Ухвала суду № 99278818, 26.08.2021, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/1171/21

Провадження № 1-кп/347/219/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2021 року м. Косів

Косівський районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої судді: Кіцули Ю. С.,

за участю:

секретаря с/з Сумарука І. П.,

прокурора Мацьківа Л. М.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Васютина М.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Косів матеріали кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за реєстраційним № 12020090190000087 від 02 березня 2020 року стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України,

в с т а н о в и в:

В провадженні Косівського районного суду Івано-Франківської області перебуває дане кримінальне провадження.

Під час судового розгляду справи, прокурор подав клопотання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді застави. В обґрунтування вимог застави, зазначив, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України. Ухвалою Косівського районного суду від 02.07.2021 року щодо ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, без визначення розміру застави. Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 12.07.2021 року ухвалу Косівського районного суду змінено в частині обрання альтернативного запобіжного заходу щодо обвинуваченого, у вигляді застави в розмірі 30 розмірів прожиткового мінімумів для працездатних осіб.

У відповідності до ст. 202 КПК України ОСОБА_1 був звільнений з Івано-Франківської установи виконання покарань (№12) у зв?язку із внесенням застави.

У зв?язку з наявністю ризиків передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, прокурор просив обрати в судовому засіданні щодо ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 68100 грн. Покласти на обвинуваченого обов?язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України на строк два місяці, та зарахувати внесену ОСОБА_1 заставу.

В судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання, та просив його задовольнити.

Обвинувачений не заперечив щодо заявленого клопотання. Захисник зважаючи на позицію обвинуваченого, підтримав висловлену ним позицію При цьому також просив звернути увагу суду, що чинним кримінально-процесуальним законодавством не передбачено повторне обрання запобіжного заходу під час судового провадження. Натомість вважав, що в даному випадку, прокурор з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, вправі був звернутися з клопотанням про продовження запобіжного заходу, зокрема в частині покладених на обвинуваченого обов?язків.

Перевіривши доводи клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд доходить наступного висновку.

Ухвалою Косівського районного суду від 02.07.2021 року щодо обвинуваченого ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на строк 60 днів, до 30 серпня 2021 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвалою Івано-Франківського апеляційного суду від 12.07.2021 року змінено ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області в частині обрання обвинуваченому альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Обрано обвинуваченому ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 30 (тридцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 68100 (шістдесят вісім тисяч сто) гривень. Даною ухвалою також визначено покласти на ОСОБА_1 обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Згідно повідомлення Івано-Франківської установи виконання покарань №12 від 12.08.2021 року за №2/3/5-3634, 12.08.2021 року ОСОБА_1 після внесення застави у розмірі 68100 гривень був звільнений з під варти.

Відповідно ст. 182 КПК, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною/юридичною особою (заставодавцем). У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Відповідно ч. 4 ст. 196 КПК, слідчий суддя, суд зобов`язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом, а згідно ч. 2 цієї норми закону в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.

Положеннями ст. 7 ст. 194 КПК визначено, що обов`язки, передбачені ч. 5, 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

Аналіз положень ст. 182, 194, 196, 197, 199, 203 КПК України в їх системному взаємозв`язку дає підстави для висновку, що лише запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою і домашнього арешту, а також перелічені у ч. 5 ст. 194 цього Кодексу обмеження, діють певний, визначений ухвалою суду (слідчого судді) строк, а інші запобіжні заходи, в тому числі і застава, визначеного строку дії не мають і діють до їх скасування, зміни, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження.

Як зазначено вище, застава полягає у внесенні коштів метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава як запобіжний захід виконує важливу забезпечувальну та стимулювальну функцію, а також стримує підозрюваного, обвинуваченого від негативної поведінки під час здійснення досудового розслідування та судового розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд зауважує, що з урахуванням сплати визначеної в ухвалі Івано-Франківського апеляційного суду при застосуванні до ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, останній вважається таким, до якого застосований запобіжний захід у вигляді застави. Аналогічне твердження зазначено і в резолютивній частині ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 12.07.2021 року.

За таких обставин, суд звертає увагу, що застава в даному випадку є запобіжним заходом, який не має визначеного строку дії, оскільки статтею 182 КПК України не визначено строку його дії.

При цьому суд зауважує, що частина 7 статті 194 КПК України визначає, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

В судовому засіданні прокурор не заперечив, що з відповідним клопотанням саме про продовження строку дії обов?язків передбачених ч.5 ст. 194 КПК України не звертався, натомість звернувся з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, який і так вже є застосованим до обвинуваченого ОСОБА_1 .

Відповідно до принципу диспозитивності, закріпленому у статті 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 26 КПК України, слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, а також положення кримінально процесуального законодавства про неможливість повторного обрання запобіжного заходу у вигляді застави під час судового розгляду, враховуючи відсутність клопотання прокурора поданого в порядку ст. 199 КПК України, виходячи з принципу дипозитивності, суд приходить до переконання про відмову в задоволенні клопотання прокурора про обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді застави.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 176-178, 182, 184, 193-198, 331, 350, 372 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

В задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України- відмовити.

Ухвала оскарженню окремо від судового рішення не підлягає.

Суддя Ю. С. Кіцула