Рішення № 99269251, 31.08.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2021 року Справа № 160/10144/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Горбалінського В.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною вимогу та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

23.06.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області №Ф-116214-17/61 від 05.02.2021 року щодо сплати боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціально страхування в сумі 37 799,74 грн.;

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області внести зміни до інформаційної системи органу доходів і зборів відносно ОСОБА_1 скасувавши запис - підприємець, припинити подальше нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування.

25.06.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, у зв`язку з невідповідністю останньої вимогам ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На виконання вимог ухвали суду, 13.07.2021 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви та надано уточнену позову заяву, в якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №Ф-116214-17/61 від 05.02.2021 року щодо сплати боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціально страхування в сумі 37 799,74 грн.;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області внести зміни до інформаційної системи органу доходів і зборів відносно ОСОБА_1 скасувавши запис - підприємець, припинити подальше нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне страхування.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем винесено протиправну вимогу щодо сплати боргу з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціально страхування, у зв`язку з тим, що позивач не займається підприємницькою діяльністю, а працює на підприємстві. Окрім цього позивачем зазначено, що в оскаржуваній податковій вимозі відсутнє посилання на акт документальної перевірки, та даний акт не вручався та не направлявся поштою позивачу взагалі.

14.07.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

04.08.2021 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що заборгованість з ЄСВ за період з 2017 року по 2020 рік складає 37788,74 грн. 19.04.2021 року позивач звертався до ГУ ДПС у Дніпропетровській області із заявою про списання недоїмки з ЄСВ. Проте, вказана недоїмка не була списана, оскільки позивачем до 01.03.2021 року не було припинено підприємницьку діяльність, не було подано заяву про списання недоїмки та не було надано звітності з єдиного внеску за 2017-2020 роки. Окремо відповідач зауважив, що обчислення ЄСВ та формування вимоги про сплату боргу неломкій здійснюється не лише на підставі акту перевірки, але й на підставі облікових даних з інформаційної системи податкового органу. На підставі вищевикладеного відповідач просить суд в задоволенні позовної заяви відмовити.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Відповідно до відомостей з інтегрованої картки платника податків, копія якої наявна в матеріалах справи, станом на 31.01.2021 року за позивачем обліковується борг зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 37 788,74 грн.

05.02.2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування №Ф-116214-17/61 на загальну суму 37 788,74 грн., яку отримано позивачем 24.03.2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) була проведена 25.03.2021 року, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який наявний в матеріалах справи.

09.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області із заявою в якій просив:

- провести перевірку та списати недоїмки нараховані як платнику ЄСВ за період з 09.04.2010 року по 25.03.2021 року;

- списати штраф та пеню, нараховані на суми недоїмки за період з 09.04.2010 року по 25.03.2021 року.

29.04.2021 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області розглянуло заяву позивача від 19.04.2021 року та листом №21503/6/04-36-24-06 повідомило, що списання несплачених сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування є неможливим у зв`язку з недотриманням позивачем вимог п.9-15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464, а саме до 01.03.2021 року не було припинено підприємницьку діяльність, не було подано заяву про списання недоїмки та не надано звітності з єдиного внеску за 2017-2020 роки.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі - ПК) в частині компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб щодо адміністрування єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI).

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Відповідно до ч.4, 6 ст.4 Закону №2464-VI особи, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Особи, зазначені у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті, які мають основне місце роботи, звільняються від сплати за себе єдиного внеску за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску за умови самостійного визначення за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі менше мінімального страхового внеску, бази нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Згідно п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.42.2 ст.42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно до п.п.42.4, 42.5 ст.42 Податкового кодексу України платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Листування контролюючих органів з платниками податків, зазначеними в абзаці першому цього пункту, які подали заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, здійснюється засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" шляхом надіслання документа в електронний кабінет з одночасним надісланням платнику податків на його електронну адресу (адреси) інформації про вид документа, дату та час його надіслання в електронний кабінет.

Документ, надісланий контролюючим органом в електронний кабінет, вважається врученим платнику податків, якщо він сформований з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" та є доступним в електронному кабінеті.

У разі неотримання контролюючим органом квитанції про доставку документа в електронний кабінет протягом двох робочих днів з дня його надіслання такий документ у паперовій формі на третій робочий день з дня відправлення з електронного кабінету надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручається платнику податків (його представнику).

У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

Суд звертає увагу, що позивачем не надано доказів, що він отримує пенсію за віком або за вислугу років, або є особою з інвалідністю, а також позивач не досяг віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", та не надав доказів отримання відповідно до цього закону пенсії або соціальної допомоги.

Також суд зазначає, що доводи позивача, що він з 2020 роки працює офіційно за трудовим договором на підприємстві, отримує заробітну плату з якої відраховуються всі передбачені законодавством податки, в тому числі ЄСВ, не віднайшли свого відображення в матеріалах справи, оскільки позивачем не надано жодного доказу на підтвердження працевлаштування та доказів сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме довідку форми ОК-5, яка є сформованими індивідуальними відомостями про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб.

Щодо доводів позивача про відсутність в оскаржуваній податковій вимозі посилання на акт документальної перевірки, суд зауважує наступне.

Порядок стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 (далі - Інструкція № 449).

Відповідно до пункту 3 розділу VI Інструкції № 449, органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо:

- дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів;

- платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;

- платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.

