Рішення № 99268934, 30.08.2021, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2021 року ЛуцькСправа № 140/4532/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “Волинська хвиля” до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство “Волинська хвиля” звернулося з позовом до Поліської митниці Держмитслужби про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 06.11.2020 №UA204000/2020/000188/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.11.2020 позивачем, з метою митного оформлення товару - “машини електромеханічні побутові з вмонтованим електродвигуном кількістю 1145 шт. марки ROYALTY LINE, виробник FOSHAN (Китай)”, подано до Поліської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA204120/2020/108967, а також передбачений МК України перелік документів.

Однак, Поліська митниця Держмитслужби не погодилася із вищезазначеною декларантом митною вартістю товару та прийняла рішення від 06.11.2020 №UA204000/2020/0000188/2 про коригування митної вартості товарів, якими визначила митну вартість товару за резервним методом з тих підстав, що митна вартість зазначеного товару не може бути визнана, оскільки подані для підтвердження митної вартості документи не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом та містять розбіжності.

Позивач з таким рішенням не погоджується та вважає його протиправним, посилаючись на те, що ним було надано документи, які дають можливість митному органу визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом – за ціною контракту. При цьому, подані до митного контролю документи містили усі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості та не містили розбіжностей.

Виходячи із вищевикладеного, позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив йому у визнанні заявленої митної вартості імпортованого товару, а тому просить визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби від 06.11.2020 №UA204000/2020/0000188/2 про коригування митної вартості товару.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 05.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративній справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Відповідач, у встановлений судом строк, відзив на позов не подав.

Відповідно до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Водночас, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 28.04.2020 між Компанією OU EURONIMFA (Естонія) (Продавець) та Приватним підприємством “Волинська хвиля” (Покупець) було укладено контракт купівлі-продажу №17/04 від 28.04.2020.

Згідно п.1 даного контракту Продавець продає, а Покупець купує товари відповідно до інвойсу, який є невід`ємною частиною даного контракту.

Відповідно до п.п.3,5 контракту умови поставки і вантажовідправник обговорюється додатково у товаросупровідних документах, відповідно до Правил Інкотермс в редакції 2010 року, СРТ-Ковель, Луцьк, Київ Україна.

Поставка товару здійснюється по залізниці або автомобільним транспортом.

У день відвантаження чергової партії Продавець сповіщає про це Покупця. У день отримання товару Покупець сповіщає про це Продавця.

Оплата повинна здійснюватися безготівковим розрахунком на валютний рахунок Продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку Покупця з відстрочкою платежу 90 днів з дати поставки. Можлива попередня оплата товару. Датою поставки товару вважається дата оформлення ВМД.

05.11.2020 декларантом ПП “СА-БРОК”, що діє в інтересах Приватного підприємства “Волинська хвиля”, з метою митного оформлення товару – “машини електромеханічні побутові з вмонтованим електродвигуном кількістю 1145 шт. марки ROYALTY LINE, виробник FOSHAN (Китай)”, подано до Поліської митниці Держмитслужби митну декларацію №UA204120/2020/108967, а також передбачений МК України перелік документів.

На підтвердження вартості товару, зазначеного у митній декларації №UA204120/2020/108967, декларантом одночасно подано: копії рахунку-інвойса №00170ЕЕ від 30.10.2020 року, контракту купівлі-продажу №17/04 від 28.04.2020 року, експортної декларації ФРН від 03.11.2020 року №MRN 20DEE485157831692M8, товарно-транспортна накладна CMR №150/11/2020. Товар на час митного оформлення Приватним підприємством “Волинська хвиля” оплачений ще не був, оскільки згідно контракту оплата мала бути здійснена протягом 90 днів з дати поставки.

За результатом опрацювання документів поданих до митного оформлення разом з митною декларацією від 05.11.2020 №UA204120/2020/108967 встановлено, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять наступні розбіжності:

заявлене джерело цінової інформації неможливо застосувати за наступних причин: митна вартість заявлена на підставі інформації щодо рівня митної вартості товарів відповідно до МД UA204120/2020/100818 від 19.10.2019, за якою здійснено митне оформлення товарів іншого асортименту, на інших комерційних умовах, на підставі контракту, укладеного із іншим отримувачем, з іншої країни відправлення;

наданий декларантом до митного оформлення документ доставки від 03.11.2020 MRN 20DE485157831692M8 містить інформацію про країну відправлення - CN (КНР), разом із тим декларантом заявлена країна відправлення DE (Німеччина);

відповідно до наданого до митного оформлення інвойсу від 30.10.2020 №00170ЕЕ предметом продажу є кухонні комбайни ROYALTY LINE РКМ у кількості 1145 шт., разом із тим в результаті проведеного митного огляду встановлено фактичний асортимент товарів - кухонні комбайни ROYALTY LINE РКМ 1600-632 шт. (потужністю 1600W) та РКМ 1900.7BG-513 шт. (потужністю 1900W), що не відповідає відомостям, заявленим декларантом до митного оформлення;

декларантом не подано всіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2 - 4 сг. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватись в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями статті 17 угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 р.

