Рішення № 99267056, 30.03.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

30.03.2021 Єдиний унікальний номер 205/9286/20

Єдиний унікальний номер судової справи 205/9286/20

Номер провадження 2/205/210/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

30 березня 2021 року

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у письмовому провадженні в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 205/9286/20 за позовом Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої житлової субсидії, -

ВСТАНОВИВ:

26 листопада 2020 року Правобережне управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради звернулося до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої житлової субсидії у розмірі 2 373,83 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачу ОСОБА_1 була призначена житлова субсидія відповідно до заяви від 26.08.2015 року з серпня 2015 року по квітень 2018 року. Під час чергового збору інформації для призначення субсидії на наступний період Управлінням було виявлено, що відповідач в декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, від 26.08.2015 року надала неповну інформацію про доходи, а саме не вказала: пенсію в разі втрати годувальника, померлого внаслідок загального захворювання на 1-го утриманця та державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям.

Управлінням було зроблено перерахунок раніше призначеної субсидії ОСОБА_1 з урахуванням уточненої інформації про доходи, в результаті якого визначена сума надміру нарахованої субсидії за період з 01.08.2015 року по 30.04.2017 року в розмірі 2373,83 грн.

Позивач звертався до відповідача із повідомленням щодо необхідності повернення надмірно перерахованої житлової субсидії та запропонував відшкодувати кошти у добровільному порядку, але відповідач не здійснила повернення коштів, у зв`язку із чим, позивач вимушений був звернутися до суду із даним позовом.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровську від 04 січня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Судом вжито усіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч.8 ст.178 ЦПК України.

У наданий в ухвалі строк від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження чи клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно з ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Статтею 279 ЦПК України передбачено можливість розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження як з проведенням судового засідання, так і без такого.

Таким чином, положення п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 280 ЦПК України в частині необхідності повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання та не з`явлення відповідача в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, як критерії заочного розгляду справи, не можуть бути дотримані під час розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Водночас за змістом ч. 1 ст. 284, ч. 1 ст. 288 ЦПК України метою заочного розгляду справи є надання відповідачу права ініціювати перегляд заочного рішення суду та повернутись до розгляду справи у суді першої інстанції, якщо він з поважних причин не взяв участь у судовому розгляді справи, внаслідок чого не зміг подати докази, які мають істотне значення для її правильного вирішення.

Оскільки ч. 2 ст. 281 ЦПК України прямо передбачено можливість заочного розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає, що вищевказане право відповідача на ініціювання перегляду рішення суду у випадку існування поважних причин, з яким він зміг взяти участь у розгляді справи, не може ставитись в залежність від виду спрощеного провадження.

Ухвалення у такому випадку рішення суду за загальними правилами призведе до безпідставного обмеження процесуальних прав відповідача, реалізація яких можлива лише під час розгляду справи судом першої інстанції (звернення з зустрічним позовом, подання заяви про застосування наслідків спливу позовної давності тощо), у ситуації, коли відповідач фактично не отримував інформацію про розгляд справи у суді.

За таких обставин суд доходить висновку, що положення п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 280 ЦПК України в частині необхідності повідомлення відповідача про дату, час і місце судового засідання та не з`явлення відповідача в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин, як критерії заочного розгляду справи, не підлягають застосуванню під час розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, оскільки їх дотримання з об`єктивних причин не залежать від волі відповідача, а тому не можуть бути підставою для обмеження його прав.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про судовий розгляд справи та строк подання відзиву на позовну заяву, проте не подав до суду вказаний відзив, а також враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд доходить висновку про наявність підстав для проведення заочного розгляду справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

В ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 з 2015 року перебуває на обліку в органах соціального захисту населення як одержувач житлової субсидії.

26.08.2015 року відповідач звернулась до управління праці та соціального захисту населення Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради з заявою про призначення житлової субсидіі № 66191 та декларацією про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, які передбачені Положенням про Порядок призначення житлових субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848, із змінами, внесеними згідно з постановами КМ України( далі - Положення).

Відповідач в декларації про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, в розділі ІІ зазначила такі доходи: за період з 01.01.2014 року по 31.12.2014 року - допомога при народженні 1-єї дитини; допомога по догляду за 1-єю дитиною до досягнення нею 3-річного віку.

