Рішення № 99279917, 31.08.2021, Старобільський районний суд Луганської області

31.08.2021

Справа 431/1969/21

Провадження 2/431/478/21

РІШЕННЯ

Іменем України

"31" серпня 2021 р. м. Старобільськ Луганської області

Старобільський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Рукас О.В.

при секретарі Коцині Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Старобільськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника позивача адвоката Пересадько Вадима Олексійовича до Старобільської міської ради Луганської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини,

в с т а н о в и в :

14.04.2021 року позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Пересадько В.О. звернувся до суду з позовом до Старобільської міської ради Луганської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у м. Сорокине Луганської області, разом із ним мешкав його батько - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . ІНФОРМАЦІЯ_2 його батько помер у м. Сорокине Луганської області. Поховання здійснював він за власні кошти. Після поховання батька він не мав змоги звернутися до відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Старобільському району та м. Брянка Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Харків), щоб зареєструвати належним чином його смерть, тому що спочатку в нього погіршились стан здоров`я та матеріальне становище, а вже з березня 2020 року в Україні були запроваджені карантинні заходи, у зв`язку із поширенням епідемії коронавірусної інфекції COVID-19, що також сильно відстрочило реєстрацію смерті ОСОБА_2 . Отже, з березня КПВВ «Станиця Луганська» було закрито, виїхати на підконтрольну українській владі територію України було неможливо.

Коли було відновлено пересування громадян через КПВВ «Станиця Луганська», та в нього з`явилась можливість потрапити на територію, яка підконтрольна Українській владі, він звернувся у відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Старобільському району та м. Брянка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), щоб зареєструвати належним чином смерть батька ОСОБА_2 . Однак, в цьому йому було відмовлено, та усно роз`яснено, що на підставі медичних документів виданих на тимчасово непідконтрольній Українській владі території, неможливо зареєструвати смерть особи, та запропоновано звернутися до суду, що він і зробив.

На підставі рішення Старобільського районного суду Луганської області Старобільським відділом ДРАЦС 16.03.2021 року йому було видано свідоцтво про смерть ОСОБА_2 .

Зазначає, що він входить до першої черги спадкоємців померлого ОСОБА_2 , як його син, та має намір отримати спадщину. Саме тому він звернувся до нотаріальної контори за консультацією щодо його спадкових прав. У нотаріальній конторі йому усно було роз`яснено, що для прийняття спадщини, законом встановлено строк у 6 місяців, який починається з часу смерті спадкодавця (ч.1 ст. 1268 ЦКУ), який ним було пропущено.

На підставі викладеного, прохав суд визначити йому додатковий строк на прийняття спадщини після смерті спадкодавця - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Краснодон Луганської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.49), причину неявки не повідомив. У своєму позові прохав суд справу розглянути без його участі (а.с.2).

Представник позивача - адвокат Пересадько В.О у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.50). Раніше до суду надав заяву, в якій просив розглянути справу без його участі та участі позивача (а.с.46).

Представник відповідача Старобільської міської ради Луганської області в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, в своїй заяві прохав суд розглянути справу без участі представника, зазначив, що не заперечує проти заявлених вимог (а.с.25,51).

Згідно положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, безпосередньо дослідивши кожний наявний у матеріалах справи доказ окремо, а також у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Як передбачено ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно ч.3, ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами, висновками експертів, показань свідків.

В судовому засіданні судом було встановлено, що позивач ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 від 19.01.1988 року, актовий запис № 260 від 20.08.1985 року, де у графі «батько» записаний « ОСОБА_2 » (а.с.11).

Згідно копії Паспорта громадянина України серія НОМЕР_2 , виданого Краснодонським МВ УМВС України в Луганській області, 21 вересня 2001 року, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 06 жовтня 2001 року (а.с.7).

Відповідно Довідки ЦНАП виконавчого комітету Чмирівської сільської ради Старобільського району № 648 від 14.04.2021 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дійсно фактично перебуває з 12.04.2021 року на території Чмирівської сільської ради та проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.4).

Згідно копії Паспорта громадянина України серія НОМЕР_3 , виданого Краснодонським МВ УМВС України в Луганській області 27 вересня 1999 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 з 22 серпня 1989 року (а.с.9).

Згідно Свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_4 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Старобільському району та місту Брянка Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) 16 березня 2021 року, актовий запис № 17, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.10).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина.

Відповідно до Роз`яснення приватного нотаріусу Ганшина В.О. Старобільського районного нотаріального округу Луганської області від 20 квітня 2021 року № 163/01-16, ОСОБА_1 було роз`яснено, що прийняти спадщину можна шляхом подачі відповідної заяви, а також шляхом спільного постійно проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини (у разі, як що спадкоємець не заявив про відмову від неї). Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (стаття 1268 ЦК України). Отже, на підставі надісланої заяви про прийняття спадщини, нотаріус не може відкрити спадкову справу, оскільки така заява приймається в шестимісячний строк з дня відкриття спадщини. Ця обставина унеможливлює в подальшому вчинення нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину на будь-яке нерухоме майно та/або рухоме майно належне ОСОБА_2 . Рекомендував ОСОБА_1 звернутися до суду з позовом для надання йому додаткового строку для прийняття спадщини (а.с.20).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №65066741 від 07.06.2021 року, параметри пошуку ОСОБА_2 , за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі знайдено таку інформацію: заповіт № 41068315 стан чинний, дата посвідчення 16.06.2006 року, заповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , номер в реєстрі 48, заповіт № 41068318, стан чинний, дата посвідчення 16.06.2006 року, заповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , номер в реєстрі 48 (а.с.44).

