Постанова № 9928414, 26.05.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

26.05.10Справа №2а-1681/10/8/0170 (17:14 год.) м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кушнової А.О., при секретарі Маляр К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Прокурора Залізничного району м. Сімферополя в інтересах держави в особі Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в АРК

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення,

за участю представників сторін:

від позивача - Луханіна Марина Віталіївна, довіреність № 4355/32-410 від 02.10.08;

від відповідача - ОСОБА_1, паспорт серії ЕС 326414;

від прокуратури - не з'явився;

свідок - ОСОБА_3;

Суть спору: Прокурор Залізничного району м. Сімферополя звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим в інтересах держави в особі Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації України в АРК із адміністративним позовом до відповідача про стягнення фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 2700грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем здійснюється реалізація алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного збору і торгівля горілкою за ціною нижче від встановлених мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, у звязку з чим до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 2700 грн., які не сплачено відповідачем добровільно.

Ухвалами суду від 03.02.10 р. відкрито провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання 26.05.10 р. позивач наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Прокурор у судове засідання 26.05.10 р. не зявився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Відповідач у судовому засіданні 26.05.10 р. заперечував проти задоволення позовних вимог, з мотивів, викладених у запереченнях, а саме посилався на те, що по-перше, перевірка проводилась за відсутності позивача, а по-друге, в акті зазначено, що перевіряючими було здійснено купівлю горілки, яку потім перевіряючими було повернуто придбаний товар продавцю, а отже перевіряючі не могли проводити експертизу акцизних марок саме з горілки, що належить позивачу.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. 4 КАС України правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами. Юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до п. 4 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”від 04.12.1990 року № 509-ХІІ Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно п.2 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари(послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України, визначені Законом України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”№ 481/95-ВР від 19.12.1995 року.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", контроль за дотриманням норм даного Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до п. 27 Переліку органів ліцензування затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2000 р. N 1698 до компетенції Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України віднесено ліцензування видів господарської діяльності, повязаної з виробництвом спирту етилового, коньячного і плодового, оптовою торгівлею спиртом етиловим, коньячним, плодовим, оптовою торгівлею алкогольними напоями, а також виробництвом тютюнових виробів, оптовою торгівлею тютюновими виробами.

Згідно до Положення про регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в АР Крим, затвердженого директором Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПА України - Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в АР Крим є територіальним органом Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України, який функціонує у складі Державної податкової адміністрації в АР Крим.

Отже, Регіональне управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в АР Крим, яке є окремою юридичною особою та функціонує у складі ДПА в АРК, у відносинах з субєктами господарювання, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктом владних повноважень і дану справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається субєктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 Кодексу, якою передбачено, що така реєстрація здійснюється у порядку, визначеному законом. Згідно з п. 2 частини 2 статті 55 ГК України громадяни України, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані як підприємці визнаються субєктами господарювання.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована Сімферопольською райдержадміністрацією АРК як фізична особа підприємець (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 № 318861 (а.с.10).

Таким чином, судом встановлено, що відповідач є субєктом господарювання, фізичною особою-підприємцем, зобовязаний виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що 28.09.09 року посадовими особами Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в АР Крим здійснено перевірку магазину, який належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1, що знаходиться за адресою: Сімферопольський район, смт. Гвардійське, вул. К.Маркса, 66, в результаті чого було складено акт № 010523-169/32-314 від 28.09.09 року (надалі Акт) (а.с. 9).

Перевіркою встановлений факт реалізації горілки за ціною нижче від встановлених цін, а також в ході проведення перевірки, марка акцизного збору визвала у перевіряючих сумніви щодо її справжності, що підтверджується актом перевірки (а.с.9).

У ході перевірки працівниками Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в АР Крим було встановлено порушення ст. 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та норм Постанови КМУ від 30.10.08 р. №957 «Про встановлення мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв відчизняного виробництва» зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 23.09.09 р. № 1055.

Перевірку проведено в присутності продавця відповідача ОСОБА_4, яка з актом перевірки ознайомилась та підписала його без зауважень.

