Ухвала суду № 99268145, 30.08.2021, Харківський районний суд Харківської області

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

Справа № 635/6620/21

Провадження 2/635/3465/2021

30 серпня 2021 року смт Покотилівка Харківський район Харківська область

Суддя Харківського районного суду Харківської області Шинкарчук Я.А., розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» про скасування наказу про звільнення, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом Акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» про скасування наказу про звільнення, в якому просить скасувати наказ про її звільнення на підставі ч. 4 ст. 40 КзпП України.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до вимог частини 2 статті 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

Частиною 1 статті 28 ЦПК України встановлено, що позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

З урахування зазначеного вбачається, що звертаючись із даним позовом до Харківського районного суду Харківської області, позивач скористалась правом на вибір (альтернативної) підсудності справ, врегульованим статтею 28 ЦПК України.

У той час позивачем не надано до позовної заяви документів, що підтверджували б наявність підстав для звернення до Харківського районного суду Харківської області передбачених частиною 1 статті 28 ЦПК України, зокрема зареєстроване місце проживання чи перебування позивача ОСОБА_1 на території Харківського району Харківської області.

Крім того, в позовній заяві позивач просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на те, що внаслідок відсутності оформленої трудової книжки у неї не має заробітку, а тому відсутня можливість сплатити судовий збір за подання вказаної позовної заяви.

Відповідно до частини 2 статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини 1, 3 статті 136 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З вказаних підстав суд у порядку, передбаченому законом, також може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 за №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Статтею 5 Закону України «Про судовий збір» визначено вичерпний перелік осіб, звільнених від сплати судового збору, зокрема від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Отже, на підставі статті 5 Закону України «Про судовий збір» за вимогу позову про скасування наказу про звільнення позивач не звільнена від сплати судового збору.

Згідно із частиною 1 статті 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Аналіз вказаних положень Закону України «Про судовий збір» свідчить про те, що суд може відстрочити стороні сплату судових витрат, враховуючи її майновий стан.

При цьому особа, яка звертається із відповідним клопотанням, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази (документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо).

Згідно із частиною 1 статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, у пункті 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Заявляючи клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви позивач ОСОБА_1 не надала належні та допустимі докази, які б підтверджували, що за своїм майновим станом остання не має можливості сплатити судовий збір за подання позову суду.

Таким чином, клопотання позивача ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

У зв`язку з наведеним, відмова заявнику у задоволенні необґрунтованої заяви про відстрочення їй сплати судового збору, як це передбачено законом, а саме статті 8 Закону №3674-VI, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про наявність правових підстав щодо відмови ОСОБА_1 в задоволенні необґрунтованого клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно положень частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України «Про державний бюджет на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року визначений у розмірі 2270 грн.

Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до суду позовної заяви не майнового характеру встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на 2021 рік складає 908,00 грн.

Таким чином, позивачеві необхідно сплатити судовий збір у розмірі 908,00 грн за вимогу немайнового характеру за наступними реквізитами: отримувач коштів УК Харківськом рн/ХарківР/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA898999980313121206000020429, код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу судовий збір.

Крім того, відповідного до змісту статті 175 ЦПК України позовна заява повинна містити:

1)найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору (частина 4 статті 177 ЦПК України).

У порушення пунктів 7-8 частини 3 статті 175 ЦПК України позовна заява не містить: відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів,

копії яких додано до заяви.

На підставі викладеного, позивачу ОСОБА_1 необхідно надати до суду підтвердження її зареєстрованого місця проживання чи перебування на території Харківського району Харківської області, документ, що підтверджує сплату судового збору за вимогу немайнового характеру у розмірі 908, 00 грн, а також зазначити: у позовній заяві відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Враховуючи вищезазначене та відповідно до частини 1 статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У зв`язку із чим, враховуючи, що позовна заява подана без додержання наведених вище вимог її необхідно залишити без руху із зазначенням недоліків позовної заяви, способу і строку їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ощадбанк» в особі Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» про скасування наказу про звільнення - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви та надати строк десять днів з дня отримання ним ухвали для їх усунення.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.

У разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею .

Ухвала складена та підписана суддею 30 серпня 2021 року

Суддя – Я.А. Шинкарчук