Рішення № 99265529, 10.08.2021, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/52818/20-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 серпня 2021 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Вовк С. В.,

за участі секретаря судових засідань Брачун О. О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Шапран Л. І. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення недонарахованої та невиплаченої частини заробітної плати,

ВСТАНОВИВ:

Позиція сторін у справі

У листопаді 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до АТ «Українська залізниця» про стягнення недонарахованої та невиплаченої частини заробітної плати.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що з 03 вересня 2002 року ОСОБА_3 працює в системі національного залізничного транспорту, він неодноразово підвищувався та переводився на різні посади в структурних підрозділах Української залізниці.

05 липня 2017 року відповідно до Наказу Регіональної філії «Південно- Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» № 975/ос позивача переведено на посаду начальника станції Клавдієве.

На посаді начальника станції Клавдієве виробничого підрозділу «Київська дирекція залізничних перевезень» Регіональної філії «Південно- Західна залізниця» акціонерного товариства «Українська залізниця» позивач працює і на час подання даного позову.

Позивач зазначає, що протягом 2019 та 2020 років роботодавцем не виконуються вимоги діючих Галузевої угоди та Колективного договору в частині нарахування та виплати заробітної плати (як посадового окладу так і інших складових заробітної плати: надбавок, винагород тощо) в належному підвищеному розмірі.

Починаючи з травня 2019 року протягом наступного року до травня 2020 року посадовий оклад мав бути нарахований щомісячно відповідачем у розмірі, що на 25 % більше попереднього, а саме: 11 544, 00 грн. Натомість з липня 2019 року відповідач збільшив розмір посадового окладу лише на 10 % до розміру 10 159, 00 грн. Такий розмір посадового окладу нараховується і досі, хоча з травня 2020 року, посадовий оклад мав бути знову підвищеним на 25 % від попереднього та становити 14 430, 00 грн. за повністю відпрацьований місяць.

З огляду на те, що відповідач не здійснив підвищення посадового окладу у відповідності до вимог Галузевої угоди та Колективного договору протягом 2019-2020 років, сума стягнення недоплаченої частини посадового окладу (з урахуванням доплат за роботу в нічні, вечірні та святкові дні) за відпрацьований період, починаючи з травня 2019 по жовтень 2020 (включно), складає: 39 892, 08 грн.

В результаті не нарахування відповідачем в повному розмірі посадового окладу, інші доплати, винагороди, премії тощо, які залежать від розміру посадового окладу були не нараховані в належному розмірі.

З огляду на те, що відповідач не здійснив підвищення посадового окладу у відповідності до вимог Галузевої угоди та Колективного договору протягом 2019-2020 років та не нарахував винагороду за вислугу років в галузі протягом 2019-2020 років в повному розмірі, сума стягнення недоплаченої частини винагороди за вислугу років в галузі складає: 14 137, 60 грн.

З огляду на те, що відповідач не здійснив підвищення посадового окладу у відповідності до вимог Галузевої угоди та Колективного договору протягом 2019-2020 років та не нарахував премію керівникам протягом 2019- 2020 років в повному розмірі, сума стягнення недоплаченої частини премії керівникам складає: 15 354, 22 грн.

З огляду на те, що відповідач не нарахував та не виплатив належну відповідно до вимог Галузевої угоди та Колективного договору винагороду за підсумком роботи за 2019 рік, сума стягнення ненарахованої та неоплаченої винагороди за підсумком роботи за 2019 роки складає: 5 772, 00 грн. (50% посадового окладу за грудень 2019 року).

Таким чином, відповідач вчасно не нарахував та не виплатив належну позивачу частину заробітної плати, а відтак зобов`язаний крім самого не нарахованого та не виплаченого доходу (частини заробітної плати) компенсувати втрату частини грошових доходів у зв`язку із порушенням термінів їх виплати, що станом на 31.10.2020 р. складає 1 527, 89 грн.

