Вирок № 99281745, 31.08.2021, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/130/21

Провадження 1-кп/483/95/2021

ВИРОК

Іменем України

31 серпня 2021 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді – Куцарова В.І.,

за участю секретаря судових засідань Шилінскас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду № 2 в м.Очакові обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно:

ОСОБА_1 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, маючого повну загальну

середню освіту, працюючого керуючим ПП "Тритан Плюс",

маючого на утриманні малолітню дитину, проживаючого за

адресою: АДРЕСА_1 ,

раніше судимого 01.06.2017 року вироком Очаківського

міськрайонного суду Миколаївської області за ч.3 ст.183, ч.1 ст.

263, ч.1 ст. 70 КК України до 6 років позбавлення волі, 18.06.2019

року звільненого з Казанківської ВК № 93 Миколаївської області

умовно-достроково з невідбутим строком 1 рік 11 місяців 9 днів,

обвинуваченого у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч.1 ст. 296 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Лозана А.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , 25 грудня 2020 року приблизно о 18 год. 30 хв., перебував у приміщенні кафе «Вечный Зов», що розташований за адресою: Миколаївська обл., Очаківський р-н., с. Чорноморка, вул. Суворова, 60, в стані алкогольного сп`яніння, в цей час у нього раптово виник злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку та мотив явної неповаги до суспільства, а також прагнення показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки у суспільстві та протиставити себе іншим громадянам. З метою реалізації свого злочинного умислу, направленого на вчинення хуліганських дій, ОСОБА_1 почав поводити себе агресивно, шарпати та штовхати холодильники, що встановлені у приміщенні вказаного кафе, розбив рукою дзеркало та почав бити кулаками по вітрині, яка розміщена біля барної стійки, при цьому погрожуючи бармену даного кафе «Вечный Зов» - ОСОБА_2 , що він їй поріже обличчя. Після цього, ОСОБА_1 , продовжуючи свої хуліганські дії, приблизно о 20 год. 30 хв. вибіг на літній майданчик кафе «Вечный Зов», де почав ламати столи та стільчики даного кафе, а також почав наносити удари кулаками лівої та правої руки по металопластиковим вхідним дверям кафе, в результаті чого пошкодив їх.

Крім того, на місце події були викликані працівники поліції Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області, які підійшовши до ОСОБА_1 намагалися його заспокоїти, але він не звертав на їх зауваження увагу та продовжував вчиняти свої хуліганські дії, демонструючи явну неповагу до суспільства, нехтуючи присутністю сторонніх громадян.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину у скоєному визнав повністю, та зазначив суду, що того дня зустрівся з ОСОБА_3 , останній вживав горілку, а він напій “Гараж”. Після цього ОСОБА_3 запропонував поїхати в бар “Вечний зов” в с.Чорноморка. Там вони взяли горілки “Воздух” та томатний сік, а в магазині - закуску. Там же в барі він поспілкувався з чоловіком з яким працює — ОСОБА_4 , після чого був трохи засмучений. Після цього спілкувався з барменом і в цей час до стійки підішли двоє хлопців, які почали обурюватися його спілкуванням з дівчиною. Він просив їх заспокоїтися і відійшов. Але один з них все одно підійшов до нього у п`яному вигляді. Через злість він вирвав резинку з холодильної камери. Поки ОСОБА_3 виводив хлопця на вулицю, той сказав в його адресу образливі слова, після чого він вдарив кулаком в дзеркало. Після цього, він повернувся до бару, щоб заспокоїти дівчину бармена і в цей час зайшли поліцейські. В процесі спілкування з ними сильно жестикулював руками і поліціантка вдарила його два-три рази дубинкою по руках. Вони перемістилися ближче до дверей, де стояв поліцейський ОСОБА_5 . В цей час поліціантка ОСОБА_6 пшикнула йому газовим балончиком і він відштовхнувши ОСОБА_5 , вийшов на вулицю, а поки закривав обличчя, випадково збив з останнього камеру. Після цього хотів повернутися до бару з метою з`ясувати, що відбувається, але його не впускали туди, а тому він вдарив кулаком в двері, через що в дверях утворилася діра, через яку він побачив, що на нього поліцейський направив пістолет. В той час зайшов його товариш ОСОБА_7 , якого він попросив знімати все, що відбувається.

