Рішення № 99257155, 30.08.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/7175/21 н/п 2-а/766/350/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.08.2021р. Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючої судді Зуб І.Ю., розглянувши в письмову провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 04059958, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, пр. Ушакова, б.37) про визнання незаконною та скасування постанови,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позову зазначив, що 07 квітня 2021 року головним спеціалістом інспекції з контролю за благоустроїм та санітарним станом міста Херсона Лагута Олегом Геннадійовичем було складено протокол №000074. Зазначеним протоколом було встановлено, що позивач, на території бази КП «Сервіс Опт» біля будівлі П, де здійснюється продаж дитячими іграшками здійснено будівництво (встановлення) павільйону на прилеглій території без дозвільної документів, чим порушено п.2.3.3.7 «Правил благоустрою територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Херсоні та ст.16 ЗУ «Про благоустрій населений пунктів».

В позові зазначено, що 21 квітня 2021 року адміністративна комісія при виконавчому комітеті Херсонської міської ради винесла постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1360,00 грн. за порушення ним п.2.3.3.7 Правил благоустрою територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Херсоні згідно зі ст.152 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Разом з тим, позивач зазначає що він не порушував п.п.2.3.3.7 Правил благоустрою території, забезпечення чистоти і порядку в м. Херсоні, які були встановлені рішенням 8 сесії Херсонської міської ради 6 скликання №221 від 31 травня 2011 року та не розміщував жодного із зазначених вказаними правилами елементів благоустрою. Окрім того, зазначав, що вказане здійснення будівництва павільйону без проектно-дозвільної документації не підтверджується жодним чином. Доказів того, що павільйон, про які йдеться у вказаному вище протоколі та оскаржуваній постанові взагалі існують, матеріали справи не містять.

На підставі вищевикладеного просив суд визнати незаконною та скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради №8/76 від 21 квітня 2021 року

У поданому до суду відзиві відповідач виклав зміст протоколу, зміст правових актів, на які було здійснено посилання в оскаржуваній постанові та протоколі, а також ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року №244 в частині, що стосується отримання паспорту прив`язки ТС.

Також відповідач зазначив, що адміністративною комісією при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови досліджено усі обставини справи та докази, які були надані, однак позивачем по цій справі не було надано жодних доказів, які б спростовували його вину та доводили невинуватість.

У поданій до суду відповіді на відзив позивач вказав, що правове обґрунтування оскаржуваної постанови нормами права, на які не було посилання при винесенні оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень недопустимо. Звертав увагу суду на зміст ДБН В.2.2-23:2009, в розділі «Терміни та визначення понять» та Наказу Мінекономіки «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо базових моделей ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів» від 28 липня 2004 року №281 в частині визначення терміну «павільйон» в розрізі наявності певних ознак, за якими можна відокремити павільйон від будь-якої споруди, а саме: окремість розміщення споруди, наявність торгівельної зали для покупців, значний розмір. В той же час як протокол, так і оскаржувана постанова не містить жодної характеристики вказаного об`єкта, так і фактичного знаходження його в якомусь конкретно визначеному місці. Вказував, що жодного доказу про належність «павільйону» саме позивачу відповідачем надано так і не було. Жодного фото або графічного зображення павільйону, його місце розташування. Також позивач зазначав, що враховуючи, що приміщення П належить великій кількості співвласників, має велике значення до приміщення якого саме співвласника воно було прибудовано, або збудовано. Також позивач звертав увагу на те, що резолютивна частина оскаржуваної постанови містить посилання на норми права, за порушення яких позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності: за порушення п.2.3.3.7 Правил благоустрою …

Відповідач подав до суду додаткові пояснення до відповіді на відзив, які не відрізняються за своїм змістом від поданого ним відзиву на позов до яких було долучено світлину нерухомого об`єкту, про який відповідачем було вказано, що це споруджений павільйон. Вказана світлина за ствердженням відповідача була долучена до адміністративного протоколу, та зазначено, що спорудження павільйону саме позивачем було встановлено при складанні протоколу. Також зазначалось, що при складанні протоколу позивач не заперечував факт того, що саме він встановив вказану ТС, що свідчить про те, що саме позивач встановив його. Також наголошувалось на тому, що при розгляді протоколу адміністративною комісією від позивача не надходило жодних заперечень, пояснень, спростування даного факту.

Представник позивача в судове засідання не з`явились надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явились надали до суду заяви про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд, приходить до висновку про розгляд справи у відсутності сторін, які належним чином повідомлені про час розгляду справи. Враховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, суд розглядає справу у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами судом встановлено наступне.

