Рішення № 99272532, 31.08.2021, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/6910/21

РІШЕННЯ

іменем України

31 серпня 2021 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного Управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом до Головного Управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України, в якому просить визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань розгляду скарг ДПС України № 25415/2798023246/2 від 07.06.2021 року, та № 25416/2798023246/2 від 07.06.2021 року та зобов`язати ДПС України (04053, м. Київ, Львівська пл., 8, Код ЄДРПОУ: 39292197) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 14.05.2021 та №4 від 21.05.2021 року, складену ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ). Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Хмельницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової нвкладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення ФОП ОСОБА_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Зобов`язати Головне управління ДПС у Хмельницькій області (ЄДРПОУ 39492190) виключити ФОП ОСОБА_2 (ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач протиправно відніс її до переліку ризикових платників податків, оскільки вважає, що ФОП не відповідає жодному з критеріїв ризиковості. Позивач вказує, що рішення відповідача про віднесення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до переліку ризикових платників прийнято з порушенням встановленого порядку, суперечить приписам чинного законодавства, отже підлягає скасуванню. А також зазначає, що відповідач протиправно не зареєстрував податкову накладну №3 та №4 від 21.05.2021.

Ухвалою суду від 30.06.2021 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін, сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій.

Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначив, що Головне управління ДПС у Хмельницькій області приймаючи оскаржуване рішення діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством України.

При прийнятті оскаржуваних рішень комісії ГУ ДПС у Хмельницькій області від 31.05.2021 про відмову у реєстрації податкових накладних підприємства від № 3 та 4 враховано, що позивачем не надано відповідачу документів, які б могли надати можливість ідентифікувати наявність господарських операцій в частині придбання продукції, тобто тих документів які, надали б можливість та право на складення та подальшу реєстрацію податкових накладних № 3 та 5 від 04.09.2021 року, в частині реалізації продукції. Що стосується позовної вимоги про скасування рішень ДПС України, прийнятих за результатами розгляду скарг платника податків, то такі рішення не створили, і не змінили права платника податків, тому не порушують його право, не створюють нових обов`язків, а як наслідок не є тими актами індивідуальної дії, які підлягають оскарженню в розумінні п. 1 ч. 1 статті 19 КАС України. А тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази, суд враховує наступне.

Суд встановив, що з 27.08.2018 фізична особа-підприємець ОСОБА_1 здійснює неспеціалізовану оптову торгівлю (основний КВЕД) та зареєстрована платником ПДВ.

За результатами засідання Комісії ГУ ДПС у Хмельницькій області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних з питань розгляду питання щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку на додану вартість ФОП ОСОБА_1 затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165, Комісія прийняла рішення №1691 від 05.02.2020, згідно з яким ФОП ОСОБА_1 визнано такою, що відповідає критеріям ризиковості платника податку.

Підставою для винесення вказаного рішення слугували обставини, що свідчать про здійснення нереальних операцій ФОП ОСОБА_1 .

У вказаному рішенні про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку зазначається, що платник відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

ФОП ОСОБА_1 було складено податкові накладні №3 від 14.05.2021 року та №4 від 21.05.2021 року та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказані податкові накладні прийнято, однак реєстрацію зупинено, та зазначено підстави зупинення, зокрема вказано, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПКУ реєстрація ПН/РК зупинена ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 8 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФУ від 13.06.2017 року № 567. Та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК та/або.

Позивачем подано повідомлення № 1 від 28.05.2021 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних № 3 та №4.

Рішеннями від 31.05.2021 №2710226/2798023246, від 31.05.2021 №2710225/2798023246, Головне управління ДПС у Хмельницькій області відмовило позивачу у реєстрації податкових накладних №3 від 14.05.2021 та №4 від 21.05.2021.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями та з метою реєстрації зазначених вище податкових накладних, позивачем було подано до Державної фіскальної служби України скарги, проте рішеннями комісії Державної фіскальної служби України від 07.06.2021 року позивачу було відмолено у реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Вважаючи такі рішення контролюючого органу протиправними, позивач звернувся до суду з вказаним позовом за захистом порушеного права.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Підпунктом 20.1.45 пункту 20.1 статті 20 ПК встановлено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

В пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України (далі - ПК) визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (підпункт 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК).

