Постанова № 9928407, 15.06.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.06.10Справа №2а-6053/10/14/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Криму в складі головуючого судді Кірєєва Д.В., при секретарі судового засідання Белової Ю.Г., за участю представників сторін: від позивача не зявився,

від відповідача не зявився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП № 579372»,

про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 10900,00 грн.

Суть спору: Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів(далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП № 579372» (далі відповідач), про стягнення адміністративно-господарських санкцій у сумі 10900,00 грн. за невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач повинен був забезпечити у 2009 році працевлаштування інвалідів на 1 робочому місці, фактично жодного інваліда не працевлаштоване, у звязку з чим відповідач повинен сплатити позивачу адміністративно-господарські санкції у розмірі 10900,00 грн. за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.

Представник позивача у судове засідання не заявився, направив на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі представника, позов підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, рекомендованою кореспонденцією. Причин неявки суду не повідомив.

Приймаючи до уваги, що у матеріалах справи достатньо доказів для зясування обставин по справі суд вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідач Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП № 579372» зареєстровано виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради 21.01.2006 року, як юридична особа, ЄДРПОУ 33980283.

Відповідно до ст. 43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю і гарантує рівні можливості для його реалізації. Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. № 875 зі змінами та доповненнями (далі Закон), передбачені гарантії для забезпечення інвалідів рівними правами з іншими громадянами.

Згідно з ст.19 Закону для підприємств, установ і організацій, у томі числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю (далі роботодавці) установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб у кількості одного робочого місця.

Звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2009 рік за формою № 10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці і соціальної політики України від 10.02.2007р. № 42, відповідач повинен був забезпечити у 2009р. працевлаштування інвалідів на 1 робоче місце, фактично працевлаштовані 0 осіб. Відповідач повинен був сплатити самостійно адміністративно-господарські санкції у сумі 10900,00 грн. за 1 робоче місце.

Згідно з ч.1 ст.20 Закону роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі чи організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте ним.

Відповідно до ч.4 ст.20 Закону та Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі Порядок), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.07р. №70 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються роботодавцями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого ч.1 ст.19 Закону. На підприємствах, де працює більш як 15 чоловік, суми штрафних санкцій визначаються у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а на підприємствах, де працює від 8 до 15 чоловік, - у розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Відповідно до п. 1, 3, 5, 14 Положення «Про робочі місце інваліда та порядок працевлаштування інвалідів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 314 ( далі Положення № 314) робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створені необхідні умови для праці інваліда. Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введеним в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда. Підприємства розроблюють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. Підприємства у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; визначають види виробництв, цехи та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством.

В силу викладеного суд приходить до висновку, що відповідно до норм, визначених у Положенні №314, робоче місце для інваліда вважається створеним саме з моменту працевлаштування на ньому інваліда. В силу чого стає очевидним, що підприємству необхідно не тільки спрямовувати у відповідні фонди та установи (організації) інформацію про наявність вільних місць для працевлаштування інвалідів, атестувати робоче місце спеціальною комісією, виконати інші вимоги, викладені у Положенні №314, але і працевлаштувати на ньому інваліда, інакше місце вважається нествореним.

Судом встановлено, що відповідач протягом 2009 року не надавав до Сімферопольського міського центру зайнятості Звіт про наявність вакансії за формою 3-ПН та не звертався з питань направлення інвалідів для працевлаштування, про що свідчить лист Сімферопольського міського центру зайнятості від 13.05.2010 №05-1629.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач не виконав встановлений норматив працевлаштування інвалідів на 2009р. в кількості 1 особи у звязку з чим, вимоги позивача про стягнення 10900,00 грн. адміністративно-господарських санкцій є обґрунтованими.

При цьому суд вважає необхідним визначити, що здійснювати функції контролю за своєчасним і повним отриманням коштів бюджетом неможливо без вживання і стягнення Фондом адміністративно-господарських санкцій підприємств, установ, організацій, які не забезпечують встановлених нормативів робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, якщо ними добровільно не сплачуються у відповідне відділення Фонду санкції за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Пунктом 11 Порядку встановлено, що у разі несплати адміністративно-господарських санкцій у встановлений термін відділення Фонду вживають заходів щодо їх стягнення у судовому порядку.

У порядку ст. 71 КАС України відповідачем не надано доказів працевлаштування у 2008 році інвалідів, сплати за не працевлаштування інвалідів 10900,00 грн.

На підставі викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.94,158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП № 579372» (м. Сімферополь, вул. Київська,5/2, ЄДРПОУ 33980283) у доход Державного бюджету м. Сімферополь (50070000, р/р 31215230700002 в УДК в АРК м. Сімферополь, МФО 824026, ЄДРПОУ 34740405) адміністративно-господарські санкції в сумі 10900,00 грн.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Кірєєв Д.В.