В якті перевірки № 010523-169/32-314 від 28.09.09 року було зафіксовано факт продажу 1 пляшки горілки "Пшенична", 0,5 л. (виробництва АТОВ “Кольбер-Агро”), за ціною 10 грн.00коп., дата розливу 05.02.09 р., що викликає сумнів в її справжності. У додатку до акту перевірки перевіряючими було зазначено, що на місці проведення перевірки знаходилось 3 пляшки горілки "Пшенична", 0,5 л. (виробництва АТОВ “Кольбер-Агро”), за ціною 10 грн.00коп., оклеєні марками акцизного збору №01 АААЗ 485931, №01 АААЗ 485929, №01 ААБі 573392, дата розливу 05.02.09 р., що викликають сумнів в їх справжності (а.с.13).

В акті також зазначено, що відповідачем здійснюється продаж вищенаведеної горілки за ціною 10 грн. за пляшку, яка є нижчою за встановлену мінімальну ціну, що підтверджується поясненнями продавця (а.с.13).

З метою визначення справжності марок акцизного збору, наявних на місці проведення перевірки, відповідач надіслав вищенаведені марки на експертизу, що підтверджується копією супровідного листа від 05.10.09 р. № 3815/32-308 (а.с.37).

Відповідно до акту експертизи марок акцизного збору для маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва №511-10-09 від 20.10.09 року, затвердженого заступником директора Департаменту по контролю за виробництвом цінних паперів, контролю за виробництвом цінних паперів, акцизних марок, документів суворої звітності та голографічних захисних елементів Міністерства фінансів України, було встановлено, що надані на дослідження марки акцизного збору з реквізитами:

-код регіону 01, серії АААЗ №485931, дата виготовлення 03/09, акцизний збір 4,300 грн.

-код регіону 01, серії АААЗ №485929, дата виготовлення 03/09, акцизний збір 4,300 грн.

-код регіону 01, серії ААБі №573392, дата виготовлення 03/09, акцизний збір 4,300 грн., державним підприємством «Поліграфічний комбінат “Україна” по виготовленню цінних паперів не виготовлялись і є підробленими (а.с.11-12).

Судом встановлено, що за результатами розгляду акта перевірки № 010523-169/32-314 від 28.09.09 року Регіональним управлінням Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в АР було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.11.09 року № 010504/01101-32 на суму 2700 грн. за порушення вимог статті 11 Закону України від 19.12.95р. № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" та норм Постанови КМУ від 30.10.08 р. №957 «Про встановлення мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв відчизняного виробництва» зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 23.09.09 р. № 1055, а саме : за зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору на суму 1700 гривень.; за роздрібну торгівлю горілкою за цінами, нижчими від встановлених мінімальних оптово-відпускних цін на горілку на суму 1000 грн. (а.с.14).

Фінансові санкції відповідачем самостійно сплачені не були, та станом на день розгляду справи за відповідачем склалася заборгованість у сумі 2700 грн.

Судом встановлено, що зазначене рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем в адміністративному або судовому порядку оскаржено не було.

