Рішення № 99277161, 26.08.2021, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" серпня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/1713/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ультра", м. Харків до Фірми "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю, м. Київ (перший відповідач) , Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс", м. Харків (другий відповідач) про зобов`язання вчинити певні дії за участю представників учасників справи:

позивача - Мудраченко І.В.

першого відповідача - Ульяненко І.Г.

другого відповідача - не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ультра", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідачів - Фірми "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю (перший відповідач) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс" (другий відповідач) в якому просить суд зобов`язати Фірму "Т.М.М." - Товариство з обмеженою відповідальністю (місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Провіантська, 3; код ЄДРПОУ: 14073675) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс" (ЄДРПОУ: 23461258; місцезнаходження: 61045, місто Харків, вулиця Отакара Яроша, 18) передати Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку "УЛЬТРА" (ЄДРПОУ 43088544; адреса: 61045, місто Харків, провулок Отакара Яроша, 20) проектно-технічну документацію на багатоквартирний будинок №20 по провулку Отакара Яроша у місті Харкові, а саме: технічний паспорт на багатоквартирний будинок; паспорт об`єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва; енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем; проектна документація зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем; документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; технічна документація обладнання котелень; технічна документація на ліфти; план земельної ділянки; акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок; паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку. Судові витрати з оплати судового збору та витрат на професійну правничу допомогу, позивач просить суд солідарно стягнути з відповідачів.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачі не виконали вимог частин 18, 19 статті 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та у тримісячний строк із дня державної реєстрації об`єднання не забезпечили передачу позивачеві примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок.

Ухвалою суду від 11.05.2021 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.

Перший відповідач проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні, з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, наданому до суду 01.06.2021 та запереченнях проти відповіді позивача на відзив першого відповідача, наданих до суду 24.06.2021. Зокрема, вказував на те, що з метою забезпечення належного утримання будинку та зручності використання, технічна документація зберігалась безпосередньо в житловому будинку АДРЕСА_1 в належних Фірмі “Т.М.М” - ТОВ нежитлових приміщеннях. Але, після створення ОСББ, представники позивача перешкоджають доступу представникам Фірми “Т.М.М”-ТОВ до нежитлових приміщень, в яких зберігається технічна документація. В зв`язку з чим, за заявою першого відповідача 23.08.2019 було відкрите кримінальне провадження №12019220480003367. Вказане підтверджується довідкою із Єдиного реєстру досудових розслідувань, заявою про вчинення кримінального правопорушення від 28.07.2020 та листом слідчого Шевченківського ВП ГУ НПУ в Харківській області від 30.07.2020. На час вирішення даної судової справи триває досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019220480003367, а перший відповідач навіть не володіє інформацією про наявність/відсутність технічної документації на житловий будинок №20 за адресою: м. Харків, пров. Отакара Яроша, її стан та збереження. Крім того, замовник будівництва житлового будинку №20 за адресою: м. Харків, пров. Отакара Яроша ТОВ “Укрімпекс” передав Фірмі “Т.М.М”-ТОВ технічну документацію не в повному обсязі, що підтверджується актами приймання-передавання від 02.06.2010. Відтак, перший відповідач не з власної вини позбавлений можливості передати позивачу проектно-технічну документацію. Перший відповідач вказує на те, що не заявляв про відмову передати позивачу проектно-технічну документацію, відсутність або втрату технічної документації та наголошує на тому, що він не мав та не має доступу до належних останньому нежитлових приміщень в житловому будинку №20 за адресою: м. Харків, пров. Отакара Яроша та, відповідно, до документації, яка в них зберігалась, з серпня місяця 2019 року (після створення ОСББ у липні місяці 2019 року) і до сьогодні (станом на дату подання позову та вирішення даної справи). Зазначає, що ухвалити рішення щодо необхідності проведення обстеження житлового будинку №20 по провулку Отакара Яроша у місті Харкові та сертифікації його енергетичної ефективності зобов`язані співвласники, а забезпечити обстеження будинку, виготовлення паспорта об`єкта та енергетичного сертифікату зобов`язаний позивач.

У судовому засіданні 26.08.2021 представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Присутній у судовому засіданні 26.08.2021 представник першого відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити в його задоволенні.

Другий відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час судових засідань відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження другого відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень"). Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що другий відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у справі №922/1713/21 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України", рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 року у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 року у справі "Красношапка проти України").

