Ухвала суду № 99285065, 31.08.2021, Дружківський міський суд Донецької області

Провадження № 1-кп/229/249/2021

ЄУН 229/4469/20 УХВАЛА

31 серпня 2021 року м. Дружківка

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючої судді Рагозіної С.О.,

за участю секретаря судового засідання Король І.С.,

прокурора Савватєєва М.В.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

захисника Кулика С.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

у судовому засіданні прокурор Савватєєв М.В. заявив клопотання про продовження заходу забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_2 у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без можливості внесення застави, обґрунтовуючи це тим, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки він має слабкі соціальні зв`язки, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а тому існують реальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Потерпіла ОСОБА_1 підтримала клопотання прокурора.

Обвинувачений ОСОБА_2 заперечував проти клопотання прокурора, захисник Кулик С.В. вважає достатнім обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, встановив таке.

Наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Суд зазначає, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками тощо.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

При вирішенні питання про продовження заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою суд враховує те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, він може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, має слабкі соціальні зв`язки, стійких соціальних зв`язків не має і ні з ким не підтримує, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

На підставі вищевикладеного, а також враховуючи дані про особу обвинуваченого в їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність прокурором у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні. Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому є необхідність задовольнити клопотання прокурора, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_2 на свободу, а доводи сторони захисту є непереконливими.

На підставі вищевикладеного, суд вважає за необхідне продовжити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Також прокурор Савватєєв М.В. заявив у судовому засіданні клопотання про встановлення для сторони захисту процесуальних строків для подання доказів, оскільки свідок ОСОБА_3 , на допиті якої наполягає обвинувачений та захисник, тривалий час не з`являється до суду, заходи, які застосовує суд для її приводу не приносять результатів, а кримінальне провадження розглядається в суді вже тривалий час.

Учасники судового процесу не заперечували проти встановлення граничних строків подання доказів стороні захисту.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, та ознайомившись з наявними матеріалами кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Частиною 1 ст. 318 КПК України передбачено, що судовий розгляд має бути проведений і завершений протягом розумного строку.

Згідно зі ст. 332 КПК України судовий розгляд відбувається безперервно, крім часу, призначеного для відпочинку та випадків відкладення судового засідання з причин, передбачених ч. 2 вказаної статті.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Кулик С.В. наполягають на допиті в судовому засіданні свідка ОСОБА_3 .

Зі свого боку суд, сприяючи розгляду справи в розумні строки, постійно направляв вказаному свідку судові повістки, а також при наявності клопотань та за власної ініціативи постановляв ухвали про застосування до неї примусового приводу.

В той же час свідок ОСОБА_3 на неодноразові виклики до суду в судові засідання не з`являється без поважних причин, будучи повідомленим належним чином про час та місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі.

Як вказує ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Повільне представлення суду свідка сторони захисту ОСОБА_3 призводить до неодноразових відкладень судових засідань та порушення принципу безперервного розгляду справи.

Відповідно до ст. 2 КПК України завданням кримінального провадження, серед іншого, є забезпечення швидкого розслідування та судового розгляду. В п. 21 ч. 1 ст. 7 КПК України закріплено, що розумність строків є засадою кримінального провадження.

Вимоги про дотримання розумних строків провадження також закріплені в окремій статті 28 КПК України. Так, забезпечення судового провадження в розумні строки покладено на суд.

Як слідує зі змісту даної статті критерієм оцінювання розумності строку є складність справи, що може бути зумовлена як фактичними обставинами справи, так і різними правовими аспектами, пов`язаними зі справою опосередковано. Складність справи визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачених та інкримінованих епізодів злочинної діяльності, характеру фактичних даних, що підлягають встановленню, кількості учасників справи (потерпілих, свідків), обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення судового слідства, забезпечення допомоги перекладача, об`єднання матеріалів справи тощо.

Дотримання розумного строку розгляду провадження є елементом справедливого судового розгляду в розумінні ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої, кожен має право на доступ до правосуддя та на справедливий і відкритий розгляд його справи впродовж розумного строку.

У п. 116 рішення ЄСПЛ від 12.03.2009 р. у справі "Вергельський проти України" зазначено: "розумність тривалості провадження має оцінюватися у світлі конкретних обставин справи та з урахуванням таких критеріїв, як складність справи, поведінка заявника та відповідних органів". Згідно з позицією ЄСПЛ Конвенція покладає на держави-учасниці обов`язок організувати свою судову систему таким чином, щоб суди мали змогу діяти відповідно до вимог п. 1 ст. 6 Конвенції, зокрема розглядати справи впродовж "розумного строку" (рішення від 06.09.2005 р. у справі "Павлюлінець проти України").

Для визначення розумності строків кримінального провадження важливе значення має не тільки судове провадження у суді першої інстанції, а й провадження в апеляційній та касаційній інстанціях. У п. 97 рішення Європейського суду з прав людини від 16.09.2010 р. у справі "Вітрук проти України" зазначено, що "в кримінальних справах "розумний строк", передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, починається з того часу, коли особі було "пред`явлено обвинувачення", тобто, іншими словами, з моменту офіційного повідомлення заявника компетентним органом про те, що він обвинувачується у вчиненні злочинів. Це визначення також застосовується до питання, чи мало місце "суттєве погіршення становища (підозрюваного)", чи ні. Щодо закінчення "відповідного строку", то в кримінальних справах період, передбачений п. 1 ст. 6 Конвенції, включає весь строк провадження у справі, у тому числі перегляд рішення в апеляції (п.70 рішення ЄСПЛ у справі "Меріт проти України" (Merit v. Ukraine))".

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження. Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.

За таких обставин, враховуючи той факт, що справа знаходиться на розгляді в Дружківському міському суді Донецької області з 02 жовтня 2020 р., а дослідження доказів триває з порушенням вимог розумності строку, тому суд вважає за доцільне встановити стороні захисту строк для подання до суду доказів у даному кримінальному провадженні, а саме: забезпечити присутність свідка захисту ОСОБА_3 для її безпосереднього допиту в судовому засіданні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 28, 114, 199, 318, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів та утримувати його в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» до 29 жовтня 2021 року включно.

Встановити стороні захисту строк для подання до суду доказів у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України, а саме забезпечення присутності свідка ОСОБА_3 , а також інших свідків сторони захисту для їх допиту у судовому засіданні тривалістю 50 (п`ятдесят) днів.

Роз`яснити стороні захисту, що у випадку не виконання нею своїх обов`язків щодо подання доказів у встановлений строк кримінальне провадження буде розглядатись на підставі наявних доказів у суду станом на кінець граничного строку подання доказів.

Оголосити перерву в судовому засіданні і призначити наступне судове засідання на 24 вересня 2021 року на 13:00 годину.

В судове засідання викликати учасників кримінального провадження.

Копію ухвали вручити обвинуваченому та його захиснику.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині продовження строку запобіжного заходу може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення до Донецького апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області.

Повний текст ухвали складений та підписаний 31 серпня 2021 року.

Суддя: С.О. Рагозіна