Рішення № 99282070, 30.08.2021, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа№592/1142/21

Провадження №2/592/2047/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2021 року м.Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:

головуючого-судді - Онайка Р.А.,

з участю секретаря судового засідання Антуфьєвої В.Ю.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідачка звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Заяву № б/н від 07.10.2010. У порушення умов договору Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором Відповідач станом на 08.12.2020 має заборгованість 12194,93 грн., яка складається з наступного: 12194,93 грн. - заборгованість за тілом кредиту, в тому числі: 0,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту; 12194,93 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн - заборгованість за простроченим відсотками; 0,00 грн - заборгованість за відсотками на прострочений кредит згідно ст.625; 0,00 грн - нарахована пеня; 0,00 - нараховано комісії. Тому представник позивача просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 12194,93 грн, яка складається з наступного: 12194,93 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту за кредитним договором № б/н від 07.10.2010 та судові витрати у розмірі 2270,00.

Ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 23.02.2021 по справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Заочним рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 15.06.2021 позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № б/н від 07.10.2010 у розмірі 12194,93 грн та витрати по справі у розмірі 2270 грн.

19.07.2021 відповідач звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 15.06.2021.

Ухвалою суду від 30.07.2021 заочне рішення Ковпаківського районного суду від 15.06.2021 скасовано, справу призначено до судового розгляду на 11:00, 30.08.2021.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, у позові зазначає про розгляд справи у його відсутність, не заперечує проти розгляду справи у заочному порядку.

Відповідач про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, в судове засідання не з`явився, від її представника - адвоката Неговської І.В. надійшло клопотання про розгляд справи у її відсутність, просила відмовити у задоволенні позову у зв`язку з безпідставністю вимог позивача. У заяві про скасування заочного рішення, посилається на те, що сума автоматично списаних коштів на погашення заборгованості зі сплати відсотків, списання яких не погоджувалося з відповідачем у декілька разів перевищує розмір простроченої заборгованості, яку просить стягнути позивач.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши надані докази, судом встановлено наступне.

Між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 відбулося підписання анкети-заяви № б/н від 07.10.2010 (а.с. 77).

З довідки АТ КБ «Приватбанк» вбачається, що відповідачем був підписаний кредитний договір № б/н, за яким було надано наступні кредитні картки: № НОМЕР_1 , дата відкриття 13.10.2010, термін дії 08/14; № НОМЕР_2 , дата відкриття 24.05.2011, термін дії 04/15; № НОМЕР_3 , дата відкриття 06.03.2012, термін дії 03/16; № НОМЕР_4 , дата відкриття 13.09.2012, термін дії 06/16; № НОМЕР_5 , дата відкриття 04.02.2013, термін дії 07/16; № НОМЕР_6 , дата відкриття 18.04.2013, термін дії 02/17; № НОМЕР_7 , дата відкриття 30.05.2016, термін дії 05/19 (а.с.76).

З матеріалів доданих до справи вбачається що жодних документів які свідчили б про ознайомлення з умовами кредитування за вищезазначеними картками позивачем не надано.

Позивач за несвоєчасне виконання відповідачем умов договору нарахував заборгованість за кредитом 12194,93 грн, яка складається з наступного: 12194,93 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту.

Підставами позовних вимог АТ КБ «Приватбанк» є неналежне виконання відповідачем умов кредитного договору, який було укладено шляхом підписання відповідачем анкети-заяви та стягнення заборгованості по тілу кредиту.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «Приватбанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що процентна ставка стосовно використання кредитних коштів протягом періоду користування кредитними коштами неодноразово змінювалася.

В підписаній відповідачем анкеті-заяві відсутні відомості про ознайомлення його з умовами кредитування, будь-яких інших доказів про ознайомлення з умовами відповідача, позивачем не надано.