Зважаючи на те, що в ході розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, беручи до уваги відсутність заяв та/або клопотань від учасників справи щодо відкладення розгляду справи та сплив процесуального строку встановленого для розгляду справи, суд вважає за можливе закінчити розгляд справи у даному судовому засіданні.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представника позивача, представника першого відповідача, суд встановив наступне.

Відповідно до протоколу №1 установчих зборів співвласників багатоквартирного будинку від 11.04.2019, що знаходиться за адресою: м. Харків, провулок Отакара Яроша, будинок 20 було ухвалено рішення створити об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ультра” (далі - ОСББ “УЛЬТРА”) по пров. О.Яроша, 20 (дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №14801020000081370 від 03.07.2019).

Фірма “Т.М.М.” - ТОВ (перший відповідач) у період 2011-2019 роки здійснювала господарську діяльність з управління та надання послуг з утримання житлового будинку №20 по пров. О. Яроша у місті Харкові і належної до нього прибудинкової території. Другий відповідач - ТОВ “Укрімпекс” був забудовником будинку №20 по пров. О. Яроша у місті Харкові.

Як вказує позивач у позові, між першим та другим відповідачами було укладено договір про передачу житлового комплексу експлуатуючій організації від 02.06.2010 та акт приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс від 12.01.2011, що підтверджує факт володіння першим відповідачем технічною та іншою передбаченою законодавством документацією на багатоквартирний будинок №20 по пров. О. Яроша в місті Харкові. Але встановити в якому обсязі та яку саме документацію було передано неможливо, через те, що зазначені договір про передачу житлового комплексу експлуатуючій організації та акт приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс не містять переліку, документів що були передані.

31.03.2021 позивачем на адреси відповідачів була надіслана вимога, в якій позивач вимагав в строк до 05.04.2021 виконати вимоги ч. 18, 19 ст. 6 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" та передати ОСББ "Ультра" в особі Голови правління Борисова О.В. примірник технічної та іншої, передбаченої законодавством документації на багатоквартирний будинок №20 по пров. О. Яроша у м. Харкові, а також документ, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічний паспорт і плани інженерних мереж.

У відповідь на вказану вимогу, перший відповідач повідомив позивача про те, що виконати вимогу не має можливості з поважних причин. Фірма “Т.М.М.”-ТОВ надавала в будинку № 20 по провулку Отакара Яроша в місті Харкові житлово-комунальні та інші послуги співвласникам будинку на підставі укладених з ними договорів. Зокрема здійснювала технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж, що забезпечують життєдіяльність будинку. Для належного та якісного надання послуг технічному персоналу фірми “Т.М.М.”-ТОВ необхідно було користуватися технічною документацією на будинок, яка для зручності користування зберігалася в будинку № 20 по пров. О. Яроша в м. Харкові. 19 серпня 2019 року ОСББ “Ультра” у незаконний спосіб здійснила захват багатоквартирного будинку по пров. О. Яроша, 20 та припинила доступ до всіх без винятку приміщень в будинку співробітникам та представникам фірми “Т.М.М.”-ТОВ, тим самим позбавила можливості забрати своє майно, в тому числі й безпосередньо технічну документацію на будинок. За цим фактом у Шевченківському відділу поліції м. Харкова відкрито кримінальне провадження №12019220480003367, про що внесено запис до єдиного реєстру досудових розслідувань. По відкритому кримінальному провадженню №12019220480003367 досі триває слідство. Фірма “Т.М.М.”-ТОВ позбавлена доступу до своїх приміщень і майна у будинку. В зв`язку з чим, вимога позивача до фірми “Т.М.М.”-ТОВ передати технічну та іншу передбачену законодавством документацію на багатоквартирний будинок № 20 по провулку Отакара Яроша в місті Харкові не може бути задоволеною.

Як вказує позивач у позові, відповідачі протягом трьох місяців після реєстрації ОСББ повинні були передати позивачу примірник проектно-технічної документації, тобто ще до 03.10.2019 включно. Станом на день подання даної позовної заяви, документи не передані. Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Згідно зі статтями 316, 319, 322 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 368 ЦК України визначено, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Суб`єктами права спільної сумісної власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, а також держава, територіальні громади, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

Приписами статті 385 ЦК України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків). Таке об`єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту.

Особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулювання правових, організаційних та економічних відносини, пов`язаних з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласниками багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління врегульовані Законом України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку”.

Так, статтею 1 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (надалі-об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Частинами 1 та 4 ст. 4 Закону передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Згідно з частинами 5, 6 статті 5 вказаного Закону замовник будівництва або попередній власник будинку зобов`язаний передати паспорт об`єкта будівництва та один примірник технічної документації на будинок згідно з переліком, визначеним центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства, співвласникам в особі їх об`єднання або особі, уповноваженій співвласниками у передбаченому цим Законом порядку. У разі якщо об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не створено та уповноважену особу не визначено, паспорт об`єкта будівництва та примірник технічної документації на будинок передаються управителю, якщо його обрано відповідно до закону. У разі зміни форми управління багатоквартирним будинком особа, яка здійснювала управління, повинна передати наявну в неї технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок особі, визначеній співвласниками такого будинку. У разі зміни управителя попередній управитель повинен передати наявну в нього технічну та іншу передбачену законодавством документацію на будинок новому управителю.

Також, частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону визначено, що управління багатоквартирним будинком здійснюється його співвласниками. За рішенням співвласників усі або частина функцій з управління багатоквартирним будинком можуть передаватися управителю або всі функції - об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку (асоціації об`єднань співвласників багатоквартирного будинку).

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

При цьому, Законом України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку”, який є спеціальним законом, врегульовано діяльність ОСББ та визначено правові та організаційні засади його створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов`язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.

Так, статтею 1 названого Закону визначено, що ОСББ - це юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Водночас згідно з частинами 1, 14 статті 6 названого Закону, ОСББ може бути створене лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку/будинках. Державна реєстрація об`єднання (асоціації) проводиться у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Об`єднання (асоціація) вважається утвореним з дня його державної реєстрації.

Як зазначалося вище по тексту рішення, 03.07.2019 здійснено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ультра".

Відповідно до вимог ст. 12 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку”, управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління. За рішенням загальних зборів функції з управління багатоквартирним будинком можуть бути передані (всі або частково) управителю або асоціації. Об`єднання самостійно визначає порядок управління багатоквартирним будинком та може змінити його у порядку, встановленому цим Законом та статутом об`єднання.

Предметом судового розгляду цієї справи є встановлення наявності або відсутності правових підстав для передачі відповідачами позивачу у строк, визначений ч. 18 ст. 6 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку”, документації на багатоквартирний будинок за адресою м. Харків, пров. О. Яроша, 20 перелік якої затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17.07.2018 № 176.

Частинами 18, 19 статті 6 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” визначено, що колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, у тримісячний строк з дня державної реєстрації об`єднання забезпечує передачу йому примірника технічної та іншої передбаченої законодавством документації на будинок, а також документа, на підставі якого багатоквартирний будинок прийнято в експлуатацію, технічного паспорта і планів інженерних мереж. У разі відсутності документації на багатоквартирний будинок колишній балансоутримувач багатоквартирного будинку або особа, яка здійснювала управління багатоквартирним будинком до створення об`єднання, протягом півроку з дня державної реєстрації об`єднання відновлює її за власний рахунок.

Таким чином, правовий аналіз положень ч. 18 ст. 6 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” дозволяє дійти висновку про те, що передбачений зазначеною нормою обов`язок попереднього балансоутримувача будинку з передачі документації на будинок об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку виникає у нього з дня державної реєстрації об`єднання та підлягає виконанню без-будь яких інших додаткових умов.

При цьому обставини фактичної наявності або відсутності такої документації у відповідачів не мають істотного значення для вирішення цієї категорії спорів, оскільки відповідно до частини п`ятої статті 5 Закону України “Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку” така документація повинна була бути передана замовником будівництва або попереднім власником будинку першому відповідачу, а у випадку відсутності документації на багатоквартирний будинок він відповідно до вимог частини дев`ятнадцятої статті 6 Закону України “Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку” зобов`язаний відновити її за власний рахунок.

Перелік технічної документації на багатоквартирний будинок затверджено наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 17.07.2018 № 176.

До технічної документації на багатоквартирний будинок згідно з вказаним Переліком належить: технічний паспорт на багатоквартирний будинок; паспорт об`єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва; енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем; проектна документація зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем; документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; технічна документація обладнання котелень; технічна документація на ліфти; план земельної ділянки; акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок; паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку.

Враховуючи, що державна реєстрація Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Ультра" відбулась 03.07.2019, обов`язок передати об`єднанню відповідну документацію на будинок станом на час звернення з позовом до суду є таким, що настав.

При цьому, в матеріалах справи відсутні докази надання відповідної документації позивачу у встановлений законом тримісячний строк.

