Ухвала суду № 99256939, 25.08.2021, Білозерський районний суд Херсонської області

Справа № 648/2065/19

Провадження № 1-кп/648/63/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 серпня 2021 року Білозерський районний суд Херсонської області

в складі головуючого - судді Сокирко Л.М.,

секретаря судових засідань Онофрійчук Л.О.,

з участю: прокурора Шляшенка О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Остапенка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань № 4 Білозерського районного суду Херсонської області в смт. Білозерка Херсонської області клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Остапенка А.В. про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення застави у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 307 частиною 2, 311 частиною 2 КК України, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань 9 травня 2018 року за №12018230000000197,

в с т а н о в и в:

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Остапенко А.В. подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення застави відносно ообвинуваченого, мотивуючи його тим, 22 березня 2019 року відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та визначено розмір застави в сумі 153 680 грн. Цей розмір застави було внесено ним особисто, як захисником обвинуваченого ОСОБА_1 на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації України в Херсонській області. 14 травня 2019 року запобіжний захід було продовжено до 12 липня 2019 року. Відтак покладені на його підзахисного обов`язки втратили свою дію 12 липня 2019 року. З клопотанням про продовження дії ухвали суду ніхто не звертався. Запобіжний захід подовжено не було. Під час розгляду кримінального провадження у суді обвинувачений сумлінно виконує покладені на нього обов`язки (не дивлячись на те, що ці обов`язки втратили чинність); вчасно з`являється до суду. Враховуючи, що у кримінальному провадженні судом допитані майже всі свідки (крім особи, яка проводила оперативну закупівлю, анкетні дані якої змінено); всі речові докази вилучені; обвинувачений характеризується за місцем проживання позитивно; має постійне місце проживання; на утриманні має матір пенсійного віку, хвору дружину та малолітню дитину, що свідчить про міцність його соціальних зв`язків, сам обвинувачений віком майже 60 років, хворіє гастритом, має проблеми з підшлунковою залозою та потребує хірургічного втручання, а тому вважає, що відносно обвинуваченого можливо змінити раніше обраний запобіжний захід в частині зменшення суми застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – 38 420 грн, суму застави в розмірі 115 260 грн просить повернути заставодавцю ОСОБА_2 .

У судовому засіданні захисник та обвинувачений клопотання підтримали та просили його задовольнити.

Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на те, що підстав для зменшення суми застави не вбачається.

Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши учасників судового провадження, суд приходить до висновку, що подане клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Судом встановлено, що ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 22 березня 2019 року до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Визначено розмір застави у розмірі 153 680 грн., яку в цей же день було внесено захисником підозрюваного ОСОБА_1 - адвокатам Остапенком А.В.

Відповідно до частини 2 статті 148 КПК України, запобіжні заходи застосовуються за наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний (обвинувачений) буде намагатися ухилитися від слідства та суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність.

Частина 2 статті 177 КПК України передбачає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.

Ухвалюючи рішення щодо зменшення розміру застави, суд приймає до уваги, що запобіжний захід у вигляді застави з покладенням на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків діє з 22 березня 2019 року. З моменту дії застави та до теперішнього часу обвинувачений покладені на нього обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України не порушував.

Відповідно до частини 4 статтці 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням окрім обставин кримінального правопорушення, ще й майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Гафа проти Мальти», було встановлено що гарантія, передбачена статтею 5 §3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави і повинна враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя. Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.

Також, щоб розмір застави можна було вважати таким, який здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, обвинуваченого суд повинен, врахувати положення статтей 177, 178 КПК України, та раціонально співставити його з доведеними у справі ризиками, даними про особу підозрюваного, тяжкістю вчиненого злочину. При цьому судді слід мати на увазі, що, виходячи з практики ЄСПЛ, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

З огляду на встановлені ризики, враховуючи дані про особу обвинуваченого, обсяг доказів, який вже наявний у матеріалах кримінального провадження, те, що ОСОБА_1 протягом розгляду кримінального провадження у повній мірі виконує покладені на нього процесуальні обов`язки, з`являється на виклики суду, має на утриманні матір пенсійного віку, цивільну дружину та малолітню дитину (зі слів обвинуваченого оформити дитину на своє ім`я він немає можливості так як його паспорт знаходиться у прокурора), стан його здоров`я, його матері та цивільної дружини, що підтверджується відповідними медичними довідками, погіршення його фінансового стану, так як офіційно влаштуватися на роботу без паспорта він немає можливості, суд приходить до висновку про можливість зменшення розміру застави, як запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_1 , в межах передбачених пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК України.

Відповідно до пункту 3 частини 5 статті 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину становить від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет» на 2021 рік» встановлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2270 гривень.

Керуючись статтями 176-178, 182, 194, 196, 201, 372 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 - адвоката Остапенка А.В. про зміну запобіжного заходу шляхом зменшення застави задовольнити.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_1 у вигляді застави, яка була визначена відповідно до ухвали слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 22 березня 2019 року в сумі 153 680 грн. та внесена ОСОБА_2 , змінити в частині суми застави, а саме зменшити обвинуваченому ОСОБА_1 розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45 400 грн.

Суму застави в розмірі 108 280 грн., внесену згідно квитанції Акціонерного товариства «Правекс Банк» № 2335\з15 від 22 березня 2019 року, повернути заставодавцю ОСОБА_2 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: Сокирко Л.М.