Рішення № 99267196, 27.08.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/2544/21

Провадження № 2/185/1957/21

ЗАОЧНЕ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 серпня 2021 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді: Бондаренко В.М.,

за участю секретаря: Данильченко Ю.О.,

розглянувши у відкритому заочному судовому засіданні в місті Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Красота Тетяна Олександрівна, приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Донецької області Чорна Марина Миколаївна, про усунення перешкод у здійсненні права власності, суд -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Красота Тетяна Олександрівна, приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Донецької області Чорна Марина Миколаївна, про усунення перешкод у здійсненні права власності, в якій просить суд визнати припиненими зобов`язання за іпотечним договором № 1/11.3ДС/0173/11/2007-НВклн від 06 вересня 2007 року, укладеним між ним та Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк», посвідченим нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Чорною Мариною Миколаївною, зареєстрованим у реєстрі за № 2383, предметом якого є трикімнатна квартира АДРЕСА_1 , яка належить йому на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 06 вересня 2007 року, посвідченого нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Чорною Мариною Миколаївною, зареєстрованого у реєстрі за № 2376; зняти заборону відчуження трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , накладену 06.09.2007 року нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Чорною Мариною Миколаївною, та виключити: з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - запис про заборону на нерухоме майно з реєстраційним № 5615162 від 06.09.2007 року, з Державного реєстру іпотек - запис про іпотеку № 5615237 від 06.09.2007 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 06 вересня 2007 року між ним та Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» було укладено кредитний договір № 1/11.3ДС/0173/2007-НВклн. ВАТ «Кредитпромбанк», за умовами якого він отримав кредит у розмірі 40 000,00 доларів США на купівлю нерухомості, а саме трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , строком до 05.09.2032 року. Одночасно з укладенням кредитного договору, укладено й іпотечний договір № 1/11.3ДС/0173/11/2007-НВклн. Предметом іпотеки виступила трикімнатна квартира АДРЕСА_1 . 01.10.2020 року припинено ПАТ Кредитпромбанк» як юридичну особу на підставі рішення про припинення. Кредит, відсотки по кредиту та інші, передбачені кредитним договором платежі ним погашено у повному обсязі, про що Банком 05.03.2013 року було надано довідку про відсутність заборгованості за кредитом. При зверненні у березні 2021 року до нотаріуса з приводу відчуження належної йому квартири, стало відомо, що на вказану квартиру, яка була предметом іпотеки, досі накладена заборона відчуження та міститься запис про іпотеку за договором від 06 вересня 2007 року. 22.03.2021 року він звернувся до приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Красоти Т.О. із заявою про зняття заборони на нерухоме майно та припинення обтяження нерухомого майна іпотекою, а саме: квартири АДРЕСА_1 , однак, нотаріусом йому було повідомлено про неможливість вчинення нотаріальної дії щодо зняття заборони відчуження нерухомого майна, оскільки нотаріусу не надано повідомлення установи банку (сторони договору), який на даний час ліквідовано, без відомостей про його правонаступника. У зв`язку з викладеним, він змушений звернутися з даним позовом до суду.

Ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 квітня 2021 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить суд їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, не повідомив суд про причини не явки, хоча був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, заяву про розгляд справи за його відсутності суду не надав.

Суд, на підставі ст. 281 ЦПК України, ухвалив розглядати справу заочно.

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Красота Тетяна Олександрівна, приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Донецької області Чорна Марина Миколаївна у судове засідання не з`явилися, не повідомили суд про причини не явки, хоча були належним чином повідомлені про день та час розгляду справи.

Суд вивчивши матеріали цивільної справи, встановив наступне.

За вимогами ст.ст. 263, 264 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності на підставі закону, що регулює подібні відносини, або керуючись загальними засадами і змістом законодавства України.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Судом встановлено, що 06.09.2007 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1/11.3ДС/0173/2007-НВклн, за умовами якого позичальник отримав кредит у розмірі 40 000,00 доларів США на купівлю нерухомості, а саме трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , строком до 05.09.2032 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаним кредитним договором 06.09.2007 року між банком та ОСОБА_1 було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір № 1/11.3ДС/0173/11/2007-НВклн, предметом якого виступила трикімнатна квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 2.1. договору іпотеки, він набув чинності з моменту його нотаріального посвідчення та діє до повного виконання іпотекодавцем зобов`язань перед іпотекодержателем за кредитним договором.

