Ухвала суду № 99258500, 30.08.2021, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/81/21

УХВАЛА

30 серпня 2021 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого – судді Масленикова О.А.

за участю:

секретаря судового засідання – Новицької А.І.

розглянувши заяву

ОСОБА_1

про

перегляд заочного рішення в цивільній справі № 502/81/21

за позовом

Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до

ОСОБА_1

про

стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В:

Заочним рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 25.05.2021 року в цивільній справі № 502/81/21 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, позов задоволено в повному обсязі, стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570, МФО № 305299, на рахунок НОМЕР_2 , – 32822, 05 гривень заборгованості за кредитним договором та 2102 гривень судових витрат, всього 34 924, 05 гривень.

26.07.2021 року до Кілійського районного суду Одеської області від відповідача по справі ОСОБА_1 надійшла заява про перегляд заочного рішення. В обґрунтування поданої заяви вказано, що він не з`явився у судове засідання до Кілійського районного суду Одеської області 25 травня 2021 року, на якому було ухвалено заочне судове рішення по справі № 502/81/21, по причині того, що ухвалою судді від 03.02.2021 року відкрито провадження у справі призначено розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін, та на момент судового засідання, а саме 25 травня 2021 року, він знаходився в зоні проведення Операції Об`єднаних Сил.

Причиною невиконання вимог в ухвалі суду щодо надіслання відзиву на позов являється те, що відповідно до ухвали Кілійського районного суду Одеської області від 03 лютого 2021 року про відкриття провадження у справі, відповідач повинен був подати протягом 15 календарних днів з дня отримання копії даної ухвали, надіслати суду відзив на позовну заяву і всі письмові докази, що підтверджують заперечення проти позову, проте прострочив цей термін у зв`язку з тим, що не був належним чином повідомлений про існування відкритого судового провадження. Також в матеріалах справи відсутні будь які зворотні повідомлення про те, що він сповіщений належним чином про відкриття провадження у справі.

Причиною невиконання ним вимог в клопотанні по справі № 502/81/21, отримане 18.05.2021 року Кілійським районним судом Одеської області являється те, що відповідач не є фахівцем права та не має необхідних знань, щоб юридично обґрунтувати свої заперечення на позов.

Також вказує, що у пункті 1, порядку виникнення правовідносин позовної заяви, АТ КБ «Приватбанк» зазначив, що ОСОБА_1 , при підписанні анкети-заяви, підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському сайті, складає між ним та АТ КБ «Приватбанк» Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві. В підтвердження своїх слів до заяви додано копію анкети - заяви. Зазначив, що у аналогічній за своїми обставинами судовій справі АТ КБ «Приватбанк» проти громадянки України за №342/180/17 у провадженні №14-131цс19 Верховного Суду України, останнім було винесено постанову іменем України від 03 липня 2019 року, у якій окрім іншого Велика Палата Верховного Суду вважає наступне: Відповідно до частин першої, другої статті 207 ПК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633.634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з яшми він ознайомлений. Відповідно до частини першої статті 1048 ПК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві позичальника від 08 квітня 2011 року процентна ставка не зазначена. Крім того, у цій заяві, підписаній сторонами, відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім тіла кредиту (сума, яку фактично отримав в борг позичальник), стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за відсотками на поточну і прострочену заборгованість за користування кредитними коштами, а також пеню і штрафи за несвоєчасну сплату кредиту і процентів за користування кредитними коштами.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за заявою від 08 квітня 2011 року, посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк». Разом з тим, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов зрозумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг АТ КБ «Приватбанк», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи. Велика Палата Верховного Суду вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ПК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (08 квітня 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (21 січня 2021 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

На підставі вищезазначеного, відповідач просить суд: переглянути заочне рішення Кілійського районного суду Одеської області від 25 травня 2021 року по справі № 502/81/21 та призначити справу до нового розгляду; зобов`язати АТ КБ «ПриватБанк» здійснити перерахунок заборгованості, та повернути відповідачу кошти в розмірі 35665 гривень 02 копійки; звільнити його від сплати судового збору, оскільки відсутній предмет спору і позивач не поніс збитків від цивільно-правових відносин з відповідачем на момент подачі ним позову.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність, заявлені вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, письмових клопотань не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Перевіривши матеріали справи та проаналізувавши відповідні положення законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Отже, діючим законодавством передбачено можливість скасування заочного рішення суду лише за одночасної наявності всіх підстав, визначених у ст. 288 ЦПК України.

Судом встановлено, що в позовній заяві місце проживання відповідача ОСОБА_1 вказано: АДРЕСА_1 , /а. с. 1/.

Відповідно до повідомлення Кілійського РВ ГУ ДМС України в Одеській області за вх. № 1489/21 від 03.03.2021 року встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 15.08.2014 року за адресою: АДРЕСА_1 , /а. с. 84/.

Ухвалою судді Кілійського районного суду Одеської області від 03.02.2021 року, прийнято позовну заяву та відкрито провадження по справі, призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 15.03.2021 року без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, /а. с. 83/.

