Ухвала суду № 99271365, 30.08.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

30 серпня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/9870/21

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Слободянюк Н.І., перевіривши матеріали адміністративного позову Військової частини 3052 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Військова частина 3052 Національної гвардії України звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Військової частини 3052 Національної гвардії України суми заборгованості у розмірі 12913,71 грн за неповернуте інвентаризаційне речове майно.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

У ході з`ясування вищенаведених питань суддею встановлено наступне.

Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 132 цього Кодексу розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі, а частиною другою цієї статті, - що за подання до адміністративного суду позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою сплачується судовий збір за ставкою у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" з 01 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 2270,00 грн.

Зі змісту позовної заяви слідує, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру.

Таким чином, сума судового збору за подання вказаного позову складає 2270,00 грн (1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб), оскільки 1,5 відсотка (193,71 грн) від ціни позову (12913,71 грн) у цій справі менше, ніж мінімальна гранична сума, встановлена Законом України "Про судовий збір" для сплати судового збору за подання до адміністративного суду позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою.

До позовної заяви позивачем не додано документа про сплату судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Натомість, до позовної заяви позивачем подано заяву про відстрочення сплати судового збору такого судового збору у зв`язку з тим, що станом на 25 серпня 2021 року військовою частиною на вимогу приписів бюджетного законодавства проводилась процедура затвердження кошторису для сплати судового збору.

Вирішуючи клопотання позивача, суд виходить з наступного.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, умови, визначені у пунктах 1 та 2 частини першої статті 8, можуть застосовуватися лише до фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до фізичних осіб, що мають певний соціальний статус, підтверджений державою, - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Оскільки позивач не відноситься до категорій зазначених осіб, підстави для звільнення від сплати судового збору чи відстрочення його сплати відповідно до таких пунктів відсутні.

Стосовно третьої умови, визначеної у пункті 3 частини першої статті 8, то законодавець, застосувавши слово "або", не визначив можливості її застосування за суб`єктом застосування, в той же час визначив коло предметів спору, коли така умова може застосовуватись, - лише у разі, коли предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, тобто особистих майнових та особистих немайнових прав осіб.

В цьому випадку позивачем за позовом є суб`єкт владних повноважень-юридична особа, а предметом позову не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для поширення на Військову частину 3052 Національної гвардії України положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", та, як наслідок, підстави для звільнення або відстрочення сплати судового збору на підставі положень вказаної норми закону.

Отже, у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання до суду цього позову слід відмовити.

Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини п`ятої цієї статті для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Отже, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 804/285/16, у постановах Верховного Суду від 24 лютого 2021 року у справі №420/4661/19, від 10 жовтня 2019 року у справі №140/721/19, від 30 вересня 2019 року у справі № 340/685/19, від 24 грудня 2019 року у справі № 824/284/19-а, від 29 квітня 2020 року у справі №560/1942/19, від 18 червня 2020 року у справі №140/2024/19, від 17 вересня 2020 року у справі № 520/8425/19.

26 травня 2021 року Військовою частиною 3052 Національної гвардії України складено та 27 травня 2021 року вручено ОСОБА_1 претензію про відшкодування матеріальних збитків №6/52/27/3-469, в якій зазначено, що у зв`язку із виключенням ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини йому необхідно відшкодувати вартість речового майне, яке ним отримано та не повернуто до військової частини, у загальній сумі 12913,71 грн, у зв`язку з чим йому необхідно прибути до військової частини до 11:00 31 травня 2021 року для вирішення питання щодо добровільного відшкодування суми заборгованості у добровільному порядку. У випадку, якщо ним не буде добровільно відшкодовано збитки, військова частина буде змушена звернутися до органів судової влади для примусового відшкодування збитків.

Відповідно до витягу з наказу Військової частини 3052 Центрального оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України №113 від 31 травня 2021 року виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення старшого солдата ОСОБА_1 , переміщеного наказом начальника Центрального оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України №30 о/с від 07 травня 2021 року для подальшого проходження військової служби в розпорядження командира військової частини 3059 Національної гвардії України 31 травня 2021 року.

Таким чином, підстави, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог, виникли 31 травня 2021 року.

Військова частина 3052 Національної гвардії України звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з цим позовом 27 серпня 2021 року, що підтверджується відміткою на штампі вхідної кореспонденції суду.

Отже, позивачем пропущено місячний строк для звернення до адміністративного суду з цим позовом, що встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини шостої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

До позовної заяви позивачем додано заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої зазначено про причину пропуску строку звернення до суду із цим позовом, а саме: бажання відповідача сплатити заборгованість у добровільному порядку.

Надаючи оцінку поважності причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає наступне.

У численній практиці Верховного Суду, в тому числі у постановах від 13 лютого 2018 року у справі №308/12874/16-а, від 14 лютого 2019 року у справі №805/3881/18-авід 01 грудня 2020 року у справі №807/658/18, від 05 березня 2021 року у справі № 140/1738/19, Верховним Судом викладені висновки про те, що "поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Колегія суддів зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22 жовтня 1996 року, справа Девеер проти Бельгії, рішення від 27 лютого 1980 року)."

Отже, поновленню підлягають лише такі встановлені законом процесуальні строки, які порушені з поважних причин. В свою чергу поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежала від волевиявлення особи.

При цьому суд враховує, що статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Очікування позивачем добровільного погашення відповідачем заборгованості є суто суб`єктивною причиною, яка не перешкоджала зверненню позивача із цим позовом в межах місячного строку, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Право на звернення до суду кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строку і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Відтак, суд вважає вказану позивачем причину пропуску строку звернення до суду неповажною та відхиляє позивача на лист Військової частини 3059 Національної гвардії України №6/59/33-504 від 19 серпня 2021 року.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об`єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до адміністративного суду протягом встановленого кодексом строку та наведені позивачем обставини носять суб`єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом з причини, зазначеної позивачем у позовній заяві.

Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до частини першої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 122, 123, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И Л А:

Відмовити у задоволенні клопотання Військової частини 3052 Національної гвардії України про відстрочення сплати судового збору.

Позовну заяву Військова частина 3052 Національної гвардії України до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки необхідно усунути шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду:

- документа про сплату судового збору в сумі 2270,00 грн (за реквізитами: отримувач : ГУК у Полт.обл/тг м. Полтава/22030101; код ЄДРПОУ: 37959255; банк: Казначейство України (ЕАП); рахунок: UA588999980313101206084016712; призначення платежу: Судовий збір, за позовом____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд або доказів на підтвердження підстави звільнення позивача від сплати судового збору;

- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з зазначенням інших підстав пропуску строку (у разі їх наявності) та доказами поважності причин його пропуску.

Роз`яснити, що процесуальні строки, встановлені судом у цьому судовому рішенні, відповідно до пункту 3 розділу VІ "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України можуть бути продовжені судом за відповідною заявою учасника справи.

Також роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків позовної заяви, вона буде повернута.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Н.І. Слободянюк