На виконання п.2.6. договору іпотеки, позивачем передано ВАТ «Кредитпромбанк» на час дії кредитного договору та до повного виконання взятих за цим зобов`язань, оригінали договору купівлі-продажу майна від 06.09.2007 року, посвідченого нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Чорною М.М., а також витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності на квартиру, яка виступає предметом договору іпотеки.

Посвідчивши іпотечний договір, нотаріус наклав заборону відчуження іпотечного майна до моменту повного виконання зобов`язань позичальником перед іпотекодержателем за кредитним договором.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку (частина друга статті 593 ЦК України, частина третя статті 17 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частинами першою, другою статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Виходячи зі змісту статей 526, 599 ЦК України зобов`язання вважається виконаним належним чином, якщо таке виконання здійснене відповідно до умов договору та вимог законодавства, а якщо умови виконання не визначені у договорі або законі, то вони повинні бути виконані відповідно до звичаїв ділового обороту або до вимог, що зазвичай ставляться.

За приписами статей 3, 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі: припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Згідно ч.2 ст. 4 ЗУ «Про іпотеку» Іпотекодержатель зобов`язаний звернутися до державного реєстратора із заявою про державну реєстрацію припинення іпотеки не пізніше 14 днів з дня повного погашення боргу за основним зобов`язанням, забезпеченим іпотекою.

Звертаючись до суду з цим позовом, ОСОБА_1 посилався на те, що станом на 04.03.2013 року він повністю погасив заборгованість за кредитним договором, що підтверджується довідкою ПАТ «Кредитпромбанк» від 05.03.2013 року за № 4063/28.2 ДС-б.б-50.3, згідно якої ОСОБА_1 повністю виконав свої зобов`язання перед ПАТ «Кредитпромбанк» 04.03.2013 року за кредитним договором № 1/11.3ДС/0173/2007-НВклн від 06.09.2007 року та з 04.03.2013 року заборгованості за кредитом та відсотками ОСОБА_1 не має.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 01.10.2020 року припинено Публічне акціонерне товариства «Кредитпромбанк» як юридичну особу на підставі рішення про припинення, правонаступників банку реєстр не містить.

Беручи до уваги довідку ПАТ «Кредитпромбанк» від 05.03.2013 року за № 4063/28.2 ДС-б.б-50.3 про відсутність заборгованості за кредитом, а також те, що відповідачем не оспорюється факт погашення ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 1/11.3ДС/0173/2007-НВклн від 06.09.2007 року, суд приходить до висновку про належне виконання боржником зобов`язань з погашення кредитних коштів та сплати пов`язаних з кредитом платежів відповідно до умов, передбачених кредитним договором, яке прийняте кредитором.

Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) - це обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом (абзац п`ятий частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» в редакції, чинній на час укладення іпотечного договору).

Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Відповідно до статті 74 Закону України «Про нотаріат», одержавши повідомлення установи банку, підприємства чи організації про погашення позики (кредиту), повідомлення про припинення іпотечного договору або договору застави, а також припинення чи розірвання договору довічного утримання, звернення органів опіки та піклування про усунення обставин, що обумовили накладення заборони відчуження майна дитини, нотаріус знімає заборону відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна.

Згідно з пунктом 5 Глави 15 Розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 року (далі - Порядок), нотаріус знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення, зокрема: кредитора про погашення позики; про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки); про припинення договору іпотеки у зв`язку з набуттям іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання, після припинення договору іпотеки у зв`язку з відчуженням іпотекодержателем предмета іпотеки; за рішенням суду; в інших випадках, передбачених законом.

Отже, законодавством передбачено підстави та порядок зняття заборони відчуження нерухомого майна.