Згідно поштового повідомлення «Укрпошта», яке було направлено відповідачу за адресою місця проживання зазначеною в позові, разом з ухвалою про відкриття провадження та копією позову з додатками, встановлено, що воно повернуто з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», /а. с. 88-89/.

11.03.2021 року на електронну адресу Кілійського районного суду Одеської області за вх. № ЕП-355/21 від 12.03.2021 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання про перенесення судового засідання, оскільки він не може бути присутнім на засіданні у зв`язку з перебуванням в зоні Операції Об`єднаних Сил, так як він є військовослужбовцем Збройних сил України., /а. с. 85/.

У зв`язку з вищезазначеним клопотанням, розгляд справи відкладено на 21.04.2021 року.

19.04.2021 року на електронну пошту Кілійського районного суду Одеської області надійшло клопотання про перенесення розгляду справи через те, що відповідачем оформлено заяву до банку про реструктуризацію заборгованості /а. с. 91/.

Згідно довідки за вих. № 419 від 10.03.2021 року, наданої військовою частиною А0666 встановлено, що ОСОБА_1 дійсно в період з 19.12.2020 року безпосередньо бере участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії /а. с. 92/.

На підставі вищезазначеного розгляд справи відкладено на 25.05.2021 року.

18.05.2021 року від відповідача по справі, ОСОБА_1 надійшло клопотання, згідно якого він просив суд: 1) зобов`язати позивача - АТ КБ «Приватбанк» повернути йому різницю утриманих з кредитного рахунку коштів та тіла кредиту, а саме 11665 гривень 02 копійки; 2) вважати заборгованість за тілом кредиту в розмірі - 32822,05 гривень необґрунтованою та недійсною, зобов`язати Позивача - АТ КБ «Приватбанк» перерахувати тіло кредиту відповідно до довідки про зміну умов кредитування, яку було сформовано та додано до матеріалів справи позивачем; 3) звільнити відповідача від сплати судового збору, оскільки відсутній предмет спору і АТ КБ «ПриватБанк» не поніс збитків від цивільно – правових відносин з відповідачем на момент подачі ним позову /а. с. 94-98/.

Ухвалою Кілійського районного суду Одеської області від 25.05.2021 року клопотання ОСОБА_1 по справі № 502/81/21 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути без розгляду, через його невідповідність вимогам ч. 1, ч. 2 ст. 183 ЦПК України /а. с. 101/.

Таким чином, проаналізувавши матеріали справи суд приходить до висновку, що відповідач не був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до положень ЦПК України з вищенаведених підстав, у зв`язку з чим не надав суду відповідного відзиву.

Разом з тим, судом встановлено, що в обґрунтування заперечень відповідач посилається на обставини, які можуть суттєво вплинути на вирішення спору між сторонами, зокрема, відсутність обгрунтовання зміни відсотків за вищезазначеним кредитом.

Як зазначено у ст. 284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

На підставі викладеного, беручи до уваги відсутність будь-яких доказів на спростування вказаних в заяві про перегляд заочного рішення фактів, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для скасування заочного рішення суду та поновлення строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Щодо звільнення відповідача від сплати судового збору, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 6 ст. 285 ЦПК України, до заяви про перегляд заочного рішення додається документ про сплату судового збору.

Згідно із ч. ч. 1, 3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Звільнення від сплати збору, його зменшення, відстрочення, розстрочення за клопотанням сторони є правом суду, а не обов`язком а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до суду, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами. Сторона, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зіст.12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Рішення суд ухвалює в кожному конкретному випадку на підставі поданих стороною доказів та наведених підстав.

Разом із заявою про перегляд заочного рішення ОСОБА_1 подав до суду клопотання про звільнення його від сплати судового збору, оскільки на даний момент він є військовослужбовцем Збройних Сил України. В обгрунтовання клопотання додано копію посвідчення офіцера Збройних Сил України та копію довідки «Форма 5».

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Враховуючи вищезазначене, враховуючи, що відповідач є військовослужбовцем, з метою надання йому належного захисту своїх прав, суд задовольняє клопотання та звільняє його від сплати судового збору.

Керуючись ст. 127, 285, п. 2 ч. 3 ст. 287, ст. 288 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання до суду заяви про перегляд заочного рішення ухваленого Кілійським районним судом Одеської області від 25.05.2021 року, у цивільній справі № 502/81/21 за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Заочне рішення, ухвалене Кілійським районним судом Одеської області 25.05.2021 року в цивільній справі № 502/81/21 за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – скасувати та призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Направити учасникам справи копію ухвали, а відповідачу також копію позовної заяви з додатками та запропонувати протягом 15 днів з дня отримання копії даної ухвали подати відзив з запереченнями проти позову, до якого додати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Роз`яснити відповідачу положення ч. 2 ст. 191 ЦПК України, згідно якого у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Встановити позивачу строк у 5 днів з дня отримання відзиву для подачі відповіді на відзив та після його отримання відповідачем строк у 5 днів для подачі заперечень, у яких відповідач має право викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Визначити відповідачу строк у п`ять днів з дня вручення даної ухвали для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников