Рішення № 99277001, 31.08.2021, Господарський суд Рівненської області

Господарський суд Рівненської області

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2021 р. м. Рівне Справа № 918/442/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бон Логістик"

до відповідача Приватного підприємства "Палтранс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Сандора"

про стягнення заборгованості в розмірі в сумі 367 068, 47 грн.

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

Представники сторін:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

Від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бон Логістик" звернулося в Господарський суд Рівненської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Палтранс" про стягнення заборгованості в сумі 367 068,47 грн.

У поданій позовній заяві ТОВ "Бон Логістик" (надалі - позивач, перевізник) вказує, що 01.04.2020 між ТОВ "Сандора" (надалі - третя особа, замовник) та позивачем укладено Договір № SD-20-697 на перевезення вантажів та транспортно - експедиційне обслуговування (надалі - Договір № SD-20-697), за умовами якого перевізник здійснив перевезення вантажу до вантажоотримувачів КДЛ ТОВ Захід та ТОВ АТБ Маркет.

Для здійснення вказаного перевезення ТОВ "Бон Логістик" залучило ПП "Палтранс" (надалі - відповідач, експедитор - перевізник) на підставі Договору про надання та організацію послуг від 03.12.2019 (надалі - Договір).

В процесі здійснення перевезення, вантаж не був доставлений до вантажоотримувача. 09.02.2021 вантаж був повернутий замовнику, у зв`язку з тим, що не було дотримано температурний режим (мінус 2 градуси) і продукція замерзла.

Позивач також зазначає, що перевізником було повернуто замовнику неякісної продукції в кількості 26 044 шт. на суму 355 073,76 грн. з ПДВ, яка в подальшому Актом приймання - передачі від 17.02.2021 була утилізована.

На підставі викладеного та враховуючи неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить стягнути 367 068,47 грн. збитків, а саме: 252 609,90 грн. вартість продукції згідно видаткової накладної СА-КИ/РНв-058567 від 08.02.2021; 43 284,90 грн. вартість продукції згідно видаткової накладної №СА-КИ/РНв-058568 від 08.02.2021; 9 995,59 грн. вартість утилізації продукції згідно Акту № УК-0000025 від 19.02.2021; 61 178,08 грн. ПДВ в розмірі 20%.

Ухвалою від 07.06.2021 залишено без руху позовну заяву від 02.06.2021 Товариства з обмеженою відповідальністю "Бон Логістик" та надано позивачу 10-денний строк з дня отримання даної ухвали подати документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів (оригінали бланку опису вкладення та розрахункового документа).

22.06.2021 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Бон Логістик" надійшла заява про виправлення недоліків позовної заяви, до якої позивачем долучено описи відправлення сторонам копій позовної заяви з додатками.

Ухвалою від 23.06.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, справу призначено до слухання в засіданні на 15.07.2021.

12.07.2021 від Приватного підприємства "Палтранс" надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач зазначає, що ним відбувалось перевезення вантажу на підставі Договору про надання та організацію послуг №1094 від 03.12.2019 та Заявки № 00000000733 від 05.02.2021.

Проте, відповідач вказує, що саме позивачем було порушено умови Заявки в частині дати та часу завантаження автомобіля. Крім того, у Заявці не передбачено та не узгоджено з перевізником температурного режиму перевезення вантажу.

Відтак, відповідач просить в задоволенні позову відмовити повністю у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог. Також, відповідач просить стягнути з позивача витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги.

Ухвалою суду від 15.07.2021 розгляд справи по суті відкладено на 12.08.2021.

22.07.2021 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, до якої долучено копію Заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом від 05.02.2021 № 00000000733 до Договору № 1094 від 03.12.2019.

10.08.2021, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив. Представник ПП "Палтранс" додатково вказує, що Заявки № 00000000733 від 06.02.2021 з вказівкою на температурний режим "плюс два градуси" не отримував та зі змістом не ознайомлений. Вказано, що посилання позивача на порушення відповідачем умов заявки щодо вчасного подання транспортного засобу на завантаження не заслуговує уваги, оскільки автомобіль прибув вчасно. Також зазначає, що право вимоги до відповідача у позивача виникає лише після понесення таких збитків, чого матеріали справи не містять.

Ухвалою суду від 12.08.2021 розгляд справи по суті відкладено на 26.08.2021.

25.08.2021 на офіційну електронну пошту суду від представника ТОВ "Бон Логістик" надійшло клопотання про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з Бориспільським міськрайонним судом Київської області.

Ухвалою суду від 25.08.2021 в задоволенні клопотання представника ТОВ "Бон Логістик" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено.

25.08.2021, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, в якому представник ПП "Палтранс" додатково вказала, що матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження того, що автомобіль на завантаження прибув не вчасно. Крім того, у Акті знищення не вказано підстав зіпсування товару - недотримання температурного режиму, закінчення терміну придатності, недотримання технології виробництва тощо.

26.08.2021 на офіційну електронну пошту суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

26.08.2021 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі у зв`язку з позитивним тестом на інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19.

Також, 26.08.2021 до суду від представника позивача надійшло пояснення по справі, в яких вказано, що автомобіль прибув на завантаження о 14:10 год., розпочалось завантаження о 19:00, завершилось о 22:10 год. Супровідні документу датовані 08.02.2021, оскільки тоді відпускався товар. Факт пошкодження вантажу зафіксовано в Акті огляду №09/02 від 09.02.2021.

У судове засідання 26.08.2021 сторони не забезпечили явку уповноважених сторін, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи по суті, представник відповідача подала клопотання про розгляд справи без її участі.

Щодо поданого клопотання про відкладення суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 2 ГПК України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Обставини, що встановлені ч. 2 ст. 202 ГПК України, які перешкоджають розгляду справи в даному судовому засіданні, відсутні.

Представник позивача подане клопотання про відкладення обґрунтовує неможливістю бути присутнім під час розгляду справи у зв`язку з відмовою суду у задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Суд не визнає поважними причини неявки представника ТОВ "Бон Логістик" в судове засідання, оскільки клопотання не містить непереборних причин неможливості забезпечити явку уповноваженого представника для участі у судовому засіданні.

При цьому, суд виходить з того, що учасникам справи було надано достатньо часу скористатися правом подання клопотань, пояснень та письмових доказів на підтвердження власних доводів та заперечень.

Так, у встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, а позивачем відповідь на відзив, також сторонами надавались додаткові пояснення.

Судом зазначається, що у даній справі не визнавалася необхідність обов`язкової участі учасників справи.

З огляду на належне повідомлення представників сторін про дату, час та місце проведення судового засідання, беручи до уваги, що явка сторін не визнавалась обов`язковою, відповідно до ст. 202 ГПК, відсутні підстави для відкладення судового засідання, а неявка представників сторін не перешкоджає розгляду справи.

З метою уникнення необґрунтованого зволікання при розгляді справи та виконання завдання господарського судочинства, враховуючи наявність достатньої кількості доказів у справі, а також наявність правової позиції учасників справи щодо предмету спору, судом вирішено у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи відмовити та проводити розгляд справи у відсутності представників сторін.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

При зверненні до суду позивач вказує, що 03 грудня 2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бон Логістик" (надалі - Експедитор-Замовник або Замовник) та Приватним підприємством "Палтранс" (надалі - перевізник) укладено Договір про надання та організації послуг № 1094 (надалі - Договір, а.с. 12 - 16).

Згідно п. 1.1., 1.2. Договору, предметом цього Договору є відносини, що виникають між перевізником та Експедитором при здійсненні автомобільних перевезень вантажів у міжнародному та внутрішньодержавному сполученнях транспортними засобами перевізника. Згідно з цим Договором Експедитор доручає, а Перевізник приймає на себе зобов`язання від імені та за рахунок Експедитора здійснювати пошук та підбір транспортних засобів (з метою організації доставки вантажів), а також перевезення вантажів у міжнародному та внутрішньодержавному сполученнях.

За приписами п. 2.2. Договору на кожне перевезення оформляється транспортне замовлення (заявки), яке складається у письмовій формі, підписується уповноваженою особою Експедитора і передається Перевізнику за допомогою факсимільного зв`язку (або електронною поштою) та є невід`ємною частиною Договору. Будь які зімни, внесені в замовлення (Заявку), повинні бути оформлені в письмовій формі і підписані обома сторонами. У випадку виникнення розбіжностей у тлумаченні умов за даним Договором, пріоритетними є умови (відомості), зазначені в замовленні (заявці).

Відповідно до п. 2.3. Договору замовлення (заявка) на перевезення заповнюється за формою, встановленою Експедитором у 2 (двох) примірниках, з яких перший залишається у Експедитора, а другий передається Перевізнику. У замовленні (заявці) на перевезення Експедитор зазначає: маршрут, дату, адресу і час завантаження та розвантаження, найменування, характер, вагу та об`єм вантажу, дані стосовно автомобіля і водія, вартість перевезення, митне оформлення, особу, уповноважену на відправку та прийом вантажу, терміни доставки вантажу, необхідні особові умови.

Пунктом 2.5. Договору встановлено, що Перевізник (або уповноважена особа перевізника) вантаж приймає по кількості місць і цілісності пакування.

Згідно п. 2.8. Договору збереження вантажу виникає з моменту прийняття Перевізником вантажу до перевезення, що засвідчується підписом уповноваженої особи перевізника на товарно - транспортній накладній (CMR), і діє до моменту фактичної видачі вантажу вантажоодержувачу, що підтверджується підписом вантажоодержувача на вантажно-супровідній документації.

У випадку повної або часткової втрати або пошкодження вантажу, які виникли в проміжок часу між отриманням вантажу перевізником від вантажовідправника та його передачею вантажоодержувачу, Перевізник відшкодовує експедитору суму, еквівалентну вартості втраченого або ушкодженого вантажу, яка вказана у CMR або ТТН (іншій вантажно-супровідній документації), та підтверджується Актом приймальної комісії, що складається з уповноважених осіб вантажоодержувача (п. 2.9. Договору).

Укладений Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2020 року, але у будь - якому разі до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань. При відсутності до закінчення терміну дії Договору пропозицій сторін по розірванню даного Договору він вважається продовженим на один рік (п. 8.1., 8.2. Договору).

Вказаний Договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений відтисками печаток ТОВ "Бон Логістик" та ПП "Палтранс".

05 лютого 2020 року ТОВ "Бон Логістик" як Експедитор - Замовник надало для ПП "Палтранс" як Перевізнику Заявку на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 00000000733 до договору № 1094 від 03.12.2019 (надалі - Заявка, а.с. 32-33, 122-123, 190).

Зазначеною Заявкою ТОВ "Бон Логістик" замовило у ПП "Палтранс" перевезення маршрутом Вишневе - Рівне - Львів; адреса завантаження Вишневе (07.02.2021, 19:00); дата завантаження 07.02.2021, час прибуття 19:00; адреса розвантаження Рівне 08.02.2021 5:30, Львів 08.02.2021 10:00; дата розвантаження Львів 08.02.2021 10:00; найменування вантажу: молочна продукція, режим плюс два градуси, мед книжка, сан. обробка; вимоги до транс. засобу: сухий, чистий, технічно справний, 20 т., 86 м.3. На оплату обов`язково здати по 2 примірники ТТН з кожної точки вивантаження, ВН, Маршрутний лист; тип рухомого складу: рефрижератор; контактна особа: Циба Вікторія Анатоліївна, тел. НОМЕР_1 ; вартість перевезення: 9 300 грн. з ПДВ; порядок і строки оплати: 10-15 банк. днів після отримання оригіналів документів. Платіжні дні ср-пт. Документи необхідно надіслати не пізніше ніж 10 днів після вивантаження. При затримці надсилання оригіналів документів понад 10 днів - відстрочення оплати на 20-25 днів; марка та номер рухомого складу: Рено НОМЕР_2 / НОМЕР_3 ; ПІБ водія та конт. номер телефону: Наконечний Микола Васильович тел НОМЕР_4 .

Згідно п. 3 Заявки водій являється представником та довіреною особою Експедитора - перевізника. Водій зобов`язаний бути присутнім при завантаженні, розвантаженні та слідкувати щоб інформація в перевізних документах відповідала фактично завантаженому вантажу. Експедитор - перевізник несе повну матеріальну відповідальність за вантаж з моменту прийняття його до перевезення та до моменту вручення його вантажоодержувачу в розмірі повної вартості вантажу при недостачі, пошкодженні одиниці вантажу / її заводської упаковки (а саме: вм`ятини, розриви, підмокання, пошкодження акцизних марок та ін.) і додатково понесені витрати, ПДВ.

Також, вказаною Заявкою були погоджені інші умови здійснення перевезення вантажу.

Заявка підписана директором ТОВ "Бон Логістик" та скріплена відтиском печатки останнього. Зі сторони ПП "Палтранс" Заявка не підписана, проте її отримання відповідачем не оспорюється.

У поданій позовній заяві ТОВ "Бон Логістик" вказує, що при здійснення вказаного перевезення вантаж не був доставлений до вантажоотримувача, оскільки не було дотримано температурного режиму мінус 2 градуси і продукція замерзла.

Згідно Акту № 09/02 від 09.02.2021 при прийманні продукції згідно ТТН № 001858 від 08.02.2021 ТОВ "Сандора" виявлено невідповідність продукції в наступному асортименті та кількості: продукція згідно маршрутного листа СА-КИ\МЛА-001858 від 08.02.2021 привезена з доставки з АТБ Львів, причина невідповідності - температура товару мінус 2 градуси, кількість шт. 26 044, сума грн. з ПДВ 355 073,76 грн. (а.с. 20).

Актом № 1 приймання - передачі відходів (продукти харчові зіпсовані, прострочені (Продукти молочні)), які списані і підлягають оброблянню та утилізації за кількістю від 17.02.2021 ТОВ "Українська утилізаційна компанія" отримало від ТОВ "Сандора" замовлення на утилізацію продуктів харчових зіпсованих, прострочених (продукти молочні) вагою 4 345.91 кг. (а.с. 21).

Вартість наданих послуг з обробляння та утилізації відходів - продуктів харчових зіпсованих, прострочених (продукти молочні) вагою 4 345,91 кг. коштували 9 995.59 грн. без ПДВ, ПДВ 20% - 1 999,12 грн., загальна вартість робіт (послуг) - 11 994,71 грн., що підтверджується Актом № УК-0000025 здачі - приймання робіт (надання послуг) та Рахунком - фактурою № УК-0000025 від 19.02.2021 (а.с. 22, 23).

Відтак, позивач вважає, що при здійсненні перевезення відповідачем було порушено температурний режим плюс два градуси та продукція замерзла, яку в подальшому утилізували, у зв`язку з чим ТОВ "Бон Логістик" зазнало збитків в розмірі 367 068,47 грн., які просить стягнути в даному позові.

Відповідач, в свою чергу, заперечив проти покладення на нього вказаної суми збитків, виклавши свої доводи у відзиві та запереченні на відповідь на відзив, які процитовані судом вище.

Суд, всебічно дослідивши подані сторонами докази вважає за необхідне наголосити на наступному.

Пункт 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як встановлено судом вище, підставою виникнення правовідносин між сторонами є договір перевезення.

Згідно зі ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами). Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу.

У відповідності до ст. 920 ЦК України у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

У пункті 8 статті 16 ЦК України зазначено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За змістом статті 216 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності (частина 2 статті 218 ГК України).

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За загальним правилом особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина 1 статті 22, стаття 611, частина 1 статті 623 ЦК України).

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

При цьому обов`язок доведення факту протиправної поведінки, розміру завданих збитків та прямого причинного зв`язку між порушенням зобов`язання і збитками покладається на позивача.

Згідно зі статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, збитки є наслідками неправомірної поведінки, дії чи бездіяльності особи, яка порушила права або законні інтереси іншої особи, зокрема невиконання або неналежне виконання установлених вимог щодо здійснення господарської діяльності, господарське правопорушення, порушення майнових прав або законних інтересів інших суб`єктів тощо.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; наявність збитків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Відсутність хоча б одного з перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Ураховуючи положення статті 74 ГПК України, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Натомість відповідачу потрібно довести відсутність його вини у завданні збитків позивачу.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо). Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди (аналогічну правову позицію викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.04.2020 у справі №904/3189/19).

Відтак, cуд зазначає, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд повинен з`ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. Позивач повинен довести факт заподіяння йому збитків та їх розмір. При визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням господарських договорів, береться до уваги вид (склад) збитків та наслідки порушення зобов`язань.

При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється поза межами конкретного випадку, і, відповідно, поза межами юридично значимого зв`язку.

Позивач, обґрунтовуючи свої вимоги з покладення на ПП "Палтранс" збитків, спричинених пошкодженням товару, зокрема, посилається на те, що перевізником було порушено температурний режим мінус два градуси (друга сторінка позовної заяви), а в подальшому вказує, що порушено температурний режим плюс два градуси (третя сторінка позовної заяви).

Проте, у поданому відзиві на позовну заяву, відповідач вказує, що ніяких особливих умов щодо транспортування вантажу під час виконання Заявки (а.с. 32 - 33), передбачено не було.

Представник ПП "Палтранс" зазначає, що зобов`язання щодо встановлення температурного режиму перевезення вантажу покладене саме на позивача за умовами п. 3.1.7. Договору, що ним здійснено не було.

Згідно п. 3.1.7. Договору, експедитор зобов`язаний окремо узгоджувати з Перевізником транспортування небезпечних, негабаритних вантажів, а також таких вантажів, які вимагають дотримання температурного режиму, забезпечувати перевізника інструкціями щодо умов перевезення вантажів.

В свою чергу, представник позивача вказує, що Заявка містила чітку вказівку та дотримання перевізником температурного режиму плюс два градуси.

Суд, дослідивши подані позивачем (а.с. 122 - 123, 190) та відповідачем (а.с. 92 - 93) копії Заявки, зауважує, що у вказаних Заявках містяться розбіжності, а саме: у Заявці, наданій позивачем вказано найменування вантажу - молочна продукція, режим плюс два градуси, мед. книжка, сан. обробка, а у Заявці, наданій відповідачем вказано найменування вантажу - молочна продукція, мед. книжка, сан. обробка.

Крім того, у Заявці, долученій позивачем до відповіді на відзив, відсутній пункт 9, який розташований в кінці першого аркушу Заявки (а.с. 122).

Також, суд бере до уваги, що позивачем долучено до матеріалів справи два примірника Заявки - до відповіді на відзив від 17.07.2021 (а.с. 122 - 123) та до пояснень від 26.08.2021 (а.с. 190), які між собою відрізняються розміщенням печатки ТОВ "Бон Логістик" на першому аркуші та підписом директора на другому аркуші.

При цьому, позивач вказує, що це одна і та ж Заявка, яка була надіслана відповідачу для здійснення перевезення, проте перший варіант підписаний представником за дорученням, а вторинний директором, у зв`язку з чим може бути відмінність у підписах.

Відтак, в матеріалах справи містяться три варіанти Заявки, які частково відрізняються за змістом, розташуванням відтиску печатки ТОВ "Бон Логістик" та підписом представника позивача.

Також, в якості підтвердження надіслання іншій стороні Заявки певного змісту сторонами надано роздруківки з електронної пошти.

Так, представником позивача до відповіді на відзив долучено копію Заявки та роздруківку з електронної пошти (а.с. 124 - 126) про відправку цієї Заявки для Палтранс. Проте, у поданій до суду копії Заявки відтиск печатки позивача знаходиться у нижній частині першого аркушу, а у роздруківці з електронної пошти - по центру першого аркушу.

Щодо передбачення температурного режиму у вказаній Заявці судом зазначається, що ймовірно там присутня вказівка на необхідність дотримання режиму плюс два градуси.

В свою чергу, представником відповідача до заперечення на відповідь на відзив долучено роздруківку з електронної пошти (а.с. 176 - 178) про отримання Заявки, в якій чітко видно, що відсутня вказівка на необхідність дотримання температурного режиму плюс два градуси.

При цьому, суд бере до уваги, що ні позивачем ні відповідачем не подано до суду оригіналу вказаної Заявки, відтак в суду немає можливості встановити яка саме Заявка є дійсною та надавалась позивачем відповідачу.

Суд акцентує увагу на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

На позивача покладається обов`язок довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх позовних вимог, а саме щодо встановлення температурного режиму у Заявці.

За приписами частин 1 - 3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України пов`язує змагальність сторін зі свободою в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Змагальність сторін - це встановлена законом можливість реалізації та практична реалізація наданих їм процесуальних прав при безумовному виконанні покладених на них процесуальних обов`язків на всіх стадіях судового процесу за участю компетентного суду.

Переконливість кожного доказу доводиться у змагальній процедурі безпосередньо перед тим складом суду, який дає цьому доказу юридично значущу оцінку.

Наведені позивачем доводи та подані ним докази на підтримання встановлення температурного режиму в Заявці, на думку суду, є неповними та непереконливими, а рішення суду не може ґрунтуватись на припущеннях.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем копії Заявки, підписані ним в односторонньому порядку, за відсутності оригіналу, а також скріншоти з електронної пошти, не можуть вважатись належними доказами в розумінні ст. 73, 74, 77 ГПК України.

Крім того, в судовому засіданні 12.08.2021 представник позивача стверджував, що відповідачем було невчасно подано автомобіль на завантаження, що в подальшому призвело до порушення графіку розвантаження та негативних наслідків для Експедитора, проте в поясненнях від 26.08.2021 ним підтверджено, що автомобіль став на завантаження вчасно.

В свою чергу, у поданому відзиві на позовну заяву, відповідач наголошує на тому, що саме позивачем порушено умови Заявки в частині дати та часу завантаження автомобіля, оскільки автомобіль прибув у м. Вишневе на завантаження вчасно, однак завантаження відбулось 08.02.2021, що підтверджується Товарно - транспортною накладною СА-КИ/МЛА-001858 від 08.02.2021 та СА-КИ/МЛА-001857 від 08.02.2021.

Відповідно до п. 8.25 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, час прибуття автомобіля для завантаження встановлюється у пункті вантаження з моменту проставляння в товарно-транспортній накладній відмітки про фактичний час прибуття автомобіля для завантаження, а час прибуття автомобіля для розвантаження - з моменту пред`явлення водієм товарно-транспортної накладної в пункті розвантаження.

Проте, як вбачається із ТТН СА-КИ/МЛА-001858 від 08.02.2021 в ній відсутня інформація про час прибуття автомобіля на завантаження та розвантаження.

В матеріалах справи наявна копія довідки ТОВ "Сандора", якою підтверджено, що для здійснення перевезення автомобіль був доставлений відповідачем вчасно - 07.02.2021 о 14 год. 10 хв., завантаження розпочато о 19 год. 00 хв. та завершено о 22 год. 10 хв.

Відтак, суд приходить до висновку, що матеріали справи свідчать про виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань в частині вчасної доставки автомобіля на завантаження.

У поданій відповіді на відзив представник позивача посилається також на безумовну вину перевізника, оскільки діє презумпція вини зобов`язаної сторони.

При прийнятті рішення суд враховує, що за приписами ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Зазначена норма передбачає принцип винності в разі відповідальності перевізника за втрату, нестачу, псування й ушкодження вантажу, який є загальним для всіх видів транспорту. Перевізник несе відповідальність за нестачу, втрату, псування й ушкодження вантажу лише у випадках, коли він винен у несхоронності вантажу. При цьому обов`язок доведення своєї невинуватості лежить на ньому.

Перевізник несе відповідальність, якщо не доведе, що втрата, псування й ушкодження вантажу відбулися внаслідок обставин, яким він не міг запобігти чи усунення яких від нього не залежало, зокрема внаслідок вини перевізника чи відправника вантажу; особливих природних властивостей перевезеного вантажу; недоліків тари й пакування, яких не можна було встановити шляхом зовнішнього огляду при прийманні вантажу до перевезення й інших обставин, передбачених законом.

Пошкодження вантажу - це зміна його фізичних властивостей (механічні поломки, дефекти, бій); нестача вантажу - доставка вантажу одержувачу в меншій кількості, ніж оголошено до перевезення.

Крім того, він також зобов`язаний доставити вантаж чи багаж у пункт призначення і видати його уповноваженій особі.

Проте, як вбачається із матеріалів справи та сторонами не оспорюється, що автомобіль не завершив доставку вантажу до м. Львів, оскільки ТОВ "Бон Логістик" дало вказівку повернути товар вантажовідправнику.

При прийнятті товару вантажовідправником складено Акт № 09/02 від 09.02.2021 в якому вказано, що виявлено невідповідність продукції в асортименті згідно Маршрутного листа СА-КИ\МЛА-001858 від 08.02.2021 з причиною невідповідності - температура продукції мінус два градуси.

Вказаний Акт підписаний комісією в складі: старший кладовщик ОСОБА_2, завідуючий складу ОСОБА_3, інженер з якості ОСОБА_4 та водій ОСОБА_1 .

Однак, як зазначає відповідач, водій ОСОБА_1 не є уповноваженим представником перевізника на здійснення контролю температурного режиму товару та ПП "Палтранс" не надавало йому повноважень на підписання акту перевірки температурного режиму. Доказів протилежного позивачем не надано та матеріали справи не містять.

Також до вказаного Акту не долучено жодних актів лабораторних досліджень, фотографій чи будь - яких доказів, які б дали можливість встановити дійсність пошкодження вантажу (причини його псування) та фіксацію його температурного режиму.

У поданій відповіді на відзив представник позивача вказує, що представника ПП "Палтранс" запрошували на утилізацію і перевірку придатності товару, однак його позиція тоді була зовсім іншою як і зараз він всіляко ухилявся від спілкування з позивачем.

Проте, суд критично відноситься до зазначеного, оскільки доказів на підтвердження вказаного (лист з пропозицією прибути на утилізацію, повідомлення про направлення листа відповідачу та ін.) позивачем не надано, а вказане відповідачем заперечується.

Резюмуючи наведене суд вважає за необхідне наголосити на тому, що докази, які додані позивачем до матеріалів справи лише надають суду можливість припускати той факт, що пошкодження товару було здійснено саме ПП "Палтанс".

Разом з тим, суд звертає увагу, що єдиним доказом, який підтверджує пошкодження вантажу (товар замерз) позивачем надано Акт № 09/02 від 09.02.2021, який не є належним та достовірним доказом в розуміння ст. 77 та ст. 78 ГПК України на підтвердження факту псування товару та неможливість його реалізації.

Тобто, подані докази достеменно не підтверджують факт пошкодження товару ПП "Палтранс", а отже, суд не може дійсно стверджувати про те, що позивач поніс збитки у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків як перевізника в частині дотримання температурного режиму плюс два градуси.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що Перевізник не був зобов`язаний контролювати температурний режим під час перевезення вантажу.

Згідно з положеннями ст. 236 ГПК України законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Від повноти встановлення відповідних обставин справи та правильної оцінки доказів залежить обґрунтованість висновків суду при ухваленні судом рішення по суті спору. При цьому, суд в кожному випадку повинен навести мотиви через які він приймає одні докази та відхиляє інші.

Відтак, суд досліджуючи докази у даній справі приходить до висновків, що позивачем не доведено наявності у відповідача протиправної поведінки, а саме, факту того, що саме ПП "Палтранс" під час перевезення товару пошкодило його порушивши температурний режим плюс два градуси, який можливо був передбачений у Заявці, що призвело до понесення позивачем збитків.

Таким чином, позивачем не доведено прямої причетності відповідача до пошкодження товару, а відтак і причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та збитками позивача немає.

Отже, у зв`язку з відсутністю (недоведеністю) протиправної поведінки відповідача, в суду наявні підстави стверджувати, що у останнього в контексті викладених вище положень матеріального права, відсутня наявність складу цивільного правопорушення, а відтак і відсутні підстави для стягнення з останнього збитків заявлених позивачем.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відтак, сторони, звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 81 ГПК України сторонами доказів.

На підставі викладеного, враховуючи, що ТОВ "Бон Логістик" при відправці товару не було узгоджено з перевізником про встановлення температурного режиму та відсутні докази протилежного, беручи до уваги, що акти утилізації товару складені без участі відповідача, який не повідомлявся його складання, суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено вину ПП "Палтранс" в завданні збитків ТОВ "Бон Логістик" в розмірі 367 068,47 грн., а тому відсутні підстави для задоволення даного позову та стягнення з відповідача вказаних коштів.

У зв`язку з відмовою у позові, судові витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються судом на позивача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повний текст рішення виготовлено та підписано "31" серпня 2021 року.

Суддя А.М. Горплюк