У випадках, передбачених абзацами третім та/або четвертим цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається) платникам, зазначеним у підпунктах 1 - 7 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 20 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).

Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.

Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов`язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.

За вимогами пункту 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів.

При формуванні вимоги про сплату боргу (недоїмки) їй присвоюється порядковий номер, який складається з трьох частин: перша частина - літера «Ю» (вимога до юридичної особи) або «Ф» (вимога до фізичної особи), друга частина - порядковий номер, третя частина - літера «У» (узгоджена вимога).

Аналіз змісту вищенаведених норм свідчить про те, що вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи податкового органу платника у випадку, зокрема, якщо такий платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Недоїмкою ж є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.

Означеної позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 11.09.2018 року по справі №826/11623/16.

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що доводи позивача про обов`язковість зазначення в оскаржуваній податковій вимозі посилання на акт документальної перевірки не віднайшли свого правового підтвердження, оскільки законодавством встановлено вичерпний перелік подій, які передуються надсиланню платникам вимоги про сплату боргу (недоїмки), а саме: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій. В свою чергу, законодавством не встановлено обов`язку податкового органу зазначати в податковій вимозі посилання на акт перевірки контролюючого органу.

Окремо суд звертає увагу на твердження відповідача, зазначені у відзиві та у листі відповідача від 29.04.2021 року №21503/6/04-36-24-06, стосовно п.9-15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI.

Відповідно до п.9-15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI підлягають списанню за заявою платника та у порядку, визначеному цим Законом, несплачені станом на 1 грудня 2020 року з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом, суми недоїмки, нараховані платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафи та пеня, нараховані на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо такими платниками не отримано дохід (прибуток) від їх діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, та за умови подання до 1 березня 2021 року:

а) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), - державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності та до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше;

б) особами, які станом на дату подання заяви про списання недоїмки є платниками, або у період з 1 січня 2017 року до дати подання заяви вважалися платниками, зазначеними у пункті 5 частини першої статті 4 цього Закону, - до податкового органу за основним місцем обліку заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.

Після отримання у встановленому законом порядку відповідних відомостей від державного реєстратора або заяви про зняття з обліку як платника єдиного внеску та за умови подання платником єдиного внеску (особою) зазначених документів (якщо відповідні документи не були подані раніше) податковий орган протягом 15 робочих днів проводить камеральну перевірку, за результатами якої приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені або вмотивоване рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Податковим органом може бути прийнято рішення про відмову списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені, за умови якщо за результатами перевірки буде встановлено, що:

1) платник податків отримав дохід (прибуток) від здійснення підприємницької та/або незалежної професійної діяльності протягом періоду з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року;

2) суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були в повному обсязі самостійно сплачені платником (особою) або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом.

У разі якщо суми недоїмки, а також штрафи та пеня, нараховані на суми недоїмки, були частково самостійно сплачені платником (особою) та/або стягнуті у порядку, передбаченому цим Законом, податковий орган приймає рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені у частині, що залишилася несплаченою.

Штрафні санкції до платника єдиного внеску, передбачені пунктом 7 частини одинадцятої статті 25 цього Закону, за наведених умов не застосовуються.

Вимога про сплату суми недоїмки, штрафних санкцій і пені вважається відкликаною у день прийняття податковим органом рішення про списання суми недоїмки, штрафних санкцій і пені.

Нараховані та сплачені або стягнуті за зазначений період суми недоїмки, штрафних санкцій і пені відповідно до цього Закону не підлягають поверненню.

Податковий орган протягом п`яти робочих днів з дня прийняття рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми, надає територіальним підрозділам державної виконавчої служби інформацію про такі списані суми недоїмки з єдиного внеску в розрізі платників єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З дня винесення податковим органом рішення про списання недоїмки з єдиного внеску, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, на підставі наданої податковим органом інформації підлягають закінченню відкриті державною виконавчою службою виконавчі провадження та припиняються заходи примусового виконання рішень щодо стягнення таких сум з платників єдиного внеску, яким здійснюється списання сум недоїмки, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки, відповідно до цього пункту в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Суд звертає увагу, що ключовими умовами для списання несплаченої станом на 1 грудня 2020 року суми недоїмки, нарахованої платникам єдиного внеску, зазначеним у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року, а також штрафів та пені, нарахованих на ці суми недоїмки включно до дати подання заяви про списання недоїмки, у разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) від його діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, є подання до 1 березня 2021 року:

- державному реєстратору за місцем знаходження реєстраційної справи фізичної особи - підприємця заяви про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності;

- до податкового органу - звітності відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону за період з 1 січня 2017 року до 1 грудня 2020 року. Такі документи подаються платником (особою) виключно у випадку, якщо вони не були подані раніше.

Суд звертає увагу, що позивачем було подано заяву про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності 25.03.2021 року, тобто після 01.03.2021 року, що унеможливлює списання недоїмки відповідно до п.9-15 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VI.

Повно і всебічно дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи, наведені позивачем в позовній заяві та відповідачем у відзиві на позовну заяву, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною вимогу та зобов`язання вчинити певні дії.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Враховуючи відмову в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною вимогу та зобов`язання вчинити певні дії, суд приходить до висновку про відсутність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат з Державного бюджету України.

Керуючись ст. 7, 9, 77, 139, 241-246, 250, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною вимогу та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Горбалінський