Подані додатково документи не можуть бути використані для цілей визначення митної вартості, оскільки:

вказані документи (рахунок PI0538-BSD, коносамент ONEYSZPAF536030 та сертифікат походження 20С3703А1498/00011) містять інформацію щодо переміщення з Китаю товарів до Німеччини, які неможливо однозначно ідентифікувати із заявленими до митного оформлення;

відсутня інформація щодо числових значень витрат, пов`язаних із доставкою з Китаю до Німеччини, портовими розвантажувально- розвантажувальними роботами, складських витрат, витрат на транспортування з Німеччини в Україну тощо, які є складовими митної вартості;

надана декларантом цінова інформація щодо вартості кухонних комбайнів китайського виробництва не містить конкретного числового значення вартості одиниці товару, а лише діапазон. Також дана інформація містить діапазон цін на умовах поставки FOB порт Китаю, та не враховує витрат по транспортуванню.

Крім того, митниця володіє ціновою інформацією стосовно вартості товарів, схожих за призначенням, країною виробництва, країною експорту, виробниками та торгівельними марками:

на інтернет-ресурсі www.alibaba.com наявна інформація щодо продажу подібної кухонної техніки виробництва компанії FOSHAN SHUNDE SHINECHEF ELECTRIC.

У зв`язку з тим, що документи подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також містять розбіжності, згідно ст.53 МК України декларанту запропоновано в 10-ти денний термін надати:

виписку з бухгалтерської документації продавця щодо щодо формування цін на товар;

бухгалтерські та банківські документи, що стосуються можливої оплати за придбаний товар;

копію експортної декларації;

висновки про якісні та вартісні характеристики товарів;

каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) про ціни продажу імпортованих товарів.

На вимогу митного органу, для підтвердження митної вартості товарів декларантом надано додаткові документи:

витяги з китайських сайтів (ru.made-in-china.com) щодо ціни по аналогічних товарах, оскільки європейські інтернет-видання щодо китайських товарів застосовувати не коректно;

надано комерційний інвойс від 11.08.2020 року №PI0538-BSD щодо поставленого товару між виробником товару та постачальником позивача, транспортний коносамент (Bill) №ONEYSZPARF536030129 від 29.09.2020 року між тим же виробником та постачальником позивача щодо перевезення поставленого товару та сертифікат походження Китаю від 11.08.2020.

Також позивачем було повідомлено, що митним органом безпідставно відхилено посилання на відому позивачу інформацію щодо аналогічного товару (ВМД UA204120/2020/100818 від 19.10.2020 року та ВМД №UA205030/0/22070 від 04.08.2020 року), оскільки в даній ситуації є всі підстави для застосування ст.60 МКУ (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів).

Щодо вимоги про надання висновків експертних установ про якісні та вартісні характеристики та каталогів, специфікацій та прейскурантів (прайс-листів), то їх вимога суперечить формулюванню ч.3 ст.53 МКУ, оскільки відповідач вправі їх вимагати якщо подані для митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на визначення митної вартості, або наявні ознаки підробки, або не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, тощо.

Щодо документів про оплату, позивачем повідомлялось щодо згідно п.5 Контракту оплата мала бути здійснена протягом 90 днів після отримання товару.

Щодо вартості перевезення, зазначалося, що товар поставлявся на умовах «СРТ-Луцьк», а тому всі транспортні витрати були включені до вартості товару і здійснювались за рахунок експортера Компанії OU EURONIMFA.

За результатами опрацювання додатково наданих документів, встановлено, що вимога митного органу щодо надання додатково витребуваних документів в повному обсязі виконана не була, декларантом позивача не надано всіх додатково витребуваних документів, а надані копії додатково витребуваних документів в своїй сукупності не містять інформації щодо підтвердження числового значення заявленої декларантом митної вартості.

У зв`язку з виявленими неточностями, розбіжностями у наданих декларантом документах, та з не наданням усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2 - 4 ст.53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст.54 МКУ, за результатом проведеної процедури консультації з декларантом, прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 06.11.2020 №UA204000/2020/000188/2, яким збільшено митну вартість товару з 15272,32 Євро (510 475,74 грн.) до 35777,85 Євро (1.201.488,18 гривень).

Позивач, не погоджуючись із рішенням Поліської митниці ДМС від 06.11.2020 №UA204000/2020/000188/2 про коригування митної вартості товару, оскаржив його до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару і обраний ним метод її визначення згідно з частиною другою статті 53 МК України, а саме: рахунок-фактуру (інвойс), автотранспортну накладну, комерційну пропозицію, рахунок-фактуру про надання транспортних послуг, довідку про транспортні витрати, контракт купівлі-продажу, договір про перевезення, декларацію інвойс складену уповноваженим експертом, митну декларацію країни відправлення.

