Постанова № 99256264, 06.08.2021, Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа №487/2892/21

Провадження №2/487/2384/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2021 року м.Миколаїв

Заводський районний суд міста Миколаєва у складі судді Бобрової І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 ), Третьої державної нотаріальної контори (м.Миколаїв, вул. Погранична, 40), ЦНАП міськвиконкому (м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20), КП ММБТІ (м.Миколаїв, вул. Шевченка, 40), ЦНАП Ольшанської селищної ради (с.Ольшанське, вул. Шкільна, 25-А) про витребування майна з чужого незаконного володіння, про примусове виселення відповідачів, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2021 до Заводського районного суду м.Миколаєва надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Міськвиконкому, Третьої державної нотаріальної контори, ЦНАП міськвиконкому, КП ММБТІ, ЦНАП Ольшанської селищної ради про витребування майна з чужого незаконного володіння, про примусове виселення відповідачів, про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

В своїй позовній заяві позивачі просять суд витребувати майно - будинок та земельну ділянку, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , та отримані доходи за час неправомірного користування майном; поставити питання про примусове виселення відповідачів із вказаного будинку та зняття ОСОБА_3 та членів її сім`ї з реєстраційного обліку в міграційній службі та ЦНАП міськвиконкому; визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом на будинок, знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 та зобов`язати Нотаріуса видати свідоцтво на право на спадок єдиному спадкоємцю першої черги, замінити Нотаріуса; внести зміни до державного реєстру речових прав на нерухому майно і зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, який знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , а також внести до реєстрів - права померлих спадкоємців.

Позовні вимоги мотивовано тим, що ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 набула право власності на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_3 . ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за життя належав зазначений вище будинок та присадибна земельна ділянка, якій пізніше був присвоєний кадастровий номер 4810136300:09:012:0004. Позивачі вважають, що ОСОБА_1 набула право власності в порядку спадкування і на згадану земельну ділянку, оскільки фактично прийняла спадщину. Позивачі зазначають, що ОСОБА_1 не може користуватися своїм майном, оскільки нотаріусом та представниками ЦНАП не виконуються рішення судів. Переконані, що сім`я ОСОБА_3 заволоділа зазначені вище будинок та земельну ділянку шахрайський шляхом в результаті змови з владою, у зв`язку з чим вважають себе жертвами політичних репресій і просили застосувати ст.4 Декрету КМУ від 21.01.1993, відновити слідчі дії проти конкретних осіб, які займають посади, які не виконують свої прямі обов`язки по захисту прав громадян, їх життя, майна. Зауважили, що не вчиненням нотаріальних та реєстраційних дій нотаріусами Третьої державної нотаріальної контори та державними реєстраторами ЦНАП ОСОБА_1 завдано матеріальні та моральні збитки, незаконно позбавлено спадкового майна її та її сім`ю. Зазначили, що суд не мав права зупиняти виконання правильного рішення про виселення ОСОБА_3 , що свідчить, на їх думку, про тотальну корупцію в судовій системі України.

Ухвалою Заводського районного суду від 31.05.2021 позовну заяву повернуто.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 06.07.2021 апеляційну скаргу ОСОБА_2 , ОСОБА_1 задоволено частково; ухвалу Заводського районного суду від 31.05.2021 скасовано, а матеріали позовної заяви передано до того ж суду для продовження розгляду.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.07.2021 головуючим суддею з розгляду справи визначено суддю Боброву І.В.

Фактично матеріали позову передані судді Бобровій І.В. 02.08.2021.

Вивчивши матеріали позовної заяви приходжу до наступного:

Згідно з п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Так, рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 27.05.2014 позов ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради, Третьої Державної миколаївської нотаріальної контори, Державної реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, ОСОБА_3 про скасування реєстрації, витребування майна, виселення, визнання права власності в порядку спадкування, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково; зобов`язано Державну реєстраційну службу Миколаївського міського управління юстиції зареєструвати скасування свідоцтва про право власності на ім`я ОСОБА_3 на нерухоме майно, серії НОМЕР_1 видане 28.02.2005 року на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради №327 від 22.02.2005 року відповідно до Постанови Заводського районного суду м.Миколаєва від 13.03.2013 року; визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та бабусі ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_3 ; в задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 23.09.2014 рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 27.05.2014 про визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом та додаткове рішення цього суду від 12.06.2014 скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення; у задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Миколаївської міської ради, Третьої миколаївської державної нотаріальної контори про визнання права власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок ( АДРЕСА_3 ) після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 відмовлено; рішення суду в частині вимог щодо виселення, витребування майна, стягнення матеріальної шкоди, про зобов`язання нотаріуса видати свідоцтво про право на спадщину залишити без змін.

Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 29.01.2015, яке було залишено без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 04.03.2015, в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та Міграційної служби м.Миколаєва про зняття із реєстрації відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 04.03.2015 ухвалу Заводського районного суду м.Миколаєва від 29.01.2015 про закриття провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , виконавчого комітету Миколаївської міської ради, Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори, Реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції про визнання права власності на житловий будинок ( АДРЕСА_3 ), видачі свідоцтва про право на спадщину, витребування вказаного будинку, виселення з нього та стягнення матеріальної шкоди залишити без змін.

Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 03.02.2016 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Миколаївського міського бюро технічної інвентаризації, Миколаївської міської ради, Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори, Реєстраційної служби Миколаївського міського управління Юстиції Миколаївської області, за участю прокуратури Заводського району м. Миколаєва, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_3 про скасування реєстрації права власності, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 22.04.2016 рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 03.02.2016 в частині відмови у задоволенні вимог ОСОБА_1 до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори про зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину за законом скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення; вимоги ОСОБА_1 до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори про зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину за законом задоволено частково; визнано неправомірною відмову Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори від 09.08.2013 року щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 ; зобов`язано Третю Миколаївську державну нотаріальну контору розглянути питання щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ; в іншій частині рішення суду залишено без змін.

Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 06.07.2016 в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про витребування майна з чужого незаконного володіння, стягнення отриманих доходів за час неправомірного користування майном та виселення відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 16.08.2016 рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.07.2016 в частині вирішення позовних вимог про витребування майна та усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення; позовні вимоги ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про витребування майна та усунення перешкод в користуванні майном шляхом виселення задоволено; зобов`язано ОСОБА_3 передати ОСОБА_5 будинок АДРЕСА_3 та усунути перешкоди ОСОБА_5 у користуванні вказаним житловим будинком шляхом виселення ОСОБА_3 з цього будинку; в іншій частині рішення залишено без змін; вирішено питання розподілу судових витрат.

Постановою Верховного Суду від 28.11.2018 рішення Апеляційного суду Миколаївської області від 16.08.2016 скасовано, рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 06.07.2016 залишено в силі.

Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 26.10.2016 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Третьої Миколаївської державної нотаріальної контори, Заводського відділу Державної виконавчої служби м.Миколаїв, Миколаївської міської ради про зобов`язання видати свідоцтво про право на спадщину за законом, зобов`язання видати дублікат свідоцтва про право власності на майно, визнати правовстановлюючим документом свідоцтво про право власності за 1979 рік на ім`я ОСОБА_5 , відшкодування матеріальної шкоди відмовлено.

Рішенням Заводського районного суду м.Миколаєва від 21.06.2018, яке було залишено без змін постановою апеляційного суду Миколаївської області від 11.09.2018, постановою Верховного Суду від 04.04.2019, в задоволенні позовної заяви ОСОБА_5 до ЦНАП Міськвиконкому м. Миколаєва, третьої державної нотаріальної контори, третя особа ОСОБА_3 про зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Таким чином, вимоги щодо витребування майна та отримані доходи за час неправомірного користування майном; про примусове виселення відповідачів із вказаного будинку та зняття ОСОБА_3 та членів її сім`ї з реєстраційного обліку в міграційній службі та ЦНАП міськвиконкому; визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на будинок, знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 та зобов`язання Нотаріуса видати свідоцтво на право на спадок вже неодноразово були предметом судового розгляду в судах різних інстанцій.

Як вбачається з тексту позовної заяви та доданих до неї документів позовні вимоги фактично стосуються лише позивача ОСОБА_1 .

Відтак суд приходить до переконання про неможливість відкриття провадження за даним позовом в частині позовних вимог щодо витребування майна та отримані доходи за час неправомірного користування майном; про примусове виселення відповідачів із вказаного будинку та зняття ОСОБА_3 та членів її сім`ї з реєстраційного обліку в міграційній службі та ЦНАП міськвиконкому; визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на будинок, знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 та зобов`язання Нотаріуса видати свідоцтво на право на спадок на підставі п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року в справі «Сокуренко і Стригун проти України» зазначив, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

За змістом частини 1 статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У частині першій статті 1 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) указано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Тобто в порядку цивільного судочинства розглядаються справи, що виникають із приватноправових відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Пунктами 1-9 частини першої статті 4 КАС України встановлено визначення наступних термінів:

адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ;

суд - суддя адміністративного суду, який розглядає і вирішує адміністративну справу одноособово, колегія суддів, інший визначений цим Кодексом склад адміністративного суду;

адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом;

судовий процес - правовідносини, що складаються під час здійснення адміністративного судочинства;

суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду;

відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема у спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Спір щодо відмови в проведенні нотаріальних дій за заявою особи, відмові державного реєстратора вчинити реєстраційні дії є публічно-правовим спором, тому належить до адміністративної юрисдикції.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2018 №826/9928/15.

Разом з тим неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

У матеріалах позову, що вивчається, позивачі просили суд внести зміни до державного реєстру речових прав на нерухому майно і зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, який знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 .

Зазначена вище вимога була заявлена разом з вимогою про визнання за ОСОБА_1 права власності в порядку спадкування за законом на будинок, знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 . При цьому остання вимога не може бути предметом розгляду по суті, оскільки вже була розглянута та провадження в цій частині не підлягає відкриттю.

За такого, суд приходить до переконання, що вимога про внесення зміни до державного реєстру речових прав на нерухому майно і реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок, як заявлена окремо, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а разом з вимогою внести до реєстрів - права померлих спадкоємців відноситься до адміністративної юрисдикції.

Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою у постанові від 14.03.2018 у справі №619/2019/17.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відтак, суд приходить до переконання про наявність підстав відмовити у відкритті провадження в частині позовних вимог, а саме: внести зміни до державного реєстру речових прав на нерухому майно і зареєструвати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок, який знаходяться за адресою: АДРЕСА_3 , а також внести до реєстрів - права померлих спадкоємців.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 186, 260, 261, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 ), Міськвиконкому (м.Миколаїв, вул. Адміральська, 20), Третьої державної нотаріальної контори (м.Миколаїв, вул. Погранична, 40), ЦНАП міськвиконкому (м.Миколаїв, вул.Адміральська, 20), КП ММБТІ (м.Миколаїв, вул. Шевченка, 40), ЦНАП Ольшанської селищної ради (с.Ольшанське, вул. Шкільна, 25-А) про витребування майна з чужого незаконного володіння, про примусове виселення відповідачів, про визнання права власності в порядку спадкування за законом - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Головуючий суддя: І.В.Боброва