Ухвала суду № 99269490, 31.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

31 серпня 2021 р. Справа №200/10168/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б., розглянувши матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до З-го Державно-рятувального загіну Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, 175) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язати вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до З-го Державно-рятувального загіну Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язати вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 31 серпня 2021 року, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Порядок звернення до суду за судовим захистом урегульований Кодексом адміністративного судочинства України. Подання заяви до суду має відбуватись із дотриманням певних умов.

Відповідно до ч. 1 зазначеної статті, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Водночас, нормами ч. 13 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, суд приходить до висновку, що вона має бути залишена без руху із наданням позивачеві строку для усунення її недоліків, з наступних підстав.

Згідно ч. 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Так, предметом цього адміністративного спору є визнання протиправною бездіяльність З-го Державно-рятувального загіну Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо не здійснення нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за не отримане під час проходження служби в період з 10.06.1996 року по 25.04.2020 року, речове майно, виходячи із закупівельної вартості майна за цінами станом на 01.01.2020 року (рік звільнення).

Слід зазначити, що спірні відносини пов`язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №815/2681/17, у постанові від 22 січня 2020 року у справі №620/1982/19 та в постанові Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 березня 2020 року в справі №560/3339/19.

Частиною 5статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

У позовній заяві позивач зазначає, що у період з 10.06.1996 року по 25.04.2020 року проходив службу у З-ому Державно-рятувальному загіну Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області. Позивач зазначає, що на день звільнення (25.04.2020 року) відповідач не виплатив йому грошову компенсацію за не отримане під час проходження служби в період з 10.06.1996 року по 25.04.2020 року речове майно.

Суд зазначає, що в квітні 2020 року позивач був звільнений зі служби, та був обізнаний про те, що відповідачем не виплачена йому грошова компенсація за не отримане під час проходження служби в період з .06.1996 року по 25.04.2020 року речове майно.

Тобто фактично про порушення своїх прав позивач дізнався у квітні 2020 року, проте до суду з цим позовом позивач звернувся лише в серпні 2021 року.

Таким чином, суд приходить висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогою про визнання протиправною бездіяльність З-го Державно-рятувального загіну Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області щодо не здійснення нарахування та виплати позивачу грошової компенсації за не отримане під час проходження служби в період з 10.06.1996 року по 25.04.2020 року, речове майно, виходячи із закупівельної вартості майна за цінами станом на 01.01.2020 року (рік звільнення).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на викладене позивачу необхідно подати клопотання про поновлення строку звернення до суду вказавши підстави для поновлення строку та доказів поважності причин його пропуску.

Крім того, суд зазначає, що згідно ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.

Також, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» (судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Тобто, необхідною умовою розгляду судом позовної заяви є сплата особою, яка звертається з цією заявою, судового збору у визначеному розмірі. Однак, як вбачається з позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем не було надано суду доказів щодо сплати судового збору.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674) врегульовано правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено вичерпний перелік осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».

За приписами п. 18 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і п. 2 ст. 9 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.

Разом з тим, статтею 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

З цією правовою нормою кореспондується пункт 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Правовий аналіз змісту статті 5 Закону України «Про судовий збір» свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв`язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (інваліди, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.

Такий висновок підтверджується диспозицією пункту 16 частини першої статті 5 названого Закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій.

Конструкція пункту 13, в якому йдеться про "справи, пов`язані з порушенням їхніх прав", вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.

Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.

На думку суду, ця норма Закону має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору.

Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року №3551-XII (далі Закон № 3551-XII). Нормами частини другої статті 22 цього Закону визначено, що особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, наведено у статті 12 Закону № 3551-XII.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12.02.2020 року у справі №545/1149/17 зазначила, що «вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону №3551-XII».

Наявність чи відсутність у позивача статусу учасника бойових дій жодним чином не впливає на право особи отримати отримати остаточний розрахунок не пізніше дня звільнення, а також на право вимагати відшкодування за затримку розрахунку на підставі ст.ст.116,117 КЗпП.

Тобто даний спір не пов`язаний з наявністю та/або відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій, в даних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов`язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій, тобто позивач не звільнений від сплати судового збору, тому такий має бути сплачений на загальних підставах.

Судом не встановлено, що позивачем при зверненні до суду з цим позовом заявлено вимоги про порушення його прав, передбачених статтею 12 Закону України від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а отже, позивачем має бути сплачений судовий збір за подання до адміністративного суду адміністративного позову.

Таким чином, в розрізі норм статті 12 Закону № 3551-XII, виходячи зі змісту та підстав його позовних вимог відсутні підстави для звільнення позивач від сплати судового збору у цій справі на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019 року у справі № 9901/311/19, від 18.12.2019 року у справі №ЗП/9901/4/19, від 12.02.2020 року у справі № 545/1149/17 та постанові Верховного Суду від 05.03.2020 року у справі №805/3967/17-а.

Таку ж оцінку процесуальному питанню пов`язаному із застосуванням пільг із сплати судового збору учасниками бойових дій надавала Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 року по справі № 9901/70/20 та у постанові від 09.10.2019 року по справі №9901/311/19, а також Верховний Суд у постанові від 19.10.2020 року по справі № 240/934/20.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до п.п.1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду позову немайнового характеру, який подано фізичною особою судовий збір становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу .

Так, відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2021 року для працездатних осіб встановлено у розмірі 2270 грн.

Отже, за подання вказаного адміністративного позову, з урахуванням суми, яку просить стягнути позивач, сплаті підлягає судовий збір у розмірі 908 грн., за наступними реквізитами: Отримувач: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, Р/р UA308999980313111206084005658, Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО банку: 899998, Код ЄДРПОУ отримувача: 37967785, код класифікації доходів бюджету: 22030101, Призначення платежу - *;101; реквізити позивача, Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Відповідно до ч. 13 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України, якою передбачені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що даний позов слід залишити без руху, із наданням позивачеві строку для усунення його недоліків.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) до З-го Державно-рятувального загіну Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. Митрополитська, 175) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язати вчинити певні дії, - залишити без руху та надати позивачеві строк в 10 (десять) днів з дня вручення йому копії цієї ухвали для:

- надання до суду вмотивованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів на підтвердження обставини викладених у клопотанні.

Надати позивачеві строк в 5 (п`ять) днів з дня вручення йому копії цієї ухвали для надання суду:

- документа про сплату судового збору на суму 908,00 грн.

Кошти в оплату судового збору мають бути перераховані на Рахунок отримувача UA308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ: 37967785, банк отримувача – Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, із зазначенням призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Копію цієї ухвали невідкладно надіслати особі, яка звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя А.Б. Христофоров