В ході судового розгляду судом було допитано у якості свідка головного державного податкового інспектору відділу ліцензування роздрібної торгівлі контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів РУ ДСАТ ДПА України в АРК ОСОБА_3, який проводив перевірку діяльності відповідача 28.09.09 р., який пояснив, що в ході проведення перевірки перевіряючими була придбана 1 пляшка горілки “Кольбер-Агро”, ємкістю 0,5 л., марка акцизного збору якої була зазначена в додатку до акту перевірки та 1 пачка сигарет. Горілку продавець продала за ціною 10,00 грн. за 1 пляшку, а 1 пачка сигарет коштувала 6,50 грн. Свідок пояснив, що мінімальна ціна за 1 пляшку горілки 0,5 л. становить 18 грн., тобто продавцем було продано 1 пляшку горілки із заниженням ціни, крім того марка акцизного збору на горілці визвала у перевіряючих сумніви щодо її справжності, а саме колір не відповідав нормам законодавства, голограма візуально мала ознаки підробки. Перевіряючі застосували до акцизних марок пристрій, який зчитує голограму, хоча в акті перевірки про це перевіряючі не вказали, з метою прийняття рішення про вилучення марок для проведення експертизи щодо їх підробки. Свідок пояснив, що в ході перевірки перевіряючими було взято 3 марки акцизного збору серії 01АААЗ №485931, 01АААЗ № №485929, 01ААБІ №573392 від 03.09.09 р., однієї торгової марки, які були взяті у присутності продавця та описані в додатку до акту перевірки, для проведення експертизи. Свідок також зазначив, що в акті перевірки помилково перевіряючими не було вказано про те, що марки були взяті для проведення експертизи. Купівля горілки провадилась у присутності продавця, яка видала чек, на зворотному боці якого продавець власноручно написала що і за якою ціною було куплено. Свідок зазначив, що марки акцизного збору були взяті разом із пляшками, про що було повідомлено продавця.

Перевіряючи правомірність застосування та стягнення позивачем фінансових санкцій, судом встановлено наступне.

Згідно п.2 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари(послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” № 481 від 19.12.1995 р. (із змінами та доповненнями):

роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування;

місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів;

мінімальні оптово-відпускні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються за кодами виробів Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за 1 літр 100-відсоткового спирту, обраховані виходячи з найнижчої оптової ціни на вітчизняну або контрактної вартості на імпортну продукцію та податків і зборів, які відповідно до чинного законодавства підлягають сплаті з одиниці продукції вітчизняними виробниками й імпортерами, та з урахуванням вартості тари;

мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.

Судом встановлено, що Постановою Кабінету Міністрів України N 957 від 30.10.2008 р. встановлений розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв вітчизняного виробництва, де зазначено, що мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та інших спиртових дистилятів та спиртних напоїв, одержаних шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду, різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) та місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків, так мінімальна оптово-відпускна або роздрібна ціна на горілку ємністю 0,5 л. не може бути менше ніж 18 грн. у роздрібній мережі.

Матеріалами справи, а саме актом перевірки № 010523-169/32-314 від 28.09.09 року (а.с.9), додатком до акту перевірки (а.с.13), поясненнями свідка, поясненнями продавця до акту перевірки (а.с.13) підтверджується, що позивач здійснював продаж пляшки горілки ємністю 0,5 л. за ціною 10,00 грн., тобто за ціною, нижчою за встановлену законодавцем ціну за пляшку горілки вищенаведеної ємності, що є порушенням норм чинного законодавства України.

Відповідальність за торгівлю горілкою за ціною, нижчою за встановлену мінімальну оптово-відпускну або роздрібну ціну на такий напій визначається ст. 17 Закону № 481, а саме у розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 1000 гривень.

Крім того частиною 1 статті 9 Закону №481 встановлено, що спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, які діють в Україні.

Згідно частини 4 статті 11 Закону № 481 алкогольні напої, яки виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного збору в порядку встановленому законодавством.

Відповідно до абз.2 ч.2 ст.7 Закону України „Про акцизний збір на алкогольні напої і тютюнові вироби” від 15.09.1995 року №329 (зі змінами та доповненнями) забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка. Згідно статті 1 Закону № 329 марка акцизного збору - спеціальний знак, яким маркуються алкогольні напої та тютюнові вироби. Її наявність на цих товарах підтверджує сплату акцизного збору, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів. Марки акцизного збору для алкогольних напоїв та тютюнових виробів, вироблених в Україні, відрізняються від марок для імпортованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів дизайном та кольором відповідно до зразків, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 20 Положення про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України N 567 від 23.04.2003, передбачено, що алкогольні напої і тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог цього Положення або марками, що не відповідають виду продукції та місткості тари та/або не видавались безпосередньо виробнику (імпортеру) зазначеної продукції, вважаються немаркованими.