Враховуючи необхідність документального закріплення підстав зняття нотаріусом заборони відчуження нерухомого майна (нотаріус не може зняти заборону без офіційного звернення), у разі особистого звернення до нотаріуса осіб, які є ініціаторами зняття заборони, та мають на це необхідні права та повноваження, нотаріусу слід відбирати від таких осіб відповідну заяву, в якій міститиметься прохання про зняття заборони відчуження нерухомого майна та до якої додаються необхідні підтверджуючі документи.

При одержанні заяви та підтверджуючих документів, на виконання п. 6.1. гл. 15 р. II вказаного Порядку, нотаріус реєструє таку заяву в журналі реєстрації вхідних документів та робить відповідні відмітки в реєстрі для реєстрації заборон і арештів та в алфавітній книзі обліку заборон відчуження і арештів нерухомого майна.

Після зняття заборони відчуження нерухомого майна нотаріус, який зняв заборону, може провести державну реєстрацію припинення обтяження (заборони), а також припинення іншого речового права (іпотеки) - у разі, коли знімається заборона з предмета іпотеки, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Тобто, у процедурі зняття заборони первинними є дії щодо завершення початої нотаріальної дії з накладення заборони (з проставленням відміток у відповідному реєстрі та алфавітній книзі та проставлення відмітки на правочині) та лише після цього можливе внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо припинення заборони та іпотеки.

З припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, адже всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні.

На даний час у зв`язку з повним погашенням кредитної заборгованості перестали існувати підстави заборони обтяження зазначеного нерухомого майна, існування договору іпотеки та запису про заборону на відчуження об`єктів нерухомого майна, що є власністю ОСОБА_1 , у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна є протиправним, оскільки порушує його права як власника, а саме право розпоряджатись належним майном на власний розсуд, а тому його права як іпотекодавця підлягають судовому захисту за його позовом шляхом визнання припиненими зобов`язання за іпотечним договором, а запис, що обмежує права власника майна підлягає виключенню з Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Отже, обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, підтверджуються наданими суду належними та допустимими доказами, обраний спосіб захисту його права відповідає змісту суб`єктивного права та характеру його порушення, а позовні вимоги ґрунтуються на положеннях закону, якими урегульовано спірні правовідносини, та умовах договору, укладеному між сторонами.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки кредитне зобов`язання між ОСОБА_1 та ПАТ «Кредитпромбанк» припинилося, що зумовлює припинення іпотеки з огляду на її похідний характер. Крім цього, вимоги позивача про визнання іпотеки припиненою, зняття заборони відчуження майна та вилучення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна є взаємопов`язаними та такими, що випливають одна з одної, а тому позовні вимоги є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Красота Тетяна Олександрівна, приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Донецької області Чорна Марина Миколаївна, про усунення перешкод у здійсненні права власності - задовольнити у повному обсязі.

Визнати припиненими зобов`язання за іпотечним договором № 1/11.3ДС/0173/11/2007-НВклн від 06 вересня 2007 року, укладеним між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_1 , посвідченим нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Чорною Мариною Миколаївною, зареєстрованим у реєстрі за № 2383, предметом якого є трикімнатна квартира АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 06 вересня 2007 року, посвідченого нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Чорною Мариною Миколаївною, зареєстрованого у реєстрі за № 2376.

Зняти заборону відчуження трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 06 вересня 2007 року, посвідченого нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Чорною Мариною Миколаївною, зареєстрованого у реєстрі за № 2376, накладену 06.09.2007 року нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Чорною Мариною Миколаївною, та виключити: з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна - запис про заборону на нерухоме майно з реєстраційним № 5615162 від 06.09.2007 року, з Державного реєстру іпотек - запис про іпотеку № 5615237 від 06.09.2007 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

Відповідач - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, місцезнаходження: м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 17, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 21708016.

Третя особа - приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Красота Тетяна Олександрівна, місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Третя особа - приватний нотаріус Донецького міського нотаріального округу Донецької області Чорна Марина Миколаївна, місцезнаходження: АДРЕСА_4 .

Суддя В.М. Бондаренко