Рішення № 99276344, 19.08.2021, Господарський суд м. Києва

Дата ухвалення
19.08.2021
Номер справи
910/9920/21
Номер документу
99276344
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.08.2021Справа № 910/9920/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Бортнюк М.В., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альматі»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Кофе»

про стягнення 912 850,85 грн

За участю представників сторін:

від позивача Новіков Я.А. (адвокат за ордером АІ № 1120950 від 07.06.2021)

від відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Альматі" (далі -ТОВ "Альматі", позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Кофе" (далі - ТОВ "Бест Кофе", відповідач) про стягнення 912 850,85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем його обов`язку своєчасно та в повному обсязі оплатити товар, поставлений позивачем на виконання умов укладеного сторонами договору поставки товару № 19/09/2019-1 від 19.09.2019.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду з цим позовом та просив стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 912 850,85 грн, з яких: 763 378,00 грн - основний борг, 72 601,69 грн - пеня, 61 538,07 грн - інфляційні втрати, 15 333,07 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.06.2021 відкрито провадження у справі № 910/9920/21 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 20.07.2021.

20.07.2021 суд відклав судове засідання на 19.08.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.07.2021 повідомлено ТОВ «Бест Кофе», як відповідача, про наступне судове засідання, призначене на 19.08.2021.

19.08.2021 у судовому засіданні позивач подав до суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, заявлені ним позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Відповідач у жодне судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, правом надати відзив на позовну заяву не скористався.

Зважаючи на наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 19.08.2021 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

19.09.2019 між ТОВ "Альматі" (постачальник) та ТОВ "Бест Кофе" (покупець) був укладений договір поставки товару № 19/09/2019-1 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується постачати і передавати у власність покупцю товар, а покупець зобов`язується приймати та сплачувати товар в порядку та строки зазначені в цьому договорі.

У п. 5.4 договору сторони визначили наступні умови оплати: оплата вартості партії товару здійснюється в термін 30 (тридцять) календарних днів з моменту поставки товару.

Пунктом 9.1 договору передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2020 та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Термін дії угоди автоматично подовжується на наступний рік якщо жодна зі сторін не повідомила письмово іншу сторону про розірвання угоди не менш чим за 1 місяць до закінчення терміну дії (п. 9.3 договору).

Судом встановлено, що на виконання укладеного сторонами договору позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар та послуги з передпродажної підготовки товару загальною вартістю 1 129 809,35 грн, що підтверджується видатковими накладними № 11 від 31.01.2020, № 13 від 04.02.2020, № 14 від 04.02.2020, № 15 від 14.02.2020, № 25 від 06.03.2020, № 26 від 06.03.2020, № 27 від 10.03.2020, № 37 від 24.03.2020, № 38 від 24.03.2020, № 41 від 02.04.2020, № 42 від 02.04.2020, № 43 від 02.04.2020, № 54 від 08.04.2020, № 55 від 09.04.2020, № 57 від 10.04.2020, № 61 від 13.04.2020, № 62 від 14.04.2020, № 63 від 16.04.2020, № 67 від 22.04.2020, № 71 від 28.04.2020, № 73 від 30.04.2020, № 80 від 12.05.2020, № 85 від 18.05.2020, № 88 від 27.05.2020, № 89 від 27.05.2020, № 94 від 02.06.2020, № 103 від 15.06.2020, № 106 від 22.06.2020, № 122 від 13.07.2020, № 131 від 27.07.2020, № 135 від 04.08.2020, № 136 від 04.08.2020, № 138 від 05.08.2020, № 144 від 14.08.2020, № 155 від 21.08.2020, № 154 від 27.08.2020, № 159 від 01.09.2020, № 183 від 28.09.2020, № 191 від 02.10.2020, № 202 від 13.10.2020, № 229 від 03.11.2020, № 230 від 05.11.2020, № 236 від 11.11.2020, № 237 від 11.11.2020, № 239 від 13.11.2020, № 245 від 19.11.2020, № 247 від 20.11.2020, № 252 від 03.12.2020, № 268 від 11.12.2020, та актом надання послуг № 108 від 30.06.2020, засвідченими підписами представників обох сторін та їх печатками.

Відповідач повернув позивачу частину товару загальною вартістю 313 431,31 грн, що підтверджується накладним на повернення товару № 1 від 27.04.2020, № 2 від 25.05.2020, № 3 від 25.05.2020, № 4 від 25.05.2020, № 8 від 15.09.2020, № 9 від 15.09.2020, № 10 від 15.09.2020, № 11 від 23.10.2020, № 15 від 16.11.2020, № 1 від 16.02.2021, № 2 від 23.02.2021, № 3 від 24.02.2021, № 4 від 25.02.2021, № 5 від 26.02.2021, № 6 від 05.05.2021, засвідченими підписами представників обох сторін та їх печатками.

Крім того, відповідач оплатив частину поставленого товару в загальній сумі 53 000,00 грн, що підтверджується фільтрованою банківською випискою по рахунку позивача за період з 01.12.2020 по 26.05.2021.

Таким чином, матеріали справи свідчать про наявність у відповідача заборгованості перед позивачем за товар, поставлений на виконання договору № 19/09/2019-1 від 19.09.2019 в розмірі 763 378,04 грн.

Наявність у відповідача перед позивачем заборгованості за вищевказаним договором у розмірі 763 378,02 грн станом на 31.05.2021 також підтверджується підписаним представниками обох сторін актом звірки взаємних розрахунків за період січень-травень 2021 року, долученим до матеріалів справи.