Матеріалами справи, а саме актом експертизи марок акцизного збору для маркування алкогольних напоїв вітчизняного виробництва № 511-10-09, затвердженого заступником директора Департаменту по контролю за виробництвом цінних паперів, контролю за виробництвом цінних паперів, акцизних марок, документів суворої звітності та голографічних захисних елементів Міністерства фінансів України підтверджується, що позивач здійснював господарську діяльність з продажу горілки “Кольбер-Агро”, 0,5 л., на яких марки акцизного збору не відповідають вимогам чинного законодавства, є підробними, тобто позивач здійснював продаж немаркованої горілки “Кольбер-Агро”, що є порушенням Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” та Положення про запровадження марок акцизного збору нового зразка з голографічними захисними елементами для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Суд не приймає доводи відповідача стосовно того, що невідомо які саме марки акцизного збору були надані позивачем на експертизу, адже реквізити марок, надані позивачем експертам для дослідження відповідають реквізитам марок, виявлених перевіряючими в ході перевірки магазину позивача, на пляшках горілки “Кольбер-Агро”, зазначені та перелічені в додатку до акту перевірки. Тобто суд прийшов до висновку, що позивачем було надано для проведення експертизи саме марки акцизного збору з 3 пляшок горілки “Кольбер-Агро”, виявлених в магазині позивача під час перевірки позивача. Суд також враховує пояснення головного державного податкового інспектору відділу ліцензування роздрібної торгівлі контролю за обігом спірту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів РУ ДСАТ ДПА України в АРК ОСОБА_3 з цього приводу та вважає, що дійсно перевіряючими було вилучено 3 пляшки горілки з марками акцизного збору під час проведення перевірки позивача та саме марки акцизного збору з цих пляшок горілки були направлені на дослідження експертам.

Відповідальність за зберігання, транспортування та реалізацію фальсифікованих алкогольних напоїв і тютюнових виробів, алкогольних напоїв і тютюнових виробів без марок акцизного збору встановленого зразка або з підробленими марками акцизного збору встановлена абзацом 13 частини 2 статті 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів” у розмірі 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700грн.

Пунктом 6 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003 року, встановлено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів Державної податкової адміністрації, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономіки), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Державної податкової адміністрації, Держкомстату, Держспоживстандарту у межах їх компетенції, визначеної законодавством.

Таким чином, суд встановив, що позивачем правомірно застосовані фінансові санкції всього у розмірі 2700 грн., а саме: за зберігання та реалізацію відповідачем алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного збору у розмірі 1700 гривень та за реалізацію горілки за ціною, нижчою за встановлену мінімальну оптово-відпускну або роздрібну ціну на такий напій у розмірі 1000 грн.

Крім того суд не приймає доводи відповідача стосовно того, що перевірка проводилась за його відсутності, адже перевірку було проведено у присутності продавця позивача ОСОБА_4, яка без зауважень підписала акт перевірки та отримала примірник акту перевірки.

Отже, суд приходить до висновку, що рішення Регіонального управління Департаменту контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів ДПА України в АР від 02.11.09 року № 010504/01101-32 прийнято відповідно до закону, обґрунтовано та у межах наданих владних повноважень.

Відповідно до пункту 10 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003 року, у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєктом владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Вступна та резолютивна частини постанови були оголошені у судовому засіданні 26.05.10 р. Постанова складена у повному обсязі та проголошена 31.05.10 р.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, інші відомості та р/р не відомі) суму штрафних санкцій в розмірі 2700 грн. за зберігання та реалізацію відповідачем алкогольних напоїв з підробленими марками акцизного збору та за реалізацію горілки за ціною, нижчою за встановлену мінімальну оптово-відпускну або роздрібну ціну на такий напій за рішенням № 010504/01101-32 від 02.11.09 року та перерахувати до Державного бюджету України (ВДК у Сімферопольському районі, код ЄДРПОУ 34741037, банк одержувача УДК в АР Крим, МФО 824026, р/р 31116106700268, найменування платежу - 21081100 - адміністративні штрафи та інші санкції).

3. Після набрання постановою законної сили за заявою позивача видати виконавчий лист.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кушнова А.О.