Представник АТ «Українська залізниця» подав відзив на позов, в якому зазначив, що так як план чистого прибутку в цілому по Укрзалізниці за 2019 рік не виконано, то відповідне рішення правління товариства не приймалося і винагорода за підсумками роботи за рік працівникам товариства не виплачувалася. Укрзалізниця вцілому і регіональна філія «Південно-Західна залізниця» в тому числі не має заборгованості із виплати заробітної плати перед працівниками товариства, в тому числі і перед Позивачем. Ні Галузева угода, ні Колективний договір не є актами індивідуальної дії, тому права виключно Позивача не є порушеними.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні.

Процесуальні дії

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 02 грудня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 09 березня 2021 року клопотання представника позивача про витребування доказів задволено та витребувано у АТ «Українська залізниця» докази по справі.

Фактичні обставини справи

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

05 липня 2017 року відповідно до Наказу Регіональної філії «Південно- Західна залізниця» публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» № 975/ос позивача переведено на посаду начальника станції Клавдієве.

06.11.2020 року позивач подав Заяву про підвищення розміру заробітної плати відповідно до умов галузевої угоди, яка залишилась без задоволення.

Як зазначає позивач, протягом 2019 та 2020 років роботодавцем не виконуються вимоги діючих Галузевої угоди та Колективного договору в частині нарахування та виплати заробітної плати (як посадового окладу так і інших складових заробітної плати: надбавок, винагород тощо) в належному підвищеному розмірі.

Позиція суду та оцінка аргументів сторін

Стаття 15 ЦК України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 3 Кодексу законів про працю України (надалі -КЗпП України) законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відносини, які виникають між працівником і роботодавцем із приводу оплати праці, у тому числі й у зв`язку з порушенням строків виплати заробітної плати, регулюються трудовим законодавством, а саме: КЗпП України; Законами України: «Про оплату праці», «Про індексацію грошових доходів населення», «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати»; Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078; Положенням про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням термінів її виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 року № 1427.

Законом України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» визначено правові, економічні та організаційні особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування.

Відповідно до частини 6 ст. 2 Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» Товариство є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України (Укрзалізниці) та підприємств залізничного транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200 відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» утворено публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування, які реорганізовуються шляхом злиття.

Відповідно до пункту 2 Статуту ПАТ «Укрзалізниця», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 735 ПАТ «Українська залізниця» є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

31 жовтня 2018 року постановою Кабінету Міністрів України № 938 прийнято рішення про зміну типу акціонерного товариства Укрзалізниці з публічного на приватне, перейменування його в акціонерне товариство «Українська залізниця» та затверджено нову редакцію статуту Укрзалізниці в новій редакції.

Відповідно до абз. 2 п. 2 затвердженої нової редакції Статуту, Акціонерне товариство «Українська залізниця» є правонаступником усіх прав і обов`язків Укрзалізниці та підприємств залізничного транспорту.

Між Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізниця), як органом управління залізничним транспортом, та профспілками, що діють в галузі, в особі їх виборних органів (Профспілки), було укладено Галузеву угоду на 2002-2006 роки.

Відповідно до п. 2.2 Галузевої угоди Угода набуває чинності з 1 січня 2002 року і діє до укладення нової Угоди.

Галузева угода віднесена до колективних угод, які укладаються на двосторонній основі відповідно до законодавства з метою врегулювання виробничих, трудових і соціально-економічних відносин на підприємствах певної галузі, узгодження інтересів їх працівників і роботодавців.

Абзац 2 п.3.2.1. Галузевої угоди визначає: домагатися підвищення заробітної плати залізничників не нижче темпів зростання заробітної плати в галузях економіки та забезпечувати підвищення рівня заробітної плати не менше ніж на 25 відсотків щороку.

Здійснення підвищення заробітної плати шляхом перегляду тарифних ставок і посадових окладів зі збереженням міжрозрядних та між професійних співвідношень, але не рідше одного разу на рік (п.3.2.2. Галузевої угоди).

В 2018-2019 роках підвищення заробітної плати відбулося за рахунок введення в дію нового Положення про оплату праці працівників публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» шляхом затвердження нового штатного розпису товариства з новими посадовими окладами.

Стаття 2 Закону України «Про оплату праці» визначає структуру заробітної плати, яка складається з основної заробітної плати (тарифної ставки/посадового окладу), додаткової (доплат, надбавок, передбачених законодавством гарантійних і компенсаційних виплат, пов`язаних з виконанням виробничих завдань і функцій - премії) та інших заохочувальних та компенсаційних виплат (виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства).