У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Розглядаючи даний спір та вирішуючи його по суті, оцінюючи правомірність заявлених позивачем вимог, суд керувався таким.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Положеннями ч. 1 ст. 262 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.

Суд вказує, що встановлений ним розмір заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 763 378,04 грн та є більшим від визначеного позивачем на 0,4 коп. Однак, заявляти до стягнення заборгованість у меншому розмірі є правом позивача та не суперечить приписам чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 763 378,00 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у вказаному розмірі.

Крім того, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 72 601,69 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що відповідач товар, поставлений позивачем, оплатив частково та з порушення встановленого умовами договору строку, відтак допустив порушення зобов`язання.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

У п. 2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013 роз`яснено, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Таким чином, нарахування пені обмежується не лише шестимісячним строком, встановленим положеннями ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, але також чітко регламентованим початком відліку вказаного строку, перебіг якого починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане.

Положеннями п. 7.2.2 договору на покупця покладений обов`язок своєчасно оплачувати товар.

Згідно з п. 10.2 договору покупець за договором несе наступну відповідальність: за несвоєчасну оплату вартості партії товару покупець сплачує неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що у порушення приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України позивач здійснював нарахування пені протягом строку, що перевищує 6-ти місячний строк нарахування, встановлений положеннями вказаної статті.

Здійснивши власний розрахунок пені, суд встановив, що її розмір становить 32 169,44 грн, тобто є меншим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Отже, вимога про стягнення з відповідача пені заявлена позивачем правомірно, проте підлягає задоволенню в розмірі визначеному судом, а саме в розмірі 32 169,44 грн.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 15 333,07 грн та інфляційну складову боргу в розмірі 61 538,07 грн.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд встановив, що їх розмір становить 15 332,50 грн, тобто є меншим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Отже, вимога про стягнення з відповідача 3% річних заявлена позивачем правомірно, проте підлягає задоволенню в розмірі визначеному судом, а саме в розмірі 15 332,50 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційної складової боргу, суд встановив, що її розмір становить 61 858,91 грн, тобто є більшим, ніж заявлено позивачем до стягнення. Отже, вимога про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу заявлена позивачем правомірно та підлягає задоволенню в розмірі визначеному позивачем, а саме в розмірі 61 538,07 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 763 378,00 грн, пені в розмірі 32 169,44 грн, 3% річних в розмірі 15 332,50 грн та інфляційної складової боргу в розмірі 61 538,07 грн.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, позивач просив суд покласти на відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмір 25 000,00 грн.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Судом встановлено, що представник позивача Новіков Я.В. є адвокатом, (свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю КС № 5535/10 від 24.12.2015).

Судом також встановлено, що між позивачем та адвокатом Новіковим Я.В. був укладений договір про надання правової допомоги № 21-Г/21 від 12.05.2021, згідно з умовами якого вартість надання правової допомоги в суді першої інстанції складає 25 000,00 грн.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 "Послуги. Загальні положення" підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

На підтвердження понесених ним судових витрат на правову допомогу позивач, окрім вищевказаного договору про надання правової допомоги, долучив до матеріалів справи акт приймання-передачі надання правової допомоги від 15.06.2021 на суму 25 000,00 грн

Отже, позивачем подано до матеріалів справи достатньо доказів на підтвердження факту надання адвокатом Новіковим Я.В. професійної правничої допомоги позивачу в межах даної справи на суму 25 000,00 грн.

Відповідачем будь-яких заперечень або заяв про неспіврозмірність розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу чи зменшення їх розміру до суду подано не було.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обгрунтованість заявленої позивачем до стягнення суми в розмірі 25 000,00 грн на відшкодування витрат на правову допомогу, а також про обгрунтованість вимоги щодо відшкодування такої суми за рахунок відповідача. Однак, з урахуванням часткового задоволення позову відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати позивача на правову допомогу в розмірі 23 892,68 грн.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бест Кофе" (01033, м. Київ, вул. Тарасівська, буд. 3, код 42115147) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альматі" (02068, м. Київ, вул. Срібнокільська, буд. 20, квартира 295, код 40802280) основний борг у розмірі 763 378,00 грн (сімсот шістдесят три тисячі триста сімдесят вісім грн 00 коп.), пеню в розмірі 32 169,44 грн (тридцять дві тисячі сто шістдесят дев`ять грн 44 коп.), 3% річних в розмірі 15 332,50 грн (п`ятнадцять тисяч триста тридцять дві грн 50 коп.), інфляційну складову боргу в розмірі 61 538,07 грн (шістдесят одна тисяча п`ятсот тридцять вісім грн 07 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 13 086,27 грн (тринадцять тисяч вісімдесят шість грн 27 коп.), витрати на оплату правової допомоги в розмірі 23 892,68 грн (двадцять три тисячі вісімсот дев`яносто дві грн 68 коп.).

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 30.08.2021.

Суддя О.Г. Удалова

Часті запитання

Який тип судового документу № 99276344 ?

Документ № 99276344 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 99276344 ?

Дата ухвалення - 19.08.2021

Яка форма судочинства по судовому документу № 99276344 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 99276344 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 99276344, Господарський суд м. Києва

Судове рішення № 99276344, Господарський суд м. Києва було прийнято 19.08.2021. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.

Судове рішення № 99276344 відноситься до справи № 910/9920/21

Це рішення відноситься до справи № 910/9920/21. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа забезпечує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє результативно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 99276343
Наступний документ : 99276346