Частинами першою, другою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Як слідує із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару – “машини електромеханічні побутові з вмонтованим електродвигуном кількістю 1145 шт. марки ROYALTY LINE, виробник FOSHAN (Китай)” та ненадання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару.

При цьому, позиція відповідача полягає у тому, що подані до митного контролю та оформлення документи не містили усіх даних, необхідних для визначення митної вартості, а також містили розбіжності та неточності, у зв`язку із чим від декларанта витребовувалися додаткові документи та оскільки декларантом не надано витребуваних документів, тому митну вартість товару визначено відповідачем за резервним методом, на підставі цінової інформації, наявної в митниці.

В оскаржуваному рішенні відповідач поставив під сумнів визначену декларантом митну вартість товару, у зв`язку із тим, що по-перше, документи подані до митного оформлення містять розбіжності та неточності, по-друге, митниця володіє інформацією, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару.

Однак, суд не погоджується з такою позицією відповідача з тих підстав, що позивачем до митного оформлення було надано документи, які підтверджують заявлену ним митну вартість товару - “машини електромеханічні побутові з вмонтованим електродвигуном кількістю 1145 шт. марки ROYALTY LINE, виробник FOSHAN (Китай)”, зокрема, копії рахунку-інвойса №00170ЕЕ від 30.10.2020 року, контракту купівлі-продажу №17/04 від 28.04.2020 року, експортної декларації ФРН від 03.11.2020 року №MRN 20DEE485157831692M8, товарно-транспортна накладна CMR №150/11/2020.

Крім того, на вимогу митного органу, для підтвердження митної вартості товарів декларантом надано додаткові документи:

витяги з китайських сайтів (ru.made-in-china.com) щодо ціни по аналогічних товарах, оскільки європейські інтернет-видання щодо китайських товарів застосовувати не коректно;

надано комерційний інвойс від 11.08.2020 року №PI0538-BSD щодо поставленого товару між виробником товару та постачальником позивача, транспортний коносамент (Bill) №ONEYSZPARF536030129 від 29.09.2020 року між тим же виробником та постачальником позивача щодо перевезення поставленого товару та сертифікат походження Китаю від 11.08.2020.

Також позивачем було повідомлено, що митним органом безпідставно відхилено посилання на відому позивачу інформацію щодо аналогічного товару (ВМД UA204120/2020/100818 від 19.10.2020 року та ВМД №UA205030/0/22070 від 04.08.2020 року), оскільки в даній ситуації є всі підстави для застосування ст.60 МКУ (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів).

Щодо документів, що підтверджують оплату товару, позивачем повідомлялось що згідно п.5 Контракту оплата мала бути здійснена протягом 90 днів після отримання товару.

Що стосується вартості перевезення, зазначалося, що товар поставлявся на умовах «СРТ-Луцьк», а тому всі транспортні витрати були включені до вартості товару і здійснювались за рахунок експортера Компанії OU EURONIMFA.

Водночас, вимоги про надання висновків експертних установ про якісні та вартісні характеристики та каталогів, специфікацій та прейскурантів (прайс-листів), то їх вимога суперечить формулюванню ч.3 ст.53 МКУ, оскільки відповідач вправі їх вимагати якщо подані для митного оформлення документи містять розбіжності, які мають вплив на визначення митної вартості, або наявні ознаки підробки, або не містять всіх відомостей що підтверджують числові значення складових митної вартості, тощо.

У зв`язку із чим, суд вважає, що позивачем подано для митного оформлення імпортованого товару документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Відтак, суд не вбачає розбіжностей у наданих позивачем під час декларування документах.

Щодо наявної у митниці інформації, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.

За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11 вересня 2015 року №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено.

У зв`язку із чим, суд вважає висновки відповідача, що документи, надані до митної декларації, не містять достатньої інформації щодо заявленої митної вартості товару протиправними та такими, що суперечать об`єктивним обставинам справи та спростовуються поданими до митного оформлення документами.

Наведене не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну товару, яка визначена ним у рішенні від 06.11.2020 №UA204000/2020/000188/2 внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом; відповідач не довів того, що товар за такою митною вартістю дійсно був увезений до України.

Тому, з огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, оскільки рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 06.11.2020 №UA204000/2020/000188/2 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, його слід визнати протиправним та скасувати, у зв`язку із чим позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3 469, 29, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №93 від 26.04.2021.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що на користь Приватного підприємства “Волинська хвиля” за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби слід присудити витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 469, 29 грн.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Поліської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 06.11.2020 №UA204000/2020/000188/2.

Стягнути на користь Приватного підприємства “Волинська хвиля” за рахунок бюджетних асигнувань Поліської митниці Держмитслужби судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 469, 29 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: Приватне підприємство “Волинська хвиля”, код ЄДРПОУ 43415426, адреса: 43010, Волинська область, м. Луцьк, вул. Кременецька, 31.

Відповідач: Поліська митниця Держмитслужби, код ЄДРПОУ 43350097, адреса: 33028, Рівненська область, м. Рівне, вул. Соборна, 104.

Суддя Ю.Ю. Сорока