Потерпіла у судовому засіданні пояснила, що вона є власницею бару “Вечний зов”, що розташований в с.Чорноморка Очаківського району. Того дня приблизно о 19 години їй зателефонувала бармен ОСОБА_8 та повідомила, що в барі відбувається штовханина. Вона сказала бармену викликати поліцію та поїхала з чоловіком в бар. Приїхавши на місце приблизно о 19:30 год. побачили, що біля бару стояла побита поліцейська машина, та на літньому майданчику розкидані стільці. Було два екіпажі поліцейських, один в барі, а інший на вулиці. Поліцейській вмовляли ОСОБА_1 сісти в машину. Побачили поламані пластикові вхідні двері, розтрощені ПВХ двері, та пошкоджену холодильну камеру. В подальшому від бармена вона дізналася, що в барі відпочивали ОСОБА_9 з товаришем та вживали алкогольні напої. Між ними та іншими відвідувачами бару відбувся словесний конфлікт та штовханина. ОСОБА_10 попросила їх вийти на вулицю, що вони і зробили. Приїхали працівники поліції, які намагалися заспокоїти ОСОБА_1 , але він повів себе агресивно та зірвав камер з одного з поліцейського. Інша поліціантка, після цього, застосувала до ОСОБА_1 газовий балончик, після чого останній виходячи на вулицю, зірвав резинку з дверей холодильної камери та розбив дзеркало. В подальшому зламав вхідні пластикові двері та розтрощив двері ПВХ.

Під час розгляду кримінального провадження суд забезпечив принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, передбачений ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно якої сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Керуючись законом, безпосередньо дослідивши докази, оцінивши їх за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 296 КК України, в повному обсязі доведена зібраними та дослідженими в судовому засіданні належними та допустимими доказами, які отримані в порядку, встановленому Кримінально-процесуальним Кодексом України, зокрема, показаннями потерпілої, свідків, документами, що містяться в матеріалах справи, відеозаписом, а саме:

Показаннями свідка ОСОБА_11 , який у судовому засіданні вказав, що того дня близько 12 години вони зустрілися з ОСОБА_12 , його приятелем ОСОБА_13 та проводили час разом на узбережжі лиману в с.Каборга (біля с.Осетрівка), де разом с Пашеньковим вживали горілку, приблизно 250-300 грам, а після цього ОСОБА_13 його разом з ОСОБА_12 привіз до бару “Вечний зов”, де вони й залишилися. На той час в барі була тільки бармен. Там вони знову вживали спиртні напої у кількості спочатку 0,5 горілки, а потім ще 0,5 літра, та їли й відпочивали. Приблизно через годину до бара зайшли два хлопця років по 20-22, та коли вони з ОСОБА_12 стояли біля барної стійки, хлопці почали з ними конфлікт через дівчину бармена, оскільки їм здалося, що вони з ОСОБА_12 залицялися до неї. Після словесної перепалки один з хлопців почав штовхатися з ОСОБА_12 . Він попросив хлопців цього не робити та зупинити конфлікт, попросив бармена викликати поліцію. Після цього хвилини через 10-15 приїхали поліцейські та ОСОБА_12 виштовхнув його з приміщення бару, як він вважає з-за того, що він є військовослужбовцем та в нього можуть бути неприємності на роботі, та залишився на одинці з ними розмовляти. В той час він був на вулиці і не бачив, що відбувалось в середині. Приблизно через хвилин 20 приїхав другий екіпаж поліції, які оточили ОСОБА_12 та ще хвилин 20 спілкувалися з ним, та потім наділи кайданки та повезли на службовій машині.

Показаннями свідка ОСОБА_14 , який зазначив, що того вечора з дружиною були вдома. Приблизно о 19 год. зателефонувала бармен з бару та повідомила, що в барі “Вечний зов”, який належить йому та дружині, відбувається “п`яний дебош”. Коли вони приїхали хвилин через 30, то на вулиці стояла побита поліцейська машина. А в приміщенні стояли поліцейські та п`яний ОСОБА_12 , який до цього вже розбив двоє дверей, дзеркало та розкидав меблі на літньому майданчику. Весь цей час ОСОБА_12 виражався нецензурною лайкою та перебував у стані сильного алкогольного сп`яніння.