Аналіз норми ст. 2 Закону України «Про оплату праці» визначає, що підвищення заробітної плати відбувається не виключно за рахунок підвищення тарифних ставок та посадових окладів, але розмір заробітної плати залежить від складових додаткової заробітної плати - премій, доплат, надбавок, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат.

Акціонерне товариство «Українська залізниця» діє відповідно до Статуту, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №735 (в редакції постанови Кабінету міністрів України від 13.05.2020 №452) (далі - Статут)).

Згідно з ч.2 ст.75 Господарського кодексу України основним плановим документом, відповідно до якого товариство отримує доходи і здійснює видатки, визначає обсяг та спрямування коштів для виконання своїх функцій протягом року відповідно до установчих документів, у тому числі на оплату праці, є консолідований фінансовий план AT «Укрзалізниця».

Фінансово-господарська діяльність товариства провадиться відповідно до фінансового плану, який складається товариством згідно із законодавством, погоджується наглядовою радою та затверджується загальними зборами товариства (абз.3 п.20 Статуту).

Як визначено п.24 Статуту для досягнення мети товариства та провадження господарської діяльності товариство приймає внутрішні документи обов`язкові для виконання всіма працівниками і підрозділами товариства.

Одним із таких документів є Положення про оплату праці працівників AT «Укрзалізниця».

В період спірних правовідносин діяло Положення про оплату праці працівників публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», яке 24.04.2018 затверджене протокольним рішенням правління товариства та введене в дію наказом товариства від 27.04.2018 №285 (далі - Положення).

Положення є невід`ємною частиною Галузевої угоди (п.1.1. Положення), та є нормативно-правовим актом, який регламентує питання організації оплати праці, порядок і умови оплати праці (п.1.3. Положення) працівників товариства.

Суд погоджується із твердженнями сторони відповідача про те, що основною умовою для виплати винагороди за підсумками роботи за рік є виконання запланованого чистого прибутку в цілому по ПАТ «Укрзалізниця» (юридичної особи) (п.9.2. Положення).

Рішення щодо розміру та виплати винагороди за підсумками роботи за рік працівникам ПАТ «Укрзалізниця» приймає правління після проведення оцінки результатів діяльності ПАТ «Укрзалізниця» в цілому та Підрозділів зокрема (абз.1 п.9.4. Положення).

Це рішення погоджується з відповідним профспілковим органом.

Період оцінки - звітний календарний рік, з 1 січня по 31 грудня.

Оцінка результатів діяльності ПАТ «Укрзалізниця» в цілому та Підрозділів зокрема здійснюється за результатами виконання затверджених основних фінансово-економічних показників:

- наявність чистого прибутку в цілому по ПАТ «Укрзалізниця» (юридична особа);

- виконання запланованого фінансового результату Підрозділу;

- виконання запланованого обсягу роботи (для регіональних філій - приведені показники, філій - чистий дохід від реалізації продукції або інший показник, який відображає результати діяльності філії) (п.9.5. Положення)..

Розмір винагороди нараховується у відсотках до посадового окладу (місячної тарифної ставки), який встановлений (склався) станом на 31 грудня звітного року (п.9.7. Положення).

Під час розгляду справи судом встановлено, що так як план чистого прибутку в цілому по Укрзалізниці за 2019 рік не виконано, то відповідне рішення правління товариства не приймалося і винагорода за підсумками роботи за рік працівникам товариства не виплачувалася, а відтак безпідставними є вимоги позову про стягнення недоплаченої частини посадового окладу, недоплаченої частини винагороди за вислугу років, недоплаченої частини премії керівникам, ненарахованої та неоплаченої винагороди за підсумком роботи.

Також безпідставними є вимоги щодо компенсації за несвоєчасну виплату заробітної плати, як похідні, адже відсутній факт несвоєчасної виплати заробітної плати.

Керуючись ст. ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 267, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення недонарахованої та невиплаченої частини заробітної плати - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд міста Києва.

Повний текст рішення виготовлено 16 серпня 2021 року.

Суддя С. В. Вовк