підготовчому судовому засіданні, відповідно до положень ч. 2 ст. 318 КПК України, судом визначено коло осіб з боку обвинувачення та захисту, які братимуть участь у судовому розгляді.

Заперечень від учасників судового провадження щодо складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді не надійшло.

Клопотань від учасників судового провадження про витребування певних речей чи документів не надійшло.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Ухвалою слідчого судді Краматорського міського суду Донецької області від 26.07.2021 року, стосовно підозрюваного ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Стороною обвинувачення встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання за вчинене кримінальне правопорушення та його спосібу життя; може вчинити інше кримінальне правопорушення.

За таких обставин, просить обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 на 60 діб.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник у підготовчому судовому засіданні заперечували проти заявленого клопотання, оскільки ризики ґрунтуються на припущеннях та не доведені прокурором. Захисник заявив клопотання про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на інший більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки у обвинуваченого є цивільна дружина та троє дітей. Обвинувачений не зазначений у свідоцтві про народження дітей батьком, але він є батьком та утримує дітей. Також у обвинуваченого є матір, яка має другу групу інвалідності та дуже часто хворіє, а тому потребує допомоги. Обвинувачений має позитивну характеристику.

Потерпіла у підготовчому засіданні не заперечувала проти обрання обвинуваченому запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, оскільки будь – яких претензій матеріального та морального характеру вона не має до обвинуваченого, шкода їй відшкодована.

Суд, вислухавши думку сторін, вивчивши матеріали кримінального провадження, дійшов до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Згідно з обвинувальним актом ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

Кримінальне провадження знаходиться на стадії підготовчого судового засідання, обвинуваченому вже вручений обвинувальний акт, а тому, на думку суду, та з огляду на стадію кримінального провадження не можуть підлягати окремому вирішенню питання щодо оцінки доказів, з огляду на їх належність, допустимість та достатність для визнання обвинуваченого винуватим або невинуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, але підлягають оцінці характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також доведені прокурором ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Судом встановлено, що 26.07.2021 року слідчим суддею Краматорського міського суду ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в сумі 45 400 грн.

Розглядаючи питання про доцільність обрання (продовження) запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд виходить з того, що ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК Україна, за яке може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі до 6 років.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам передбаченим в частині 1 цієї статті, в тому числі: переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 раніше судимий вироком Краматорського міського суду Донецької області від 31.10.2019 року, на шлях виправлення не став та знов вчинив корисливий злочин в період відбування покарання за іншим вироком, що свідчить про те, що обвинувачений не зробив висновків зі своєї попередньої протиправної поведінки та факту його засудження, а навпаки продовжив злочинну діяльність, що вказує на його підвищену суспільну небезпеку. ОСОБА_1 офіційно не працює, не має стабільного доходу, має цивільну дружину, обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину.

Так, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 раніше вже судимий за ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 186 КК України, однак в період відбування покарання за іншим вироком ОСОБА_1 скоїв інший корисливий злочин, що свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_1 схильний до вчинення кримінальних правопорушень, продовжує вчиняти корисливі кримінальні правопорушення в період випробувального терміну, тому суд вважає, що ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України знайшов своє підтвердження у судовому засіданні.

Що стосується ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду, то, суд зазначає, що на теперішній час так звані «ДНР» та «ЛНР» продовжують окупувати деякі райони Донецької та Луганської областей України. ОСОБА_1 зареєстрований у м. Макіївка Донецької області, яка на теперішній час є непідконтрольною територією України, що дає об`єктивні підстави вважати, що ОСОБА_1 може переховуватися на тимчасово непідконтрольній державній владі України території з метою уникнення кримінальної відповідальності. Перебуваючи на волі, під загрозою тяжкості покарання, з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_1 може перетнути лінію розмежування.

Таким чином, суд вважає, що на даний час існують ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання за вчинене кримінальне правопорушення, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосування інших більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків та запобігання зазначеним вище ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Таким чином, з врахуванням тяжкості злочину, особи обвинуваченого, його стану здоров`я, віку, наявності ризиків, передбачених п. 1, 5 ст. 177 КПК України, суд вважає, що інші більш м`які запобіжні заходи будуть недостатні для запобігання вказаним ризикам, а та є необхідність у обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 днів для судового розгляду.