У ст. 628 ЦК України йдеться про те, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з Витягу з Умов обслуговування рахунків фізичної особи та анкети-заяви сторони не погодили розмір процентної ставки на момент укладення кредитного договору, оскільки на Витягу не міститься підпис відповідача, а анкета-заява не містить відомостей про розмір процентної ставки. Однак як вбачається з довідки наданої відповідачем про рух коштів по картці (а.с. 9-59) протягом часу користування карткою списання відсотків та сум за прострочення кредиту списувалася за рахунок кредитного ліміту автоматично чим збільшувало розмір заборгованості відповідача перед позивачем. Належних та допустимих доказів на підтвердження того, що з відповідачем було погоджена процентна ставки АТ КБ «Приватбанк» всупереч положеннями ст. 81 ЦПК України суду не надав.

З довідки про зміну умов кредитування та виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що 13.10.2010 відбувся старт карткового рахунку та з 15.10.2010 почали проводитись зняття готівки з картки, розрахунки та періодично відбувалось погашення заборгованості за кредитним договором, в тому числі за рахунок погашення готівкою. Після 01.06.2019 зняття грошових коштів з рахунку з ініціативи позивача припинилося, проте погашення заборгованості продовжувалося до 11.11.2020.

Крім того, з наданих позивачем розрахунку заборгованості та виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 15.10.2010 по 11.11.2020 вбачається, що незважаючи на відсутність погодження між сторонами у визначеній законом формі істотних умов договору, позивачем АТ КБ «Приватбанк» здійснювалось нарахування та списання відсотків.

З виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 вбачається, що станом на 28.12.2018 існувала розрахована банком заборгованість в сумі 22465,13 грн і ця сума була розрахована з врахуванням нарахованих банком, незважаючи на відсутність погодження між сторонами у визначеній законом формі істотних умов договору, та списаних з кредитного рахунку відсотків.

В період з 13.10.2010 по 08.12.2020 позивачем проводилось погашення відсотків за рахунок кредиту, внаслідок чого на відповідні суми збільшувалось тіло кредиту.

За період з 01.01.2019 по 10.12.2020 позивачем було поповнено картковий рахунок на 27501,00 грн, а використано грошових коштів з нього на суму 2480,00 грн, тобто позивачем тільки за вказаний період було внесено грошових коштів на 25021,00 грн більше, ніж використано.

Водночас з виписки за договором № б/н наданої банком вбачається, що станом на 28.12.2018 заборгованість за кредитом за розрахунком банку складала 22465,13 грн та в період з 01.01.2019 по 10.12.2020 сума фактично сплачених коштів перевищує суму витрачених на 25021,00 грн, що перевищує 22465,13 грн заборгованості, розрахованої банком з врахуванням відсотків, відомості про погодження яких відстуні, на початок періоду, тобто сума фактично отриманих кредитних коштів (тіло кредиту) позивачем в будь-якому разі не перевищує суму сплачених ним коштів.

Крім того, представником відповідача у своїй заяві про скасування заочного рішення Ковпаківського районного суду м.Суми наведено розрахунок згідно якого станом на 08.12.2020 відповідачем сплачено 41871,80 грн відсотків за користування кредитними коштами, що на 29676,87 грн більше за суму пред`явленої до стягнення заборгованості у розмірі 12194,93 грн (а.с.142-145), що відповідає попередньому висновку про те, що сума фактично отриманих кредитних коштів (тіло кредиту) позивачем не перевищує суму сплачених ним коштів.

Доказів того, що сума фактично отриманих кредитних коштів (тіло кредиту) перевищує суму фактично сплачених відповідачем коштів в рахунок погашення заборгованості, в тому числі за відсотками, що не були узгоджені з відповідачем та не підлягали стягненню, за користування кредитними коштами, позивачем, в порушення вимог статей 12, 81 ЦПК України, надано не було, а отже у даному випадку позивачем належними і допустимими доказами не доведено наявність у відповідача заборгованості за наданим кредитом у розмірі 12194,93 грн перед банком.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості у загальному розмірі 12194,93 грн станом на 08.12.2020 задоволенню не підлягають.

Керуючись п.2 ч.2 ст.141, статтями 12, 13, 81, 89, 141, 263, 264 Цивільного процесуального кодексу України, -

у х в а л и в:

Відмовити в задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду безпосередньо або через Ковпаківський районний суд міста Суми шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», ЄДРПОУ 14360570, адреса м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_8 , адреса АДРЕСА_1 .

Суддя Р.А. Онайко