Згідно з пунктом 71.1 статті 71 ПК інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Порядок збору податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючими органами встановлений статями 72, 73 ПК.

Відповідно до статті 74 ПК податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Пунктом 201.16 статті 201 ПК передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 3, 5, 6, 7 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (постанова втратила чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165) (далі - Порядок), передбачено здійснення автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків. Податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Так само, зупиняється реєстрація, якщо за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку.

Моніторинг податкових накладних/розрахунків коригування здійснюється на підставі аналізу податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДФС, за алгоритмом, встановленим пунктом 3 Порядку.

Здійснюючи моніторинг, контролюючий орган виявляє ризик порушення податкового законодавства, який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням норм ПК та неможливості здійснення операції з постачання товарів (послуг), щодо яких складено податкову накладну/розрахунок коригування, та/або у ймовірності уникнення платником податку виконання податкового обов`язку.

Обов`язковою ознакою рішення, дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин і мають для них обов`язковий характер.

Дії ж контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання комісії, яка вирішує питання реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних), мають характер службової діяльності відповідних службових осіб по інформаційно-аналітичному забезпеченню діяльності цього органу. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів для виконання покладених на них функцій та завдань з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Відповідно, інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Верховним Судом вже зроблено висновок щодо застосування наведених вище норм у подібних правовідносинах (зокрема, в постановах Верховного Суду від 20.11.2019 у справі №480/4006/18, від 03.03.2020 у справі №240/3665/19, від 05.08.2020 у справі №520/5692/19, від 21.08.2020 №520/6051/19, від 29.09.2020 у справі №440/1385/19, від 12.11.2020 у справі №240/3906/19, від 01.04.2021 у справі 520/4554/19).

Згідно з висновком Верховного Суду використання контролюючим органом податкової інформації, наявної в інформаційних системах ДФС, або внесення інформації в такі бази за результатами її опрацювання у певний спосіб, зокрема, віднесення позивача до платників, які відповідають критеріям ризиковості, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК та є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань. Безпосередньо рішення Комісії по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, без прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, не порушує права та інтереси позивача. Включення Комісією контролюючого органу платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості, є передумовою зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. У подальшому відповідність критеріям ризиковості має бути спростовано платником податків шляхом подання на вимогу податкового органу переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, і лише ненадання платником податку відповідних письмових пояснень та запитуваних копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування є підставою для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Саме рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування призведе до певних негативних правових наслідків для платника податків, та, вважаючи таке рішення контролюючого органу неправомірним, особа може звернутись до суду за захистом своїх прав. У межах цього спору підставами позову, серед іншого, можуть бути доводи щодо неправомірності дій контролюючого орга

Підстав для відступу від наведеної правової позиції щодо застосування норми права у подібних правовідносинах суд у цій справі не знаходить.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС при виборі і застосування норми до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, внесення до системи АІС "Податковий блок" податкової інформації щодо відповідності ФОП ОСОБА_1 критеріям ризиковості є одним із заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на відповідача функцій та завдань, безпосередньо рішення комісії ГУ ДПС у Хмельницькій області по віднесенню платника податків до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.

Крім того, суд звертає увагу, що на прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних вплинув і той факт, що позивач рішенням Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 05.02.2021 року № 1691 віднесений до ризикових платників податків на підставі пункту 8 п. Критеріїв ризиковості платника податку визначених постановою Кабінету Міністрів України від № 1165 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Відповідно до податкової інформації щодо ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) за звітний період декларування ПДВ 01.10.2018 року - 30.09.2019 року встановлено наступне.

Згідно даних ЄРПН в жовтні 2018 року згідно ПН № 8 від 01.10.2018 року платником придбано деревне вугілля в кількості 30000 кг. на загальну суму 184500 без ПДВ у ФОП ОСОБА_3 (код НОМЕР_2 ), який ліквідований в зв`язку із смертю (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ), чим сформовано неправомірний податковий кредит в жовтні 2018 року в сумі 36900 грн.

