Рішення № 99269370, 30.08.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2021 р. Справа№200/2124/21-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Крилової М.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

26 лютого 2021 року до Донецького окружного адміністративного суду, засобами поштового зв`язку, надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про:

- визнання протиправною бездіяльність щодо не зарахування до страхового стажу періоду здійснення підприємницькою діяльністю з січня 2001 року по квітень 2002 року;

- зобов`язання зробити перерахунок призначеної пенсії з урахуванням страхового стажу за період з січня 2001 року по квітень 2002 року;

- зобов`язання сплатити різницю між пенсією після перерахунку (з врахуванням страхового стажу за період з січня 2001 року по квітень 2002 року) та фактично сплаченої пенсії починаючи з дати призначення пенсії - 20 травня 2018 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем, при призначенні пенсії, протиправно не враховано період підприємницької діяльності з січня 2001 року по квітень 2002 року.

Відповідач позов не визнав та направив на адресу суду відзив на позовну заяву. В обгрунтування своєї позиції зазначив, що подана позивачем заява від 27.07.2020 не відповідає формі, яка затверджена Порядком №22-1. Разом з цим зазначив, що документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах, всупереч встановлених норм позивачем до заяви були додані копії документів, тому заяву було розглянуто відповідно до Закону України «Про звернення громадян» та рішення щодо перерахунку пенсії не приймалось.

09 серпня 2021 року від відповідача до суду надійшли пояснення. Відповідач вказав, що позивачем при наданні пакету документів до заяви про призначення пенсії не було додано жодного документу, який підтверджує факт здійснення підприємницької діяльності.

Ухвалою суду від 07 червня 2021 року відкладене підготовче засідання у справі № 200/2124/21, призначено підготовче засідання у справі за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, о 13 год. 00 хв. 30 червня 2021 року.

Ухвалою суду від 30 червня 2021 року продовжено строк проведення підготовчого провадження, призначено підготовче засідання у справі за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, о 10 год. 00 хв. 30 серпня 2021 року.

Ухвалою суду від 29 липня 2021 року виправлено описку, допущену в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/2124/21-а від 30 червня 2021 року, зазначивши вірно дату призначення судового засідання, а саме: 30 липня 2021 року.

Ухвалою суду від 29 липня 2021 року допущено заміну Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області його правонаступником Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010).

Ухвалою суду від 30 липня 2021 року закрито підготовче провадження, розгляд справи призначено по суті призначено о 11 год. 00 хв. 30 серпня 2021 року.

Сторони явку своїх представників не забезпечили, докази належного повідомлення про дату, час та місце засідання наявні в матеріалах справи.

На підставі частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у письмовому провадженні.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 виданий Орджонікідзевським РВ Маріупольського МУ УМВС України в Донецькій області 26 грудня 2003 року.

Позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком відповідно до ст.. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що не є спірним між сторонами.

27 липня 2020 року позивач із заявою про перерахунок пенсії звернувся до відповідача та просив зарахувати до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 01.12.2000р. по 30.04.2002 р.та зробити перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу з 01.12.2000р. по 30.04.2002р. Разом з заявою надав копії документів, а саме: довідку про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності, свідоцтво про сплату єдиного внеску від 01 січня 2002 року, довідку про взяття на облік платників податків від 07.12.2000р. № 981, повідомлення від Пенсійного органу, квитанції про сплату єдиного внеску, паспорт та ідентифікаційний номер.

Відповідач, розглянувши заяву на підставі Закону України «Про звернення громадян» листом від 13.08.2020 № 0580-02-8/10562 повідомив, що пенсію призначено та обчислено згідно чинного законодавства.

28 жовтня 2020 року позивач звернувся до Головного управління ДПС у Донецькій області із заявою, в якій просив надати довідку про перебування на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням оподаткування та інформації про сплату податку та довідку про сплату страхових внесків за період перебування на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності.

Листом від 03.12.2020р. № 87886/10/05-99-04-30 ГУ ДПС у Донецькій області повідомив, що для з`ясування сплачених та нарахованих сум з ЄСВ за період з 2000-2004 роки необхідно звертатися до управління Пенсійного фонду України, як до належного розпорядника інформації.

12 січня 2021 року позивач звернувся із заявою до Маріупольського ОУПФУ Донецької області із заявою, в якій просив зарахувати до страхового стажу період здійснення підприємницької діяльності з 01.12.2000р. по 30.04.2002р. та зробити перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу з 01.12.2000р. по 30.04.2002р. Разом з заявою надав копію відповіді ГУ ДПС у Донецькій області від 03.12.2020 № 87886/10/05-99-04-30.

Відповідач, розглянувши заяву на підставі Закону України «Про звернення громадян» листом № 153-150/М-02/8-0580/21 повідомив, що період здійснення фізичною особою підприємницькою діяльністю за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків. Пенсію призначено та обчислено згідно чинного законодавства.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України. Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства соціальної політики України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України та Міністра.

Отже, відповідач має діяти в межах та у спосіб, встановлених законодавчих норм.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсійний фонд України у своїй діяльності керується Конституцією України та Законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

Відповідно до п. 3-1 Прикінцевих положень розділу ХV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно ст. 1 Закону № 1058-IV:

- застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування;

- страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

У п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону № 1058-IV зазначено, що право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку […] і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Відповідно до п. 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Таким чином, при розгляді заяви про призначення/перерахунок пенсії за віком органи Пенсійного фонду України встановити ту обставину, що під час здійснення підприємницької діяльності заявник сплачував щомісячні страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (мав страховий стаж).

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 27 липня 2020 року позивач звернувся із заявою про зарахування періоду здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу та проведення перерахунок розміру пенсійних витрат та надав всі необхідні документи.

Відповідно до п.4.1 розділу 4 Постанови ПФУ № 22-1 від 25 листопада 2005 року "Про затвердження порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 2).

Згідно п. 4.3 розділу 4 вищевказаної Постанови, не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

З аналізу викладених вище положень, суд зазначає, що органи, які призначають пенсію зобов`язані прийняти заяву про перерахунок пенсії з відповідними документами та мають право перевіряти надані заявником документи, а саме вимагаючи відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряючи обґрунтованість їх видачі.

При цьому, органом, який призначає пенсію, є відповідне Управління Пенсійного фонду України. Управління може прийняти певне рішення щодо перерахунку чи відмови у перерахунку пенсії лише після надходження відповідної заяви.

Суд зазначає, що вказана заява позивача була розглянута відповідачем відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян" та вказано позивачу про те, що підстав для здійснення перерахунку його пенсії згідно наданих документів відсутні.

Проте, суд звертає увагу відповідача на те, що позивач фактично звернувся до відповідача з заявою, відповідно до якої просив провести перерахунок пенсії на підставі наданих документів, які підтверджують факт сплати позивачем єдиного внеску у період заняття підприємницькою діяльністю.

Дослідивши заяву позивача від 27 липня 2021 року, суд дійшов висновку, що заява позивача відповідає вимогам Порядку № 22-1 та безпідставно не була розглянута відповідачем по суті та за результатами її розгляду не було прийнято відповідне рішення.

Суд зазначає, що зміст зазначеної заяви очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, важливим є те, що до заяви позивачем було долучено ряд документів, які подаються при перерахунку пенсії.

Відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27 листопада 2019 року № 748/696/17.

Суд зазначає, що після отримання відповідної заяви встановленого зразка від позивача Пенсійний орган повинен був розглянути цю заяву та прийняти вмотивоване рішення, а у разі необхідності (у випадку відсутності у заявника необхідних документів) повідомити заявника про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії (п.4.2 Порядку 22-1).

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2);

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій (пункт 3);

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4);

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Зважаючи на обставини справи, враховуючи, що настання для позивача негативних наслідків пов`язано із не прийняттям відповідачем відповідного рішення за результатами розгляду заяви позивача від 27 липня 2020 року, суд вважає, що достатнім та ефективним способом захисту прав позивача є визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо неприйняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 27.07.2020р. про зарахування періоду здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу та проведення перерахунок розміру пенсійних витрат, зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.07.2020 року про зарахування періоду здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу та проведення перерахунок розміру пенсійних витрат.

Згідно з нормами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно дост. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред`явленого позову в частині, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані в повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат.

Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією від 17.03.2021р., яка наявна в матеріалах справи.

Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступає відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи викладене, витрати по сплаті судового збору стягуються з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо не прийняття рішення за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 27 липня 2020 року про зарахування періоду здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу та проведення перерахунок розміру пенсійних витрат.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл.. Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) від 27 липня 2020 року про зарахування періоду здійснення підприємницької діяльності до страхового стажу та проведення перерахунок розміру пенсійних витрат.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов`янськ, пл.. Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пункту 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя М.М. Крилова