У п. 13 Положення (у редакції від 12.08.2015 року) зазначено, що громадянин несе відповідальність за подані відомості про доходи, майно, що вплинули або могли вплинути на встановлення права на призначення субсидії та на визначення її розміру. Декларація про доходи і майновий стан осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії, встановленої форми, також містить повідомлення про відповідальність у разі подання недостовірної інформації про доходи та майновий стан.

Відповідно до вимог Положення та на підставі наданих документів відповідачу була розрахована житлова субсидія з серпня 2015 року по липень 2016 року, що підтверджується розрахунком субсидії на житлово-комунальні послуги до заяви 066191, наданим позивачем.

Відповідно до п.14 Положення (у редакції від 30.04.2016 року) після закінчення строку отримання субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок субсидії на наступний період для домогосподарств, які отримували субсидію у попередньому періоді. Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення збирають необхідну інформацію без звернення громадян.

Отже, відповідачу було призначено субсидію з серпня 2015 року по квітень 2018 року.

Відповідно до довідок Новокодацького управління соціального захисту населення м. Дніпро ОСОБА_1 з січня 2014 року по грудень 2015 року отримувала пенсію в разі втрати годувальника, померлого внаслідок загального захворювання на 1-го утриманця.

Також відповідно до довідок Новокодацького управління соціального захисту населення м. Дніпро ОСОБА_1 з січня 2014 року по грудень 2015 року отримувала державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям.

Отже, при поданні заяви про призначення житлової субсидії та декларації про доходи відповідач не вказала, що отримує пенсію в разі втрати годувальника, померлого внаслідок загального захворювання на 1-го утриманця та державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям.

Також п. 20 вищезазначеного Положення визначено, що надання раніше призначеної субсидії припиняється, якщо громадянин приховав або свідомо подав недостовірні дані, внаслідок чого йому була надміру перерахована сума субсидії, - з місяця, в якому виявлено порушення.

Враховуючи отриману інформацію, позивачем було зроблено перерахунки житлової субсидії, в результаті якого визначена сума надміру нарахованої субсидії за період з 01.08.2015 року по 30.04.2017 року у розмірі 2373,83 грн.

25 червня 2018 року управлінням під особистий підпис відповідачу було надано повідомлення про відшкодування коштів по переплаченим/недоплаченим житловим субсидіям у розмірі 2373,83 грн., відповідач до якого відповідач зобов`язалася повернути переплачену суму до грудня 2018 року.

Проте, відповідач добровільно кошти не повернула.

З метою реалізації права на повернення бюджетних коштів у досудовому та добровільному порядку позивачем були направлені повідомлення щодо припинення надання та повернення надміру перерахованої житлової субсидії із визначенням порядку та банківських реквізитів управління щодо самостійного повернення надміру виплачених бюджетних коштів від 26 червня 2019 року та 31 березня 2020 року.

Однак, сума заборгованості відповідачем не повернута.

Відповідно до Положення у разі, коли громадянин добровільно не повернув надміру перераховану (виплачену) суму субсидії, питання про її стягнення, органи, що призначають субсидії, вирішують у судовому порядку.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Діючи недобросовісно, не зазначивши в декларації про доходи пенсію в разі втрати годувальника, померлого внаслідок загального захворювання на 1-го утриманця та державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям, відповідач неправомірно отримала надмірно нараховану їй житлову субсидії в розмірі 2373,83 грн. та їй, як власникові цих грошових коштів, належить правомочності щодо володіння, користування та розпорядження вказаним майном, а отже і обов`язок повернути вказані кошти, як безпідставно отримані.

За таких обставин, з урахуванням всього вищевказаного, оцінюючи всі докази у їх сукупності, приймаючи до уваги підтвердження факту того, що відповідачу була без достатніх правових підстав надмірно виплачена допомога у вигляді житлової субсидії 2373,83 грн., а відтак, вказана сума коштів в розумінні ст. 1212 ЦК України, є безпідставно набутим майном та підлягає поверненню позивачу, а також враховуючи відсутність інформації про добровільне повернення коштів станом на дату ухвалення рішення суду, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо судових витрат, з урахуванням результату розгляду справи, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України суд приходить до висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2102,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1212 ЦК України, Положенням про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.1995 № 848, ст.ст. 2, 4, 7, 81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279-284 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої житлової субсидії - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 42788513, надмірно сплачені бюджетні кошти у вигляді житлової субсидії за період з 01.08.2015 року по 30.04.2017 року в розмірі 2373,83 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Правобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради, ЄДРПОУ 42788513, судовий збір у розмірі 2102 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржувати заочне рішення до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Н.Г.Остапенко