Згідно копії протоколу №000074 про адміністративне правопорушення складеного 07 квітня 2021 року встановлено, що головним спеціалістом інспекції з контролю за благоустроїм та санітарним станом міста Херсона Паповичем Віталієм Петровичем складено протокол відносно ОСОБА_1 про порушення останнім п. 2.3.3.7 Правил благоустрою території, забезпечення чистоти і порядку міста Херсона встановлених рішенням міської ради від 31.05.2011 року №221, та ст.16 ЗУ «Про благоустрій населений пунктів», а саме зазначено, що ОСОБА_2 на території бази КП «Сервіс Опт» біля будівлі П, де здійснюється продаж дитячими іграшками здійснено будівництво (встановлення) павільйону на прилеглій території без дозвільної документів, чим порушено п.2.3.3.7 «Правил благоустрою територій, забезпечення чистоти і порядку в м. Херсоні та ст.16 ЗУ «Про благоустрій населений пунктів».

На підставі вищевказаних протоколів адміністративна комісія при виконавчому комітеті Херсонської міської ради 21 квітня 2021 року винесла постанову №8/76 згідно якої на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1360,00 грн за порушення п. 2.3.3.7 Правил благоустрою територій, забезпечення чистоти і порядку у м. Херсоні, за що передбачена адміністративна відповідальність по ст. 152 КУпАП.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП, якими передбачено, що в постанові мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок, про вчинення особою адміністративного правопорушення. У постанові мають бути відображені, усі встановлені, під час розгляду обставини справи.

Разом з тим, з постанови 21 квітня 2021 року №8/76 вбачається, що відповідач, цих вимог не дотримався та не з`ясував обставини, що мають значення для справи, зокрема, щодо причетності позивача до вчинення даного правопорушення, зокрема за порушення вказаної відповідачем норми матеріального права, а саме п. 2.3.3.7 Правил благоустрою територій, забезпечення чистоти і порядку у м. Херсоні, наявності його вини у вчиненні зазначених правопорушень, та можливості притягнення позивача до відповідальності; не перевірив правильність оформлення протоколів; не надав оцінки доказам, на підставі яких ним було прийнято рішення про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 КУпАП.

Ст. 152 КУпАП визначено, що суб`єктами адміністративного правопорушення, можуть бути як особи, які допустили порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів, так і посадові особи та громадяни суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно п.п.2.3.3.7 Правил благоустрою території, забезпечення чистоти і порядку в м. Херсоні, які були встановлені рішенням 8 сесії Херсонської міської ради 6 скликання №221 від 31 травня 2011 року, посадові особи та особи, що використовують або є власниками МАФ, зобов`язані розміщувати елементи благоустрою тільки на підставі проектно-дозвільної документації, інших дозволів.

Тобто вказаний пункт Правил стосується розміщення тільки елементів благоустрою.

Пункт 1 вказаних Правил надає вичерпний перелік елементів благоустрою, це:

- покриття площ, вулиць, доріг, проїздів, алей, бульварів, тротуарів, пішохідних зон і доріжок відповідно до чинних норм і стандартів;

- зелені насадження (у тому числі сніго-, шумозахисні та протиерозійні) вздовж вулиць і доріг, у парках, скверах, на алеях, бульварах, у садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях;

- будівлі та споруди для збирання, накопичення та вивезення відходів;

- засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами;

- технічні засоби регулювання дорожнього руху;

- будівлі і споруди системи інженерного захисту територій;

- комплекси та об`єкти монументального мистецтва;

- обладнання (елементи) дитячих, спортивних, господарчих, торговельних та інших майданчиків;

- малі архітектурні форми;

- громадські та пересувні вбиральні;

- телекомунікаційні мережі, телемережі та телекомунікації (електрозв`язок), антени рухомого (мобільного) зв`язку та супутникового зв`язку;

- інші елементи благоустрою, визначені відповідними нормативно-правовими актами.

Відповідно до змісту оскаржуваної постанови позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності за здійснення будівництва павільйону, який відповідно до п.1 вказаних Правил не є елементом благоустрою. Вказане свідчить про помилкове ствердження відповідача про порушення позивачем п.п.2.3.3.7 Правил благоустрою території, забезпечення чистоти і порядку в м. Херсоні, які були встановлені рішенням 8 сесії Херсонської міської ради 6 скликання №221 від 31 травня 2011 року та як наслідок, про відсутність об`єктивної сторони правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.152 КпАП України.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідачем суду не надано будь-яких доказів, які б вказували на вчинення саме позивачем правопорушення зазначеного у оскаржуваній постанові.

Посилання відповідача як на доказ вини позивача на відсутність зауважень позивача при складанні протоколу та ненадання на засідання адміністративної комісії заперечень, пояснень, на спростування даного факту свідчить про порушення відповідачем принципу презумпції невинуватості, встановленого ст.62 Конституції України.