Відповідно до форми 20 - ОПП відсутні основні засоби Згідно з АІС "Автомобіль" відсутні транспортні засоби

Згідно баз даних встановлено відсутність отриманих послуг по перевезенню, відсутність складських приміщень для зберігання товару, відсутність отриманих послуг по зберіганню товару, відсутність найманих працівників за період жовтень 2018 року - жовтень 2019 року.

Натомість протягом періоду перевірки експортовано 556700 кг деревного вугілля фактурною вартістю 5045853 грн., що не відповідає матеріально - технічним та технологічним можливостям.

Згідно наявних в матеріалах справи суд встановив, що платіжне доручення № 270 від 24.05.2021 року проведено банком 24.05.2021, оплата 30618 грн.

Видаткову накладна на казану суму та із відповідною номенклатурою товару в певній кількості не надано контролюючому органу, а також такий документ відсутній в матеріалах справи. Однак, позивачем складено податкову накладну від 21.05.2021 року на суму 30618 грн.

Згідно ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, податкову накладну № 4 від 21.05.2021 року складено безпідставно із порушенням ст. 187 ПК України, тобто без наявності першої події.

Відповідно до протоколу засідання Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 05.02.2020 № 2 прийнято рішення щодо відповідності позивача критерію ризиковості, який відповідає п.8. Критеріїв - "у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній / розрахунку коригування".

При цьому, відповідачем правомірно було прийнято 05.02.2020 рішення № 1691 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, а саме, п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки позивач не надала жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували таке рішення.

З наявних в матеріалах справи доказів суд встановив, що відповідачем під час прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних за одних обставин та документів наданих позивачем, однак позивач фактично просить суд скасувати оскаржувані рішення надаючи при цьому інші документи зокрема, договір поставки товару № 15.05.2021 від 15.05.2021 року підписаний постачальником та накладну № 51 від 21.05.2021 року підписану отримувачем.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених в постанові від 21.05.2019 у справі №0940/1240/18, зазначено: "Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства.

Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

У цій справі судами констатовано невідповідність рішення про зупинення реєстрації податкової накладної законодавчо визначеним вимогам, про що прямо вказав суд першої інстанції. Поряд з цим судами все одно здійснено дослідження тих первинних документів та аргументів податкового органу, які не були підставами для прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальшої відмови у реєстрації податкової накладної, що свідчить про порушення судами вимог принципу офіційного з`ясування обставин справи та безпідставне розширення предмету доказування".

За таких обставин, позивач фактично просить суд перебрати на себе функції контролюючого органу в частині дослідження документів та визначення права позивача на складення податкової накладної, що, на думку суду є неможливим.

Таким чином, на момент винесення оскаржуваних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в ЄРПН, позивач не виконав вимоги Податкового кодексу України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив в реєстрації податкової накладної.

Суд також зазначає, що поданий позивачем пакет документів по вищезазначених податкових накладних був не достатнім для прийняття рішення про реєстрацію таких податкових накладних, а тому оскаржувані рішення ГУ ДПС у Хмельницькій області є такими, що прийняті на підставі та у спосіб, визначений чинним законодавством України та є правомірними.

Суд також зазначає, що стосовно позовних вимог про скасування рішень ДПС України, прийнятих за результатами розгляду скарг платника податків, то такі рішення не створили, і не змінили права платника податків, тому не порушують його право, не створюють нових обов`язків, а як наслідок не є тими актами індивідуальної дії, які підлягають оскарженню в розумінні п. 1 ч. 1 статті 19 КАС України, а тому такі вимоги не підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, у задоволенні позову необхідно відмовити.

Відповідно до частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Згідно статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Головне Управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пимлипчука, 17,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , ідентифікаційний код - 44070171) Державна податкова служба України (04053, м.Київ, Львівська площа 8, , ідентифікаційний код - 39292197)

Головуючий суддя О.П. Шевчук