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові справи) №65066728 від 07.06.2021 року, параметри пошуку ОСОБА_2 , дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 , за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня (а.с.45).

В своєму позові, позивач вказує, що причиною пропуску строку для прийняття спадщини став той факт, що після смерті батька в нього різко погіршились стан здоров`я. Крім того з березня 2020 року у країні були запроваджені карантинні заходи у зв`язку із поширенням пандемії коронавірусної хвороби (COVID-19), спричинена SARS-CoV-2, що також відстрочило реєстрацію смерті ОСОБА_2 . Пізніше позивач звернувся до відділу державної реєстрації актів цивільного стану по Старобільського району та місту Брянка Головного територіального управління юстиції за отриманням свідоцтва про смерть відповідного зразка, але йому було роз`яснено, що у відділі РАЦС неможливо зареєструвати факт смерті його батька на підставі документів про смерть, виданих на непідконтрольній Україні території. Після ухвалення рішення Старобільським районним судом Луганської області про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 , позивач отримавши 16.03.2021 року Свідоцтво про смерть батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 звернулася до суду з даною позовною заявою.

Відповідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи , які є живими на час відкриття спадщини, а також особи , які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

В силу ст.ст.1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), яке може здійснюватися за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст.1220-1221,1223ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою, і саме з нього виникає право на спадкування, а місцем відкриття - є останнє місце проживання спадкодавця.

Саме спадкування може відбуватися за заповітом або за законом.

Згідно із ст.ст.1268-1270 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. При цьому прийняття спадщини з умовою чи із застереженням не допускається.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що позивач названих вище вимог закону не дотримався та після відкриття спадщини не подав до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. У разі відсутності такої згоди, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст. 1272 ЦК України).

В той же час, відповідно до ст.ст.1273-1275 ЦК України, спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 названого Кодексу, подавши нотаріусу за місцем відкриття спадщини відповідну заяву.

Відповідно до ст.ст.1296-1298 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, яке видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Виходячи з вище викладеного можливо зробити висновок, що прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власної волі. Вчинення або не вчинення спадкоємцем дій, з якими законодавець пов`язує прийняття спадщини, має визначальне значення для висновку про дотримання ним процедури входження у спадкування і кінцево дає відповідь на питання про прийняття спадщини.

Так, для прийняття спадщини спадкоємцем, який на час відкриття спадщини проживав постійно із спадкодавцем, необхідно особисто подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Це є обов`язковим для обох названих видів спадкування.

У зв`язку з цим, для прийняття спадщини за заповітом слід вчинити ті ж дії, що і при спадкуванні за законом, а саме, подати до нотаріальної контори відповідну заяву, яка б свідчила про його дійсний намір прийняти спадщину в порядку спадкування за заповітом.

При цьому, такі дії теж повинні бути вчинені у встановлений законом для прийняття спадщини строк.

Пропуск такого строку, позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину через нотаріальну контору і потребує пред`явлення ним позову про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.

Вказане у повній мірі відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України в постанові від 6 лютого 2013 року в справі № 6-167цс12.

Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Спадкоємець прийняв спадщину, якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець за законом або за заповітом має право відмовитися від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. Вважається, що відмовився від спадщини той спадкоємець, який не вчинив жодної з дій, що свідчить про прийняття спадщини.

Отже, прийняття спадщини як за заповітом, так і за законом є правом спадкоємця й залежить виключно від його власного волевиявлення. Для прийняття спадщини необхідне волевиявлення спадкоємця і здійснення ним певних дій.

Неприйняття спадкоємцем спадщини може бути виражено фактично, коли спадкоємець протягом строку, встановленого для прийняття спадщини, не здійснює дій, що свідчать про намір прийняти спадщину, або може бути виражено явно, коли спадкоємець шляхом подачі заяви в нотаріальну контору виражає свою незгоду прийняти спадщину.

Позивач пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини, тому вправі звернутись в суд з позовом для визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд неповинен вирішувати питання про визнання заним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. За наявності у спадковій справі заяви спадкоємця про відмову від права на спадщину його вимоги про визначення додаткового строку для прийняття спадщини задоволенню не підлягають.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст.76 ЦПК України докази в їх сукупності, суд встановив, що факти, викладені позивачем в позові, а також підтверджені письмовими доказами є достовірними, і сумніву у суду не викликають. Суд також враховує позицію відповідача (а.с.25), який зазначив, що позовні вимоги не порушують прав та не суперечать законним інтересам Старобільської міської територіальної громади, не заперечував проти задоволення позову. На підставі викладеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3,4, 12, 13, 51, 76-80, 81, 258, 259, 265, 273,354,355 ЦПК України, ст.ст. 1216-1218, 1220, 1221-1223, 1268, 1269,1270,1272 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 в особі представника позивача адвоката Пересадько Вадима Олексійовича до Старобільської міської ради Луганської області про визначення додаткового строку на прийняття спадщини - задовольнити.

Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянину України, уродженцю м. Суходільськ Луганської області, додатковий строк для прийняття спадщини після смерті спадкодавця - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Краснодон Луганської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , протягом двох місяців з дня набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Старобільський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: О.В.Рукас