Щодо солідарного зобов`язання відповідачів передати позивачу проектно-технічну документацію, суд зазначає, що під час розгляду справи судом встановлено, а першим відповідачем не спростовано факту передачі спірної документації від ТОВ "Укрімпекс" (другий відповідач) до фірми "Т.М.М."-ТОВ (перший відповідач). Як зазначалося вище по тексту рішення, у відзиві на позовну заяву та письмових запереченнях, поданих до суду, перший відповідач вказував на те, що технічна документація зберігалась безпосередньо в житловому будинку №20 за адресою: м. Харків, пров. Отакара Яроша в належних Фірмі “Т.М.М”-ТОВ нежитлових приміщеннях. Перший відповідач вказував на те, що не заявляв про відмову передати позивачу проектно-технічну документацію, відсутність або втрату технічної документації та наголошував на тому, що документація не передана, оскільки він не мав та не має доступу до нежитлових приміщень в житловому будинку №20 за адресою: м. Харків, пров. Отакара Яроша та, відповідно, до документації, яка в них зберігалась, з серпня місяця 2019 року і до сьогодні (станом на дату подання позову та вирішення даної справи).

Окрім цього суд зазначає, що другий відповідач був зобов`язаний передати відповідні документи першому відповідачу та, відповідно, відносини відповідачів щодо виконання другим відповідачем зобов`язання з передачі таких документів не впливають на відносини першого відповідача та позивача, оскільки останнім балансоутримувачем будинку по пров. О. Яроша, 20 у м. Харкові був саме перший відповідач, а відтак саме він має забезпечити позивача відповідною документацію, а у разі її втрати відновити чи виготовити, в зв`язку з чим, вимоги до другого відповідача є необґрунтованими.

Такий висновок суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постановах від 05.07.2019 у справі № 910/6167/18; від 13.11.2019 у справі № 917/1208/18; від 11.06.2019 у справі № 921/753/16-г/П; від 20.03.2019 у справі № 910/23740/17, від 13.03.2019 у справі № 910/2106/18, від 16.01.2019 у справі № 912/3857/17, від 11.07.2018 у справі № 916/2560/17, від 07.06.2018 у справі № 925/980/17, від 25.04.2018 у справі № 904/6261/17, від 20.02.2018 у справі № 916/255/17.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У рішенні Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України" вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, пункт 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі “Гірвісаарі проти Фінляндії” (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, пункт 30, від 27 вересня 2001 року).

З огляду на вищевикладене, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах. Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення.

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та зобов`язання Фірми "Т.М.М."-ТОВ передати ОСББ "Ультра" проектно-технічну документацію на багатоквартирний будинок №20 по пров. О. Яроша у м. Харкові. У задоволенні позовних вимог до другого відповідача - ТОВ "Укрімпекс" суд відмовляє.

Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на першого відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати фірму "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю (04116, м. Київ, вул. Провіантська, 3, код ЄДРПОУ 14073675) передати Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку “Ультра” (код ЄДРПОУ 43088544; 61045, м. Харків, провулок Отакара Яроша, будинок 20) проектно-технічну документацію на багатоквартирний будинок №20 по провулку Отакара Яроша у місті Харкові, а саме: технічний паспорт на багатоквартирний будинок; паспорт об`єкта, складений за результатами обстеження прийнятих в експлуатацію об`єктів будівництва; енергетичний сертифікат і звіт про обстеження інженерних систем; проектна документація зі схемами влаштування внутрішньобудинкових систем; документ, що підтверджує прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; технічна документація обладнання котелень; технічна документація на ліфти; план земельної ділянки; акти приймання-передавання технічної документації на багатоквартирний будинок; паспорти, гарантійні документи, акти випробування, повірки й опломбування та інші технічні документи на системи, мережі, встановлені прилади, устаткування та обладнання у багатоквартирному будинку.

Стягнути з фірми "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю (04116, м. Київ, вул. Провіантська, 3, код ЄДРПОУ 14073675) на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ультра” (код ЄДРПОУ 43088544; 61045, м. Харків, провулок Отакара Яроша, будинок 20) - 2270,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.

Позивач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Ультра” (код ЄДРПОУ 43088544; 61045, м. Харків, провулок Отакара Яроша, будинок 20).

Перший відповідач - фірма "Т.М.М." - товариство з обмеженою відповідальністю (04116, м. Київ, вул. Провіантська, 3, код ЄДРПОУ 14073675).

Другий відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрімпекс" (61045, м. Харків, вул. Отакара Яроша, 18, код ЄДРПОУ 23461258).

Повне рішення підписано 31 серпня 2021 року.

Суддя О.В. Погорелова