Показаннями свідка ОСОБА_15 , який пояснив, що того, дня зустрівся з ОСОБА_12 та його приятелем ОСОБА_13 і поїхали на лиман в с.Каборга, де ОСОБА_13 вживав горілку. Потім він відвіз їх в бар “Вечний зов” в с.Чорноморка та поїхав по своїх справах. Коли він вдруге повернувся до бару, побачив, що ОСОБА_12 стоїть між двома розбитими дверями, його руки були в крові. Останній попросив його зняти на відео все, що відбувається. ОСОБА_12 був п`яний та злий, сказав, що між ним та місцевими хлопцями відбувся конфлікт. Також він продовжував бити по дверях, ламаючи їх, та кричав поліцейським, що ті виходили. За дверями він побачив поліцейського, який стояв з пістолетом в руках та викликував: “Стій, стріляти буду!” Коли зазирнув у дирку в дверях, поліцейський направив пістолет на нього. Після цього приїхало ще приблизно п`ятеро поліцейських, які оточили ОСОБА_12 та в подальшому повезли його до відділку.

Показаннями свідка ОСОБА_2 , яка пояснила, що працює барменом в барі “Вечний зов” в с.Чорноморка. Того дня приблизно о 17 год. в бар прийшли ОСОБА_12 з приятелем, які замовили горілку та томатний сік. В магазині поруч вони придбали закуску. Через деякий час у ОСОБА_12 з місцевими хлопцями почав виникати конфлікт і вона попросила їх вийти на вулицю і зателефонувала хазяйці бару. Через хвилин 10 прийшла продавчиня з магазину та сказала, що в холі розбите дзеркало. Вона вийшла прибрала його. Потім в бар повернувся ОСОБА_12 , а за ним зайшли поліцейські хлопець та дівчина, які намагалися поспілкуватися з ним. Після чого, він вибив у поліцейського відеокамеру. Самі дії ОСОБА_12 не бачила, оскільки з остраху заховалася в підсобці, але чула, що ламалися двері, а поліцейські заспокоювали його.

Оглянутим у судовому засіданні відеозаписом з нагрудної камери поліцейського та відеозаписом з мобільного телефону наданого свідком ОСОБА_7 .

Письмовими матеріалами справи, а саме:

- протоколом огляду місця події від 25.12.2020 року;

- таблицею зображень до протоколу огляду місця події.

За таких обставин, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення-проступку, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України - хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, доведена повністю.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд у відповідності до положень ст.65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст. 12 КК України класифікується, як кримінальний проступок, обставини вчинення злочину та його наслідки, особу винного, який є раніше судимий за вчинення умисного кримінального правопорушення, судимість в установленому законом порядку не знята та не погашена, новий умисний кримінальний проступок вчинив в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за попереднім вироком суду, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, як пом`якшуючу обставину — повне визнання вини та часткове відшкодування завданого збитку, як обтяжуючу обставину – алкогольне сп`яніння та вчинення кримінального проступку у період відбування умовно-дострокового покарання, і вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 296 КК України у виді штрафу, оскільки саме це покарання найбільше відповідатиме меті його призначення відповідно до ст. 50 КК України

Відповідно до ч. 4 ст. 81 КК України у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового кримінального правопорушення суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими ст.ст. 71, 72 КК України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком, а відповідно до ч. 4 цієї статті, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

У відповідності з п. 26 Постанови Пленуму ВСУ від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з подальшими змінами та доповненнями) невідбутою частиною покарання за попереднім вироком треба вважати частину покарання, від відбування якого особу звільнено умовно-достроково (ст.ст. 81, 107 КК України). У разі, коли особа була звільнена від відбування покарання умовно-достроково (ст.ст. 81, 107 КК України) і в період строку умовно-дострокового звільнення вчинила новий злочин, суд зобов`язаний визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі, зокрема й тоді, коли останнім за часом вироком призначаються більш м`які види покарання.

З урахуванням зазначеного суд остаточно призначає ОСОБА_1 покарання на підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання не відбутої частини покарання, призначеного вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 26 листопада 2018 року за ч. 2 ст. 185 КК України.

Суд вважає, що остаточне покарання ОСОБА_1 необхідно призначити на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, з врахуванням положень ст. 72 КК України, до призначеного покарання повністю приєднавши невідбуту частину покарання за попереднім вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 01.06.2017, остаточно визначивши обвинуваченому ОСОБА_1 покарання у виді штрафу та позбавлення волі строком на 1 рік 11 місяців 9 днів позбавлення волі, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Цивільний позов не заявлено.

Речові доказі відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого не застосовувався і потреба у його застосуванні відсутня.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 17000 сімнадцять тисяч) гривень.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України остаточно призначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків шляхом приєднання покарання, невідбутого за вироком Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 01 червня 2017 року у виді одного року одинадцяти місяців дев`яти днів позбавлення волі.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного затримання.

Покарання у виді штрафу виконувати окремо.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Вирок може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його отримання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя

.