Надана до письмових пояснень відповідачем світлина об`єкту нерухомості не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки ані протокол, ані оскаржувана постанова не містить відомостей щодо наявності у своїх додатках вказаних світлин. Крім того твердження, що зображення на вказаних світлинах є саме тим павільйоном не підтверджено будь-якими доказами, з наданої світлини неможливо встановити де й коли вона була зроблена.

Окрім того, ні протокол про адміністративне правопорушення, ні постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містять опису складу адміністративного правопорушення, а саме об`єкту та об`єктивної сторони, що є необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

В них не визначено з чого складався павільйон, за якими критеріями посадовими особами віднесено розміщений об`єкт до категорії тимчасової споруди. Ані протоколи, ані постанова, не містять відомостей про цільове використання споруди, відсутній опис конструкції, займаної площі, відмежування території, тощо.

Відповідно до ДБН В.2.2-23:2009, в розділі «Терміни та визначення понять», павільйон - торгівельний об`єкт у роздрібній торгівлі, призначений для організації продажу товарів кінцевим споживачам, розміщений в окремій споруді полегшеної конструкції та має торгівельну залу для покупців.

Відповідно до Наказу Мінекономіки «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо базових моделей ринків з продажу продовольчих та непродовольчих товарів» від 28 липня 2004 року №281, торгівельний павільйон - це відокремлена, закрита з усіх боків будівля або приміщення, призначене для торгівлі протягом усього року, що обов`язково має значних розмірів торгівельний зал для покупців. У торгівельних павільйонах торговельні місця повинні влаштовуватись на стаціонарній основі.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що зазначені відомості, так само мають бути враховані при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення правил благоустрою, оскільки і надані світлини об`єкту нерухомості не відповідають ознакам, визначеним законом як «павільйон», та будь-якої іншої споруди, яку можна визначити як «тимчасову споруду» взагалі.

Відтак відповідач мав визначити відповідно вимог чинного законодавства вид даної споруди та описати її в протоколах і постанові, чого також він не зробив.

Суд погоджується з твердженням відповідача про обізнаність позивача про час та місце розгляду його справи адміністративною комісією відповідача через зазначення вказаних відомостей у протоколі та наявну у нього можливість реалізації наданих йому прав на свій захист та подачу доказів.

Відповідно до ст.283 КпАП України, постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справи, а постанова колегіального органу - головуючим на засідання і секретарем цього органу.

Досліджуючи матеріали справи судом було встановлено, що оскаржувана постанова, яка була направлена на адресу позивача поштою, була підписана лише відповідальним секретарем адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради Світланою Беззубко. Підпису голови вказаної адміністративної комісії оскаржувана постанова не містить, що також свідчить про її незаконність та невідповідність вимогам закону щодо змісту постанови по справі про адміністративне правопорушення.

За приписами ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, на підставі вище зазначеного, суд приходить до висновку про скасування рішення суб`єкта владних повноважень та закриття справи про адміністративне правопорушення, внаслідок чого позов підлягає задоволенню.

Щодо заяви відповідача про залишення позову без розгляду, внаслідок пропуск строку звернення до суду, слід зазначити наступне.

Ухвалою 06 травня 2021 року адміністративний позов по цій справі було залишено без руху також з підстав звернення до суду з даним позовом.

Клопотанням про залучення до матеріалів справи документів на усунення вказаних недоліків, позивач просив поновити строк звернення до суду та повідомив, що при винесенні оскаржуваної постанови присутнім не був, що не заперечується сторонами в заявах по справі. Відповідно до тексту оскаржуваної постанови її примірник був надісланий поштою 23 квітня 2021 року. Відповідачем не надано доказів отримання позивачем , надісланої ним постанови. Відповідно до відмітки на адміністративному позові, останній був зареєстрований судом 05 травня 2021 року. Враховуючи факт направлення постанови поштою, відсутність доказів на підтвердження дати отримання постанови, дату звернення до суду, суд вважає, що наведене свідчить про поважність причин пропуску строку на оскарження постанови, у зв`язку з чим строк на її оскарження підлягає поновленню.

Керуючись ст. ст. 5, 20, 22, 241, 244, 245, 246 КАС України суд,-

ухвалив:

Поновити строк звернення до суду.

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Виконавчого комітету Херсонської міської ради (ЄДРПОУ 04059958, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, пр. Ушакова, б.37) про визнання незаконною та скасування постанови - задовольнити.

Скасувати постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Херсонської міської ради №8/76 від 21 квітня 2021 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у сумі 1360,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 152 Кодексу України про адміністративні правопорушення та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 152 КУпАП.

Рішення може бути оскаржене протягом 10 днів з дня його проголошення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяІ. Ю. Зуб