Рішення № 99273063, 30.08.2021, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2021 року Чернігів Справа № 620/5522/21

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заяць О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, доведеного до відома ОСОБА_1 в листах від 07.05.2021 № 2500-0205-08/24770 та від 18.05.2021 № 6629-7614/Б-02/8-2500/21, про відмову у перерахунку пенсії державного службовця, згідно зі статтею 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу»;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи 22 роки 29 днів до стажу державної служби;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 26 квітня 2021 року у розмірі 90 % місячного заробітку на підставі довідок Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від № 202/12.3/24/21- від 19.04.2021 та № 203/12.3/24/21 від 19.04.2021 з урахуванням посадового окладу - 11640,00 грн, надбавки за ранг - 500,00 грн, надбавки за вислугу років - 5820,00 грн, надбавки за інтенсивність праці - 23280,00 грн, надбавки за виконання особливо важливої роботи - 11640,00 грн, всього 52880,00 грн та виплатити всю заборгованість, що склалася.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до ст. 46 Закону України «Про державну службу» до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також згідно пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ № 283 від 03.05.1994 до стажу державної служби включається також час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях. Вказав, що відповідач протиправно не перевів на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 26.04.2021 у розмірі 90% місячного заробітку на підставі довідок, виданих Північно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції.

Відповідач у відзиві зазначив, що з позовними вимогами не погоджується та просив у задоволенні позову відмовити повністю, оскільки до 20-річного стажу, який дає право на призначення пенсії державного службовця, незалежно від місця роботи під час досягнення пенсійного віку, зараховуються періоди роботи на посадах, віднесених статтею 25 Закону України «Про державну службу» до відповідних категорій посад державних службовців. Таким чином, позивачу можливо зарахувати періоди роботи з 15.01.1991 по 03.07.2001, з 03.06.2003 по 31.12.2003 та з 01.01.2004 по 08.08.2005, що становить 12 років 08 місяців 18 днів стажу державної служби. Також згідно норм Закону України «Про державну службу» № 889-VIII (01.05.2016) посади комсомольських, партійних органів до жовтня 1990 і строкова військова служба не зараховуються до стажу державної служби для визначення права на пенсію та для визначення розміру пенсії як державному службовцю.

У відповіді на відзив позивач заперечував щодо доводів відповідача, просив задовольнити позовні вимоги повністю та вказав на правові позиції, викладені у постановах Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 569/350/17, від 27.12.2019 у справі № 500/2565/18, від 10.02.2021 у справі № 825/1453/18, від 22.11.2018 у справі № 500/6640//16.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та отримує пенсію за віком на підставі Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 НОМЕР_1 його трудова діяльність почалась з 09.11.1976 на підприємстві Чернігівських електричних мереж. З 18.11.1977 по 10.12.1979 позивач проходив військову службу у Радянській Армії.

Після закінчення Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка, 01.08.1985 ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в оргінструкторський відділ Чернігівського міськвиконкому. З 15.01.1991 по 03.06.2003 працював завідуючим юридичним сектором, завідуючим юридичним відділом, переведення були в межах Чернігівської міської ради. З 03.06.2003 по 08.08.2005 позивач працював першим заступником начальника Чернігівського обласного управління юстиції, тобто весь час працював державним службовцем або прирівнюваною до цього посадовою особою місцевого самоврядування.

26.04.2021 позивач звернувся до відповідача із заявою про переведення на пенсію згідно із Законом України «Про державну службу», але листами від 07.05.2021 та від 18.05.2021 у переведенні було відмовлено.

Відповідно до листів ГУ ПФУ в Чернігівській області до стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, можливо зарахувати період роботи з 15.01.1991 по 03.07.2001, з 03.06.2003 по 31.12.2003 та з 01.01.2004 по 08.08.2005. Таким чином, стаж державної служби становить 12 років 08 місяців 18 днів.

Проходження строкової військової служби не відноситься до посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу».

Позивач вважаючи, що має право на пенсію згідно із Законом України «Про державну службу», звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

01.05.2016 набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), у якому передбачені певні особливості пенсійного забезпечення державних службовців, зокрема, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VІІІ визнано, що втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ (далі - Закон № 3723-ХІІ), крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу, якими передбачено право державних службовців, за певних умов, на призначення пенсії за віком відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ.

Відповідно до розділу IX Закону № 889-VIII передбачено право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ, та можуть розраховувати дві категорії:

1. державні службовці, які на день набрання чинності Законом № 889- VІІІ (01.05.2016) займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України (пункт 10);

2. особи, які на день набрання чинності Закону № 889-VІІІ (01.05.2016) мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України (пункт 12).

Після 01.05.2016 відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 25 Закону № 3723-ХІІ визначено сім категорій посад державних службовців, які вони могли обіймати у відповідних державних органах, та передбачено, що віднесення існуючих на той час посад державних службовців, не перелічених у цій статті, а також віднесення до відповідної категорії нових посад державних службовців провадиться Кабінетом Міністрів України за погодженням з відповідним державним органом.

Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 попереднього Закону "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 попереднього Закону у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно з пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 попереднього Закону "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 попереднього Закону в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 889-VIII передбачено, що за наявності у особи станом на 01.05.2016 року певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723 після 01.05.2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частиною 1 статті 37 Закону № 3723 і Прикінцевих та перехідних положень Закону № 889-VIII, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 889-VІІІ, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Судом встановлено, що 26.04.2021 позивач звернувся із заявою до ГУ ПФУ у Чернігівській області про переведення з пенсії за віком на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Отже, на момент звернення із зазначеною вище заявою позивачу було 62 повних років. Відтак, станом на момент звернення позивач мав необхідний вік, передбачений статтею 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ. Також, у позивача достатньо страхового стажу відповідно до записів трудової книжки, наявної у матеріалах справи.

Щодо стажу державної служби суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 46 Конституції України право на пенсійне забезпечення гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення. Зміст та обсяг права громадян на пенсійне забезпечення полягає у їх матеріальному забезпеченні шляхом надання трудових і соціальних пенсій, тобто щомісячних пенсійних виплат відповідного розміру в разі досягнення особою передбаченого законом віку чи визнання її інвалідом або отримання членами її сім`ї цих виплат у визначених законом випадках.

Встановивши в законі правові підстави призначення пенсій, їх розміри, порядок обчислення і виплати, законодавець може визначати як загальні умови їх призначення, так і особливості набуття права на пенсію, включаючи для окремих категорій громадян пільгові умови призначення пенсії залежно від ряду об`єктивно значущих обставин, що характеризують трудову діяльність (особливості умов праці, професія, виконувані функції, кваліфікаційні вимоги, обмеження, ступінь відповідальності тощо). Законодавець повинен робити це з дотриманням вимог Конституції України, в тому числі принципів рівності та справедливості.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців, визначається Законом № 889-VІІІ.

Відповідно до п. 2 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ з 01.05.2016 втратив чинність Закон № 3723-ХІІ, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, пп. 10, 12 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01.05.2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01.05.2016 на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-ІV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пунктом 8 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VІІІ визначено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Стаж державної служби, до набрання чинності Закону № 889-VІІІ обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. № 283 (далі - Порядок № 283).

Згідно пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою КМУ № 283 від 03.05.1994 до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування", а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування.

Також, відповідно до пункту 2 Порядку № 283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах, зокрема, керівних працівників і спеціалістів державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР згідно з додатком.

Так, у вказаному додатку міститься перелік державних органів колишніх УРСР та інших республік, а також колишнього СРСР, періоди роботи в яких на посадах керівних працівників і спеціалістів зараховується до стажу державної служби, до яких віднесено серед іншого, виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів, їх управління, самостійні відділи, інші структурні підрозділи.

Відповідно до роз`яснення Національного агентства України з питань державної служби від 23.07.2020 № 105-р/з стаж державної служби обчислюється відповідно до статті 46 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) та Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229.

Крім того, пунктом 8 Розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII передбачено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до 01.05.2016 обчислюється відповідно до законодавства, яке діяло раніше.

Стаж державної служби до набрання чинності Законом № 889-VIII обчислювався відповідно до Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок), додатка до нього та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 3 Порядку до стажу державної служби включався час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

При цьому до стажу державної служби осіб включаються усі види військової служби, які вони проходили у Збройних Силах та інших військових формуваннях України та колишнього СРСР до 01 травня 2016 року.

Частиною другою статті 46 Закону № 889-VIII та пунктом 4 вказаного Порядку передбачено періоди роботи, служби та навчання, які зараховуються до стажу державної служби, зокрема до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах, на яких присвоюються військові та спеціальні звання.

Крім того, статтею 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Видами військової служби є: строкова військова служба; військова служба за призовом під час мобілізації, на особливий період; військова служба за контрактом осіб рядового складу; військова служба за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.

Правовий статус посадових осіб, які працюють в органах місцевого самоврядування, регулюється Конституцією України, КЗпП та Законами України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11.07.2002 № 93-IV, «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280), «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III (далі - Закон № 2493) та іншими законодавчими актами. Закон № 2493 визначає порядок вступу на службу до органів місцевого самоврядування. Для цієї категорії посад передбачено особливі правила набуття повноважень, які визначено профільним Законом № 280. Нюанси проходження служби в органах місцевого самоврядування врегульовано Законом № 2493. На сьогодні це єдині нормативно-правові акти, які визначають систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правовий статус і порядок проходження служби посадових осіб місцевого самоврядування.

Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення стажу держаної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Порядок № 229 у пункті 6 містить аналогічну норму, як і в пункті 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII про те, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

При цьому, як Порядок № 283 у пункті 2, так і чинний на теперішній час Порядок № 229 у пункті 4 передбачає, що до стажу державної служби зараховуються час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування та періоди військової служби.

