Рішення № 99269546, 31.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2021 р. Справа№200/6532/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаш Г.П.,

при секретарі - Оголь В.К.

за участю

представників відповідача - Жаворонкової Ю.О. (витяг ЄРЮОФОП)

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Донецької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 25707002, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, буд. 6) про стягнення середнього заробітку,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання стягнення з Донецької обласної прокуратури, яка є правонаступником прокуратури Донецької області, середнього заробітку за час затримки виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року у справі № 200/5311/20-а про поновлення на посаді за період з 20.11.2020 року по 26.04.2021 року в розмірі 112273,56 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Донецької області або на рівнозначній посаді в органах прокуратури Донецької області з 05.05.2020 року. Рішення звернуто до негайного виконання, проте виконано відповідачем воно лише 27.04.2021 року. В зв`язку з несвоєчасним виконанням судового рішення позивач просить стягнути з прокуратури середній заробіток в сумі 112273,56 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.06.2021 року позовну заяву залишено без руху для усунення виявлених судом недоліків.

Ухвалою від 24.06.2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, за правилами спрощеного судового провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 15.07.2021 року відмовлено в задоволені заяви заступника керівника Донецької обласної прокуратури про розгляд справи за правилами загального провадження.

На підставі ухвали від 28.07.2021 року суд перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження та витребував у відповідачів додаткові документи.

Ухвалою від 12.08.2021 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду в письмовому проваджені.

Відповідач позов не визнав, надав відзив в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію відповідач обґрунтовує тим, що поновлення позивача на рівнозначній посаді не є юрисдикцією керівника Донецької обласної прокуратури. Встановивши, що звільнення відбулось з порушенням встановленого законом порядку, суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі. Також відповідач звертає увагу, що ОСОБА_1 не звертався щодо виконання рішення суду і перебував на обліку в Маріупольському міському центрі зайнятості та отримував виплату допомоги по безробіттю. Після отримання Донецькою обласною прокуратурою постанови головного державного виконавця про поновлення ОСОБА_1 на посаді, наказом керівника прокуратури останнього поновлено на попередній роботі. Відповідач вказує, що законодавство не встановлює чіткого визначення терміну «негайно». Отже відсутні порушення з боку відповідача приписів ст. 236 Кодексу законів про працю України.

Позивач до судового засідання не прибув, просив розглянути справу у його відсутність.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з підстав, наведених у відзиві.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 працював в органах прокуратури Донецької області.

Наказом Прокурора Донецької області від 04.05.2020 року № 589-к позивача звільнено з посади прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Донецької області та органів прокуратури на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19.11.2020 року у справі № 200/5311/20-а за позовом ОСОБА_1 скасовано наказ про звільнення позивача з органів прокуратури та поновлено його на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Донецької області або на рівнозначній посаді в органах прокуратури Донецької області.

Вказане рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді звернуто до негайного виконання.

Наказом керівника Донецької обласної прокуратури від 27.04.2021 року № 861-к ОСОБА_1 поновлено на посаді прокурора другого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Донецької області з 05 травня 2020 року.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Частиною другою статті 19 Конституції України установлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 370 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

За приписами пункту 3 частини 1 статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Згідно частини 8 статті 235 Кодексу законів про працю України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Частиною 4 статті 24 Кодексу законів про працю України визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пленумом Верховного Суду України роз`яснено, що рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.

Отже за загальним правилом рішення суду набуває статусу обов`язкового до виконання з моменту набрання ним чинності. Разом з цим, для певних категорій спорів с метою найскорішого поновлення порушених прав позивача закон визначає зобов`язання виконання рішення суду негайно без набрання ним законної сили.

Законодавством чітко не визначений термін «негайно». Проте за загальним принципом «негайно» необхідно розуміти як найшвидше виконання рішення з урахуванням фактичних обставин.

Як вбачається з рішення суду у справі № 200/5311/20-а представник відповідача був присутній при розгляді справи, а отже Донецька обласна прокуратура з дня проголошення рішення - 19.11.2020 року була обізнана про необхідність поновлення ОСОБА_1 на посаді.

При цьому відповідач не навів будь-яких поважних причин, за яких було утруднено виконання рішення. Фактично відповідач виконав судове рішення після отримання постанови головного державного виконавця ВПВР Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.04.2021 року.

За приписами статті 236 Кодексу законів про працю України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

З урахуванням викладеного, суди дійшов висновку, що з вини відповідача відбулася затримка виконання рішення суду про поновлення позивача на посаді в органах прокуратури, що відповідно до статті 236 КЗпП України є підставою для стягнення з останнього на користь позивача середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Відповідно до абз. 3 п. 2 вказаного Порядку обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Абзацом 3 п. 3 Порядку визначено, що усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Період затримки виконання рішення суду становить 108 робочих днів з 20.11.2020 року по 26.04.2021 року (день, що передує дню виконання рішення).

Відповідно до довідки Донецької обласної прокуратури про середньомісячну заробітну плату ОСОБА_1 від 31.03.2021 року № 21-85-482 середньоденна заробітна плата позивача становила 1039,57 грн.

Отже, середній заробіток позивача за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, який підлягає стягненню на його користь, становить 112273,56 грн. (1039,57 грн. х 108 робочих днів вимушеного прогулу).

За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Судовий збір підлягає розподілу у відповідності до вимог ч. 1 ст. 139 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Донецької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 25707002, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, буд. 6) про стягнення середнього заробітку задовольнити.

Стягнути з Донецької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 25707002, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, буд. 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на посаді в розмірі 112273 гривень 56 копійок з відрахуванням з вказаної суми належних до сплати податків і зборів.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Донецької обласної прокуратури (ЄДРПОУ 25707002, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Університетська, буд. 6) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 243 КАС України зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Г.П. Бабаш