Обставин, передбачених ч. 2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.

Щодо клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, то суд приходить до наступного.

Суд не бере до уваги доводи сторони захисту, що підстав для обрання (продовження) строку тримання під варту відносно ОСОБА_1 не існує, у зв`язку з чим захисник просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, оскільки обвинувачений має цивільну дружину, 3 дітей та матір, у якої 2 група інвалідності, позитивну характеристику з місця проживання, оскільки судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 були враховані дані про особистість обвинуваченого.

Разом з цим, суд вважає, що на даний час існують ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення можливого покарання за вчинене кримінальне правопорушення, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що справа на даний час не призначена до судового розгляду, мета та обставини, що стали підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є й надалі актуальними, інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, а тому суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно продовжити строк тримання під вартою, а в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт відмовити.

З урахуванням викладеного, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання передбаченим ст. 177 КПК України, зазначеним вище ризикам, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків передбачених цим Кодексом, крім випадків передбачених ч. 4 цієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне становище підозрюваного (підозрюваний не працює, не має постійних джерел доходу), обставин кримінального правопорушення, тяжкість злочину, у вчиненні якого він обвинувачується, суд вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 20 розмірівпрожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього такі обов`язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без письмового дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_1 , відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі ст. 314 ч. 3 п. 6, ст. 314 ч. 5 КПК України суд в інтересах економічного добробуту та прав людини вважає необхідним доручити представнику персоналу органу пробації скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 314-1 КПК України, Закону України «Про пробацію», яку надати суду в розумний строк для судового розгляду.

Слід роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що на підставі ст.ст. 14, 16 Закону України «Про пробацію» він має право приймати участь у підготовці досудової доповіді, а також на підставі ст. 17 вказаного Закону зобов`язаний виконувати законні вимоги персоналу органу пробації та надавати про себе достовірну інформацію персоналу органу пробації.

Всі питання, пов`язані з підготовкою справи до судового розгляду, передбачені ст. 315 КПК України, вирішені. Будь – яких інших клопотань суду не заявлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 314-316 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Призначити судовий розгляд кримінального провадження на підставі обвинувального акту відносно ОСОБА_1 у відкритому судовому засіданні у приміщенні Краматорського міського суду Донецької області на 06.09.2021 року о 10 год. 00 хвилин.

Проведення судового розгляду кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Про час та місце розгляду справи повідомити сторін кримінального провадження.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань № 6», на 60 днів, тобто до 25 жовтня 2021 року включно.

Одночасно обрати ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ним обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста грн.), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області. (отримувач ТУ ДСА України в Донецькій області; ЄРДПОУ 26288796, банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, р/р UA828201720355259003000011792).

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу протягом її дії.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 у разі внесення застави, наступні обов`язки: прибувати до суду із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він постійно проживає, без письмового дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 25 жовтня 2021 року включно.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні та Краматорський міський суд Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із обранням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого обрано запобіжний захід у вигляді застави.

Продовження цього строку можливе у порядку передбаченому ст. 331 КПК України

Вручити копію цієї ухвали обвинуваченому негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити до Державної установи «Бахмутська установа виконання покарань № 6».

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні.

Доручити Краматорському міському відділу з питань пробації філії Державної установи «Центр пробації» в Донецькій області скласти досудову доповідь відносно обвинуваченого ОСОБА_1 відповідно до ст. 314-1 КПК України, Закону України «Про пробацію», яку надати суду в розумний строк для судового розгляду.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_1 , що на підставі ст.ст.14, 16 Закону України «Про пробацію» він має право приймати участь у підготовці досудової доповіді, а також на підставі ст. 17 вказаного Закону зобов`язаний виконувати законні вимоги персоналу органу пробації та надавати про себе достовірну інформацію персоналу органу пробації.

Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом 5 днів з дати її оголошення, або з дати отримання обвинуваченим копії ухвали.

Головуючий суддя А.О. Чернобай