Суд зазначає, що до стажу державної служби зараховуються, зокрема, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

Враховуючи зазначене, записи, наявні у трудовій книжці ОСОБА_1 , суд дійшов висновку, що станом на дату набрання чинності Законом України «Про державну службу» №889-VIII (станом на 01.05.2016) у позивача наявний стаж державної служби більше 20 років та відповідачем протиправно не враховано 22 роки 29 днів до стажу державної служби.

Таким чином, на підставі наведеного, рішення ГУ ПФУ у Чернігівській області, яким позивачу відмовлено в переведенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу», згідно поданої ним заяви, є протиправним.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, шляхом зобов`язання відповідача вчинити дії, варто зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15.11.1996 року у справі «Чахал проти Об`єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п.75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 05.04.2005 року (заява №38722/02).

Право на захист - це суб`єктивне право певної особи, тобто вид і міра її можливої (дозволеної) поведінки із захисту своїх прав. Воно випливає з конституційного положення: «Права і свободи людини і громадянина захищаються судом» (стаття 55 Конституції України).

Отже, кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання у сфері цивільних, господарських, публічно-правових відносин та за наявності неврегульованих питань.

Порушення права означає необґрунтовану заборону на його реалізацію або встановлення перешкод у його реалізації, або значне обмеження можливостей його реалізації тощо.

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Також суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до пункту 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 14.09.2016 № 622 пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права.

Постановою Правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 «Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08.02.2017 за №180/30048 затверджені форми довідок про заробітну плату для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 10.12.2015 №889-VIII «Про державну службу» пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 №3723-XII «Про державну службу» (далі - Постанова №1-3).

З матеріалів справи вбачається, що позивачу Північно-Східним міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції, яке є правонаступником Головного територіального управління юстиції у Чернігівській області видані довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 19.04.2021 № 202/12.3/24/21 та довідка про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби від 19.04.2021 № 203/12.3/24/21.

Суд зауважує, що форма вказаних довідок відповідає формам довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям, затверджених Постановою №1-3 та містять відображення складових заробітної плати: посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років, надбавка за інтенсивність праці та щомісячна премія, які визначені в середніх розмірах відносно визначених законодавством таких виплат за відповідною (прирівняною) посадою (посадами) за останнім місцем роботи на державній службі за місяць, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії.

На всі види оплати праці, включені в довідки, нараховано єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Таким чином суд дійшов висновку, що всі відображені в довідках види оплати праці, - є складовими частинами заробітної плати позивача, з якої сплачені внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, тому вони мають братися до уваги при розрахунку розміру пенсії позивача згідно статті 37 Закону України «Про державну службу».

З урахуванням вищевикладеного та наданих доказів, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, доведеного до відома ОСОБА_1 в листах від 07.05.2021 № 2500-0205-8/24770 та від 18.05.2021 № 6629-7614/Б-02/8-2500/21, про відмову у перерахунку пенсії державного службовця, згідно зі статтею 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу»; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи 22 роки 29 днів до стажу державної служби; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 26 квітня 2021 року, з урахуванням довідок Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від № 202/12.3/24/21 від 19.04.2021 та № 203/12.3/24/21 від 19.04.2021 та здійснити виплату із врахуванням виплачених сум.

Разом з тим, суд вважає, що позовна вимога про зобов`язання відповідача перевести на пенсію за віком у розмірі 90% місячного заробітку на підставі довідок з урахуванням посадового окладу - 11640,00 грн, надбавки за ранг - 500,00 грн, надбавки за вислугу років - 5820,00 грн, надбавки за інтенсивність праці - 23280,00 грн, надбавки за виконання особливо важливої роботи - 11640,00 грн, всього 52880,00 грн та виплатити всю заборгованість, що склалася є передчасною та необґрунтованою, оскільки відповідач відмовив у переведенні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідного стажу державної служби та не вирішував питання відсоткового розміру пенсії.

Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, дійшов висновку про задоволення позову частково.

Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене, за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ в Чернігівській області на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454,00 грн.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, доведеного до відома ОСОБА_1 в листах від 07.05.2021 № 2500-0205-8/24770 та від 18.05.2021 № 6629-7614/Б-02/8-2500/21, про відмову у перерахунку пенсії державного службовця, згідно зі статтею 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ «Про державну службу».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 стаж роботи 22 роки 29 днів до стажу державної служби.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області перевести ОСОБА_1 на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» з 26 квітня 2021 року, з урахуванням довідок Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від № 202/12.3/24/21 від 19.04.2021 та № 203/12.3/24/21 від 19.04.2021 та здійснити виплату із врахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул.П`ятницька, 83-А,м.Чернігів,14005, код ЄДРПОУ: 21390940.

Повний текст рішення суду виготовлено 30 серпня 2021 року.

Суддя О.В. Заяць